Мо Фань часто тренувався з Му Нуцзяо. Вона теж була майстринею рослинного елементу. Тож він добре знав: якщо б’ється з магом рослин усередині дії Насіння Кун — обов’язково опиниться в пастці.
Мо Фань рвонув уперед і відбіг на кількасот метрів. Час від часу він ударяв ногою по землі, уважно дивлячись на Мочізукі Чіхаю й перевіряючи, чи не контролює цю ділянку Насіння Кун.
Лише переконавшись, що тут безпечно, він ризикнув почати формування зоряних орбіт.
Але Мочізукі Чіхая виявилася значно серйознішим суперником, ніж він уявляв. Вона могла неймовірно швидко накладати закляття середнього рівня. Мо Фань тільки-но накопичив енергію для вибухового Вогняного Кулака, як просто перед ним — менше ніж за п’ять метрів — шльопнуло чергове кляте насіння.
Мо Фань знову рвонув з місця. Паростки в якусь мить перетворилися на лютих звірів: за секунду залили площу, розповзаючись хвилею й змінюючи поле бою на суцільну колонію.
— ХАХАХА, ну все, шоу з мавпочкою офіційно почалося! — зареготав японський студент із скуйовдженим волоссям.
Мочізукі Кен і Фуджіката Тегамі всміхнулися, ніби вже давно знали, чим усе закінчиться.
— Китайський студент досить непоганий. Якби він реагував бодай трішки повільніше — уже був би зв’язаний, — сказав Мочізукі Кен.
Багато хто навіть не переживав першої атаки Мочізукі Чіхаї. А цей хлопець із Китаю, володар блискавки й вогню, виявився досить кмітливим — жодних вагань, рух без зупину.
Але просто тікати — цього замало проти мага рослин.
Його суперниці достатньо лише кинути на землю одне насіння — і вона тримає під контролем всю цю ділянку. А дуельний майданчик обмежений. Якщо вона покриє його весь, поєдинок буде остаточно за нею.
— Час провчити його, — погляд Мочізукі Чіхаї став холодним, куточки її вуст піднялися в зловісній усмішці.
Вона уважно стежила за траєкторією бігу Мо Фана й передбачила напрямок.
Використовуючи рослини як прикриття, Мочізукі Чіхая клацнула пальцем — і випустила темне сяюче насіння.
Насіння ковзнуло крізь густі зарості. Попри відстань, воно попало точно в ціль і прилипло до тіла Мо Фана!
— Йому кінець!
— Ох, тільки не цей прийом… Я навіть дивитися на це не можу!
— Так йому й треба. Це буде йому наука за самовпевненість! Зараз він пошкодує, що вибрав міс Чіхаю своїм суперником, — мовила Коїке Шьоко.
Мо Фань таки визнав: він недооцінив Мочізукі Чіхаю. Її контроль рослинного елементу сягнув рівня, якого він ще ніколи не бачив.
Швидкість росту її рослин була неймовірна. Вона не просто розкидалася Насінням Кун, ніби воно нічого не варте, — вона ще й могла вживляти насіння прямо в ціль!
Щойно насіння прилипло до нього, Мо Фань усвідомив, що справи кепські.
І за кілька секунд із нього вже почали проростати паростки.
Вони виростали надзвичайно швидко: за мить перетворилися на товсті лози й почали обмотувати свого носія. Рослини накрили його раніше, ніж він устиг щось придумати.
— Ох, будь воно все прокляте! — Мо Фань остовпів. Він почувався так, ніби його посадили в клітку.
Та це було ще не найгірше. Рослини продовжували наростати шарами. Вони затягнули його так щільно, що всередину не проходив навіть найменший проблиск світла.
Неможливо було навіть уявити, скільки шарів рослин наросло поверх нього — настільки багато, що навіть ніж не пробив би цю товщу. Мо Фань уже не міг поворухнути ні руками, ні ногами.
Він був повністю замотаний у величезну кулю з рослин, і зовнішній шар усе ще продовжував рости!
