Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Маг на повну ставку

Розділ 925 - Прохання здатися?

Прочитано 0% глави

— Ні... не може бути, як вони це пережили?

— Охрініти, якби я отримав такий удар, я б помер вісім разів поспіль, а ці маніяки з Англії все ще живі!

Хіба захист англійської команди не був занадто вражаючим, щоб бути правдою? Просунуте закляття Води — Водяна Завіса, Середнє закляття Світла — Світловий Захист: Священний Щит, і три набори Магічних Щитів. Їхня командна робота була просто приголомшливою!

Якби лише один з трьох представників англійської команди викликав свій Щит, удар Мо Фаня все одно зміг би пробити їхній захист, але вони якимось чином склали три щити разом...

Усі зітхнули. Справа не в тому, що Мо Фань був недостатньо сильним. Просто члени англійської команди були надто вправними, до того ж добре натренованими!

— Це ще не все! — раптом заревів Мо Фань. Коли він приземлився, крила за його спиною розпростерлися вздовж плечей, а пір'я розлетілося навсібіч.

Тисяча Пронзаючих Вогняних Пір'їн!

Полум'я від удару все ще палало, але сотні, а може, навіть тисяча вогняних пір'їн уже летіли в бік трьох членів англійської команди.

Пір'я вибухало хвилями, і довготривале полум'я накрило трьох членів англійської команди ще до того, як вони встигли підготуватися.

Їм довелося в паніці викликати свою Магічну Броню одразу після того, як вони використали свої Щити!

Захист різних комплектів Магічної Броні був майже однаковим. Хороші зазвичай коштували цілий статок. Тому навіть серед членів національної збірної навряд чи хтось витрачав би багато своїх ресурсів на Магічну Броню, оскільки вона була не такою надійною, як власна культивація.

Окрім червоно-зеленої Броні Айлін, яка дійсно захистила її від вибухів, двоє інших отримали поранення після того, як вибухи розірвали їхню Броню...

— Я... я більше не витримаю, — основним елементом Сейда був Виклик. Він негайно зістрибнув з арени, опинившись у невигідному становищі.

Вибухи все ще тривали. Якби він залишився на арені ще трохи, то отримав би сильні опіки. Він не хотів отримати серйозні травми в такому неважливому бою, оскільки це точно вплинуло б на його культивацію, якби йому довелося деякий час пролежати в ліжку.

Іншому товаришеві по команді теж було важко протистояти вибухам. Шкода від Тисячі Пронзаючих Вогняних Пір'їн була навіть вищою, ніж від Вогняного Меча, коли вони були зосереджені лише на кількох цілях. Малоймовірно, що комплекту Магічної Броні вистачило б для захисту від цього.

Що ж до золотоокої Айлін, то її Броня була, вочевидь, чудової якості. Вибухи Тисячі Пронзаючих Вогняних Пір'їн залишили на ]] Броні лише подряпини, не завдавши дівчині жодної реальної шкоди. Виявилося, що ця Айлін була найсильнішою з чотирьох представників.

Після того, як двоє її товаришів по команді покинули арену, вона залишилася єдиною зі своєї команди.

Коли дим нарешті розсіявся, Айлін виглядала так, ніби пройшла через чималі випробування. Її красиве волосся тепер було розпатлане.

Попри це, вона зберегла свою витончену манеру і сказала:

— Я чула, що в китайському Залі Тренувань є дуже талановитий кандидат. Припускаю, що йшлося про тебе, але, чесно кажучи, ти навіть сильніший, ніж я уявляла.

— Двоє проти одного, у тебе немає шансів на перемогу, просто здавайся, — відповів Мо Фань.

Сьогодні Мо Фань розкрив усі свої козирі. Для нього це було не дуже добре, оскільки їм доведеться знову зустрітися під час фіналу у Венеції. Більшість представників не бажали показувати свою справжню силу так рано, але у Мо Фаня не було вибору. Він мусив перемогти англійську команду, якщо хотів повернутися до національної збірної!

