Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Маг на повну ставку

Розділ 1426 - Ну і що, що я безсоромний!

Прочитано 0% глави

— Я теж вважаю, що це чудова ідея, — Мо Фань був справді приємно здивований. Він спочатку думав, що Му Нуцзяо обере той самий шлях, що й Му Нінсюе: візьме на себе управління кланом і сприятиме його розвитку. Але натомість вона вирішила зосередитися на освіті...

Магічні школи...

Хіба він сам не був випускником магічної школи?!

По всій країні існувало безліч шкіл. Якщо система освіти продовжить вдосконалюватися, якщо з'явиться більше ресурсів і якщо вони зможуть приділяти більше уваги пошуку нових талантів, це допоможе видатним людям проявити себе. Поява навіть одного нового мага Забороненого Прокляття могла б кардинально змінити ситуацію для всієї країни. Му Нуцзяо мала б можливість і далі розвивати свою культивацію, водночас допомагаючи зростати іншим магам із великим потенціалом. Швидше за все, десь там на своє відкриття чекають люди з ще більшими талантами і ще працьовитіші за них. Навіть один чи два таких маги могли б відіграти ключову роль у цю епоху потрясінь.

Підвищення рівня моря перетворило морських монстрів на найбільшу загрозy для виживання людства. Їм доведеться поступатися своїми землями і територіями ще довго, але якщо до них постійно приєднуватимуться могутні маги, можливо, вони зможуть протриматися доти, доки шторм нарешті не вщухне. А щодо природних катаклізмів, з якими зіткнеться наступне покоління — тоді з'являться нові герої. Усе, що їм потрібно було зробити зараз — це захистити це наступне покоління. Хоч би яким лютим був шторм, хоч би яким руйнівним було вторгнення демонічних істот, вони мусили за будь-яку ціну забезпечити безпечне середовище для зростання молоді, поки їхнє пір'я на крилах не зміцніє...

В історії було безліч катастроф, які називали апокаліпсисами, але людство все одно зуміло вижити донині!

Поки вони не вимрyть, одного дня міста-штаби виконають своє призначення і будуть розформовані. Тоді вони зможуть жити на будь-якій землі, де забажають. Весь світ знову стане безпечною зоною!

— Щось не так? — Му Нуцзяо пильно подивилася на Мо Фаня. Вона не розуміла, про що він так глибоко замислився.

Мо Фань дав лише коротку відповідь, але не поділився своїми думками. Це трохи непокоїло Му Нуцзяо. Їй дуже хотілося почути його думку, і вона б поставилася до неї з усією серйозністю.

— Та нічого, просто згадалося дещо. Знаєш, я ж теж випускник звичайної магічної школи. Я дуже вдячний тим людям, які інвестували в Магічну Старшу Школу Тянь Лань. Завдяки їм вивчення магії перестало бути привілеєм лише для вихідців із відомих кланів. Навіть такий злидень, як я, отримав шанс стати магом! Хоча я й гадки не маю, хто саме були ті інвестори, але вірю, що багато людей будуть вдячні тобі так само, як я їм. Можливо, вони ніколи не дізнаються твого імені, але ти завжди будеш для них благодійницею, — щиро промовив Мо Фань.

Магічна Старша Школа Тянь Лань була державною. По всій країні існувало чимало таких шкіл, але багато з них закрили під час створення міст-штабів. Вони могли обійтися без деякої інфраструктури, але зменшення кількості шкіл було неприпустимим. Рішення Му Нуцзяо допомогло Мо Фаню усвідомити, що світ змінюють не такі маги, як він, які зосереджені лише на власній культивації. Хоч якою б видатною була їхня сила, перед лицем природних катаклізмів вони все одно залишалися безпорадними, навіть ставши магами Забороненого Прокляття! А от шлях, який обрала Му Нуцзяо, був іншим... Можливо, ніхто й не знатиме її в обличчя, але те, що вона робила, змінило б дуже багато!

— Справді? Я дуже рада, якщо ти дійсно так вважаєш. Усе, що я робила в університеті ці роки, принесло моєму клану лише трохи репутації, але я ніколи не вважала це чимось справді значущим. І лише коли я разом із тобою стала наставницею випускників, я зрозуміла, що переді мною відчинилися нові двері, і світ за ними мене неабияк приваблює! — Му Нуцзяо виглядала неймовірно щасливою. Вона широко всміхнулася, демонструючи свої ідеально білі зуби. Було справжньою рідкістю побачити таку щиру усмішку на її обличчі. Зазвичай вона ставила до себе надто високі вимоги, пам'ятаючи про очікування свого клану.

