"Забирайтеся звідси!" — закричав Укун, тримаючи в обох руках велетенську гілку дерева. Він звертався до Кам'яних Мавп, а не до Кан О чи його рейдової групи.
Укіі-кіі-кіі!
Мавпи розвернулися, демонструючи свої червоні зади, і подерлися по гілках вгору. Вони зрозуміли його попередження. Якщо вони залишаться тут, то можуть потрапити під "булаву" Укуна.
Укіі-кіі! Г'я-г'я-г'яхк!
Натомість Кам'яні Мавпи заверещали ще завзятіше, ніж раніше. Ймовірно, вони вигукували: "Успіху, Королю!" або щось подібне.
Бам!
Укун підстрибнув у повітря і приземлився посеред зали. Звісно, він все ще тримав гілку обома руками.
Гуп!
З гілки посипалося зелене листя.
"Кухахк!" — Укун змахнув булавою, наче підмітаючи землю.
Кан О та його команда були певною мірою готові до цього, тому зреагували миттєво.
Почалася запекла битва.
Вони хотіли б сказати, що кулаки Укуна були квіточками. Зрештою, вони й гадки не мали, що одну з гілок дерева Аграші можна використовувати як таку смертоносну зброю!
Бум! Хлясь! Хрясь!
Укун раз за разом змахував своєю булавою, і першим закричало дерево Аграші, а не рейдова група.
Гуркіт!
Деревина та листя сипалися з гілки, заповнюючи підлогу, наче зелена хуртовина. Здавалося, ніби дерево стікає кров'ю, оскільки їхні ніздрі атакував запах лісу.
Звісно, кричало не тільки дерево.
"К'яахк!"
"О Боже!"
"Ах, серйозно!"
Зазвичай потужні атаки по області були повільними, що давало гравцям шанс зреагувати на них. Проте булава Укуна проносилася крізь усе, наче тайфун.
Зараз лише четверо людей могли дати відсіч: Кан О, Барт, Вайпер та Мулан! Вони були найсильнішими в команді й завдавали шкоди Укуну як могли, ухиляючись від його булави.
Проте решта команди була проблемою.
Не було місця...
- Ховатися! — Сефіро перекотився по підлозі, уникаючи булави. Тоді йому в голову прийшла чудова ідея.
Вихід є завжди!
"Всі, підіймайтеся на гілки і змішуйтеся з мавпами! Якщо ми збираємося помножитися на нуль, то заберемо їх із собою!"
Лігво Кам'яних Мавп знаходилося на самій верхівці дерева; це була величезна рівна підлога.
Гілки дерева розходилися всюди, і мавпи спостерігали згори. Це було схоже на колізей: мавпи були глядачами, а вони — гладіаторами. Проте Сефіро хотів, щоб вони перебралися на глядацькі трибуни. Це була досить непогана ідея.
"Варто спробувати!" — ВітрянийСлідопит Дамбі, негайно випробувала це. Вона зробила кілька стрибків і приземлилася на гілку, з якої спостерігали мавпи.
Кіік! Кіік!
'Як ти смієш!' — Кам'яні Мавпи створювали каміння і жбурляли в неї. Але це було ніщо порівняно з Укуном.
Стріла-Міна!
Щойно її стріла торкнулася підлоги, осколки розлетілися в усі боки, звільнивши їй місце для приземлення. Щойно вона приземлилася, вона розвернулася і почала давати копняки мавпам.
Бам!
Це було видовищно: одним ударом ноги кілька мавп злетіли з гілки.
"Вперед!"
Інші послідували її прикладу, також шукаючи прихистку на гілках.
Кіік!
Кам'яні Мавпи чинили запеклий опір, але вони не були достатньо вправними.
На арені з Укуном не залишилося нікого, крім Кан О, Барта, Вайпера та Мулана.
Те, що вся команда залишила ринг, не було гарною новиною для цієї четвірки. Це означало, що Укун повністю зосередить свої атаки на них.
"Ви, чотири щури! Я скоро вас прикінчу. Особливо тебе!" — Укун витріщився на Кан О і провів булавою по підлозі. Кан О та Мулан швидко підстрибнули в повітря.
Укун випустив Промінь Руйнування зі своєї пащі, ніби чекаючи саме на цей момент. Тікати їм було нікуди. Але все ж вони не збиралися здаватися без бою.
- Зараз! — Кан О дочекався слушного моменту і випустив Тигра Буревію. Його тіло відкинуло в протилежний від атаки аурою бік.
Бам!
