Чжао Ман'янь був настільки розлючений, що ледь не вибухнув, коли гостей провели до замку Снігового Місяця.
Альпійський Університет ставився до Університету Перлини так, ніби вони були якимись бідними родичами, що прийшли по милостиню. Мало того, що місцеві їх недолюблювали, так їм ще й доводилося підкорятися безглуздим правилам! Тим часом Касасів приймали так, наче вони були їхніми предками. Вони не надто переймалися ставленням до себе раніше, але побачити таку кричущу різницю було вкрай неприємно!
— Цей хлопець — спадкоємець наймогутнішого відомого клану в Європі. Його навіть супроводжує принц Бені. Чому ви не можете усвідомити різницю між собою та ним? З якого дива ви взагалі вирішили, що з вами погано поводяться? — озвався Ши Цзюньшен.
— Чувак, ти, мабуть, був рабом у минулому житті! Наш Університет Перлини — другий за престижністю в Китаї, і ми навіть посіли перше місце на Світовому студентському турнірі. Наш статус аж ніяк не нижчий за якийсь відомий клан! Тобі не соромно підтакувати іншим після того, що зробила з нами директорка Перрі? Навіть не заїкайся, що ти з Університету Перлини, ти просто ганьба для нас! — прогарчав у відповідь Чжао Ман'янь.
— Хіба я сказав щось не так? Досить уже вихвалятися першим місцем на турнірі. Може, для вас це і слава, але в очах інших це навіть не варте згадки. Касаси володіють найбагатшими рудними жилами в Європі. Вони контролюють магічні ресурси всього континенту!
— Вони також один із найбагатших відомих кланів. У них є гроші, влада та вплив. Вони можуть принести Альпійському Університету величезне фінансування лише кількома словами. А що є у вас? Ви постійно торочите про своє перше місце на турнірі, але що вони отримають натомість, якщо добре вас прийматимуть? — заперечив Ши Цзюньшен.
— Ши Цзюньшен, я з тобою не згодна. Нехай вони підлизуються до Касасів, щоб налагодити з ними стосунки, але ми представляємо Університет Перлини. Вони не повинні ставитися до нас як до непотребу на офіційних заходах і публічно. Ці магічні браслети, відсутність м'яса, розподіл місць... а ще вони приставили Сейлан і Гайді, які мали супроводжувати нас під час обміну, до Касасів, навіть не попередивши нас... — Лі Сімей теж не витримала.
— Лі Сімей має рацію. Можливо, ми й не принесемо їм прямої вигоди, але оскільки ми представляємо магічний університет Китаю, у них немає жодних причин ставитися до нас гірше, ніж до відомого клану! — підтримав професор Чжен.
— Може, це тому, що Мо Фань образив їхню директорку?! — вголос замислився Ши Цзюньшен.
— Професоре Лі, якщо відлупцювати когось зі своєї ж школи, покарання буде суворим? — тихо запитав Мо Фань.
— Звісно, але тільки якщо хтось це побачить... — відповів професор Лі.
Вираз обличчя Ши Цзюньшена змінився. Він чудово знав репутацію Мо Фаня в університеті; той без вагань міг обматюкати радника, вибити лайно з урядовця чи студентів. Він навіть наважувався провокувати викладачів! І зараз професор Лі чітко дав зрозуміти, що закриє на це очі.
Ши Цзюньшен більше не наважився з них глузувати!
— Цей Герр Касас доволі пихатий. Що він мав на увазі, кажучи, що немає потреби представляти інших? Не те щоб він мені був дуже цікавий. — Му Бай був досить гордим і не міг стерпіти такого цинічного зауваження.
— Герр Касас — наймолодший верховний маг у Європі. Ви ще молоді й гарячі. Створювати проблеми принцу Бені — це одне, але я раджу вам триматися подалі від Герра Касаса. Навіть ви троє разом не зможете з ним впоратися, — серйозно попередив професор Чжен.
— Вер... верховний рівень? — ахнув Чжао Ман'янь.
— Він не виглядає набагато старшим за нас. Як він уже міг стати верховним магом? — Му Бай також був приголомшений.
