Ховаючись у чорному тумані, Чжао Ман'янь кружляв у небі. Він усе ще не наважувався діяти.
Його початковим планом було з'ясувати, хто з людей унизу є Фіолетовим Привидом, і разом із Чжаном Сяохоу усунути його, знявши з Мо Фаня обмеження контракту. На його превеликий подив, Фіолетовий Привид володів здатністю ставати невидимим, що змусило Чжана Сяохоу зупинитися.
Якщо він не зможе знищити Фіолетового Привида одним ударом і дозволить йому втекти, розправитися з ним стане набагато складніше. Чжао Ман'яню залишалося лише спостерігати, поки він не розгадає секрет невидимості ворога.
— Чжан Сяохоу, ти розумієш, як він це робить? — стурбовано запитав Цзян Лінь.
— Я й сам не впевнений. Знаю лише, що це не Елемент Тіні, — відповів Чжан Сяохоу.
— Дідько, якщо так піде й далі... — Цзян Лінь не встиг договорити, як вогняний стовп на південь від них раптом згас.
Вони вже втратили один Магічний Сигнальний Вогонь, а тепер згас іще один. Залишилося лише шість стародавніх твердинь. Іншими словами, оборона Великої Стіни була значно ослаблена!
Вони не могли дозволити собі змінити довжину Стіни, інакше армія нежиті просто обійшла б її і вибралася з Північної Долини. П'ятдесятикілометрова стіна повністю перекривала вхід до Степів Мандрівників. За цими п'ятдесятьма кілометрами починалися гори та непрохідна місцевість. Якщо армія нежиті спробує покинути Північну Долину через них, то неодмінно зіткнеться зі Спустошливими Звірами Бейцзяну. Саме на це і сподівалися захисники!
Проте армія нежиті не була безглуздою юрбою. У неї були свої командири. Вони чудово розуміли, що пробиратися крізь території інших демонічних істот — марна трата часу і сил. Їм просто потрібно було якнайшвидше прорвати Велику Стіну, щоб безжально розтоптати незліченні міста за нею!
Вони не могли собі дозволити зменшити довжину чи висоту Стіни, а це означало, що доведеться зменшувати її товщину!
Тепер, коли впав іще один Магічний Сигнальний Вогонь, захист Великої Стіни мав суттєво послабнути!
— Якщо Стіна буде недостатньо товстою, нежить рівня Правителя зможе пробити її наскрізь! — стривожено промовила Лінлін, дивлячись туди, де зник Магічний Сигнальний Вогонь.
— Трясця, вони так швидко прорвали оборону Магічного Сигнального Вогню. Нам катастрофічно бракує людей, і це дозволяє цим виродкам із Чорної Церкви робити все, що заманеться! — люто вилаявся Чжао Ман'янь.
Ситуація на Стіні загострювалася. Чорна Церква користувалася своєю чисельною перевагою у Проклятих Звірах та Темних Демонічних Звірах, щоб виснажити захисників Магічних Сигнальних Вогнів. Їхня оборона слабшала з кожним просунутим магом, якого усував Фіолетовий Привид.
— Невже ми втратимо і цей Магічний Сигнальний Вогонь? — з відчаєм пробурмотів Фен Юйфей, озираючись навколо.
Їм коштувало стількох зусиль звести Стіну проти армії нежиті, а Чорна Церква просто прийшла і зруйнувала їхній план. Це був найгірший із можливих сценаріїв!
Чжан Сяохоу був зайнятий Проклятими Звірами та Темними Демонічними Звірами. Він уже здолав щонайменше п'ятьох Синіх Дияконів і тридцять Чорних Жерців. Але найголовніше — йому доводилося щомиті стерегтися засідки Фіолетового Привида, тому він не міг битися на повну силу!
— Командире Чжан, чи справді смерть цього Фіолетового Привида зможе переломити ситуацію? — кволо запитав Цзян Лінь. Битва неабияк його виснажила.
