— А тепер я навчу тебе Просторового Ритму. Почнемо зі стиснення простору! — перейшов до наступного уроку Мо Фань, побачивши, що Маленька Полум'яна Белль миттєво засвоїла перший крок.
Полум'яна Белль опанувала Просторовий Ритм набагато швидше, ніж він очікував. Власне, вона б поступово пробудила ці здібності самотужки, набуваючи досвіду в боях. Мо Фань лише допомагав їй зробити це раніше.
— Правильно, стисни простір у тій області; не вогонь, а землю. Перетвори пухкий ґрунт на твердий камінь, — керував процесом юнак.
Радіус дії просторової магії Маленької Полум'яної Белль був напрочуд великим. Вона не лише стискала пухкий ґрунт, а й дрібні вогники, які залишила після себе раніше.
Від нудьги маля жбурнуло вогняну кулю, підпаливши бур'яни. Полум'я охопило площу в квадратний метр, але під тиском простору раптом стиснулося до розміру свічки, а потім і взагалі стало завбільшки з великий палець.
Мо Фань підійшов перевірити, чи затвердів ґрунт, як раптом стиснене полум'я несподівано вибухнуло!
— Лін~ — Маленька Полум'яна Белль висунула язика, не впоравшись із контролем магії.
Мо Фань завмер, глибоко замислившись.
Вона щойно стиснула метрове вогнище до розміру крихітної свічки, але це не послабило полум'я — вибух виявився навіть потужнішим за початкову енергію вогню...
— Якщо такий маленький вогник після стиснення викликав такий вибух, то що буде з великим? — прошепотів Мо Фань.
Він вирішив негайно це перевірити.
— Маленька Полум'яна Белль, кинь стільки вогню, скільки зможеш, у простір, який я стисну.
Мо Фань засяяв сріблястим світлом. Швидко сформувався яскравий Зоряний Візерунок, і перед Полум'яною Белль з'явився ромб.
Маля, дотримуючись інструкцій, безперервно вливало свій вогонь у ромб.
Зазвичай такого вогню вистачило б, щоб спалити весь схил гори і навіть перекинутися на інший. Проте під тиском Просторового Ритму полум'я зберігало розмір крихітного сяючого кристала.
Він був не надто великим — приблизно розміром із базовий Вогняний Вибух під час кидка.
— Я майже на межі, — Мо Фаню ставало дедалі важче контролювати стиснений простір, коли туди вливалося все більше енергії.
Здавалося, Маленькій Полум'яній Белль це дуже подобалося. Вона продовжувала заливати своє полум'я в ромб, незважаючи на попередження Мо Фаня.
— Досить, досить! — вигукнув він, розуміючи, що справа йде до біди.
Полум'яна Белль нарешті зупинилася, але стиснений простір уже був на межі колапсу. Варто було Мо Фаню трохи втратити контроль, як ромб миттєво розсипався.
Щойно його стінки впали, стримувана енергія яскраво спалахнула і ринула в усі боки!
— Дідько! — Мо Фань, відчувши небезпеку, миттєво закликав Броню Чорного Змія.
Вогняний кристал вибухнув, щойно з його вуст злетіла лайка. Потужна ударна хвиля прокотилася по території, зносячи нерівні вершини гір. Пекуче полум'я ринуло вперед, наче орда диких звірів!
У небо здійнялася грибоподібна хмара. Цей апокаліптичний удар зрівняв гору із землею!
І Мо Фань, і Маленька Полум'яна Белль не очікували такого. Страшенний вибух відкинув їх геть, а за ним пролунав оглушливий гуркіт.
Мо Фань чітко відчув усю жахливу міць енергії полум'я, що обрушилася на нього. Якби він вчасно не викликав Броню Чорного Змія, його б, швидше за все, розірвало на шматки!
— Круто! — захоплено випалив Мо Фань, підводячись на ноги і оглядаючи обвуглену місцевість.
Він ніколи раніше до такого не додумався. Якщо стиснути величезне полум'я магією простору до крихітного вогника, а потім раптово зняти стримуючий бар'єр — це спричинить жахливий вибух, який завдасть набагато більшої шкоди, ніж початковий вогонь!
— ХАХАХА, Маленька Полум'яна Белль, давай ще раз! Здається, ми знайшли наш новий козир! — радісно вигукнув юнак.
Полум'яна Белль теж щасливо закивала. Хіба могло бути щось веселіше, ніж вільно розкидатися вогнем і влаштовувати грандіозні вибухи?
Вілла на горі Фаньсюе...
Му Нінсюе, Му Ліньшен, Юй Шиши та інші обговорювали Скелю Вічності, коли хтось раптом у паніці ввірвався до кімнати.
— Здається, нас атакує клан Далі, вони прийшли помститися. Вони відправили надзвичайно могутнього мага вогню, щоб рознести нашу територію. Кілька пагорбів уже зрівняли із землею, — доповів член патруля гори Фаньсюе.
— Ці покидьки з клану Далі, як вони сміють нападати на нас на нашій же території... — люто вилаявся Му Ліньшен.
Вони вже прийшли створювати проблеми, хоча інцидент на Гулан'юй закінчився зовсім недавно?
— Дивно, чому мої метелики не помітили жодних порушників? — спантеличено запитала Юй Шиши.
— Це маг вогню, можливо, вогонь розігнав твоїх метеликів?