Це просто неймовірно! Хіба кожному верховному магу у світі не було щонайменше сорок років?!
— Мо Фаню, про що ти думаєш? Чому мовчиш? Рідко побачиш тебе таким тихим, знаючи твій характер. Тільки не кажи, що ти злякався тієї директорки Перрі, — запитав Чжао Ман'янь.
— Злякався, як же. Я бачив речі й гірші за неї. Я просто міркував, хто ж цей злочинець. Чому вона не діяла останні кілька днів? — відповів Мо Фань.
Мо Фань зовсім не бажав, щоб хтось став жертвою злочинця. Проте її перший крок чітко вказував на те, що вона не з тих, хто миттю зникне після вдалого задуму. Якщо він не знайде злочинця, Лі Юе й надалі залишатиметься підозрюваною!
Дівчині тут подобалося, і вона подумувала залишитися назавжди. Мо Фань не хотів, щоб інші студентки постійно тикали в неї пальцем, і не бажав, щоб вона стала вигнанкою.
Оскільки всі його думки були зайняті цим, Герр Касас і принц Бені цікавили його найменше.
Наступного дня після сніданку принц Бені та Герр Касас запропонували відвідати тренувальну арену. Решта рушила за ними.
— Директорко Перрі, чому б нам не укласти парі? Ви ж знаєте, що я маю певні ресурси. Вважаю, що краще віддати їх тій школі, яка вразить мене найбільше. Я привіз із собою двох поплічників. Якщо хтось із ваших студенток зможе їх перемогти, я матиму більше впевненості в силі Альпійського Університету, — запропонував Герр Касас.
— Я не дуже підтримую такий метод, оскільки це має бути благодійністю. Якщо ви готові нам допомогти, я з радістю прийму це від імені студенток. Якщо ні, це лише означатиме, що дітям не пощастило... але, оскільки молодий герцог так прагне побачити міць Альпійського Університету, у мене немає причин відмовляти! — відповіла директорка Перрі.
Герр Касас усміхнувся. Зрештою, вона погодилася. Навіщо було стільки просторікувати?
Двоє поплічників Касасів вийшли вперед. Обидва були досить молодими, найімовірніше, елітою клану. У більшості шкіл їх вважали б видатними талантами, але в клані Касас, перед молодим герцогом Герром Касасом, вони були звичайними слугами.
— Не розчаруйте мене, і директорку Перрі теж, — сказав Герр Касас.
Двоє поплічників кивнули. Вони мовчки завмерли, чекаючи, поки Альпійський Університет обере свою кандидатку.
— Хіба Університет Перлини не тут? Оскільки це дружній поєдинок, як ми можемо залишити їх осторонь? Чому б Університету Перлини теж не приєднатися до парі? — озвався принц Бені.
— Ми не збираємося ганьбитися, — скромно відказав професор Чжен.
— Дійсно, вам просто пощастило здобути титул. Ви лише зазнаєте горя в бою проти могутнього Альпійського Університету та Касасів, — додав принц Бені.
Мо Фань обернувся і подивився на принца Бені. — Знову хочеш потрапити в заголовки газет?
Принц Бені побоювався Мо Фаня. Цей юнак був справжнім божевільним; не було нічого, на що б він не наважився!
— Хм, немає сенсу чіплятися до того, хто навіть не є магом. Чому б тобі не приєднатися до поєдинку, якщо ти такий крутий? Якщо переможеш, ми запропонуємо трохи ресурсів для новачків вашого Університету Перлини, — сказав принц Бені.
Поки Мо Фань вагався, до нього підійшов професор Лі і тихо промовив: — Мо Фаню, просто підіграй їм і попроси Королівську військово-морську академію Іспанії організувати обмін з нашою школою. Наш Університет Перлини не такий сильний у морських боях. Тепер, коли узбережжя атакують морські монстри, нам конче потрібні їхні передові тактики та інформація про цих істот.
— Заради нашої країни? — запитав Мо Фань.
— Так, вибий з них усе лайно заради нашої країни! — погодився професор Лі.
