"Пфух, та ти багатій", — сказав Сефіро, оглядаючи Кан О.
Він мав рацію. Губи Кан О розпливлися в усмішці, схожій на молодий місяць.
Це було цілком природно. За останні три дні Кан О та Сефіро відібрали дев'ять підземель, які спочатку належали великим гільдіям.
Він відбирав їх у різних великих гільдій по черзі. Звісно, робив він це, перемагаючи охоронців та виграючи Священні Дуелі.
Не було нікого, хто міг би перемогти його або хоча б протриматися достатньо довго.
Плюс до того...!
Ман Бок розпочав новий бізнес. Він став брокером підземель душі!
Подібно до агента з нерухомості, Ман Бок керував підземеллями душі та згодом продавав їх за відповідну ціну.
Багато хто хотів володіти такими підземеллями. Зрештою, вони мали широкі можливості для налаштування, а також приносили солідну щомісячну винагоду!
Деякі підземелля давали нагороди, які неможливо було дістати ніде інше.
Через залізну хватку великих гільдій звичайні гравці раніше не могли отримати власне підземелля душі.
Однак Рух за Визволення Підземель усе змінив; тепер гравці мали безліч можливостей стати власниками власних підземель.
Чимало гравців намагалися здобути підземелля власними зусиллями або за гроші.
Розумний торговець не пропустив би таку нагоду. Тому Ман Бок вирішив започаткувати свій новий бізнес.
Майстер Золота, Ван Со Рім, також почала купувати та продавати підземелля через крамницю Гюмсан. Вони були найбільшими суперниками Ман Бока.
Найманський бізнес, як і брокерство підземель, процвітав. Вправним найманцям або експертам платили цілі статки, щоб вони ставали чиїмись представниками у Священних Дуелях.
Відео, де ранкер X б'ється з ранкером Y у Священній Дуелі, щодня з'являлися на YouTube або Артсторі.
Так чи інакше...!
Кан О залишив дев'ять нових підземель Ман Боку. Однак Ман Бок миттєво продав їх, принісши Кан О величезний прибуток.
Але були й такі підземелля, які Кан О хотів залишити собі через неймовірні нагороди.
Тож чому він їх продав?
На те було дві причини.
Перша — він отримає більше вигоди від продажу. У Кан О завжди залишалася можливість повернути підземелля собі після того, як Ман Бок його продасть. Він міг повторювати цей процес знову і знову.
Друга — його турбувала громадська думка. Що сталося б, якби він зосередив у своїх руках більшість підземель душі?
Люди зрозуміли б, що Рух за Визволення Підземель був створений лише для його вигоди, а не для інших. Якби це сталося, великі гільдії отримали б виправдання для нападу на Кан О.
Громадськість миттєво відвернулася б від нього і почала б його проклинати.
Ось чому він продавав свої підземелля через Ман Бока.
У будь-якому разі, визволення підземель було вартою справою.
"Хе-хе-хе".
Кан О засміявся, дивлячись на золоті сувої, які дав йому Ман Бок. - Скільки ж це все коштує!?
"Тц. Ти зірвав куш". — подивився на нього і цокнув язиком Сефіро.
Проте в його кишені також лежав сяючий золотий сувій. Він теж заробив чимало, подорожуючи з Кан О.
У цей момент...
Вираз обличчя Кан О раптом змінився. Він сховав золотий сувій до інвентарю і подивився на Сефіро.
"Ходімо".
"Куди?"
"Скеля Маам. Хелена зв'язалася зі мною. Маянеси... нарешті з'явилися".
Кан О та Сефіро негайно розірвали сувої Гайнуса. Це дозволило їм миттєво телепортуватися до Скелі Маам.
Вжух!
Золотий пил закрутився на вітрі, і постаті Кан О та Сефіро повністю зникли.
***
Пейзаж повністю змінився. Наступної миті вони побачили велетенську скелю. Вони благополучно прибули до Скелі Маам.
"Ви прийшли", — сказав Божественний Дракон. Едер та Хелена були поруч із ним.
Сіндія, представники Церкви Смерті та суворі на вигляд бійці племені Драко стояли позаду.
Вжух.
Магічне коло, з якого вони щойно вийшли, знову засяяло, і з'явився Барт.
Кан О та Барт кивнули один одному. Тоді Кан О запитав: "А що Маянеси?"
"Він уже в дорозі. Я засік його своєю мережею спостереження". — Гайнус м'яко змахнув посохом, і в повітрі з'явилося відео.
Чоловік у мантії швидко прямував до їхнього місця перебування.
