Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Маг на повну ставку

Розділ 722 - Це вже насильство!

Прочитано 0% глави

Більшість Магічних Реліквій типу Смертельного Удару можна було використати лише один раз. Викликавши таку реліквію, маг отримував одну надпотужну атаку — а щойно дія завершувалась, реліквія розсипалася на порох.

Однак кігтьова рукавиця, яку носив Ґун Юй, була винятковою. Здавалося, він міг користуватися нею стільки, скільки заманеться. Її ефект нагадував поєднання Стихій Вітру та Землі у Чжанf Сяохоу: противник просто не встигав розпізнати його рухів, а сам Ґун Юq міг водити за ніс навіть істот Воїнського рівня, наче дурників...

Якщо поєднати цю рукавицю зі швидкістю, то Ґун Юй перетворювався на справжнього фантомного вбивцю, що зливався з поривами вітру, наносячи смертельні удари просто посеред бою.

Подібна Магічна Реліквія траплялася вкрай рідко — ймовірно, саме вона була головною причиною, чому Ґун Юя обрали кандидатом до національної команди.

Хоч у бою з демонічними істотами ризик залишався, проте проти інших магів Вітряні маги на кшталт Ґун Юя були по-справжньому страшними. Якщо такий суперник наближався впритул — шансів урятуватися практично не було.

Це був перший раз, коли Ґун Юй показав команді свою справжню силу. Хоч він удавав спокій, уловивши на собі погляди товаришів, його очі світилися гордістю.

Його стиль — блискавична швидкість і точні удари — був справді рідкісним серед магів!

— Громовий Удар: Лихо Блискавок!

Поки Ґун Юй тішився власною величчю, поруч пролунав голос із хижими нотками.

Дика фіолетова блискавка врізалася в землю, навіть не давши нікому часу зреагувати. Спалах був таким яскравим, що маги мимоволі примружили очі...

Та вражала не лише тільки сила — коли блискавка торкнулася каміння, вона розсипалася навколо у вигляді дуг, що миттєво з’єдналися в електричні сітки. Три Багряні Летючі Демони не встигли навіть поворухнутися, як потрапили в пастку. Між ними раз у раз пробігав струм, залишаючи чорні опіки на їхніх тілах!

Мо Фань не зупинився після одного удару. Його палець знову зметнувся вгору — і новий спалах фіолетово-чорної блискавки розірвав небо. Сітка блискавок знову вкрила землю. Три чудовиська вже збиралися тікати, та потрапили під наступний шквал розрядів!

— Сидіть тихо й насолоджуйтеся електрошоком!

Вбивати по одному?

Це було не в його стилі. Мо Фань ніколи не грав у точність — він був живою магічною гарматою. На відміну від спритного вітряного асасина він обирав іншу тактику — просто стерти супротивника з лиця землі!

Громовий Удар: Дикі Розряди вже сама по собі була смертельною проти слабших істот Воїнського рівня, але Лихо Блискавок — була на зовсім іншому рівні потужності. Якщо концентрувати удари по одній групі, можна було б спалити їх за мить!

Оскільки Мо Фань викрав дитинча Багряного Летючого Демона, дорослі особини люто його ненавиділи. Та, кинувшись у бій, вони навіть не встигли збагнути, з ким мають справу. Лише двох ударів Лиха Блискавок вистачило, щоб напівпаралізувати їх. Мо Фань не змарнував жодної секунди — наступні спалахи добили істот, залишивши їх обвугленими на землі!

— Оце так насильство... — пробурмотів Цзян Юй, що стояв поблизу. Йому навіть стало ніяково кидати своє Сяйво Світла: Засліплення — його Базове Заклинання Світла виглядало дитячою іграшкою поруч із цим варварським громом Мо Фаня.

— Четвертий рівень Удару Блискавки... от багатій! — озвався хтось із команди.

Бій Ґун Юя усіх вразив, але блискучий четвертий рівень заклинання Мо Фаня просто приголомшив. Урешті-решт, той майже вбив трьох Багряних Летючих Демонів, тоді як Ґун Юй ледве впорався з одним!

— Куди ж ви тікаєте, якщо лише щойно прийшли?

Мо Фань не давав супротивникам жодного шансу. Його рука вкрилася численними електричними дугами. Цього разу блискавка не була така потужна, зате мала сильний паралізуючий ефект!

Мо Фань міг формувати базові закляття лише піднявши руку. Удар Блискавки розійшовся в усі боки, скувавши тих Демонів, які вже майже вибралися з електричного поля.

Одне заклинання четвертого рівня Удару Блискавки могло створити майже сотню електричних міток, що рівномірно розподілялися між трьома чудовиськами. Кожного паралізувало понад тридцять розрядів. А їхні кістки й так уже тріщали після попередніх ударів... За кілька секунд вони повалилися й більше не піднімалися!

— Громовий Удар: Вибухова Вершина!

Мо Фань діяв просто й прямолінійно: кожному з Багряних Летючих Демонів він послав по одному заклинанню Вибухова Вершина, яке мало нищівну силу проти одиничної цілі, відправляючи їх миттєво на той світ!

Троє демонічних істот навіть не встигли відповісти. Насправді, вони перебували зовсім поруч, оточивши Мо Фаня з різних боків. Та одного «Громового Удару: Лихо Блискавок» вистачило, аби він розніс їх усіх в одну мить!

— Три жовчні міхури. Ці Багряні Летючі Демони слабші, ніж я думав! — Мо Фань без зусиль здобув трофеї, хоч ті вже й були обвуглені.

Самі по собі Багряні Летючі Демони не були надто сильними — принаймні, їхній захист не вражав.

Але це стосувалося лише Мо Фаня. Його «Блискавка» четвертого рівня сама по собі була вийнятковою. Якби шкода не розподілилася між трьома демонами одночасно, її вистачило б, аби миттєво знищити будь-яку слабку істоту рівня Воїна!

— Хмф, скільки зусиль лише щоб убити цих створінь, — буркнув Гун Юй з неприхованим роздратуванням.

Він досі не використав жодного заклинання середнього рівня, але, побачивши, як ефективно діє Мо Фань, не витримав і кинувся до свого другого Багряного Летючого Демона.

Та чотириметровий демон цього разу виявився зовсім не таким простим, як попередній. Його реакції були швидшими, а стрибки — напрочуд спритними. Гун Юй ніяк не міг підловити слушний момент, щоб увігнати свої пазурі в тіло створіння.

Основним елементом Гун Юя був Вітер, другорядним — Земля. Його магія не належала до руйнівних, однак стиль бою був напрочуд агресивним — передусім завдяки сталевим кігтям на правій руці!

Побачивши, що Мо Фань уже рушив далі, полюючи на нових демонів, Гун Юй подав знак Цзу Цзіміну, який перебував неподалік.

Той відреагував миттєво, відкинувши Багряних Летючих Демонів якомога далі своїми заклинаннями — аби тільки Мо Фань не встиг убити їх своїми смертельними блискавками.

Якщо вони змагалися, хто швидше впорається з істотами рівня Воїна, то в цьому Гун Юй точно мав перевагу над Мо Фанем!

Мо Фань лише посміхнувся, помітивши задум Цзу Цзіміна. Відкинути монстрів за межі дії його блискавки?

Так, він визнавав — радіус дії елементу Блискавки обмежений. Але ж він був ще й магом Вогню!

— Трояндове Полум’я!

— Вогняний Кулак!

— Розлом Землі!

Мо Фань навіть не став гнатися за створіннями. Він навіть проігнорував величезну брилу каміння, що стояла в нього на шляху!

Попередня главаНаступна глава