— Про що взагалі думає Герр Касас? Чому він досі вагається щодо співпраці з нами? Хіба він не усвідомлює поточної ситуації?! — випалила директорка Перрі.
Едіт стояла осторонь після того, як заварила директорці Перрі чай. Вона не наважувалася зронити й звуку.
Директорка Перрі роздратовано міряла кроками кімнату. Трохи згодом прийшла студентка й повідомила Едіт, що вечеря готова. Едіт кивнула й вимила чашку. Вона саме збиралася заговорити з директоркою Перрі, коли поспіхом з'явилася ще одна людина. Це була Шеріл, якій доручили супроводжувати Касасів.
Гайді була ученицею Сейлан, тоді як Едіт — протеже директорки Перрі. Шеріл навчалася в Бріанки. Вони були трійцею найкращих студенток університету, і кожна з них відігравала там важливу роль. Коли Університет Перлини прибув із візитом як переможець Світового студентського турніру, саме вони відповідали за прийом та супровід гостей.
— Що цього разу? — запитала Едіт.
— Молодий... молодий герцог захворів, — панічно промовила Шеріл.
— Захворів? Він виріс неподалік Альп, навряд чи він не звик до такого клімату. З якого дива йому раптом стало зле? — Директорка Перрі теж запанікувала.
Неприємності сипалися одна за одною. Вони ще навіть не уклали угоду про співпрацю, а тепер Герр Касас захворів!
Директорка Перрі, Едіт, Сейлан, Гайді та інші негайно попрямували до кімнати Герра Касаса. Коли вони прибули, четверо поплічників Касасів з ворожими обличчями охороняли вхід. Вони нікому не дозволяли зайти, включно з директоркою Перрі!
— Я цілителька, немає жодних причин забороняти мені оглянути його, чи не так? — запитала Сейлан.
— Мгм, ходімо зі мною, — дозволив поплічник у червоному вбранні. Він, імовірно, був найсильнішим із четвірки, можливо, навіть рівним за силою деяким поважним викладачкам Альпійського Університету!
Весь цей час чоловік стояв разом з іншими слугами, тому директорка Перрі вважала його звичайним поплічником. Вона нарешті усвідомила його міць, коли він почав виявляти до них ворожість!
Сейлан зайшла до кімнати Герра Касаса. Там панував страшенний гармидер. Дорогий антикваріат був розбитий вщент. Навіть ліжко, на якому лежав Герр Касас, було зім'яте. Жінка років тридцяти повільно прибирала безлад, не наважуючись зронити й звуку.
Сейлан поглянула на непритомного Герра Касаса. Їй відібрало мову, коли вона помітила виразні чорні вени, що проступали на його шиї.
— Я вже повідомив клан; наш старійшина скоро буде тут. Якщо з молодим герцогом усе буде гаразд, Касаси більше не матимуть жодних справ з Альпійським Університетом. Але якщо з ним щось трапиться, весь Альпійський Університет піде на дно разом із ним! — сердито прогарчав поплічник.
— З ким він контактував? — суворо запитала Сейлан, абсолютно ігноруючи погрози чоловіка.
— Ні з ким, окрім ваших людей, — відповів поплічник.
— Як ви могли нічого не помітити, якщо постійно перебуваєте поруч із ним? — запитала Сейлан.
— Що ви маєте на увазі? Думаєте, ми б завдали шкоди нашому молодому пану? — обурився поплічник.
— Ми б такого теж не зробили! До того ж, нам потрібна підтримка молодого герцога! У нас немає жодних причин його підставляти. Це дуже складна комбінація магії отрути та прокляття! Якщо ви й далі підозрюватимете нас і не розповісте всього, мені буде вкрай важко врятувати його життя! — заявила Сейлан.
— Хм! — холодно пирхнув старий поплічник, але здоровий глузд підказував йому, що допомога цілительки все одно необхідна, щоб полегшити біль Герра Касаса...
Сейлан вийшла з кімнати з похмурим виразом обличчя.
Директорка Перрі негайно розпитала її, але Сейлан сказала, що їм варто обговорити це в іншому місці. Група перемістилася до кімнати для нарад.
— Що саме відбувається? — запитала директорка Перрі.
— Хтось отруїв Герра Касаса... і наклав на нього прокляття! — прямо відповіла Сейлан.
— Як це можливо?! — вражено зойкнула директорка Перрі.
— Усе дуже серйозно; це загрожує його життю, — продовжила Сейлан.
— Пані Сейлан, ви не можете впоратися з отрутою та прокляттям? — недовірливо спитала Гайді.
Сейлан була блискучою цілителькою, яка чудово зналася на отрутах і прокляттях. У неї не мало б виникнути проблем із лікуванням Герра Касаса!
— Це не було б проблемою, якби отрута та прокляття діяли окремо. Отрута не є рідкісною; я знаю, як її вивести. Але проблема в тому, що отрута та прокляття пов'язані між собою... магія прокляття контролює отруту, тоді як отрута постійно підтримує дію прокляття! — пояснила Сейлан.
— Що це означає? — спантеличено перепитала директорка Перрі. Вона геть нічого не тямила в таких речах.
— Це означає, що я маю зробити вибір: спочатку позбутися прокляття чи вилікувати його від отрути! — сказала Сейлан.
— А є якась різниця?
