Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Маг на повну ставку

Розділ 729 - Замерзлий острів

Прочитано 0% глави

Чагарники в центрі острова вже вкрилися кригою. Товстий шар інею лежав на тендітних рослинах, деякі з них ламалися під вагою льоду.

Якби подивитися згори, можна було побачити біле кільце, що охоплювало всі острови. Усе всередині кільця стало сніжно-білим — застиглі скелі, рослини, перетворені на крижані статуї, і водойми, що перетворилися на блискучі дзеркала льоду.

Крижаний шар усередині кільця дедалі потовщувався, перетворюючи місцевість на справжнє царство холоду. І навіть тоді кільце продовжувало розширюватися, повільно поглинаючи навколишні острови. По краях уже з’явилася паморозь.

Кілька птахів, що жили на островах, не витримали холоду. Вони забили крилами, намагаючись утекти.

Бідолашні створіння були розгублені: їм коштувало стільки зусиль знайти ці теплі острови — і ось небо раптом засніжило. Невже доведеться летіти ще далі, на південь?..

Та вони не встигли злетіти, як могутня хвиля морозного повітря пройшла над ними. Пташині тіла закам’яніли, скувалися інеєм — і врешті злилися з крижаними заростями, ставши частиною білої картини зимового безмов’я.

— Неймовірне володіння льодовим елементом, — вражено промовив Ай Цзяньту, спостерігаючи за Му Нінсюе.

Інші теж роззявили роти. Острови вкривалися кригою значно швидше, ніж вони могли уявити. Не дивно, що Му Нінсюе запевняла — їй одній під силу впоратися!

— Вода перетворюється на лід. Мо Фань і Чжао Ман'янь наробили шуму — за ними женеться близько п’ятдесяти Багряних Літаючих Демонів, — сказала Нань Юй.

— Мгм, — кивнув Ай Цзяньту.

Він навмисно наказав команді триматися ближче до Му Нінсюе, щойно почався бій.

Чим ближче вони були до неї, тим сильнішою ставала крижана енергія, що значно пригнічувало водні здібності Багряних Літаючих Демонів. Це давало магам перевагу в сутичці з морськими чудовиськами, що насувалася.

Інші вже завершили приготування — настав час зустріти ворога.

Разом із вітром долинули ревіння Багряних Літаючих Демонів. З напрямку гнізда насувався один із них — заввишки близько п’яти метрів.

Він помітив магів і розлютився до нестями. Для Багряних Літаючих Демонів було неприйнятним, щоб хтось, крім їхнього виду, ступав на ці острови. Тим паче, що ці зухвалі люди посміли заморозити їхнє тепле гніздо!

Багряні Літаючі Демони не любили холод. Вони віддавали перевагу теплим водам і тропічним морським заростям.

— Вони нас знайшли. Приготуватися до бою! — наказав Ай Цзяньту.

— Ми цього тільки й чекали! Дозвольте мені впоратися з цим велетнем! — вигукнув Гун Юй. Його одяг розвівався в потужному пориві вітру, який він сам створив. У наступну мить він уже стояв перед п’ятиметровим Багряним Літаючим Демоном.

Силу Багряних Літаючих Демонів можна було визначити за їхнім розміром: триметрові й чотириметрові були слабшими, а п’ятиметрові вже були Гігантськими Багряними Літаючими Демонами — їхня шкіра була міцніша, а пазурі — довші й гостріші.

Гун Юй першим кинувся в бій із чудовиськом, але швидко зрозумів, що воно значно потужніше за тих, кого він зустрічав раніше. Навіть через деякий час йому вдалося лише трохи поранити істоту.

Гігантський п'ятиметровий Багряний Літаючий Демон заревів — він кликав підкріплення.

Невдовзі до нього приєдналися інші Багряні Літаючі Демони. Осатанілі від гніву, вони спрямовували всю лють на кригу, що вкрила їхній дім, і люто били по ній своїми лапами, намагаючись розламати її на шматки.

Маючи певний рівень інтелекту, істоти швидко зрозуміли, хто винен у тому, що їхні острови вкрилися морозом. І всі разом кинулися просто на Му Нінсюе!

Му Нінсюе не могла захищатися, поки спрямовувала свою магію. Та інші маги не дозволили жодному Багряному Літаючому Демонові наблизитися до неї. Бій розгорівся, і Му Нінсюе опинилася в самому його центрі!


Хвиля вже нависла просто над головами Мо Фаня й Чжао Ман'яня. Але, з невідомої причини, на них сипалися не бризки води, а крижані уламки.

Озирнувшись на бігу, Чжао Ман'янь побачив, що приливна хвиля слабшає.

Придивившись, він зрозумів, що все навколо вже вкрилося памороззю. Поверхня моря схопилася товстим шаром льоду — крижана енергія сповільнила хід розкатистої хвилі…

Щойно вони пробігли далі, хвиля остаточно відстала, а потім і зовсім завмерла — перетворившись на застиглу скульптуру. Під променями сонця вона сяяла, наче витвір мистецтва.

— Вона… вона замерзла? — розгублено прошепотів Чжао Ман'янь, не зводячи очей із гігантської хвилі позаду.

Могутня стіна води застигла просто в повороті, за мить до того, як мала б обрушитися на них.

І не лише хвиля — острови, протоки між ними, дерева й трава — все довкола вкрилося снігом і льодом. Теплі острови перетворилися на крижаний архіпелаг посеред замерзлого моря!

— Твоя старша дружина просто божевільна! — видихнув Чжао Ман'янь.

— Ага, є таке! — повільно кивнув Мо Фань.

Ефективність її льодяної магії приголомшувала. Величезна частина моря й цілі зграї набридливих Морських Мавп'ячих Монстрів замерзли. Невже Му Нінсюе — справді перевтілена Богиня Криги? Як вона взагалі змогла одна скувати води між островами?!

Лід на поверхні моря з’єднав чотири острови в один — суцільний крижаний континент. Багряні Літаючі Демони опинилися посередині, відрізані від доступу до відкритої води.

Ті Багряні Літаючі Демони, що гналися за Мо Фанем і Чжао Ман'янем, очевидно, почули поклик свого ватажка. Вони негайно припинили переслідування й подалися до центру островів — туди, де перебувала Му Нінсюе та її команда.

Мо Фань і Чжао Ман'янь зітхнули з полегшенням. Та це ще не означало, що їхня роль закінчена. Побачивши, куди рушили Багряні Літаючі Демони, вони нишком подалися слідом, аби вдарити по них із тилу!

— Схоже, вони повинні слухатися наказу свого ватажка. Ми вже кількох їхніх побратимів підловили, а вони навіть не озирнулися! Хе-хе, тепер наша черга на полювання, — лукаво всміхнувся Чжао Ман'янь.

— Глянемо, чи зможу я зловити того, що понад три метри заввишки, — мовив Мо Фань і, не відстаючи, активував свою просторову магію.

Базове заклинання Просторового елементу: Телекинез!

Хоч це й було лише базове заклинання, воно вимагало складної техніки. Без належного опанування Мо Фань міг хіба що зігнути ложку, пересунути олівець чи підняти кухоль води — у бою з цього було мало користі. Але якщо довести Телекинез до досконалості, він зможе штовхати, захоплювати чи кидати ворогів, як заманеться — так само, як це робить Ай Цзяньту. І тоді Мо Фань стане майже непереможним!

Попередня главаНаступна глава