— Обережно з отрутою! — попередила Командир Бінь Вей.
Отруйна рідина вирвалася з потвори, наче струмені води. Навіть кількох крапель було достатньо, щоб перетворити людину на калюжу слизу. Командир Бінь Вей наказала більшій частині армії відійти від істоти рівня Правителя, щоб уникнути непотрібних утрат.
Монарх Підземних Жаб не відзначався особливими атакувальними здібностями; його головна міць полягала в Запряжених. Тож для солдатів найкращою тактикою було просто обстрілювати його закляттями з безпечної відстані.
Дощ із магічних атак обрушився на Монарха Підземних Жаб, але його тіло вкривали захисні Руни, що зводили нанівець усю магію. Солдати були безсилі перед його непробивним захистом.
— Продовжуйте! Ці руни не вічні! — наказав Командир Є Хон.
Шквал заклять не вщухав. У фортеці залишалося ще чимало магів, здатних атакувати на далекій відстані, і всі вони перебували на найбезпечніших позиціях. Поки в них була енергія, вони могли без упину випускати магію, виливаючи весь свій гнів на цього гіганта, навіть не замислюючись, чи завдають вони йому реальної шкоди.
Після кількох залпів Руни помітно потьмяніли, що неабияк підняло бойовий дух солдатів.
— Я вже думав, що його захист неможливо пробити, але він починає сипатися! Браття, тиснемо далі! Ми зараз завалимо істоту рівня Правителя! — загорлав сержант загону магічної артилерії на стіні.
У небі спалахнула сила-силенна Зоряних Візерунків. Різнобарвні промені світла прорізали небо і вдарили по істоті.
— Багатошарова Формація! Супер Вогняний Кулак!
Формація Восьмикутної Варти знову засяяла. Величезна кількість просунутих магів вогню почала несамовито вливати в неї свою енергію. Пекучі вогняні візерунки заповнили небо над фортецею Північної Варти, створюючи грандіозне видовище!
Гігантський Вогняний Кулак завбільшки з вежу вирвався вперед. Звичайні закляття на його тлі здавалися дрібними креветками поруч із велетенським китом. Це жахливе закляття з ревом помчало на Монарха Підземних Жаб, забарвлюючи небо і землю в криваво-червоний колір. Навіть істота розміром із гору запанікувала, побачивши, що на неї насувається.
Монстр спробував ухилитися від Супер Вогняного Кулака, але палаючий кулак був як метеорит. Ще до того, як він ударив об землю, усе навколо вже охопило полум'я!
Земля потонула у вогняному морі, і солдати навіть не могли розгледіти, що відбувається. Важке тіло Монарха Підземних Жаб відкинуло неймовірною силою удару. Пекучий жар плавив і Руни, і його плоть!
Вогонь нарешті пробив товсту шкіру потвори. Смердюча плоть під нею почала виділяти огидний запах, а густий дим огорнув усе навколо.
Монарх Підземних Жаб завив від агонії, звиваючись усім тілом. Він намагався дістати магів своїми ланцюгами, що звисали з нього.
Маги швидко розбіглися, але Монарх Підземних Жаб раптом почав котитися вперед, досі охоплений полум'ям. Він перетворився на гігантську вогняну кулю! Здавалося, ця потвора, сповнена люті, вирішила протаранити стіну фортеці Північної Варти!
Раніше Монарх ледве пересувався, а тепер він, наче велетенський м'ясний танк, котився вперед, несучи на собі незгасиме полум'я!
— Дідько, він зараз вріжеться у фортецю Північної Варти! — вигукнув Є Хон. — Зупиніть його!
Солдати миттєво об'єднали зусилля, створюючи захисні бар'єри, щоб перехопити монстра. Але, враховуючи неймовірну вагу Монарха Підземних Жаб, його інерція була просто колосальною. Закляття змогли лише трохи сповільнити істоту, але цього було недостатньо, щоб її зупинити!
Монарх Підземних Жаб зрівняв із землею все, що траплялося на його шляху, стрімко наближаючись до фортеці Північної Варти. На стіні перебувало щонайменше кілька тисяч магів. Багато з них загинули б, якби цей велетень врізався у стіну з такою неймовірною силою!
Ніхто не очікував, що неповоротка жаба використає такий відчайдушний прийом на порозі смерті. Зазвичай істоти рівня Правителя до останнього намагаються вижити. Якби монстр вирішив покотитися в інший бік, вони б точно не змогли його зупинити!
Лінлін, яка теж стояла на стіні, із жахом спостерігала, як Монарх Підземних Жаб насувається, заповнюючи собою все її поле зору. Вона ніяк не могла зрозуміти, чому він не намагається втекти!
Істота рівня Правителя мала б цінувати своє життя понад усе. Він міг використати цей самий спосіб для втечі; навіщо йому ціною власного життя намагатися зрівняти фортецю Північної Варти із землею та вбити магів, до яких йому взагалі не було діла? Зрештою, істоти такого рівня не обділені інтелектом. Це ж не якийсь низькорівневий монстр, що кидається в бій, не думаючи про наслідки...
Невже на іншому кінці його ланцюгів було щось ще страшніше? Невже він, як і його Запряжені, не мав іншого вибору, окрім як іти вперед, бо відступати йому було заборонено?!
— Місто Сталі! — громовий голос Генерала Бінь Вей пролунав із небес.
Земля за сотню метрів перед фортецею Північної Варти здригнулася. Назустріч монстру з-під землі вирвалася велична стіна з гігантських валунів.
