Су А спустилася на підземну парковку 2-го поверху і почала шукати машину батька.
Тоді...
Врумм!
Су А здригнулася від раптового реву двигуна. Вона подивилася в бік шуму, і її очі розширилися.
"Оппа?"
Чомусь тут був Чже У: - Чому ти тут?
Чже У підійшов до неї. — "Ти не рада мене бачити?"
"Рада!" — автоматично відповіла Су А.
"Тоді міцно мене обійми." — Чже У широко розкрив обійми.
Тепер Су А зрозуміла, що відбувається. Хьо Мін збрехала їхньому менеджеру, заявивши, що батько Су А приїхав провідати її, щоб Чже У міг з нею побачитися.
"Аах, у мене вже руки починають боліти." — Чже У почав опускати руки.
Су А швидко озирнулася, переконалася, що нікого немає, і кинулася в його обійми.
"Оппа! Чому ти тут?" — Вона притулилася до нього.
"Я хотів тебе побачити."
"О. Мені подобається, як це звучить. Скажи ще раз."
"Я приїхав, бо хотів тебе побачити."
"Ось чому мати хлопця — це так чудово!"
"То це приносить користь лише в такі моменти?"
"Ні. Мені це подобається завжди."
"Тобі, мабуть, сьогодні було важко. Ти зазвичай відмовляєшся переходити на «ти», але зараз не використовуєш офіційний тон."
Зазвичай Су А розмовляла з Чже У формально. Однак зараз вона спілкувалася з ним дуже природно, ніби зі своїм однолітком. Мабуть, вона стала почуватися з ним набагато вільніше. Це було б добре...
Чже У міцно тримав її.
"Тобі... не подобається?" — запитала Су А, піднявши голову.
"Ні, просто розмовляй так завжди."
"Добре."
"Ти ж не просто так це кажеш? Я не хочу чути офіційної мови наступного разу, коли ми зустрінемося."
"Більше не буду. Тобі допомогла Хьо Мін Онні?"
"Так. Я сказав їй, що хочу тебе побачити, і вона погодилася допомогти. Завдяки їй я зміг зустрітися з тобою! Я маю подякувати їй пізніше."
"Так."
"У будь-якому разі, ти здивувалася, що я приїхав?"
"Ще й як!"
"Хочеш, я здивую тебе ще більше?"
"Як?"
Чже У випустив її з обіймів і взяв за руку.
"Та-да!" — Чже У вказав на свою сріблясту машину. — "Це моя машина."
"Твоя машина? Ти отримав права?"
"Звісно."
"Коли?"
"Потайки."
Чже У тримав і права, і машину в секреті від неї. Щоб мати змогу з'явитися на новій машині та застати її зненацька!
"Ти здивована?"
"Так. Але це не так дивно, як те, що ти приїхав сюди замість мого тата."
"Ну, гадаю, тут мені не переплюнути."
"Я була приголомшена."
"Схоже, мій план спрацював. У будь-якому разі, сідай, будь ласка." — Чже У ввічливо відчинив дверцята пасажирського сидіння.
"Дякую." — Су А злегка схилила голову на знак поваги і сіла всередину.
Чже У сів на місце водія і вже збирався пристебнути їй ремінь безпеки, але вона підняла руки.
"Досить. Пристібати мені пасок — це вже занадто."
"Справді? Я бачив, як усі хлопці роблять це в дорамах."
"Ось тому вони і називаються дорамами."
"Тоді давай поводитися так, ніби ми в дорамі."
Попри її протести, Чже У нахилився вбік і потягнув за ремінь, але той не зрушив з місця.
"Бачиш? Дорами і реальне життя — це зовсім різні речі." — Су А посміхнулася, м'яко відштовхнула його і сама пристебнулася. — "І чоловік не повинен робити все за жінку. Надмірність так само погана, як і недостатня увага!"
"Так, я розумію."
"Ну що ж, пане водію. Будь ласка, покажіть мені ваші навички водіння." — Вона вдала, ніби поправляє окуляри, і схрестила руки на грудях.
"Покладіться на мене."
Минуло не так багато часу відтоді, як він отримав права; він однозначно був водієм-новачком! Однак він підвозив маму на роботу і назад вранці та ввечері. До того ж, він час від часу практикувався, тож його водіння було не таким уже й поганим.
"Поїхали!"
Срібляста машина плавно рушила дорогою.
***
Кан О їхав по швидкісній трасі Гангбьон. Він не міг затримувати її надто довго, оскільки завтра у неї був насичений графік, тому він планував показати їй нічний Сеул і краєвиди навколо річки Ханган.
