Публікуватися
НовинкиПопулярнеБезкоштовноКниги в процесіЗавершеніПерекладиІлюстраціїФандомиНовини
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБібліотекаУвійти
Літерна

Книги та переклади для читання главами. Публікація творів для авторів і перекладачів.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаПро платформуЦіни й тарифиОплатаПоверненняКонтакти
ДокументиУгода користувачаПублічна офертаПолітика конфіденційностіПравила публікації18+Написати у підтримку
19Зареєстрованих користувачів
Соціальні мережі
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокація від DB-IP
Чи чуєш ти мене? [Завершено]

Розділ 6.1. Морозечено

Прочитано 0% глави

У п’ятницю високі платани на території школи розпустили зелені крони, вбирають палючі сонячні промені, жаркий і густе повітря окутав кожен куточок, але, на щастя, у порівнянні з влітку в Наньцзані, тепер це була нестерпна спека.

Після ранкового читання Лінь Вейся і Фан Мо вирушили за водою в кут коридору.

Фан Мо взяла Лінь Вейся під руку і сказала ніжно:

що ти приїхала. Не так вже й погано бути F-студенткою.

Дівчата підійшли до кулера Фан Мо помахала перед нею своєю чашкою і спокійно сказала:

— Подивись на нову чашку, тато через знайомих важко дістав лімітовану спільну серію, обмежену випуск.

В руках Фан Мо була термокрутова щітка бренду для середнього класу у вигляді котячої лапки, рожева термокрутка з чохлом-лапкою, з ще не знятий центом, яка блистіла на сонці.

— Гарна, — відповіла Лінь Вейся.

Фан Мо просяяла посмішкою. Лін Вейся, стоячи поруч, натиснула на синю кнопку і налила собі склянку теплої води. Їй хотілося пити, і вона повільно пила воду в кулері.

— Вейся, твоя кружечка теж дуже красива, якого вона бренда? — запитала Фан Мо.

Лін Вейся проковтнула воду, підняла чашку, провела пальцем по візерунку і посміхнулась:

— Вона недороге, звичайна скляна кружка з ободком, у нас вдома фруктовий магазин, це кузня із наборів за сік.

Поки вони розмовляли, хтось торкнувся її плечей, Лінь Вейся обернулась - це були A-студентки, ці дві дівчини добре дружили з Лі Шанжан.

- Цього тижня у Лі Шенжань день народження, в неї буде вечірка вдома.

Було сказано, що вони прийшли запросити Лі Шенжань, але A-студентки завжди були високомерні: навіть якщо Лін Вейся була у шкільній формі Шанчженья, то з одного погляду спостерігали її рюкзак і чорні м'які туфлі зі простручкою, які виглядали шкарпетками із стирчаними нитками - все це видавало дешево.

Тому вони сказали, що не можна « приймати» або "припрошуємо тебе" і звисають проти неї.

Лінь Вейся не розсердилася, відповіла м'яко, але прямо:

- Вибачте, у вихідні вже є інші плани.

Дві дівчини були здивовані на мить її відмову, але просто потиснули плечима і нічого не сказали, а відходячи мигцем глянули на кухоль Лінь Вейся та похвалили:

— Непогана кружка.

Родинна пляма на обличчі Лінь Вейся була дуже красивим, і в поєднанні з її обличчям все це випромінювало особливу художню красу, холодну та самотній.

Від краси ніхто не може відмовитися.

Навіть хочеться підійти ближче.

A-студентки тримали в руках набагато дорожчі іменні кужки, але все ж похвалили звичайну скляну чашку з ободком - по суті, тому що людина була особливим.

Не йдучи за течією, а маючи свою індивідуальну красу, людина мимовільно гідна визнання.

Коли вони пішли, Фан Мо мало не підстрибнула і вигукнула:

— Видишь! Я ж казала, що твоя чашка красива.

Лін Вейся все ще думала про те, чому Лі Шанжань, яка явно її недооцінює, раптом запросила її. Почувши голос Фан Мо, вона повернулася до реальності і відповіла з посмішкою:

— Якщо вона тобі подобається, завтра я принесу тебе одну з дому, їх у нас багато.