— ... — Мо Фаня також дратувало ставлення Касасів. Як представник Університету Перлини, він міг досхочу знущатися зі студентів своєї школи і провокувати викладачів, але він нізащо не дозволить чужинцям робити те саме!
До того ж, він усе ще тримав сильну образу на директорку Перрі за несправедливе ставлення. Він міг убити двох зайців одним пострілом!
— Оскільки ви двоє укладаєте парі, дозвольте і мені зробити внесок. Оскільки Університет Перлини зараз посідає перше місце у світі, я не хотів би з вас знущатися. І Альпійський Університет, і Касаси можуть виставити по одному сильному представнику. Якщо ви двоє зможете протриматися проти мене десять хвилин, об'єднавши сили, вважайте це перемогою, і я віддам вам чемпіонський значок Світового студентського турніру, — гучно заявив Мо Фань.
Почувши його слова, усі миттю звернули на нього увагу.
Професор Лі теж добряче злякався. На його чолі виступив холодний піт. Він ледь чутно випалив: — Я просив тебе здобути для нас трохи поваги, а не нариватися на неприємності!
Кляп! Кляп! Кляп!
Герр Касас заплескав у долоні, ніби був неабияк вражений промовою Мо Фаня. Він нарешті повернувся до нього і сказав: — Ось як має поводитися переможець турніру. Оскільки ці ресурси щорічно виділяються на благодійність як внесок нашої родини в суспільство, якщо ти виграєш поєдинок, я пожертвую вашій школі вдвічі більше.
Для відомого клану було важливо підтримувати публічний імідж, тому сума, яку вони виділяли на благодійність, зазвичай була величезною. Вона значно перевищувала ті обсяги ресурсів, які відомі клани Китаю жертвували школам. Як геніально було б змусити іноземця пожертвувати кошти їхнім школам заради молодших студентів, та ще й від його імені!
— Якщо ти виграєш, я теж подвою свої пожертви. Боюся, хтось не захоче так легко розлучатися зі своїм чемпіонським значком, і світ звинуватить нас у тому, що ми відібрали чиюсь найціннішу річ, — вставив п'ять копійок принц Бені.
— Тобі не доведеться нічого подвоювати. Мені буде достатньо, якщо Королівська військово-морська академія Іспанії погодиться організувати обмін з нашою школою, — відрізав Мо Фань.
— Це несправедливо, ти збираєшся отримати вигоду з обох сторін лише за один значок?
— У мене теж є один, — швидко озвався Чжао Ман'янь.
— Дуже добре, двох значків буде достатньо для ставки.
— А як щодо Альпійського Університету? — запитав Мо Фань.
— Ми не прихильники такого. Можете підвищувати ставки, як вам заманеться, — холодно відповіла директорка Перрі.
— Нічого страшного, якщо ви не любите битися об заклад, але якщо ви програєте, чи можу я попросити вас поводитися скромніше, коли студенти Університету Перлини приїжджають за програмою обміну? Ви не змушуватимете їх носити магічні браслети і готуватимете для них м'ясо... не програйте поєдинок, а потім продовжуйте вважати себе пупом землі! — відрізав Мо Фань до директорки Перрі.
Директорка Перрі терпіти не могла Мо Фаня. Як вона могла не розлютитися від його слів?!
— Хм, кидати виклик двом супротивникам одночасно — ти серйозно переоцінив свої можливості. На твоєму місці я б не наважилася верзти такі нісенітниці, — відказала вона.
— Директорко Перрі, не переймайтеся. Хіба не кумедно спостерігати, як клоун влаштовує для нас шоу?! — засміявся принц Бені.
Герр Касас також усміхнувся, потішений тим, яким наївним та ідіотичним був Мо Фань. Він би справді здивувався, якби Мо Фань зміг протриматися бодай десять раундів проти його поплічника, не кажучи вже про те, щоб перемогти обох супротивників менш ніж за десять хвилин.
Однак, оскільки цей хлопець так відчайдушно прагнув уваги, він із задоволенням жорстоко втопче його в бруд!