"Стійте", — сказала Хелена, і члени Лісу Відьми перестали бити Шіона.
"Ох".
Шіон розпластався на землі. На його тілі не було жодного живого місця.
"Ти хочеш, щоб я вбила тебе?" — запитала Хелена.
Шіон кивнув головою. Він краще отримає кінець гри, ніж дозволить бити себе як собаку. Це було б у сто, ні, у тисячу разів краще.
Більше того, йому потрібно було повернутися до штаб-квартири, реорганізувати свою гільдію і подивитися, як вони готуватимуться до того, що буде далі.
"Тоді віддай це". — Хелена простягнула руку.
"Віддати що?"
"Гроші на ремонт штаб-квартири нашої гільдії, репарації за поранення наших членів тощо. О, і спорядження, яке на тобі, також".
"Ух". — Шіон завагався. Обличчя Хелени стало кам'яним.
"Єріка, полікуй його зно..."
"Я-я зроблю це!" — закричав Шіон. Він мав зробити все можливе, щоб забратися звідси.
"Це досить неввічливо з твого боку. І вибачся перед мною та дівчатами".
"В-вибачте".
Хелена ляснула його по голові.
"Будь ввічливішим".
"Я-я дуже перепрошую!"
"Віддай нам усе своє спорядження. Не залишай на собі жодної речі. Я дізнаюся, якщо ти все ще щось носиш".
Хелена забрала все спорядження Шіона. І це був лідер однієї з 5 великих гільдій, заради всього святого!
"Вбий мене тепер..."
"Тримай свою обіцянку". — Хелена промовила заклинання.
Спалення!
Шіона охопило полум'я, і він упав уперед. Хелена та її гільдія отримали свою помсту.
***
Поки гільдія Шторм, Кан О, Хелена та Ліс Відьми нищили гільдію Геркулес, Альянс Раон та гільдія Сталеве серце Артанда вели бій.
Альянс Раон складався з гільдії Брейкер, її союзних гільдій та гільдії Джайрус, тоді як гільдію Сталеве серце супроводжували її союзники та дві гільдії-зрадниці, Білий лев та Чорний меч.
Битва стала несприятливою для Сталевого серця. Це сталося через загін Віверн, який панував у небі.
Сталеве серце, Білий лев і Чорний меч були абсолютно безпорадні проти отруйного туману віверн, що дощем падав згори.
Збити віверну за допомогою їхніх сталевих големів, гармат, магії, стріл тощо було важко.
Коли Артанд побачив, як розвалюється гільдія Геркулес, він прийняв рішення.
"Відступаємо!"
Війна вже була програна. Якщо так, то відступ і мінімізація втрат були його найкращим виходом.
Бум! Бум! Бум!
Звуки барабанів розійшлися по всьому полю бою.
"Всім силам, відступати!"
"Не йдіть безладною юрбою! Тримайте стрій! Ваша жертва врятує життя двох або трьох ваших товаришів!"
"Відкликати сталевих големів!"
"Інженерний загін, евакуювати гармати!"
"Ми теж ідемо!"
"Слідуйте за гільдією Сталеве серце!"
Лайон Харт з Білого лева та Лі Тан з Чорного меча закричали одночасно.
Вони були зрадниками! Єдиним способом вибратися з цього живими було залишатися з гільдією Сталеве серце!
"Куди це ви зібралися! Не дайте жодному з них втекти!"
Кухеонг!
Раон заревів.
"Увооох!"
Еліта Альянсу Раон, чий дух піднявся, почала атакувати ворожі війська, що відступали, з тилу.
"Загін Сталевого меча, вперед!"
"Загін Леопарда, за мною!"
Шаал зі Сталевого меча та Сноу Флауер з Леопарда знову повели свої війська в бій.
"Зосередьтеся на тих виродках зі Сталевого серця. Зі зрадниками ми розберемося пізніше!" — закричав Раон, мчачи верхи на своєму носорозі. Їхньою першочерговою метою було максимально послабити Геркулес та Сталеве серце.
Гільдія Геркулес вже була розгромлена, а покарати Білого лева та Чорний меч вони завжди встигнуть пізніше. Тож їхнім головним пріоритетом було вбити якомога більше членів гільдії Сталеве серце.
"Зосередьтеся на магах големів!"
"Інженерний загін он там!"
Це була одностороння різанина.
- Такими темпами ми зазнаємо занадто багато втрат.
"Елітна гвардія, за мною!"
Артанд розвернувся і повів свою елітну гвардію в бій.
"Ану ж бо!" — впевнено вигукнув він.
Водночас він витяг зі свого інвентарю «Обладунки Рубаха — Зроблені Людиною з Божими Руками». Це були обладунки SS-рангу, які він створив особисто.