На відміну від Формації Запечатування Входу, яку вона використовувала раніше, цього разу стародавня стіна розділилася на кілька сегментів, кожен завдовжки близько п'ятдесяти метрів. Вони вишикувалися в ряди, немов стародавні воїни, використовуючи свою масу, щоб зупинити Монарха Підземних Жаб!
Сила Монарха Підземних Жаб була справді жахливою — він міг пробити навіть міцну стародавню стіну. Але врешті-решт, рознісши три сегменти Великої Стіни, він таки зупинився!
Міцність Великої Стіни в рази перевершувала міцність стін фортеці. Коли ці три сегменти піднялися в ряд, їхня товщина становила понад п'ятдесят метрів, тоді як стіна фортеці мала лише трохи більше двадцяти. Якби Велика Стіна не стала на їхньому шляху, половину фортеці, найімовірніше, було б знищено!
Поки всі ще оговтувалися від шоку, тіло Монарха Підземних Жаб почало стрімко роздуватися і після оглушливого вибуху розлетілося на друзки. Шматки його плоті розлетілися в усі боки на тисячі дрібних кусочків. Отруйна рідина в його тілі перетворилася на дощ зі смертоносних стріл, накривши площу понад кілометр!
— Швидше, в укриття!
— Обережно!
У фортеці зчинився страшенний хаос. Ніхто й не підозрював, що Монарх Підземних Жаб здатний підірвати себе! Навіть кілька крапель його кислотної отрути могли розчинити людину. Вони пропалювали навіть мури фортеці, що вже казати про людську плоть!
— Багатошарове закляття, Водяна Завіса! — загорлав один із командирів усередині Формації Восьмикутної Варти.
Маги води миттєво створили Водяну Завісу. Зоряні Шляхи переплелися між собою, елегантно зависнувши в небі.
Стрічки води простяглися над фортецею Північної Варти і швидко утворили куполоподібний бар'єр, щоб зупинити отруйний кислотний дощ!
Проте, оскільки захист був створений лише як реакція на небезпеку, Водяна Завіса в першу чергу накрила магів на стінах. Залишилося безліч незахищених ділянок. Дощ з отруйної кислоти полився на фортецю, роз'їдаючи будівлі.
Кам'яні споруди плавилися з неймовірною швидкістю, наче мокрий пісок. Ті, хто не встиг сховатися, кричали від агонії і перетворювалися на калюжі крові ще до того, як їм встигали прийти на допомогу.
Цей жах повторився в багатьох частинах фортеці. Було втрачено безліч невинних життів. Люди довго стояли в приголомшеній мовчанці.
Командир Є Хон важко зітхнув.
Вони так відчайдушно намагалися захистити і зберегти фортецю Північної Варти. Вони обережно уникали втрат серед солдатів і навіть змогли врятувати стіни та вежі від руйнування. Але вулиці всередині фортеці перетворилися на суцільні руїни. Кількість загиблих була не такою вже й великою, але кожне втрачене життя було невимовною трагедією.
Генерал Бінь Вей теж почувалася кепсько. Дощ із кислотної отрути завдав колосальних руйнувань. Фортеця фактично лежала в руїнах і втратила всю свою колишню велич. А вона ж так сподівалася на велику перемогу...
— Зрештою, це була істота рівня Правителя, — безпорадно промовив Чжао Ман'янь.
Монарху Підземних Жаб не вдалося знищити фортецю, але до останнього він залишався смертельною загрозою. Він навіть забрав із собою кілька сотень бойових магів...
— Хай там як, але ми виграли цей бій. Ми захистили фортецю Північної Варти. Навіть істота рівня Правителя не змогла прорватися повз нас! — вигукнув капітан Фен Чан'юй.
— Його правда!
— Звісно, ми нічого не могли вдіяти, коли істота рівня Правителя вирішила стати камікадзе, але це не скасовує того факту, що ми знищили їх усіх!
— Повертаймося до фортеці!
— Час додому, ми перемогли!
Втрати в бою були неминучими, але перемога все одно належала їм. Кожен у фортеці був готовий померти в цьому бою, але ніхто не збирався здаватися. У разі поразки міста за їхніми спинами потонули б у крові. Більшість солдатів у фортеці були місцевими. Їхні батьки, дружини, родичі та друзі жили в містах, які вони зараз захищали!
У битві взяли участь понад дві тисячі бойових магів, але втрати були відносно невеликими. Порівняно зі звичними боями проти Спустошливих Звірів Бейцзяну, їхні результати були просто блискучими.
Повертаючись до фортеці, солдати зібралися навколо Бінь Вей та Є Хона. Люди, якими керував Чжао Ман'янь, у захваті підкидали його в повітря. Усі поверталися до фортеці в піднесеному настрої, під гучні радісні вигуки...
— Трясця, обережніше!
— Не підкидайте так високо!
Маги були дуже сильними. Для звичайних людей підкинути когось на півметра в повітря вже було неабияким досягненням, але Чжао Ман'яня підкидали метрів на двадцять. Щоразу, коли він злітав угору, йому здавалося, що він катається на якомусь атракціоні, і знадобився час, перш ніж він падав назад...
— Ууууххх! — Чжао Ман'янь знову злетів у повітря. Цього разу солдати, схоже, вирішили перевірити, чи зможуть вони підкинути його на всі тридцять метрів. На самій вершині він утратив рівновагу і почав крутитися...
Він мигцем глянув на горизонт. Курява ще не встигла розсіятися, але вдалині він розгледів велетенський силует. Він навіть помітив блиск його очей і відчув потужну ауру смерті, від якої в нього по спині пробіг холодний мороз!
Що це, в біса, таке?
Чжао Ман'яня знову охопив жах!