Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Маг на повну ставку

Розділ 1268 - Гігантський кокон на болоті

Прочитано 0% глави

Орел Світлової Завіси був неймовірно швидким. Їм не знадобилося багато часу, щоб дістатися до гір Наньлін.

— Ми зараз на території Білих Магічних Соколів. На щастя, мій орел належить до того ж роду, що й вони. Тож у нас не виникне особливих проблем під час польоту над їхньою територією, — сказав Нічний Яструб, вказуючи на гори внизу, вкриті густими лісами.

— Вони мають бути зовсім близько, — сказала Лінлін.

Мо Фань вдивлявся в непроглядну темряву гір. Завдяки елементу тіні він міг бачити значно чіткіше за інших.


Крони пальмового лісу були ідеальним місцем проживання для летючих створінь. Багато демонічних звірів ховали свої гнізда в густому листі, що дозволяло їм за потреби підіймати в небо цілі зграї і формувати велетенську сітку для захисту своєї території.

Центр пальмового лісу перетворився на болото, а стовбури дерев уже давно просочилися водою. Вода була неглибокою, ледве сягала щиколоток. Чиста вода текла дуже повільно. У місячному сяйві здавалося, ніби ліс росте просто з поверхні озера. Вода мерехтіла, як розсипаний кришталь.

В лісі панувала мертва тиша. Варто було пекельному псу з грізною аурою пройти повз, як дрібні створіння в окрузі миттю кинулися врозтіч, рятуючи свої життя.

— Лянь Сішань, ти впевнений, що ми на правильному шляху? — нетерпляче запитав Псар.

— Звісно. Ми вже знаходили це місце раніше, коли шукали Тотемного Звіра. За словами того чоловіка, саме тут він і живе, але з якоїсь причини раптом вирішив звідси піти. Він завжди був із примхами, — впевнено відповів чоловік на ім'я Лянь Сішань.

— Я теж вважаю, що це саме те місце, яке ми шукаємо, — підтримав його Ке Лінсі з Дослідницького Союзу.

Багато видів мали свої специфічні звички. Ке Лінсі лише нещодавно дізнався про існування такого унікального лісу в горах Наньлін.

Міль віддавала перевагу лісам із постійним доступом до води. Ке Лінсі був певен, що це місце ідеально підходило для Місячної Молі-Фенікса, щоб зануритися в глибокий сон!

— Це місце не таке вже й велике, ми маємо швидко його знайти. Ви двоє, підніміться на крони дерев і озирніться, а решта піде в цьому напрямку, — наказав Цзен Гуанлє.

Група розділилася. Трохи згодом Жахливий Проклятий Пекельний Пес почав принюхуватися, ніби вловив якийсь запах.

— Сюди, — сказав Псар іншим, отримавши підказку від свого викликаного звіра.

Група негайно рушила слідом за Жахливим Проклятим Пекельним Псом. Невдовзі вони вийшли до просторого плеса, де майже не було дерев. Вода тут була настільки спокійною, що в ній відбивалося зоряне нічне небо, створюючи неймовірно заворожливий краєвид.

Над самісіньким центром плеса висів овальний кокон. Його тінь чітко виднілася на поверхні води. Псар, Ке Лінсі, Цзен Гуанлє та інші затамували подих, побачивши його. На їхніх обличчях миттю з'явилася радість!

Вони знайшли його! Справді знайшли!

Вони знайшли стародавнього Тотемного Звіра. Щойно вони передадуть його Су Лу, на них чекатиме неймовірна винагорода!

Відкриття Тотемного Звіра мало колосальне значення. Чорний Тотемний Змій у Ханчжоу зміг самотужки відігнати демонічних звірів із гір Наньлін, які намагалися вторгнутися в місто. Тотемний Звір був набагато сильнішим за звичайну істоту рівня Правителя в дикій природі!

Гігантський блакитний кокон висів у повітрі між небом і тією дивовижною картиною, що відбивалася на поверхні плеса. Однак, придивившись уважніше, вони зрозуміли, що кокон тримався на тоненьких шовкових нитках, кінці яких були прив'язані до сусідніх дерев. Інакше кажучи, гігантський кокон буквально висів у повітрі. Це було рідкісне і захоплююче видовище.

Вони були абсолютно впевнені, що Тотемний Звір, Місячна Міль-Фенікс, яку вони так довго шукали, знаходиться саме в цьому гігантському коконі!

Світло місяця і зірок ніжно оберігало величезний блакитний кокон. Здавалося, що кокон поглинав енергію самої природи, пульсуючи, ніби живе блакитне серце!

— Ми розріжемо кокон тут чи заберемо його цілком? — запитав Цзен Гуанлє.

— Беремо цілком. Сумніваюся, що ми зможемо так легко його пробити, — відповів Псар.

— Ви, підіть і переріжте шовк, — наказав Ке Лінсі своїм людям.

Кілька магів застрибнули на дерева, до яких були прив'язані нитки. Проте, як вони не намагалися, розірвати шовк їм не вдалося. Навіть спалювання вогнем не давало результату.

— Хм, відійдіть, купка нездар! — висміяв їх Цзен Гуанлє і швидко викликав своє золоте полум'я.

Золотий вогонь ударив по шовкових нитках. Погорівши якийсь час, шовк нарешті почав повільно плавитися.

— Як і очікувалося від Тотемного Звіра! Лише Насіння Душі Вогню здатне пропалити цей шовк, — із захопленням вигукнув Ке Лінсі.

Згодом його полум'я нарешті перепалило частину ниток, що тримали гігантський кокон. Після того як нитки обірвалися, кокон сильно похилився вбік. Решта ниток продовжували утримувати його на місці, не даючи йому впасти у воду.

— Цікаво, а та штука всередині ще жива? — з цікавістю запитав Псар, уважно роздивляючись кокон. Поки він говорив, він уже наказав Жахливому Проклятому Пекельному Псу підійти і перевірити.

Жахливий Проклятий Пекельний Пес став під коконом і почав принюхуватися. Раптом він підняв погляд, вишкірився, оголивши ікла, і видав низький рик.

Псар простежив за його поглядом і побачив, як із лісу виходить жінка з крилами молі на спині. Вона крижаним поглядом дивилася на них. Її обличчя набуло дивного синюватого відтінку. Схоже, вона була не на жарт розлючена!

— А, це ти. Вибач, але ти нас більше не цікавиш. Тобі краще піти, якщо не хочеш померти, — глузливо вишкірився Псар, побачивши, що це Жінка-міль, Юй Шиши!

Вони чудово знали, що Юй Шиши перетворилася на Жінку-міль під впливом Місячної Молі-Фенікса. Тотемний Звір був у рази ціннішим за неї!

— Що ви надумали робити?! — люто вигукнула Юй Шиши.

— Та нічого особливого, просто наш господар полюбляє колекціонувати антикваріат. Ми вирішили, що Місячна Міль-Фенікс стане ідеальним подарунком на його п'ятдесятиріччя. Ми також вважаємо, що лише така особлива істота, як Тотемний Звір, гідна стати їздовою твариною та Контрактним Звіром нашого господаря! — усміхнувся Псар.

— Тотемний Звір ніколи не укладе контракт із людиною і нізащо не дозволить зробити з себе їздову тварину! — випалила Юй Шиши.

— Про це можеш не хвилюватися, наш господар має свої методи! — відрізав Псар.

Попередня главаНаступна глава