— Неможливо, — Юй Шиши похитала головою.
Навіть якби метелики злякалися, вони б усе одно повідомили її. Якщо вони не попереджали про небезпеку, мала бути інша причина.
— Капітане патруля, ви бачили, хто це був? — запитав Му Ліньшен.
— Ні, рівень культивації ворога дуже високий, а його атака була просто жахливою. Я не наважився підійти ближче, — відповів капітан.
У кімнату залетів крихітний метелик і сів на плече Юй Шиши. Змахнувши крильцями, він передав їй повідомлення.
Отримавши його, Юй Шиши засміялася:
— Все гаразд, капітане. Це один із наших.
— Один із наших? — здивувався капітан. — Навіщо комусь підривати власну територію? Від вибухів пагорби знесло, наче бульдозером. Навіть гори стоять голі...
— Це Мо Фань, так? — запитала Му Нінсюе.
Му Нінсюе пригадала, що Мо Фань збирався піти на захід у безплідні гори, щоб попрактикуватися в магії. Вона й подумати не могла, що він здійме такий галас і до смерті налякає капітана патруля.
— Так, це він. Схоже, він винайшов якусь нову дивну здатність, — підтвердила Юй Шиши.
— То це Мо Фань... А я вже подумав, що клан Далі відправив верховного мага! — криво посміхнувся капітан.
— Ви ж розумієте різницю між просунутим і верховним рівнем.
— Розумію, але вибух, який влаштував голова клану Мо, був просто... — серце капітана патруля закалатало при згадці про побачене неймовірне видовище.
Відкривши нову здібність, Мо Фань був настільки в захваті, що практикувався без упину. Врешті-решт Му Нінсюе вигнала його до затоки, бо більше не могла терпіти руйнування, які він завдавав її території. У затоці він міг підривати все, що заманеться.
Мо Фань вирушив до океану, і тепер настала черга морських монстрів страждати. Група істот саме збиралася влаштувати хаос уздовж берега, але миттєво розбіглася, до смерті налякана вибухами.
Після кількох днів тренувань Мо Фань міг вільно стискати величезне полум'я. Проте в нової здібності був один маленький недолік: час застосування був задовгим.
Йому доводилося постійно вливати енергію в простір. Щоб влаштувати вибух, здатний зрівняти все із землею, йому було потрібно щонайменше стільки ж часу, скільки на два просунутих закляття!
І все ж, Мо Фань був задоволений новою здатністю.
— Якби я вмів це під час битви з Гірськими Людьми, мені вистачило б лише кількох таких Вогняних Кристалічних Бомб, щоб розірвати їх усіх на шматки! — заявив він.
Він не здійснив прориву, але знайшов спосіб ідеально поєднати магію вогню та простору. Це було навіть більш захопливо, ніж підняти елемент на новий щабель!
Вичерпавши всі запаси енергії, задоволений Мо Фань повернувся на гору Фаньсюе. Він уже збирався вислухати рішення решти щодо майбутніх планів клану, коли раптом задзвонив телефон.
— Мо Фаню! — стривожено пролунав голос Лінлін.
— Ти знайшла зачіпки щодо Тотемних Звірів? — запитав він.
— Ні, але моя сестра в біді, — занепокоєно відповіла Лінлін.
— Заспокойся, розкажи, що сталося.
Сестра Лінлін, Лен Цін, мала отримати підвищення до Старійшини Магічного Суду. Її рівень культивації не був найвищим у Союзі Примусу, але її лідерські та командирські здібності були просто зразковими. Багато членів та Карателів довіряли її керівництву. Вона також зробила чимало для Союзу, включно з операцією зі знищення Чорної Церкви на острові Чунмін.
Мо Фаню вже казали про її майбутнє підвищення. То чому ж Лінлін говорить так, ніби сталося щось жахливе?
— За моєю сестрою полює вбивця з Залу Вбивць. Вона ледь не загинула в Демонічному місті (Гуанчжоу)! — голос Лінлін тремтів від страху.
Було справжньою рідкістю побачити Лінлін такою безпорадною та розгубленою, як звичайну дівчину її віку. Мо Фань заспокоїв її по телефону і негайно вирушив до Магічного міста.
Він знайшов Лінлін саму в детективній агенції "Чисте Небо".
— Мені повідомили, що моя сестра досі в небезпеці. Є ймовірність, що вбивця нападе знову, — сказала Лінлін.
— Не хвилюйся, я поїду з тобою до Демонічного міста. Я не дозволю, щоб із твоєю сестрою щось сталося, — запевнив її Мо Фань.
— Угу, ми маємо вистежити цього вбивцю!
— Що взагалі таке цей Зал Вбивць? — запитав Мо Фань.
— Зал Вбивць схожий на Чорну Церкву. Чорна Церква — це як ракова пухлина, яка готова на все, щоб знищити світ. Але Зал Вбивць цікавить лише прибуток. Вони вб'ють будь-кого, не зважаючи на наслідки, щойно їм за це заплатять! — пояснила Лінлін.
— Пхе, Зал Вбивць?! — холодно пирхнув Чжао Ман'янь, входячи до детективної агенції "Чисте Небо". Він просто ненавидів цю організацію!
Два вбивці, яких Чжао Юцянь найняв, щоб прибрати його, були саме звідти!
Вони були купою покидьків, яким абсолютно начхати на людські життя!