— Отже, виходить, це я підштовхнув тебе в правильному напрямку. Декане Му, коли в майбутньому даватимеш інтерв'ю, не забудь згадати моє ім'я, щоб і на мене впав промінець твоєї слави! — розсміявся Мо Фань.

— Ти серйозно? Твоя репутація вже зараз перевершує деяких Радників. Думаю, мені самій доведеться скористатися твоїм статусом найсильнішого учасника Світового студентського турніру. Ти станеш чудовим взірцем для студентів, — відповіла Му Нуцзяо.

— Завжди радий допомогти! — відгукнувся Мо Фань.

Він пильно дивився на Му Нуцзяо. Лише зараз він усвідомив, якою чарівною ставала її усмішка, коли вона з таким захопленням розповідала про свої плани. Вона випромінювала унікальний шарм, якого він ніколи раніше не бачив. Навіть її приємний аромат здавався тепер ще більш п'янким.

Людина завжди стає набагато привабливішою, коли в її очах спалахує той особливий блиск, що належить тільки їй. У минулому Му Нуцзяо суворо дотримувалася правил і намагалася відповідати ідеальному образу, створеному на основі очікувань її клану. Але тепер вона знайшла своє власне покликання, свою роль у цьому світі. Вона зрозуміла свої сильні та слабкі сторони. Вона все ще залишалася відданою своєму клану, але при цьому слідувала поклику власної долі...

— Дякую тобі, — після невеликої паузи промовила Му Нуцзяо.

— За що? Я ж нічого не зробив, — Мо Фань здивовано підняв брови.

— Твоє схвалення — це найкраща підтримка, про яку я могла тільки мріяти, — твердо сказала вона.

— Схоже, твоє рішення не всім припало до душі? — повільно промовив Мо Фань.

— Незадоволені завжди знайдуться. Але оскільки я вже все вирішила, я зроблю все можливе, щоб їх переконати, — відповіла Му Нуцзяо.

— То ти все одно збираєшся переїжджати? Якщо ти обрала цей шлях, тобі доведеться часто бувати в Університеті Перлини. Це найкраще місце для старту. Інакше репутація, яку ти здобула тут, просто пропаде даремно, — зауважив Мо Фань.

— Взагалі-то, я вже приглядаюся до інших квартир, — тихо сказала Му Нуцзяо.

— Тоді просто залишайся тут, навіщо створювати собі зайві проблеми? Кого хвилює, що скажуть інші? Тобі просто треба зосередитися на роботі. Ти можеш зробити реальний внесок у нашу нинішню ситуацію... а інші нехай собі пліткують скільки влізе!

Мо Фань приблизно розумів, чому Му Нуцзяо думала про переїзд. Та до біса все це, їм же всього по двадцять з гаком! Більшість людей у їхньому віці вже роблять аборти та влазять у всілякі брудні інтрижки. Він стільки зробив для цієї країни, то що з того, якщо він хоч раз дозволить собі бути егоїстом і безсоромним?! Він же не краде в них рис і не залицяється до їхніх дружин!

— Угу... — відповіла Му Нуцзяо. Вона підвела погляд на порожню чашку Мо Фаня і запитала: — Тобі налити ще?

— Звісно! Як же добре нарешті розслабитися вдома! — Мо Фань зручно відкинувся на спинку дивана і з полегшенням зітхнув.

Му Нуцзяо досі не мала жодного уявлення, через що Мо Фаню довелося пройти останнім часом. Але той факт, що Голова завітав до нього особисто, і їхня розмова чітко вказували на те, що Мо Фань знову зробив щось неймовірне.

Вона не стала розпитувати; Мо Фань розповість сам, якщо захоче. Навіщо змушувати його згадувати важкі часи, коли він нарешті може насолодитися хвилинами спокою?

Проте Му Нуцзяо помітила, що аура Мо Фаня кардинально змінилася. Щось подібне вона відчувала лише від таких людей, як Голова Шао Чжен...

Попередня главаНаступна глава