— О так, Вейся, ти найкраща! « Та я не могла стримати сліз, — сказав Фан Мо. — Але чому ти не йдеш на їхню вечірку? » Вони майже ніколи не запрошують F-студентів, хіба що іноді тих, хто допомагає на заході. Як добре, що ти могла б піти.

— У вихідні в магазині багато справ, — пояснила Лінь Вейся.

Вони попрямували разом до класу, і як тільки Фан Мо йшла поряд з Ліням Вейся, вона завжди хотіла багато чого поговорити. Вона знову згадала, як раніше переживала, що Лінь Вейся занадто сильно розсортається з Лі Шенжані і потім буде важко.

- Але де ти знайшла свою піктограму? — задала Фан Мо те саме питання, що й Лю Сіцзя.

Лінь Вейся довелося пояснити все заново, Фан Мо широко розплющила очі, щось згадала і зрозуміла:

— Бань Шен такий і є, ти не знаєш, але він відмінно малює, у нього вроджений талант і дизайн шкільної форми Шаньчжень - це його робота, тоді директору дуже сподобалося, і він хотів купити цей ескіз.

— І що ж сталося далі? — запитала Лінь Вэйся.

« Він не продав, — сказав він, що може дати безкоштовно, але встановив одну умову.

- Яке?

— Він сказав, що цей шкільний ланцюжок повинен бути під його контролем, — клацнув пальцями Фан Мо.

Озираючись назад, Лю Сицзю каже, що Бань Шен дуже розумний і вміє використовувати сприятливі умови, Лінь Вейся раптом нахмурилася:

— Отже, відділення людей по краватках на класи - ідея Бань Шена?

— Я не знаю, що я зробила в Шенчжень по прямій програмі, яку перевела студентка з іншої школи, тому мені це невідомо, — сказала Фан Мо і трохи відшкодувала затилізацію.

Лін Вейся не втрималася і запитала знову:

- Ніхто не заперечував? Так відкрито ділити людей на рівні.

— Було діло, один F-студент вносив пропозицію, але його відхилили. Смешно, да? Шенчжень, яка декларує демократію та відкритість, навіть створила відділ допомоги старшокласників, але всі його керівники - A-студенти, звичайно ж, не погодилися, пояснили, що це традиція Шанньчжаня.

У цей момент продзвонив дзвінок на урок, і Лінь Вейся обірвала своє питання, повернулася в клас і сіла за парту. На перерві, коли вони з Лю Сицзя пішли в шкільний магазин за холодними напоями, Лінь Вейся заввела розмову про те, що Лі Шанжан запросила її на вечірку.

Коли Суціцзі вибирала морозиво біля морозильної вітрини, вона сказала:

— То ти погодилася?

Лін Вейся взяла фруктовий лід з смаком личі, відкусила шматочок і похитала головою:

— Ні, я відмовилася.

Лю Сіцзя вибрала коробку морозива « Баші», взяла на касу дерев'яну ложку і попрямувала разом з Лін Вейся в сторону класу. Лю Сицзя зачерпнула ложкою морозиво, відіслала в рот і фирсіла:

— Лі Шенжань теж запросила мене, вона йде на перемир'я.

Лю Сицзя закотила очі і припустила:

- Або хтось на неї поламав.

- Ти теж відмовилася? — запитала Лінь Вэйся.

Лю Сицзя провела ложкою по колу в морозива, губи її все ще були яскраво-червоніми:

— Ні, я погодилася. Він теж прийде, тому що брат Лі Шенжань - хороший друг Бань Шанна. Вейся, ходімо зі мною.

Лінь Вейся хотіла відмовитися, але коли вона зустрілась з нею, то згадала день, коли Лю Сіцза публічно стала на її захист і спокійно сказала: « Вона моя подруга».

— Ладно.

Після обговорення дня з Фан Мо Лінь Вейся згадала, що повинна Бань Шену 12 юаней і досі не віддала.

https://literna.net/uk/books/105-chi-chuyesh-ti-mene-zaversheno

Попередня главаНаступна глава