Глядачі заціпеніли від побаченого. Члени китайської команди лише переглянулися, не знаючи, що й сказати.
— Чи ця жінка не надто вже сильна? Такий контроль рослинного елементу просто нереальний! — вигукнув Чжао Ман’янь.
— Вона абсурдно сильна, тут нема чого заперечувати. Мо Фань зараз повністю загнаний в кут.
— Як він взагалі має шанс звідти вибратися?
— Думаю, він програє цю дуель, — відразу підлив солі на рану Гун Юй, побачивши, що Мо Фань повністю скутий. — Добре хоч у нас є ще одна спроба. Інакше ми б провалили увесь цей виклик. Наставники б нас у порошок стерли.
Сила Мочізукі Чіхаї вразила всіх. Насправді Гун Юй прекрасно розумів: якби зараз на його місці був він, шансів він би теж не мав. Вона — туз Західної Вартової Вежі!
— Схоже, ми справді недооцінили японську команду. Якщо Мочізукі Чіхая навіть не входить до їхнього основного складу — то що ж тоді вміють їхні представники? — задумливо мовила Нань Юй.
Різницю в силі між двома дуелянтами було надто легко побачити. Мо Фана пригнічували весь бій, і він устиг накласти всього два закляття. Команда не могла повірити своїм очам.
— Чіхайя, досить, — сказав Мочізукі Кен, глянувши на рослинний кокон.
— Цю дуель не враховуватимемо. Адже Мочізукі Чіхая представляє нашу сторону, — додала Фудзіката Тегамі.
— Поразка є поразка, не треба… — Ай Цзянту не приймав «поблажок».
— Яку ще поразку? Та за жодних умов я не програю! — пролунав ізсередини рослинного кокона, що виріс майже до розміру невеличкого будинку, гнівний голос Мо Фана.
— Дивись-но, який упертий, — Мочізукі Чіхая криво всміхнулася. Повільно розвернулася, стоячи до кокона спиною, й мовила: — Вибачся переді мною, поки я ще не пішла з арени, — і, можливо, я подумаю, чи варто тебе відпускати. Хоча я певна, всередині тобі вже вельми неприємно?
Мочізукі Чіхая справді не збиралася продовжувати. Вона вже почали сходити з арени, чудово розуміючи, що перегнула палицю, але хто винен, що ця дитина її образила?
— Вибачитись? Та йди ти… Я щось не пам’ятаю, щоб першим почав обзиватися я! Ми ще дуже милостиво відреагували, враховуючи, що не вимагали, аби така сука, як ти, вибачалась першою… — закричав Мо Фань.
Мочізукі Чіхая різко зупинилася, її обличчя потемнішало. Вже вдруге цей хлопчина її ображає. Вона навіть за перший раз ще не відплатила — а він знову почав?
— Слухай уважно! Оскільки це нечесна дуель, я не дозволила рослинам рости всередині твого тіла. Але якщо ти хоч раз ще мене облаєш — я передумаю. Я впущу рослини в тебе й дам тобі відчути те, що відчувають злочинці, засуджені до страти! — Мочізукі Чіхая обернулася, її погляд був крижаний.
Мочізукі Кен не витримав цих слів. Він різко підвівся й вигукнув:
— Чіхая, вистачить! Він просто самовпевнений студент!
— Хлопець занадто зарозумілий. Нехай Чіхая провчить його. Не хвилюйтеся, вона знає міру, — втрутилася Тегамі.
Мочізукі Чіхая повільно рушила до кокона. Вона хотіла почути бодай якісь звуки всередині — ті, що могли б хоч трохи втамувати її серце.
— СУКА! — долинуло зсередини.
Мочізукі Чіхая ледве не вибухнула від люті. Її груди ходили ходором.
— Хм, саме те, що ти заслужив! — прошипіла вона з осатанілою усмішкою.
Вона знала: вона не має права його вбити під час дуелі. Але завдати болю, нестерпного й незабутнього — ох, це вона зробить із задоволенням!