— Я в нього вірю, — кивнув Чжан Сяохоу.
— Я теж думаю, що йому можна довіряти, — Цзян Лінь згадав свою зустріч із Мо Фанем. Його до глибини душі вразила рішучість, незламний дух і безстрашність юнака, навіть перед обличчям Чорної Церкви.
Цзян Лінь повільно зробив кілька кроків уперед, виходячи з безпечної зони.
Чжан Сяохоу спохмурнів. Він не розумів, що задумав Цзян Лінь. Проте його увагу швидко відволікли Прокляті Звірі, що оточили його з флангів, не давши змоги пильнувати за Карателем.
— Скам'яніння! — очі Чжана Сяохоу змінили колір. Коричневе світло впало на химерних Проклятих Звірів, що кружляли навколо нього. Їх миттєво вкрив товстий шар кам'яного пилу, перетворивши на статуї!
— Вітряний Диск: Кістяний Каркас!
Кілька лютих поривів вітру розлетілися навсібіч. Потужна сила миттєво рознесла Проклятих Звірів на друзки.
Понад двадцять Проклятих Звірів загинули на місці, дозволивши Чжану Сяохоу вирватися з оточення. Члени Чорної Церкви не наважувалися кинути виклик його смертоносному вітру і руйнівному піску.
Вітер розвіяв куряву навколо нього. Чжан Сяохоу із запізненням згадав слова Цзян Ліня. Він стрімко обернувся і побачив жахливу картину!
Фіолетовий Привид стояв просто перед Цзян Лінєм. Крижаний шип пробив Карателю груди наскрізь...
Жодної краплі крові не пролилося завдяки льоду, але Цзян Лінь стрімко поми pв!
— Цзян Лінь! — несамовито загорлав Чжан Сяохоу. Він не роздумуючи кинувся вперед, щоб вирвати його з рук Бога Смерті.
— Зупиніть його! — Фіолетовий Привид зневажливо змахнув рукою. Більш як сотня Чорних Жерців і троє Синіх Дияконів утворили живий щит, не залишаючи Чжану Сяохоу жодного шансу врятувати товариша.
Навколо Чжана Сяохоу шалено закружляли люті вітри. Вони швидко забарвилися в червоний колір, перетворившись на криваві коси гніву. Жоден Чорний Жрець чи Проклятий Звір у радіусі п'ятдесяти метрів не вижив. Їхні голови і кінцівки розлетілися навсібіч, наче опале листя!
Але лінія оборони була надто щільною. Як би швидко Чжан Сяохоу не вбивав ворогів, він фізично не встигав урятувати Цзян Ліня.
Тим часом очі Цзян Ліня не були сповнені відчаю, навіть коли його груди були пробиті. І не стали вони порожніми. Вони пильно дивилися на Фіолетового Привида, ніби намагаючись за ці останні секунди розгледіти його наскрізь!
Раптом Цзян Лінь виплюнув повний рот гарячої крові.
Кров забризкала Фіолетового Привида. Зазвичай вбивця не став би перейматися через те, що забруднився в кров'ю, але цього разу Фіолетовий Привид був заскочений зненацька і, здавалося, запанікував.
— Як я і думав... — усміхнувся Цзян Лінь, побачивши реакцію Фіолетового Привида.
— Ти! — Фіолетовий Привид оскаженів, коли Цзян Лінь сплюнув на нього кров. Він вирвав крижаний шип і в люті почав безперестанку штрикати Карателя!
Кожен удар залишав нову діру в тілі Цзян Ліня, але холод не давав ранам кровоточити. Тим часом сам Цзян Лінь, здавалося, зовсім забув про біль. Він продовжував випльовувати залишки крові на Фіолетового Привида...
Під час останньої спроби він був уже дуже кволим і зміг виплюнути на Фіолетового Привида лише трохи крові. Його тіло було вкрите дірками, наче бджолиний стільник. Моторошне видовище.
