Фан Шаолі перервала зв'язок. Вона холодно дивилася на Ван Сюйсу, яка борсалася в басейні. Після того, як Ван Сюйсу впала у воду, щось вчепилося їй у ноги. Вона не могла вирватися, як не намагалася.
— Продовжуємо? — запитав Чжао Піньлінь.
— Спочатку треба владнати надзвичайну ситуацію. Схоже, наше місцезнаходження розкрите... всі, кого ти привів, — твої однокурсники? Чому серед них є маг? — запитала Фан Шаолі.
— О, ви про ту трійцю... Не думаю, що з ними є якась проблема, адже це я їх запросив, — Чжао Піньлінь пояснив ситуацію в автобусі.
— Вони могли легко підробити свої документи. Хоча ми можемо перевірити їх ретельніше, ми згаємо час. Оскільки ти тепер один із нас, я дозволю тобі промацати їх. Я залишу Проклятого Звіра під твоїм контролем. Пам'ятай, навіть якщо ти не дізнаєшся нічого корисного, ти мусиш уникати викриття за будь-яку ціну. Якщо твою особу розкриють, гадаю, ти розумієш, що маєш зробити, так? — сказала Фан Шаолі.
Чжао Піньлінь здригнувся. Він отримав від Фан Шаолі синьо-червону пігулку.
— Смерть у цьому світі — це лише початок шляху до раю. Я знаю, що маю робити! — фанатично вигукнув Чжао Піньлінь.
— Чудово, з такою рішучістю ти станеш блискучим членом організації. Можливо, ти навіть отримаєш шанс зустрітися з Господарем особисто, — сказала Фан Шаолі.
— Справді? — пристрасно випалив Чжао Піньлінь.
— Звісно, я була такою ж, як ти, давним-давно. Я була її найблискучішою ученицею, — усміхнулася Фан Шаолі.
Виступ Майстра Міньтяня закінчився. Шанований вчений уже поїхав, принісши маєтку чималу суму. Зрештою, це місце було навіть розкішнішим за п'ятизірковий готель. Одна лише трапеза коштувала тут як місячна зарплата багатьох робітників.
У маєтку залишилося кілька сотень людей. Вони насолоджувалися унікальною природою та усамітненим життям, розмірковуючи над вченням Майстра Міньтяня.
Однак тієї ж ночі, коли більшість людей уже спала, з просторого поля маєтку долинули звуки битви. Нічого не підозрюючи, Мо Фань відсунув штори й одразу побачив, як у нього летить червона вогняна куля!
— Твою ж мать! — вилаявся Мо Фань, пригинаючись.
Вогняна куля пролетіла над його головою. Невдовзі він відчув запах паленого волосся.
Він озирнувся і побачив, що вогняна куля влучила в стіну, залишивши на ній обпалений слід. На щастя, стіна була не дерев'яною, інакше вона б миттєво спалахнула.
Мо Фаню відібрало мову. Чому хтось намагається атакувати його Вогняним Вибухом саме тоді, коли він збирався лягати спати? Він подивився в бік шуму і побачив чимало магів, що билися в живому лабіринті. Судячи із Зоряних Візерунків, у бійці брало участь чимало магів середнього рівня!
— Що відбувається? — Му Нінсюе вийшла на балкон. Вона була в тонкій піжамі. Її гладка, ідеальна шкіра просвічувала крізь тканину.
— Я теж не знаю, вони почали битися раптово, — сказав Мо Фань.
— Підемо подивимося? — запитала Му Нінсюе.
— Ні, ми не маги. Ти зараз лише маг початкового рівня. Ми спустимося вниз і станемо подалі, щоб не викрити себе, — твердо сказав Мо Фань.
— Гаразд!
Вони розбудили Лінлін і, спускаючись сходами, побачили, що шум привабив багатьох людей. Усі прямували до джерела звуків, щоб дізнатися, що відбувається.
Зелений лабіринт був осяяний полум'ям і клубами диму, час від часу спалахували блискавки. Люди, які не володіли магією, були приголомшені.
Жун Шен, Ґо Веньї та інші теж були тут. Вони теж не мали уявлення, що відбувається; знали лише, що бійка здавалася досить запеклою.
— Гм, тобі не втекти!
— Чому ви мене заарештовуєте? — Карлі люто дивилася на групу людей.
— Досить ламати комедію, ми вже знаємо про угоду між тобою і тим нікчемним капітаном. Ти намагаєшся приховати свої зв'язки з Чорною Церквою, маскуючись під менеджера цього маєтку. Сьогодні ми, Мисливці Золотої Битви, заарештуємо тебе і доставимо в Союз Примусу! — сказав чоловік у сорочці та брюках.
Чоловік був одягнений як бізнесмен, але було очевидно, що він досить сильний маг.
Поруч із ним було ще восьмеро людей. Вони були в повсякденному одязі, деякі навіть виглядали так, ніби приїхали у відпустку, але всі вони могли використовувати магію!
— Чорт, ви не можете звинувачувати мене без доказів! — гаркнула Карлі.
Блискавки розходилися від її рук, не даючи магам наблизитися. Швидкі фіолетові розряди забезпечували їй чудовий захист, здатний убити будь-кого, хто підійде надто близько.
— Ти всього лише менеджер, а здатна використовувати таке просунуте закляття; ти що, тримаєш нас за ідіотів?!
— Досить з нею патякати, вона принаймні жриця! В'яжіть її та знайдіть решту їхніх людей!
Члени загону, що називали себе Мисливцями Золотої Битви, почали діяти. Рівень культивації Карлі справді був потужним. Вона майже не поступалася деяким Просунутим магам, але самотужки не могла впоратися з елітною командою Мисливців. Гігантський Тіньовий Шип непомітно встромився в її тінь, миттєво скувавши її рухи й серйозно вплинувши на розум.
— Обережно, вона може викликати Проклятих Звірів! — крикнув лідер.
— Вона більше не може рухатися! — Інший Мисливець з Елементом Тіні випустив ще кілька Гігантських Тіньових Шипів, вразивши її серією ударів, щоб посилити контроль.
Карлі більше не могла поворухнутися, її тягнув за собою Маг Тіні. Її очі були сповнені зневаги й ненависті.
— Чудово, ми схопили клірика!
— ХА-ХА, я думав, що Чорна Церква сильніша, невже це все, на що вони здатні? — похвалився грубуватий на вигляд маг із густою бородою.
— Не розслабляйтеся! Поруч мають бути інші члени Чорної Церкви. Викликайте решту, щоб заарештувати їх! — наказав лідер через канал зв'язку.
Щойно наказ було віддано, як маєток, оповитий темрявою, миттєво осяяло сяйво заклять.
Невдовзі звідусіль почулися лайка, звуки боротьби та крики агонії, ніби відбувалася облава.
Люди, які приїхали на відпочинок, тремтіли від страху. Якимось чином це місце перетворилося на поле битви, де безліч магів билися один з одним. Тут мали бути лише багаті та шановані люди; звідки взялися всі ці маги?!
Мо Фань і Му Нінсюе стояли біля входу. Лінлін повільно бігла до них.
Коли вона побачила, як Мисливці схопили Карлі, в її очах одразу з'явилася тривога.
— Це погано... — сказала вона Мо Фаню та Му Нінсюе.