— Залишається сподіватися, що вбивця Амелії та людина, яка отруїла Герра Касаса — це одна й та сама особа; тоді в нас ще є шанс усе виправити, — промовив Мо Фань.
— Що ти маєш на увазі? Хочеш сказати, що ти досі не знаєш, хто злочинець? — сердито випалила Шеріл.
— Якщо Герра Касаса отруїли в школі, злочинець вочевидь зі своїх, а не стороння людина. Отже, це, найімовірніше, той самий злочинець, який досі переховується в університеті. Мені потрібно буде дещо у вас позичити. З цим я зможу з'ясувати причину смерті Амелії... — пояснив Мо Фань.
Мо Фань не встиг договорити, як знадвору раптом пролунав гігантський вибух, ніби несподівано обвалилася величезна будівля. Ряди книжкових полиць у кімнаті для нарад повалилися на підлогу, а книги розлетілися навсібіч!
Скло в кімнаті розлетілося на друзки. Вони виглянули у вікно й побачили, як руйнується годинникова вежа неподалік краю шкільної території. Її уламки підкинуло в повітря, після чого вони з гуркотом обрушилися на витончені статуї, кущі та маленькі містки університету.
— Яке нахабство! — Директорка Перрі була страшенно розлючена. Вона першою вибігла з кімнати.
Інші викладачки кинулися за нею. Мо Фань рушив слідом, щоб подивитися, що відбувається.
Годинникова вежа Школи Ферун була знищена. Ця споруда стояла тут з давніх-давен, не кажучи вже про те, що вона знаходилася вкрай близько до кімнати Герра Касаса. Спершу директорка Перрі подумала, що злочинець завдав удару знову. Вона вже планувала спіймати його на гарячому, але на її подив, винуватець навіть не збирався тікати. Він стояв навпроти обваленої будівлі й звисока дивився на студенток, які в паніці рятували свої життя.
Чорно-білий костюм чоловіка майорів на вітрі. Він люто витріщався на директорку Перрі.
— Це ви! — Директорка Перрі миттю впізнала його. Її обличчя спотворилося від шоку.
— Це я. Директорко Перрі, ви розчаровуєте мене дедалі більше. Я не вірю, що ви б наважилися завдати шкоди спадкоємцю нашого клану, але як ви могли дозволити такій підступній людині непомітно пробратися до Альпійського Університету... вважайте долю цієї будівлі попередженням від Касасів. Краще моліться, щоб з молодим герцогом зрештою все було гаразд. Інакше я не просто зруйную будівлю, я не дозволю жодній людині вийти звідси живою! — владно погрозив їм старійшина Касасів.
Старійшина Касасів був напрочуд могутнім, вочевидь, авторитетною фігурою в клані. Він навіть вважав себе вищим за статусом від директорки Перрі й абсолютно ігнорував її гнів.
— Ми обов'язково порозуміємося, але старійшино Лін, хіба ви не занадто безжальні? Це священна школа, а не місце, де за добро платять злом! — заперечила директорка Перрі.
— І що з того? Забезпечити безпеку молодого герцога було вашим обов'язком. Я й так виявляю милосердя, не влаштовуючи тут криваву різанину! — відрізав старійшина Лін.
— Ми й так робимо все можливе, щоб зняти прокляття з молодого герцога. Чи можу я попросити вас більше не тиснути на нас?! — вигукнула директорка Перрі.
— Якщо я цього не робитиму, як я дізнаюся, що ви справді робите все можливе, аби врятувати життя молодого герцога? Я даю вам один день. Якщо ви не видасте винуватця, я знайду злочинця власними методами! Я даю вам шанс, поки не стало надто пізно! — холодно заявив старійшина Лін.
Сказавши це, старійшина Лін розвернувся і злетів у небо. Він зник за лічені миті.
Сейлан та інші поспішили до кімнати молодого герцога, але виявили, що Касаси вже забрали його з собою. Вони гадки не мали, куди ті попрямували.
— Він досі в тяжкому стані, якщо вони його заберуть... — стурбовано промовила Сейлан.
— Вони прямують до Священного Суду, — озвалася Бріанка.
— Можливо, вони знають спосіб нейтралізувати отруту та прокляття, але...
Викладачки відчули власну безпорадність. Касаси вже довго залишалися наймогутнішим кланом у Європі, вирізняючись надзвичайною гордістю та пихою. Якщо вони не видадуть злочинця за день, багато студенток опиняться в небезпеці. Касаси воліли б убити тисячу невинних, аніж відпустити одного винуватця. Студентки точно постраждають!
— Що нам тепер робити? Я чула, що колись один відомий клан випадково вбив учня Касасів. У результаті Касаси забрали половину людей із цього клану. Зрештою вони знайшли винного у смерті свого учня, але жоден із забраних не вижив! — з жахом випалила Шеріл.
Мо Фань дивився вслід старійшині Ліну. Його теж це страшенно вразило. Наскільки ж нерозсудливими були Касаси? Вони наважилися так поводитися зі школою зі світовим ім'ям, і це при тому, що життя Герра Касаса не було в критичній небезпеці! Вони не виявили жодної поваги до Альпійського Університету. З огляду на те, що Альпійський Університет мав більший вплив, ніж Університет Перлини, якби це сталося там, хіба вони б не зрівняли всю школу із землею одразу?!
— Вони забрали Герра Касаса. Ми сподівалися знайти на ньому якісь зачіпки, але тепер це буде набагато складніше, — зауважила Сейлан.
— Один день, у нас є лише один день... це просто божевілля! — вигукнула Бріанка.
Директорка Перрі подивилася на Мо Фаня. Трохи повагавшись, вона щирим тоном промовила: — Мо Фаню, перш за все я перепрошую за свої помилки. Ми гадки не маємо, що коїться в школі, тому, будь ласка, допоможи нам тепер, коли життя наших невинних студенток опинилися під загрозою!
Мо Фань здивувався, що ця стара відьма благатиме його про допомогу. Вона справді дбала про своїх студенток. Побачивши жорстокі методи Касасів, вона не хотіла, щоб учениці потрапили до їхніх рук.
— Я зроблю все можливе. Невже Касаси настільки могутні? Вони можуть просто плювати на правила Магічних Асоціацій та міжнародні закони? — спантеличено спитав Мо Фань.
— Якщо в них є вагома причина, вони дійсно можуть ігнорувати правила та закони. Зрештою, у них є Маг Забороненого Прокляття, — важко зітхнула директорка Перрі.
Наявність Мага Забороненого Прокляття перевершувала все. Це була головна причина, чому Касаси могли зберігати свій статус. Поки Маг Забороненого Прокляття був з ними, ніхто у світі не міг становити для них загрозу!
— Зрозуміло... — пробурмотів Мо Фань.