"Це красиво," — прошепотіла Су А, дивлячись у вікно.
Нічний Сеул. Різнокольорові вогні міста освітлювали темряву! Більшість людей уже спали, тому тиша лише додавала краєвиду краси.
"Хочеш послухати музику?" — запитав Чже У.
"Звісно. Я виберу. Мені здається, ти просто ввімкнеш одну з моїх пісень."
"Хе-хе, як ти здогадалася?"
"Ой, ну справді."
На її телефоні зазвучала спокійна іноземна пісня.
"Як вам моє водіння, панно?"
"Добре для початківця... 'Позіх'." — Су А посміхнулася і прикрила рот рукавом.
"Якщо ти втомилася, можеш просто відкинути сидіння і прилягти."
"Добре."
Су А вже кілька днів не висипалася. Поєднання спокійної музики, відкинутого сидіння, прекрасного виду та стерпного водіння Чже У (непогано для новачка) призвело до того, що вона досить швидко заснула.
Чже У поїхав повільніше і вибрав на GPS адресу гуртожитку Су А. Звісно, він вимкнув звук!
- Дякую, панно Хьо Мін. — Він знову подумки подякував Хьо Мін за те, що вона заздалегідь надіслала йому їхню адресу.
Чже У їхав ще обережніше, не бажаючи будити Су А.
Минув час...
Його машина нарешті зупинилася перед їхнім житлом. Однак Су А все ще спала.
Було тихо, але вона явно похропувала. Вона спала так міцно, що, мабуть, не прокинулася б, навіть якби її хтось переніс. Су А була такою милою, що Чже У вирішив просто трохи поспостерігати за нею.
Однак він не міг тримати її тут. Завтра у неї були справи, тому їй краще було спати у власному ліжку.
Зрештою, Чже У м'яко потрусив її.
"Су А, ми приїхали."
"Мм."
Су А наполовину розплющила важкі повіки, витерла рот і потягнулася. Вона розгублено озирнулася, але коли помітила Чже У, прохрипіла. — "Оппа."
"Ми на місці. Йди всередину і лягай спати."
"Га?"
Су А знову озирнулася. Вона кілька разів кліпнула очима і погладила його по щоці. — "Дякую за сьогодні."
"Нема за що."
"Я не зможу бачити тебе деякий час."
У найближчому майбутньому її графік був забитий; доки просування альбому не закінчиться — ні, доки воно майже не закінчиться — вона не зможе з ним бачитися. І Чже У не міг робити їй такі сюрпризи щодня.
"Я не хочу йти."
"Але мусиш."
Су А заплющила очі і злегка наблизила обличчя. Чже У автоматично заплющив очі, і їхні губи зустрілися.
***
Наступного дня.
"Мм."
Чже У розплющив сонні очі і торкнувся губ. Поцілунок із Су А здавався сном.
- Я справді її поцілував?
Це здавалося йому настільки нереальним, що він сумнівався, чи це взагалі сталося. Проте він усе ще відчував її м'які губи на своїх.
- Справді поцілував!
Чже У стиснув кулаки і почав качатися по ліжку.
"Старший брате, що ти робиш?" — ЮРа, яка випадково проходила повз, побачила його витівки і виглядала стурбованою.
"Н-нічого!" — швидко відповів Чже У.
"Ти з глузду з'їхав? Якщо ти захворів, йди до лікарні."
"Я в порядку."
- Пхе, вона така нечутлива. Могла б просто залишити мене в спокої. Весь настрій зіпсувала.
Чже У знову потер губи і встав. Він збирався написати Су А «Успіхів!», але відчув себе занадто ніяково і передумав.
"Піду краще потренуюся."
Чже У переодягнувся в спортивний костюм і накинув зверху товсту куртку. Він вийшов з дому і повернувся через деякий час.
"О, точно. Сьогодні той самий день."
Вчорашній день був настільки незабутнім, що він зовсім забув. Сьогодні день, коли Сноу Флауер спробує здійснити рейд на Королеву павуків Бенолов.
Він був на вулиці, тому не бачив початку, але Джин Чхоль уже надіслав йому код прямої трансляції Сноу Флауер.
Чже У негайно ввімкнув комп'ютер і ввів її код. Сноу Флауер з'явилася на екрані; вона була не лише єдиною жінкою в програмі, а й лідером загону «Леопард» гільдії «Брейкер».
