Захистити личинку, щоб вона могла безпечно вирости!
Мо Фаню кортіло розбити собі голову об чавунний казан і вкоротити собі віку!
— Якого біса? Це справді можливо? — подумав він.
Чарівні очі Му Нінсюе теж широко розплющилися від подиву.
Це завдання, яке дала їм Лінлін... чи не було воно занадто безглуздим?
— Ми не лише не можемо її вбити, а ще й мусимо панькатися з нею, як няньки? Ти серйозно?! — у Боббі ледь щелепа не відвисла.
— Я вже казала: треба дочекатися, доки вона дозріє і досягне своєї остаточної форми, щоб вилучити необхідні для вакцини імунні клітини. Ця личинка — єдина, на якій є маячок, і це наш єдиний зразок. Дуже малоймовірно, що ми зможемо спіймати іншу найближчим часом, адже ми ніколи не знаємо, хто стане наступною жертвою Прокляття Утопленика, і не можемо визначити, хто зараз носить личинку у своєму тілі. Жертви помирають дуже швидко, і ми не можемо чергувати на пляжі цілодобово. Навіть якби ми це робили, ці прозорі істоти зникають, щойно контактують з водою. У нас більше не буде такої можливості! — серйозно сказала Лінлін.
— Е-е... можеш дати нам трохи часу, щоб перетравити цю інформацію? Це якось занадто, щоб осягнути все одразу, — сказав Мо Фань.
Трійця перезирнулася. Вони б воліли отримати завдання вбити якихось демонічних звірів, знищити монстрів чи вистежити якусь потвору, але захищати прозору істоту, яка зникне, щойно потрапить в океан, доки та не виросте? Це було просто занадто!
Хтозна, куди ця дрібнота попливе в океані, на яких морських чудовиськ натрапить? Крім того, зважаючи на те, наскільки ця істота слабка й тендітна, вона може навіть загинути, якщо підводна течія кине її на риф, коли група не звертатиме уваги. Якісь істоти можуть навіть проковтнути її одним ковтком!
— Дозволь запитати... як швидко росте ця штука? Якщо їй потрібно кілька місяців або навіть років, щоб досягти остаточної форми, чи не означає це, що нам доведеться постійно її захищати? — запитав Боббі.
— Не зовсім, ця істота насправді прожила в носії досить довго. Потрапивши в океан, вони ростуть доволі швидко. За моїми підрахунками, якщо процес піде гладко, вона досягне фінальної форми менш ніж за місяць. Мо Фаню, Му Нінсюе, вам двом, можливо, доведеться просити відпустку в збірній. Мені потрібно, щоб ви обоє зосередилися на цьому пів місяця. Ви ж знаєте, наскільки це може бути складно, і розумієте: якщо нам вдасться, ми не лише отримаємо винагороду з фонду і прославимося у Світовій Мисливській Спілці, а й зможемо врятувати незліченну кількість людей, які можуть загинути від Прокляття Утопленика. Я перевірила записи, частота випадків Прокляття Утопленика постійно зростає. Важливо знищити цих личинок, здатних жити в людських тілах. Ми не можемо вбити їх після того, як вони вже знайшли носія. Вакцина — наша єдина надія! — серйозно сказала Лінлін трійці.
Мо Фань розумів, наскільки серйозною була справа. Він кивнув і сказав:
— Ми зробимо все можливе, щоб подбати про неї.
— Я з вами, я добре знаю океан. Я не дозволю, щоб люди і надалі помирали від цих істот, які вже вбили двох моїх братів. Я точно збираюся... ех, байдуже, я буду стежити за нею! — сказав Боббі.
Боббі теж вагався з рішенням. У нього було величезне бажання просто розчавити цю дрібноту на місці, але чомусь він опинився в ролі охоронця вбивці свого брата!
Однак його раціональна сторона погоджувалася з усім, що сказала розумна дівчинка. Вбивати маленьку личинку було абсолютно безглуздо. Важливіше було знайти ліки проти Прокляття Утопленика!