Маянес потрапив у зону дії магії спостереження, яку Гайнус розкинув по всьому гірському масиву Руман, наче павутину.
"Це Орга".
Чоловік мав фіолетові очі та молоде обличчя. Це точно був Орга.
"А як щодо Джигона?" — запитав Сефіро.
"Я його не бачу", — відповів Гайнус.
"Думаєте, він прийшов сам?"
"Схоже на те, але краще припустити, що Джигон може з'явитися в будь-який момент".
Іншими словами — не втрачайте пильності.
"Коли він прибуде?" — запитав Кан О.
"Він вже тут". — подивився за край скелі Гайнус.
На далекій скелі майнула чорна тінь. Маянес Орга прибув.
***
Маянес Орга оглянув групу Кан О своїми фіолетовими очима.
"Ви, щури!"
Він уже знав, що це пастка, розставлена спеціально для нього. Проте Орга був упевнений у своїй здатності знищити пастку і розтоптати будь-кого на своєму шляху.
Зверхність.
Це була характерна риса кожного Маянеса.
"Це стане вашою могилою!"
Орга скинув мантію.
Вжух.
На його спині все ще залишалися сліди від крил, які він колись відірвав. Проте раптом із його спини виросли нові білі крила.
Використовуючи силу Бога Творіння, Орга створив крила, більші та могутніші, ніж раніше. Звісно, для використання цієї сили потрібна була життєва енергія людей.
Але її в нього було вдосталь.
Орга створив монстра, який міг зберігати життєву силу для нього. Він виглядав як гігантський черв'як. Відповідно, він ворушився в землі навколо Скелі Маам.
У тіло черв'яка були вмонтовані прозорі камені, в яких містилися тіла покидьків, що колись жили в Місті Щурів, Кабулі.
Через них Орга отримував постійний приплив життєвої сили, що дозволило йому створити нові крила.
Звісно, це було ще не все. Могутнім помахом крил Орга злетів у повітря і підняв руки над головою.
- Я покажу вам силу Маянесів!
У цей момент...
Пристрій, встановлений на вершині гори, спрацював, і раптово з'явилося магічне коло, що випромінювало яскраве світло.
Деякі з пасток були активовані.
Свист!
Металеві снаряди, схожі на гаки, полетіли в Оргу. Тим часом із магічного кола виривалися вогонь, вітер, блискавки тощо — одне заклинання за іншим.
"Хмпф!" — Орга ворухнув вказівними пальцями.
Хлюп!
Потужний потік води хлинув із кінчиків його пальців, змиваючи і снаряди, і заклинання.
Ні, це лише так здавалося.
Гаки насправді подолали тиск води і впилися в плоть Орги. Кілька заклинань також влучили в ціль.
Божественний Дракон вклав усю свою душу в цю пастку. Її не варто було недооцінювати!
"Кеук". — Орга насупився.
Подумати тільки, вони пошкодили крила, які він щойно створив. Орга не міг не зціпити зуби.
Він, мабуть, почувався так, ніби хтось щойно подряпав його щойно куплений спорткар.
У цей момент...
Гайнус повернувся до своєї справжньої подоби.
Він став драконом із сяючою білою лускою! Біла борода звисала з його підборіддя, наче в цапа!
Змах!
Гайнус люто змахнув крилами, і його гігантське тіло злетіло в небо. Проте Гайнус був не єдиним, хто полетів.
Кан О, Барт, Хелена, а також усі інші теж злетіли в повітря.
Як?
Дракони були неперевершеними в магії. А магічний талант Гайнуса виділявся навіть серед його одноплемінників.
Йому було дуже легко накласти заклинання Польоту на всіх присутніх.
До того ж було очевидно, що їм доведеться битися з Маянесом Оргою в повітрі.
"Я йду першим!" — вигукнув Барт, збуджено виблискуючи приглушеним світлом. Це було побічним ефектом заклинання Польоту.
Вжух!
Барт швидко злетів угору, наче ракета. Він був найшвидшим серед групи Кан О.
'Битва в повітрі! Це буде весело!' — здавалося, говорили його очі.
Однак Орга зовсім не мав наміру битися з ними в небі.
Оскільки Орга керував водою, яке місце було б для нього найвигіднішим? Очевидно — під водою.
Але на Скелі Маам не було води.
- Тоді мені просто доведеться її створити!
Орга швидко почав спускатися до землі.
Гайнус, що піднімався вгору, та Орга, що робив зовсім протилежне, миттєво зблизилися.