— Не обов'язково, — Айлін відкинула волосся назад, відкриваючи своє приголомшливе обличчя. Її золоті очі були надзвичайно привабливими, підкреслюючи красу іноземки.

— Не будь такою, це всього лише товариський матч. Просто дай нам виграти, нікому з нас не вигідно показувати тут усі свої козирі... — відповів Мо Фань.

Му Нуцзяо одразу закотила очі. Судячи з її слів, їхня суперниця, вочевидь, вирішила поставитися до бою серйозно, а він серйозно намагався переконати її здатися ось так просто?!

— У тебе ще є інші козирі? — Айлін кліпнула очима, виглядаючи здивованою і заінтригованою.

— Звичайно, просто запитай будь-кого в Китаї, який я, Мо Фань, маг! Я знаю, що у тебе теж є ходи, які ти ще не використала, але явно нерозумно викладатися тут на повну... і до того ж, на нашому боці ще двоє людей, — сказав Мо Фань.

Айлін подивилася на Мо Фаня і глибоко замислилася.

Натовп, що спостерігав за дуеллю, втратив дар мови. Мо Фань серйозно просив свого супротивника здатися? Хіба це взагалі дозволено?

— Гаразд, втрата однієї печатки для нас не має великого значення. Я вірю, що ти обов'язково потрапиш до національної збірної, давай проведемо реванш, коли настане час, — погодилася Айлін.

Сказавши це, Айлін зійшла зі сцени під приголомшеними поглядами натовпу, показуючи, що вона поступилася в дуелі.

Атмосфера вибухнула миттєво!

— Це... це справді спрацювало? — Дунфан Лє, все ще відчуваючи сильний біль, схвильовано закричав.

— Ми перемогли? Невже ми перемогли? — Му Нуцзяо завмерла від шоку. Їй знадобилося чимало часу, щоб оговтатися від здивування.

Му Нуцзяо серйозно думала, що прохання Мо Фаня до суперника здатися — повна нісенітниця, але золотоока дівчина виявилася ще більш непередбачуваною!

Будь-хто міг легко сказати, що вона була найсильнішою серед чотирьох представників англійської команди. Однак, окрім подвійного використання Водяної Завіси, вона фактично не застосувала жодного іншого свого закляття. Їй навіть вдалося заблокувати найсильніший хід Мо Фаня. Отже, її сила була, безумовно, ще більш видатною, ніж те, що вона показала. Однак Мо Фаню вдалося переконати її здатися, коли всі думали, що вона збирається люто відбиватися...

Не тільки захисники втратили дар мови, навіть люди з англійської команди виглядали абсолютно приголомшеними!

— Я пригощу тебе смачною їжею пізніше, справжніми китайськими делікатесами, хе-хе! — усміхнувся Мо Фань. Ця золотоока Айлін раптом здалася йому досить цікавою.

— Згода, мені дуже подобається тутешня їжа! — очі Айлін засяяли. По її китайському вбранню було легко здогадатися, що вона була великою прихильницею китайської культури...

— Айлін, ти впевнена?

— Він справді переконав тебе ось так просто?

Айлін люто глянула на людей, що говорили до неї. Вони негайно замовкли, хоча в їхніх головах роїлися суперечливі думки.

-Гаразд, ти маленька принцеса, як скажеш...-

У будь-якому випадку, їхня команда не хвилювалася, що не потрапить до фіналу у Венеції. Втрата однієї печатки не мала великого значення.

Тим не менш, вони були дійсно здивовані видатною силою Мо Фаня. Було досить шокуюче знайти такого сильного мага в Залі Тренувань. Само собою зрозуміло, що він обов'язково приєднається до національної збірної. Тому він з часом стане суперником, вартим їхньої особливої уваги!


— Дідусю, я думаю, вони перемогли, — вигукнула дівчина з кінським хвостиком.

Фен Лі повільно закрив рот. Навіть він не міг нічого сказати про цю дуель.