Боббі вірив, що якби його брат Норк дізнався, що завдяки його смерті їм вдалося знайти рішення, він би відчув полегшення на Небесах!
— Вона відпливла більш ніж на кілометр в океан. Це все ще в межах безпечної зони, тож демонічних звірів навколо не буде. Однак, щойно вона покине безпечну зону, нам доведеться бути насторожі кожної миті, — сказала Лінлін.
— Я піду підготую швидкісний катер. Чекайте на мене на пляжі, — сказав Боббі.
Незабаром четвірка вже мчала на швидкісному катері за Личинкою Прокляття Утопленика під керівництвом Лінлін.
Личинка була не дуже швидкою. Вони легко трималися на відстані п’ятисот метрів від істоти. Коли вона почала занурюватися глибше, за нею пішов Боббі, Маг Води.
Основним Елементом Боббі була Вода, але він був лише звичайним Магом Середнього рівня. Він навіть не мав Насіння Душі, проте був досить досвідченим у пересуванні під водою. Він був найкращим варіантом, щоб триматися близько до Личинки Прокляття Утопленика.
Мо Фань і Му Нінсюе чергували на човні. Коли з’явився час, Мо Фань зателефонував Чжао Ман’яню і попросив його повідомити керівництво збірної, що вони з Му Нінсюе тимчасово будуть відсутні.
Збірна дозволяла своїм членам відлучатися, але вони не отримували ресурсів, які мали б їм виділятися.
Мо Фань прикинув у голові. Ресурсів, виділених їм за п’ятнадцять днів, вистачило б лише на Духовне Насіння. Цього було зовсім недостатньо для Мо Фаня. Він волів би поставити свій час на вирішення проблеми з Прокляттям Утопленика. У загальному фонді на нього чекали цілих триста п’ятдесят мільйонів!
— Гей, куди це ви вдвох подалися на своє маленьке приватне побачення цього разу? Я думав, тобі цікаво дізнатися правду про гігантський скелет? — запитав Чжао Ман’янь.
— Ти мені не повіриш, — сказав Мо Фань.
— Коли це я тобі не вірив? — відповів Чжао Ман’янь.
— Ну, в основному, ми зараз захищаємо личинку-вбивцю... — Мо Фань коротко пояснив Чжао Ман’яню суть Прокляття Утопленика.
Чжао Ман’янь ніколи раніше не чув про Прокляття Утопленика. Коли він дізнався, що Мо Фань збирається захищати маленьку личинку, поки вона не подорослішає, то одразу знизив голос і запитав:
— Тобі відбили мізки, коли ти бився з Філіпом?
— Які ще, в дупу, мізки?! Я ж казав, що пояснювати тобі — це марна трата часу! Коротше кажучи, нас із Му Нінсюе не буде щонайменше пів місяця, — гаркнув Мо Фань.
— Вам двом справді потрібно вигадувати таку безглузду відмазку, яка звучить так, ніби ви намагаєтеся врятувати світ? Пам’ятайте про безпеку, Му Нінсюе все ще планує засяяти на Світовому студентському турнірі у Венеції, будь обережний, не створюй їй зайвого тягаря... — по-доброму порадив Чжао Ман’янь.
Мо Фань втратив дар мови.
— Мо Фаню, годі балакати, тут надзвичайна ситуація! — планшет Лінлін почав блимати червоним сигналом тривоги. Схоже, личинка була в небезпеці!
— Я не найкращий боєць під водою, — безпорадно сказав Мо Фань.
— Спускайся туди і знищ її природного ворога! — Лінлін зіштовхнула Мо Фаня у воду.
Мо Фань пірнув в океан і швидко використав Елемент Простору, щоб ізолювати себе від води, просто щоб мати змогу нормально дихати.
Му Нінсюе пірнула у воду слідом за Мо Фанем. Вона плавала набагато краще за нього. Вона вправно ковзала крізь товщу води, звиваючись своїм гнучким тілом. Її стрункі ноги створювали легкі брижі, а стегна та талія час від часу погойдувалися. Що довше Мо Фань дивився на неї, то сильніше відчував раптовий неспокій між ніг!