Данина Богу Ковалів!
Це була секретна техніка коваля.
Ця здатність дозволяла йому принести в жертву предмет спорядження богу ковалів, Оргону, і використовувати частину його сили протягом 5 хвилин в обмін на це!
Вжух!
Обладунки Артанда SS-рангу зникли у стовпі світла. Потім його тіло засяяло, а його велике тіло стало ще більшим.
3 метри, 4 метри... 10 метрів!
Артанд, який перетворився на велетня, опустив свій молот донизу.
Бум!
Землетрус!
Земля люто здригнулася, і могутня ударна хвиля поширилася в усіх напрямках.
Трісь!
"Ухеок!"
"Кяхк!"
Земля тріснула в кількох місцях, і незліченна кількість гравців провалилася в розломи.
Артанд підняв вільну руку. З його долоні вирвалося велетенське полум'я.
Божественне Полум'я!
Казали, що полум'я бога ковалів може розплавити будь-що!
"Я спопелю вас усіх!" — Артанд махнув своєю вогненною рукою вниз.
Рев!
Вогняне кільце поширилося по всьому полю бою. Миттєво було вбито десятки людей.
"Всім відійти від Артанда!" — закричав Раон.
Раон знав про секретне вміння Артанда, Данину Богу Ковалів.
- Він може використовувати силу бога протягом 5 хвилин.
Лише 5 хвилин. Тож не було жодних причин битися з ним, поки він перебував у цій формі.
Але саме цього Артанд і хотів.
"Зараз! Всі відступайте! Ви повинні вибратися звідси живими! Зустрінемося в штаб-квартирі гільдії!" — пролунав грубий голос Артанда. Це була єдина причина, чому він пожертвував предметом SS-рангу і використав свою секретну техніку.
Незліченна кількість гравців відступала позаду нього, наче під час відпливу.
"Ха-ха. Пограймо, га?" — Артанд випустив Божественне Полум'я в повітря.
"Ухиляйтеся!" — крикнув лідер загону Віверн, Саладін.
Вони вже втратили понад половину своїх військ через Фенікса. Вони не могли дозволити собі більше втрат.
К'яяяхк!
Група віверн уникнула полум'я і піднялася в повітря.
Рев!
На жаль, одне з крил однієї віверни було пошкоджено, тому вона не змогла ухилитися від Божественного Полум'я. Тож вона та її вершник загинули.
Артанд на цьому не зупинився. Він бив молотом по землі, викликаючи землетруси, і безперервно стріляв Божественним Полум'ям у всі боки.
Однак він залишався на місці. Он не кидався в лобову атаку на Альянс Раон.
Якби він це зробив, він зміг би завдати величезної шкоди, але натомість його б убили одразу після закінчення дії техніки.
Тому він тримався на чималій відстані від ворожих військ. Він одночасно вигравав час для відступу своїх військ і залишався досить далеко від ворога, щоб утекти, коли його вміння закінчиться.
Через деякий час...
Тіло Артанда почало зменшуватися. Данина Богу Ковалів закінчилася.
"Зараз!" — вигукнув Раон, а потім кинувся на Артанда. Решта Альянсу Раон посладувала за ним.
"Ми затримаємо їх. Будь ласка, швидше тікайте", — сказала елітна гвардія Артанда.
"Зрозумів". — Артанд сів на коня і поскакав геть, не озираючись.
"Зупиніть його!" — закричав Саладін.
Загін Віверн, який залишався високо в небі, спустився, цілячись в Артанда.
"Ні!"
"Вам не пройти крізь нас!"
Тіла його елітних гвардійців засвітилися, і вони самознищилися.
Самопожертва!
Бам! Бам! Бам!
Їхні жертви призвели до масивних вибухів один за одним, які поглинули не лише загін Віверн, а й Альянс Раон.
Коли вибухи закінчилися, поле бою було заповнене хмарами пилу. До того часу, як вони вляглися, Артанда ніде не було.
Чорний Лев, Раон, озирнувся навколо, а потім підняв кулак у повітря.
"Перемога за нами!" — оголосив Раон.
"Ми перемогли!"
"Слава Раону!"
"Увооох!"
Вигуки перемоги рознеслися по рівнинах Екраст.
***
Оскільки вони програли війну, гільдія Геркулес та гільдія Сталеве серце мали виплатити величезні військові репарації гільдії Брейкер.
Артанд погодився виплатити репарації в обмін на припинення вогню, тоді як гільдія Геркулес відмовилася відповідати їм.
Гільдія Брейкер погодилася на припинення вогню і отримала свої репарації від гільдії Сталеве серце. Вони приготувалися наступним чином показово розправитися з гільдією Геркулес.
Проте вони трохи запізнилися.