Йому вдалося уникнути прямого влучання. Проте Промінь Руйнування відкинув його назад, змусивши приземлитися обличчям у землю.
Мулану пощастило менше. Він прийняв Промінь Руйнування на себе. Бум! Він глибоко занурився в підлогу.
"Тепер!"
Барт і Вайпер залишалися спокійними, навіть коли Кан О та Мулан були вибиті. Укун відкрився в той момент, коли вистрілив Променем Руйнування, і можете бути впевнені, вони це помітили.
Жовті літери були викарбувані на кинджалі Барта. Це була зброя рангу SS під назвою Легенда Кунти!
Кунта був генієм. Колись він був легендарним Архімагом і Майстром Меча!
Це була зброя з неймовірною здатністю: вона не лише значно збільшувала силу навичок та заклинань користувача, але й суттєво зменшувала споживання МП.
Чи була зброя, більш підходяща для Барта, який використовував безліч навичок і заклинань та міг поєднувати їх з величезним ефектом?
У будь-якому разі, це була золота можливість для однієї потужної атаки. Маленька, слабка атака в цій ситуації не допомогла б.
- Я поєднаю три з них! — Барт стиснув кинджал у зубах і простягнув руки.
"Змусь світло і темряву змішатися..."
Правосуддя Світла + Хвиля Темряви + Торпеда Ці!
Це була найпотужніша атака Барта. Він уже використовував її проти Кан О раніше.
Сфера Хаосу!
- Вперед!
Сфера Хаосу влучила Укуну в п'яту.
У цей момент...
Бум!
Зіткнення призвело до масивного вибуху!
Велетенське тіло Укуна злетіло в повітря, розвернулося на пів оберту і впало на землю. Ось наскільки потужним був вибух.
- Моя черга. — Вайпер стрибнув на живіт Укуна. Темна енергія, схожа на блискавку, вирвалася з його кинджала, зробивши його довшим за більшість довгих мечів.
Жертовне Лезо Похмурого Женця!
Вайпер шматував, колов і різав.
Понівечувач!
Він був найбільш упевненим у застосуванні цієї навички.
Вжух! Розріз! Вжух!
Щоразу, коли він завдавав удару, виривалися осколки світла з викарбуваними черепами. Це було завдяки Жертовному Лезу Похмурого Женця. Ці осколки означали, що він завдав більше шкоди, ніж звичайним ударом, критичним ударом або атакою, що анулювала захист цілі.
Здавалося, ці осколки світла з черепами були запрошенням для самого Похмурого Женця.
Укун швидко оговтався і змахнув кулаком у бік Вайпера.
Хлясь!
Тіло Вайпера відлетіло.
Грр.
Укун загарчав і підняв верхню частину тіла: - Як давно вже ніхто не змушував мене злітати в повітря!? Як огидно!
Укун негайно підхопив гілку дерева. Більшість листя з неї облетіла, тож вона стала ідеальною булавою. Він одразу націлився на Барта, який спричинив вибух, що підкинув його в повітря.
Вжух!
Булава вигнулася, наче вудка, а потім вдарила об землю.
Бум!
Його атака була достатньо потужною, щоб розколоти підлогу. Проте Барт використав навичку Лучника — Абсолютне Ухилення, щоб уникнути удару.
Укун змахнув булавою вниз. Барт навіть не роздумував; він просто відкинув своє тіло вбік.
Бам!
Укун знову промахнувся.
Тоді Мулан, який був заритий у землю, кинувся вперед. Проте він виглядав зовсім інакше. Сріблясте хутро вкривало його обличчя та тіло. Його рот став гострішим, вуха випрямилися, він вишкірив зуби, демонструючи багряні ясна і два велетенських ікла!
Ось чому його називали Вовком-Воїном!
Тому що він міг перетворюватися на перевертня. Перетворення на перевертня було схоже на використання Кан О Обжерливості. Усі його здібності значно посилювалися.
Авууу!
Він завив і стрибнув у повітря! Мулан миттєво скоротив дистанцію і з силою змахнув сокирою вниз.
Полювання Вовка!
Його сокира випустила жовто-золотого вовка в Укуна.
Бам, бам, бам!
"Ти хто такий!?" — Укун горизонтально змахнув булавою в бік Мулана.
Грр!
Мулан не відступив. Він прогарчав, наче справжній вовк, і також змахнув сокирою горизонтально.
Сокира Велетня!
Його сокира стала велетенською і розрубала гілку дерева навпіл.
"Грр!" — Укун відкинув половину гілки і підняв іншу половину в повітря.