— Якщо порядок правильний, з молодим герцогом усе буде гаразд. Якщо ж помилитися, наслідки другого збільшаться в сто разів! — відповіла Сейлан.
— У сто разів? Хіба це не вб'є його миттєво?!
Сейлан кивнула.
Усі були приголомшені. Хто міг накласти на Герра Касаса таке жахливе прокляття?
Їхню розмову перервали швидкі кроки. За мить вони зрозуміли, що хтось стукає у двері.
Після новин про прокляття та отруту їхні серця шалено калатали. Нерви були натягнуті, мов струни.
— Пані Бріанко, ви нарешті тут... а ти що тут робиш? Забирайся, ми обговорюємо важливу справу! — Шеріл спершу побачила Бріанку, але її обличчя спохмурніло, коли вона помітила за нею Мо Фаня.
З ними була й Лі Юе, але здавалося, що її не існує, поки вона мовчить. Решта просто ігнорувала її присутність.
— Що сталося? Чого ви всі такі перелякані? — байдуже запитав Мо Фань, побачивши їхню реакцію.
— Не твоє діло, — сердито відрізала Шеріл.
— Нехай залишається. Вважаю, це якось пов'язано з тим дивним інцидентом, що стався днями, — Сейлан підійшла до входу і повільно зачинила двері, подавши знак Мо Фаню та Лі Юе сідати.
Директорку Перрі дратував один лише вигляд Мо Фаня, не кажучи вже про те, що вона була глибоко стурбована цією катастрофою. Зараз вона виглядала як справжня стара відьма.
Сейлан пояснила Бріанці, що сталося з Герром Касасом. І Бріанка, і Мо Фань були приголомшені.
— Який же цей Герр Касас тупий баран. Хіба він не верховний маг? Він справді дозволив комусь отруїти його і накласти прокляття? — вилаявся Мо Фань.
Решта не могла не погодитися з Мо Фанем. Людина з вищою культивацією має бути набагато чутливішою до потенційної небезпеки. Як взагалі можливо так легко отруїти його й накласти таке смертельне прокляття?
— Прокляття та отрута вкрай підступні. Ми мусимо знайти людину, яка це зробила. Інакше ми не дізнаємося правильної послідовності. Я майже впевнена, що це пов'язано з попереднім інцидентом, — сказала Сейлан.
— Чому ви так вирішили? Я не бачу зв'язку між цими двома подіями, — запитала Едіт.
— У них спільна мета: злочинець хоче, щоб Альпійський Університет був знищений! Якщо Герр Касас помре тут, Касаси зрівняють це місце із землею. Може, школа і не виявиться слабшою, але це все одно призведе до епічної битви! — заявив Мо Фань.
— Чому ти говориш так, ніби зловтішаєшся? — сердито випалила Шеріл.
— Чого б мені зловтішатися? Я не тримаю образи на Альпійський Університет, за винятком тебе, тебе і тебе. Я ніколи не ненавидітиму цілу групу людей через кількох лайнюків серед них. До того ж, що я отримаю, якщо ваша школа впаде? Ми з пані Бріанкою шукали зачіпки, щоб знайти злочинця, але ви не лише не вдячні, а ще й ставитеся до мене з такою зневагою! Якби Лі Юе не була моєю подругою, якби не краса та щирість пані Бріанки, з якого дідька я б узагалі брався за ваші лайнові справи?! — відрубав Мо Фань.
Директорка Перрі була розлючена. Вона вже збиралася вибухнути, але Сейлан зупинила її. Поглядом вона натякнула директорці, що зараз набагато важливіше вирішити проблему, ніж влаштовувати істерики!
— Я вже казав, що злочинець має сильну ненависть до школи. Вам варто було негайно зайнятися цією справою, а не приховувати правду, але ніхто з вас не слухав. Тепер ви опинилися на краю прірви після всіх цих проблем... забудьте, зараз не час шукати винних, спершу обговорімо суть справи, — продовжив Мо Фань.
— Говориш так, ніби здатен усе владнати, хм! — холодно кинула директорка Перрі.
— У мене є певний прогрес, але спершу мені потрібно дещо перевірити, — Мо Фань подивився на Сейлан.
Сейлан була спантеличена. Що Мо Фань хотів перевірити, і чому він звертався саме до неї?
— Пані Сейлан, чи була у вас інша учениця до Гайді? Чи хотіла вона стати найкращою цілителькою і чи вдалося їй привернути увагу Храму Парфенону, який намагався завербувати її до Зали Богині? — серйозним тоном запитав Мо Фань.
Сейлан на мить остовпіла. Вона виглядала трохи неприродно.
Директорка Перрі також насупилася.
Едіт теж розлютило це запитання. Вона вказала на Мо Фаня і прогарчала: — Навіщо ти зараз про це згадуєш? Звідки ти про це дізнався? Якби я знала, що в тебе є якісь приховані мотиви для приїзду сюди, ми з Шеріл нізащо б не пустили тебе до школи!
Сейлан глибоко вдихнула і промовила: — Едіт, дай йому договорити!
— Це теж неабиякий збіг. Батько цієї студентки був магом зі Священного Залу Свободи. Після того як студентка загинула, її батько зрадив Священний Зал Свободи і приєднався до Чорної Церкви. Він намагався вбити мене в Нью-Йорку. Я чув про те, що сталося з його донькою... Її батька звали Філіп, чи не так? — запитав Мо Фань.