Гільдія Шторм, Кан О та Ліс Відьми уже напали на штаб-квартиру Геркулеса.
Їхня штаб-квартира була оточена гігантськими стінами. Вони були досить міцними і давали їм оборонну перевагу.
Однак вони втратили більшість своїх союзників, а також значну частину своїх військ. Тож вони не могли протистояти Кан О, який прийшов з неба, Хелені, яка бомбардувала їх заклинаннями, та Королю Списів Ернандесу та його гільдії. Більше того, їхній козир, Яйце Фенікса, було вкрадено Кан О!
Здавалося, що їхня база скоро буде захоплена.
"Ми маємо тікати", — закричав Патон із глибини бази.
"Куди ти пропонуєш нам тікати!?" — закричав Шіон.
"Але..."
"Що з нашим запитом про допомогу?"
Патон похитав головою. Втрата союзників справді зашкодила їм.
До того ж, жодна гільдія не хотіла позичати їм війська для боротьби з гільдією Шторм.
"Як дійшло до цього?" — бідкався Шіон.
Напад на Ліс Відьми та Хелену спрацював чудово. Проте після цього все пішло не за планом.
"Забирайте всі скарби зі скарбниці і тікайте з рештою керівництва гільдії. У нас буде ще один шанс у майбутньому", — сказав Патон.
"Хух, зрозумів".
Шіон зібрав усіх високорангових членів своєї гільдії і попрямував до сховища.
"Ми покидаємо базу. Беріть предмети, які вам призначені, а потім тікайте через приховані тунелі".
"Зрозуміло".
Лакус і Лайт Рок першими покинули скарбницю. Але перш ніж вони встигли втекти, вони загинули від рук Кан О та Ернандеса.
"Ох, чорт!"
"Геркулес повстане знову!"
Це були останні слова Лакуса та Лайт Рока.
Шіон, Дювальнетта та Екскал приховали скарби, а потім покинули сховище. Раптом, однак, Біла Акула, Екскал, ударив Шіона в спину своїм зубчастим ножем.
Удар!
"Ти!"
"Геркулеса більше немає", — прошепотів Екскал.
Він змирився з падінням Геркулеса і швидко приєднався до гільдії Шторм.
"Ти покидьку!"
Шіон люто замахнувся своїм посохом. Це був один із предметів, знайдених у скарбниці. Зрештою, його початковий посох забрала Хелена.
Лють Матері-Природи!
Він випустив заряд зеленої енергії зі свого посоха.
"Гільдмайстре!" — Дювальнетта випустив стріли в Екскала.
Екскал рухався як кіт, ухиляючись від атак і Шіона, і Дювальнетти. Потім він почав гратися своїми подвійними зубчастими кинжалами і кружляти навколо Шіона та Дювальнетти. Його метою було затримати їх, поки сюди не прибуде еліта гільдії Шторм.
"Гільдмайстре, будь ласка, йдіть. Я розберуся з ним", — сказав Дювальнетта.
"Грр, я відплачу їм за це".
"Ви мусите!"
Шіон зціпив зуби, на мить глянув на Екскала і розвернувся.
"Куди це ти зібрався!?" — Екскал кинувся вперед, але Дювальнетта зупинив його.
"Я твій опонент, зраднику".
"Хмпф. Мій ранг вищий за твій".
Два високорангові гравці вступили в бій.
Через деякий час...
Ернандес та еліта гільдії Шторм прибули. Проте вони з'явилися наприкінці битви.
"Спочивай з миром".
Удар.
Зубчастий кинжал Екскала пробив горло Дювальнетти.
"Що з Шіоном?" — запитав Ернандес.
"Він пішов туди. Ймовірно, він тікає через приховані тунелі. Я знаю їх напам'ять, тож, будь ласка, слідуйте за мною", — вигукнув Екскал.
"Ходімо".
Ернандес та Екскал бігли пліч-о-пліч.
Зрештою, їм не вдалося спіймати Шіона. Адже він уже втік зі штаб-квартири гільдії Геркулес.
- Я відплачу вам за це" — Шіон озирнувся з налитими кров'ю очима. Він бачив прапори гільдії Шторм, встановлені в штаб-квартирі гільдії Геркулес.
- Я помщуся гільдії Шторм, Хелені, Лісу Відьми та Кан О! Одного дня Геркулес повстане знову! — Ззнову і знову присягався він.
Проте шлях попереду буде справді важким.
Зрештою, гільдія Шторм продовжуватиме вбивати членів гільдії Геркулес. Вони не зупиняться, поки гільдія Геркулес повністю не розпадеться! Гільдія Брейкер також полювала на них.
Чи був взагалі спосіб вибратися з цієї ситуації?
Йому залишалося тільки чекати і дивитися.