Фіолетовий Привид продовжував шматувати Цзян Ліня на шматки, але на обличчі Карателя застигла та сама усмішка, яка так його розлютила. Йому залишалося тільки думати, що цей хлопець — просто психопат!
Але психопати були не лише в Чорній Церкві. Коли людина відчайдушно намагається захистити щось цінне, вона здатна на вчинки ще більш божевільні, ніж самі члени Чорної Церкви!
Фіолетовий Привид був увесь у крові Цзян Ліня. Цього разу він не став невидимим і не втік. Натомість він відчайдушно намагався стерти кров.
На превеликий подив Фіолетового Привида, кров Цзян Ліня виявилася отруйною. Перед тим як розкритися, він випив зілля їдкої отрути. Вона змішалася з його кров'ю і була настільки сильною, що за короткий час роз'їла йому рот. І попри це, хлопець зміг удати, що все нормально, і успішно виплюнув отруйну кров на Фіолетового Привида, як і планував!
Фіолетовий Привид не міг змити отруйну кров, а це означало, що він більше не міг ставати невидимим!
Здатність до невидимості походила не від Елемента Тіні, а від надзвичайно рідкісного Духовного Насіння Елемента Води! Воно огортало Фіолетового Привида шаром водяної пари, що відбивала все навколо, наче дзеркало з оглядом на всі 360 градусів...
Тому, коли Фіолетовий Привид використовував цю здатність, здавалося, ніби він ставав невидимим.
Він лише ставав прозорим, а не розчинявся в повітрі. І він не міг раптово переміститися в інше місце. Оскільки Цзян Лінь був магом води, він зміг розгадати цей трюк. Проте Фіолетовий Привид був надзвичайно обережним. Він навіть вбивав крижаною зброєю, щоб кров жертв не потрапила на нього!
Цзян Лінь розумів, що його єдиний шанс викрити Фіолетового Привида — це померти. Хай би якою обережною не була людина, вона завжди втрачає пильність, коли її ціль знаходиться за кілька секунд від смерті. Цзян Лінь вийшов із безпечної зони і став чекати на хід Фіолетового Привида.
Він був упевнений, що Фіолетовий Привид обере саме його. Якби його прибрали, Чжан Сяохоу не мав би жодного шансу самотужки впоратися з такою кількістю Синіх Дияконів і Чорних Жерців...
Він усміхався, бо його ставка зіграла!
Фіолетовий Привид остаточно втратив розум!
Чжао Ман'янь, який очікував слушної нагоди високо в небі, відчув, як йому перехопило подих від побаченого.
Він глибоко вдихнув, щоб опанувати вир емоцій, що захлеснув його розум. Склавши золоті крила, він каменем полетів до стіни, наче золотий метеорит.
Кров, яку виплюнув Цзян Лінь, була надто цінною. Чжао Ман'янь ще ніколи не відчував такого непереборного бажання вбити людину!
— Я вб'ю Фіолетового Привида до того, як твоя кров устигне висохнути! — люто загорлав Чжао Ман'янь, пікіруючи з неба. Він знав, що Цзян Лінь його вже не почує. Йому залишалося лише сподіватися, що душа цього чоловіка знатиме: їхня довіра не була марною!
Чжао Ман'янь ще ніколи не ніс на своїх плечах такого важкого тягаря. Він не вагався ні секунди. Для нього як мага захисту спосіб убивства був дуже простим. Він мав використати свій захист, щоб створити незламну арену для двобою!
Ця арена наглухо замкне його і Фіолетового Привида, не залишивши жодної шпарини.
Звідти було лише два виходи. Або арена впаде сама, коли Фіолетовий Привид уб'є його, або він зніме магію після того, як уб'є Фіолетового Привида!
Чжао Ман'янь ще ніколи не викладався на повну заради якоїсь мети, але сьогодні він вирішив віддати всі свої сили з однієї простої причини: у його жилах теж текла гаряча кров!