Кан О раптово знову з'явився над головою Укуна за допомогою Перенесення крізь Безодню. Він цілився в маківку, в те слабке місце, що було прикрите короною.
Подих Блискавки!
Блакитний електричний розряд обрушився на голову Укуна, наче спис блискавки, але Укун швидко заблокував його своєю булавою.
Тріск!
Булава обвуглилася і загорілася.
"Тц. Гілка дерева — це не діло". — Укун відкинув гілку і раптово тупнув по підлозі.
Гуп.
Яскраве світло сяйнуло з відбитка його ноги, і щось злетіло в повітря.
"Ось тепер все стає серйозним". — Барт, який завжди виглядав розслабленим, вперше здався справді серйозним.
Як людина, яка вже билася з Укуном і програла, Барт знав, що той ще нічого не показав. Тепер він продемонструє, на що справді здатний.
Укун дістав свою зброю.
"Мм". — Укун закликав пару чорно-білих металевих рукавиць.
Клік! Клік!
Щойно він одягнув їх, його руки стали схожими на руки робота, а не мавпи.
"Ха-ха". — Укун вдарив кулаками один об одного і задоволено розсміявся.
"Всім приготуватися до бою! Повертайтеся в битву", — закричав Кан О.
Тепер, коли Укун озброївся, вони вчотирьох більше не могли дозволити собі битися самотужки. Їм потрібна була вся команда.
Товариші Кан О швидко повернулися на поле бою і стали на певній відстані один від одного.
Кіі, кіі, кіі!
Кам'яні Мавпи, яких прогнали, спустилися вниз і знову почали верещати. 'Ти зможеш, Королю!'
"Він іде!" — закричав Мулан, який був попереду. Укун справді зробив крок уперед.
"Атакуйте!" — вигукнув Ішер.
Маги та лучники випустили далекобійні атаки. Мисливець на Гигантів, Сефіро явно виділявся.
Укун виставив свою білу рукавицю і описав коло. Тоді з'явилася спіралеподібна біла хмара, що огорнула тіло Укуна!
Вжух, вжух, вжух!
Вони не могли зрозуміти, чи влучають їхні заклинання або стріли в Укуна. Він міг створювати хмару і керувати нею як забажає!
"Маги, чаклуйте магію вітру і здуйте цю хмару!" — закричав Ішер.
Вжух!
Маги Воїнів Ареса закликали лютий вітер. Маг Піску, Карін, створила піщану бурю. Попри це, хмара не зникала. Ну, вона принаймні не розширювалася, тож гірше не ставало.
У цей момент...
Чорний силует з'явився всередині хмари. Це явно був Укун.
"Атакуйте!" — негайно закричав Ішер.
Проте Укун не вийшов із хмари.
Свист, свист, свист!
Замість нього вилетіли чорні мотузки. Мотузки витягнулися, наче довга змія, і намагалися обплести їх.
"Це здатність чорної рукавиці!" — закричав Барт.
Здатність білої рукавиці полягала в керуванні хмарами, тоді як чорна була сповнена кількох дратуючих здібностей. Наприклад, чорна рукавиця могла змушувати його силует з'являтися посеред хмари, стріляти в них мотузками тощо. Здібності, з якими було справжньою мукою мати справу.
На щастя, ніхто не був спійманий мотузками і затягнутий у хмару. Зрештою, вони заздалегідь знали про можливості білої та чорної рукавиць.
Бам!
Щойно Укун прорвався крізь хмару, ситуація знову стала напруженою. Вони все ще могли бачити силует Укуна в хмарі, тож не могли знати напевно, справжній він чи ні. На жаль, справжній якраз вийшов.
"Зупиніть його!" — терміново закричав Ішер.
Кан О, Барт, Вайпер та інші вирішили, що це їхній шанс, тому нещадно атакували його. Попри це, Укун продовжував наступати, цілячись у магів, які не давали хмарі розширюватися!
Він націлився саме на жінку-мага в коричневих шатах; вона була єдиною спеціалісткою з вітру в їхній команді.
"Помри!" — він підняв свою чорну рукавицю, яка випромінювала інтенсивне світло.
Вибуховий Кулак!
Він створив масивний вибух. Його ціль, жінка-маг, загинула на місці. Маги поруч також не залишилися неушкодженими і повалилися на підлогу.
Кухахк!
Укун не зупинився на цьому. Його наступною ціллю була Карін, та сама, що створила піщану бурю! Вона також була пріоритетною мішенню.
Вжух!
Укун негайно змахнув кулаком у її бік.