Чже У уважно вивчив її спорядження.
- Це Жнець душ? Виглядає схоже.
Жнець душ був дворучним мечем, але меч, яким вона володіла, був одноручним.
Однак на ній точно був набір Галмоса. Який сенс носити набір Галмоса, якщо ти не збираєшся використовувати Жнець душ? Це було б смішно. Набір Галмоса сам по собі був не настільки хорошим.
- Думаю, я скоро дізнаюся.
У будь-якому разі, Сноу Флауер супроводжували ще три людини. Двоє з них були високоранговими гравцями з гільдії «Брейкер», а останній був йому невідомий.
"Рівно перша година. Починаймо."
Її команда, що складалася лише з чотирьох осіб, увійшла в гори Крок.
Як завжди, Королева павуків обстрілювала їх здалеку. Марко і Стронг Панч вирішили використовувати щити, щоб захиститися від її дальніх атак.
Сноу Флауер тримала щит, тому стріли не проходили. Однак її товариші по команді не мали щитів. Натомість вони махали мечами і відбивали стріли.
Щойно обстріл закінчився, з'явилися павуки-монстри розміром з бика, що перешкоджали їхньому просуванню.
Сноу Флауер змахнула своїм одноручним мечем. Він пройшов крізь їхні тверді екзоскелети, як крізь масло.
"Це і є Жнець душ!" — недовірливо вигукнув Чже У.
Як він став одноручним мечем?
- Вона його перекувала.
Було не так багато ковалів, достатньо досвідчених, щоб переробити таку зброю, як Жнець душ, на одноручний меч. Наскільки він знав, це могли зробити лише шість осіб: п'ять NPC Майстрів-ковалів і один гравець. Гравця називали Майстром перековки, і він посідав 9-те місце в рейтингу — Рука Бога, Артханд!
Він не був упевнений, хто саме це зробив для неї, але Майстер-коваль точно перекував його належним чином.
Сноу Флауер була вправною, тому наявність такої надпотужної зброї в її руках експоненціально збільшила її бойові здібності. Павуки-монстри явно не були їй суперниками. Вони навіть не могли її сповільнити і безпорадно гинули від її леза.
"Рухаймося."
Сноу Флауер та її команда швидко піднялися на вершину гори, де перебувала Королева павуків Бенолов. Зрештою, вони зіткнулися з Королевою павуків та Братами-павуками.
Чже У склав руки в молитві: - Будь ласка, провалися!
Це був єдиний спосіб для нього отримати свій шанс.
Сноу Флауер та один із її товаришів кинулися на Королеву павуків. Решта високорангових гравців билися з Братами-павуками один на один.
Як і в усіх попередніх спробах, початок був досить легким.
Королева павуків випускала свої стріли, а Брати-павуки використовували лише фізичні атаки. Вони також періодично випускали павутину на землю, а з лісу вискакували павуки-монстри!
Оскільки команда Сноу Флауер була такою маленькою, павуків-монстрів з'являлося небагато. Таким чином, Сноу Флауер миттєво вбивала павуків-монстрів, щойно вони з'являлися, а потім поверталася до атак на Королеву павуків.
- Мм. Жнець душ!
Нижня частина тіла Королеви павуків складалася з восьми павучих ніг, тоді як верхня була жіночою, за винятком того, що вона була вкрита чорним хутром.
Її нижня частина тіла була неймовірно міцною, оскільки була вкрита павучим екзоскелетом, тому гравці зазвичай зосереджувалися на верхній частині. Однак ухилятися від усіх восьми її ніг і цілитися у верхню частину тіла було нелегким завданням.
Сноу Флауер натомість вирішила зосередитися на нижній частині тіла Королеви павуків. Іншими словами, вона атакувала її павучі ноги. Це було можливо лише тому, що вона володіла таким надпотужним мечем. Кого хвилювало, наскільки міцним був її екзоскелет? Жнець душ проходив крізь усе.
Однак...
- Це тому, що його перекували? Чи це її навичка? Жнець душ не здається настільки потужним, як тоді, коли його використовував Галмос.
Коли його використовував Галмос, Жнець душ був неймовірно могутнім. Захиститися від нього було неможливо, і навіть легка подряпина завдавала величезної шкоди.
Однак Сноу Флауер вже кілька разів ударила Королеву павуків, але Бенолов, здавалося, не отримала великої шкоди.
- Ех, вона не може використовувати його належним чином.
Проте він занадто поспішно зробив висновки про неї.
Через деякий час...
Чже У роззявив рота.