Сила Мо Фаня була абсолютно шокуючою, без сумніву. Навіть такій сильній команді, як англійська, було важко протистояти його Вогняному Кулаку з Ракетними Крилами, за яким послідували Тисяча Пронзаючих Вогняних Пір'їн!

Якби хлопець був трохи дисциплінованішим, Фен Лі, напевно, похвалив би його за виступ.

— Дивно бачити, наскільки він сильний зараз... — декан Сун Хе погладив свою бороду.

Було дуже вражаюче, що Мо Фань зміг перемогти англійську команду, не кажучи вже про те, що він фактично очолив команду, яка складалася переважно з магів Середнього рівня, і переміг команду Просунутих магів!

Фен Лі спустився з глядацьких місць і підійшов до Мо Фаня.

— Ти збираєшся залишатися тут чи потягнеш свою дупу назад до національної збірної? — запитав Фен Лі неприємним голосом.

— Не будь таким різким, звичайно, я повертаюся до національної збірної. Такому старому, як ти, не варто постійно кривитися. Ти виглядаєш так, ніби всі у світі винні тобі кілька сотень мільйонів, — відповів Мо Фань.

— Де твої манери в розмові зі старшим?!

— Дідусю, дивись, не я одна тобі це казала, тобі не варто постійно кривитися, хе-хе! — захихотіла дівчина з кінським хвостиком.

Фен Лі повністю втратив свій запал перед онукою. Знаючи, що Мо Фань здобув трохи слави для їхнього Залу Тренувань, він вирішив не надто чіплятися до того, як Мо Фань вимагав залишити національну збірну без його дозволу.

— Пакуй речі, ми вирушаємо до Південної Америки за кілька днів, — сказав Сун Хе Мо Фаню з усмішкою.

Ставлення Сун Хе було зовсім іншим, ніж у Фен Лі. Мо Фань гадки не мав, чому два радники так відрізнялися темпераментом. Один був смердючим, як камінь у вигрібній ямі, а інший — лагідним і доброзичливим.

— Добре, — кивнув Мо Фань.


Мо Фань був людиною слова. Він уже пообіцяв пригостити Айлін обідом, тому повів її до місцевого ресторану з лобстерами. Айлін вагалася, коли побачила, як за сусіднім столом дико їдять червоних гострих лобстерів, але коли Мо Фань почистив одного для неї, вона не змогла зупинитися. Вона сама з'їла цілий кілограм лобстерів, залишивши олію з чилі по всьому роті.

— Це було так смачно, я ніколи не їла нічого подібного! — Айлін відчувала, як її шлунок протестує. У лобстерах було небагато м'яса, тому було досить дивно, що вона відчувала здуття від їжі.

Мо Фань повів маленьку принцесу з Англії, яка була одночасно і гурманом, і шукачем гострих відчуттів, в інші цікаві місця. Англійська команда майже подумала, що Мо Фань її викрав.


— Нам час їхати, попереду ще довгий шлях тренувань, наступного разу ми, швидше за все, зустрінемося у Венеції. Я з нетерпінням чекаю побачити твою справжню силу, — Айлін справді насолоджувалася часом, проведеним тут, але все ж говорила з Мо Фанем серйозним голосом.

— Коли настане час, я не буду піддаватися тобі лише тому, що ти вродлива жінка. До речі, я завтра теж їду до Південної Америки! — уточнив свою позицію Мо Фань.

— Наша наступна зупинка — Японія, побачимося!


Айлін попрощалася з Мо Фанем. Мо Фань також спакував свої речі та підготувався до подорожі до Південної Америки рано-вранці наступного дня.

Землі в Південній Америці зберегли свій первісний вигляд. Пустелі, ліси та річки все ще виглядали так само як і тисячу років тому. Це місце було не дуже розвиненим.

Тим не менш, це не означало, що люди не планували розширювати свої міста, заводи та дороги, але Південна Америка насправді була гігантським гніздом для демонічних істот. Демонічні істоти там були відомі своєю жорстокістю та величезною чисельністю!

Попередня главаНаступна глава