Божественний Дракон випустив в Оргу потужні заклинання. Якщо Хелена була здатна до подвійного чаклування, то Гайнус міг чаклувати втричі швидше.
Суд Блискавки!
Червоне Полум'я!
Ікло Льодовика!
Суміш магії блискавки, вогню та льоду нагадувала триєдність.
"Хмпф!" — Орга схрестив руки.
Кіготь Незламного Льоду!
Він змахнув двома гігантськими крижаними кігтями, що виросли з його рук. Цей лід був особливим. Його називали "незламним" не просто так — він був неймовірно міцним.
Однак...
Бам!
При контакті з магією Гайнуса лід розлетівся на шматки. Комбінована міць трьох заклинань Гайнуса виявилася сильнішою за міцність крижаних кігтів Орги.
Орга здригнувся від удару, з нього посипалися іскри світла. Він полетів до землі серед уламків льоду.
Проте Орга швидко вирівнявся і почав стрімко летіти вниз, потужно змахуючи крилами.
Барт підлетів близько, але Водяна Гармата змусила його триматися на відстані.
Орга чітко бачив свою ціль. Земля!
"Зупиніть його!" — крикнув Гайнус.
Половина джерела була на землі, запечатана в пащі статуї дракона. Гайнус та група Кан О помилково припустили, що це і є його ціль.
Кан О, орден паладинів та плем'я Драко перегородили шлях до статуї дракона. Проте основною метою Орги було просто приземлитися на землю.
Туп.
Орга зробив невеликий гак, що дозволило йому благополучно приземлитися.
Свист!
Гайнус, Хелена та Барт випустили потужні заклинання, що полетіли згори.
Орга стояв непохитно, витягнувши руки та крила і сформувавши ними літеру X.
У цей момент...
Орга поєднав свою власну силу з силою Бога Творіння.
Великий Потоп!
Хлюп! Хлюп! Хлюп! Хлюп!
Усе сталося в одну мить.
Земля тріснула, і з розколин вирвався гігантський потік води, схожий на дракона, що злітає до небес.
Потік води зіткнувся з їхніми заклинаннями, змусивши їх зникнути з оглушливим звуком.
"У-ух!"
"Ке-хе-ок!"
Паладини та бійці Драко кричали, коли їх змивало раптовим потоком води.
Кан О ухилився від повені та врятував одного з найближчих Драко за допомогою Ланцюга Темряви.
"Дякую".
"Будь ласка, будьте обережні. Це лише початок".
Кан О безперестанку рятував своїх союзників за допомогою Ланцюга Темряви.
Хелена, Барт, Едер та Гайнус теж робили все можливе, щоб врятувати товаришів. З усіх його супутників дії Варьона були найбільш гідними похвали. Він пікірував униз і вихоплював будького, хто потрапив у пастку води, наче орел.
Але в одну мить колись безплідна Скеля Маам наповнилася водою, по суті ставши озером.
Рівень води поступово піднімався. Це було цілком природно. Зрештою, вода продовжувала витікати з розколин.
"Усім заспокоїтися!" — голос Гайнуса пролунав над усією скелею. Його харизма миттєво привернула їхню увагу.
"Ми готувалися і до підводного бою. Вперед!"
Усе було так, як він і казав. Вони підготувалися до бою на землі, в повітрі та під водою.
Кан О та решта його супутників засяяли блакитним світлом.
Настанова Русалки!
Це заклинання, яке Гайнус наклав на всіх них, дозволяло дихати під водою, давало ширший огляд і дозволяло рухатися вільніше.
Як і очікувалося від Гайнуса!
Він був драконом, який перевершував навіть Архімага!
Плюх! Плюх! Плюх! Плюх!
Кан О, Барт, Едер, лицарський орден та плем'я Драко стрибнули у воду.
Кан О переключився на Блад та Сарахофф. Легший меч буде ефективнішим під водою, ніж важкий!
- Ось він! — він спрямував меч на Оргу.
Він лише злегка відштовхнувся ногами, але просунувся досить далеко вперед. Це було завдяки Настанові Русалки.
Кан О та його супутники помчали на Оргу, наче дюжина торпед.
І тоді...
Губи Орги розпливлися в усмішці.
Творіння!
Сила Бога Творіння була використана ще раз.
Вжух! Вжух! Вжух!
Кілька його творінь з'явилися під водою.
Там були монструозні акули, кити-мутанти, гігантські медузи, амоніти, жахливі Риболюди тощо.
Усі вони виглядали так, ніби зійшли з екрана фільму жахів.
_______
Амоніт.
