На панцирі Мадона утворилися виступи у формі вулканів.
Бам! Бам! Бам!
З отворів вилетіли чорні яйця розміром із футбольний м'яч.
"Обережно!" — крикнув Кан О.
По суті, це були гранати. Достатньо сили, і вони вибухнуть, розкидаючи навсібіч уламки своєї товстої оболонки.
"Постань!"
Едер оточив себе кістками, тоді як Сефіро, ухиляючись від гранат, відскочив убік і випустив стрілу. Кан О ухилявся від гранат, просуваючись уперед зигзагами з Убістом у руках.
Бам, бам, бам!
Торкаючись землі, дерев тощо, гранати вибухали, розкидаючи друзки всюди.
Група Кан О підготувалася до цього, тому вони не отримали жодної шкоди від гранат.
Гуоох!
Мадон широко розкрив пащу.
Кяхк! Пху!
Жовта слина полетіла в бік Кан О. Але в ній було щось більше, ніж здавалося на перший погляд.
Його слина була схожа на суперклей; до того ж вона була трохи отруйною.
Іншими словами, слина мала б знерухомити ціль і повільно її отруїти. Це зробило б ворога вразливим до тупоту Мадона або його яєчних гранат!
- Не страшно, якщо тебе не зачепить.
Кан О різко відсахнувся, уникаючи слини.
Бам!
Слина миттєво застигла на місці, куди влучила.
"Пограймося, черепахо зі щурячою мордою." — Кан О раптово випрямився і з усмішкою рвонув уперед.
Вуш.
Кан О зробив замах зверху вниз, і його лезо обрушилося на загривок Мадона.
Гуоох!
Мадон заревів і сховався у свій панцир.
Дзень!
Натомість Убіст ударив по міцному панциру. Віддача змусила тіло Кан О здригнутися.
- Його захист справді високий.
Його панцир був міцнішим за сталь. Краще атакувати плоть або голову.
Кістяний спис Едера полетів саме тоді, коли Кан О готував наступну атаку.
Вуш!
Білий кістяний спис влучив в одну з передніх лап. Проте шкіра монстра також була міцною, тож спис просто відскочив.
"Хуахп!"
Кан О продовжив штурм. Перехопивши Убіст двома руками, Кан О підняв його в повітря і з силою опустив на ворога.
Мадон згорнувся калачиком.
Кан О спочатку цілився в передню лапу, але був змушений атакувати панцир. Проте удача була не на боці звіра.
Бам!
Це саме той звук, який він хотів почути! Чорні осколки світла вибухнули на панцирі.
На щастя, навичка 'Зубчасте лезо' активувалася саме тоді, коли вона була найбільше потрібна!
Кухуах!
Мадон закричав і засіпався.
Бам, бам, бам!
Яєчні бомби знову вилетіли з його спини. Проте цього разу вони були червоними, а не чорними.
Бам, бам, бам!
Червоні яйця вибухнули в повітрі, випускаючи червоний порошок.
"Порошок отруйний!" — швидко крикнув Едер і змахнув своєю косою.
Порив!
Це було базове заклинання вітру, яке міг використовувати навіть некромант! Хоча воно було слабким, його сили вистачило, щоб здути червоний порошок.
"Гарна робота," — похвалив його Кан О і засипав Мадона потужними атаками.
Розріз!
Подих Блискавки!
Тигр Буревію!
Едер та Сефіро також допомагали.
Стріла, що Пронизує Сонце!
Кістяні Пута! Кістяна Бомба!
Мадон раз по раз вистрілював своїми яєчними гранатами, плювався слиною, намагався задавити їх своїм важким тілом і чинив опір до останнього. Проте його спроби були марними.
"Я закінчу з ним!" — вигукнув Кан О.
Бойові здібності Мадона були не дуже високими. Однак він мав неймовірну особливість: безсмертя! Поки він залишався в цьому лісі, Мадон ніколи не помер би, незалежно від того, скільки HP він втратив.
Під час створення Діабол дарував йому безсмертя, використовуючи силу Бога Творіння. Це стосувалося не лише Мадона; усі звірі-в'язниці були безсмертними.
Паладини та священники Церкви Смерті не мали способу їх убити, тому вони не могли врятувати в'язнів. Покинути їх було єдиним варіантом.
Проте Кан О міг їх убити. Демонічний звір Убіст був здатен обійти їхнє безсмертя.
Убіст прийшов у цей світ з іншого, Світу Демонів, і міг навіть пожирати силу Бога Творіння.
Штрик.
Він пронизав голову Мадона, змусивши того впасти на землю.
[Ви перемогли Звіра-В'язницю Мадона.]
- Я маю бути здатним убити Діабола.
Майянес Діабол, який дарував Звірам-В'язницям безсмертя, також був безсмертним. Проте Кан О зможе вбити його таким же чином, поки використовує Убіст.
Трісь, трісь, трісь!
Сфери на панцирі розбилися, і звідти вилилася рідина, випали людські руки, ноги, волосся.
Група Кан О швидко розплутала в'язнів, поклала їх на землю і оглянула. Загалом вони врятували п'ятьох людей. Вони були в поганому стані, але принаймні живі.
"Хотілося б евакуювати їх за допомогою магічного кола, але оскільки це не спрацює..."
Перед початком рятувальної операції Едер провів різні тести щодо того, як працюють магічні кола повернення та переміщення в попелястій пустці.
Магічні кола переміщення можна було використовувати всередині попелястої пустки. Проте їх не можна було використовувати для подорожей за її межі.
Оскільки попеляста пустка була призначена для запечатування Майянесів, Богиня Смерті, мабуть, додала цей захід, щоб гарантувати, що вони не зможуть втекти.
- Люди можуть приходити і йти, коли заманеться, тож має бути якась особливість, яка зупиняє Майянесів від перетину Річки Розпачу.
Якби не це, Майянеси вже давно перетнули б Річку Розпачу.
Як би там не було, саме тому вони не могли встановити магічне коло і телепортувати в'язнів у безпечне місце. Потрібно було використати інший метод.
"Давай зробимо це." — Едер подивився на Кан О.
"Вперед."
"Так."
Едер деякий час читав заклинання.
"...Нескінченний міст. З'явися!"
Вуш, вуш, вуш!
З купи кісток, поки він чаклував, вискочило щось довге. Це була кістяна багатоніжка. Проте, на відміну від звичайної, всередині її тіла були порожні місця, що нагадували кабінки на американських гірках, де могли сидіти люди.
Заклик Білої Багатоніжки!
По суті, він використав Заклик Кістяного Голема, але пристосував голема для конкретного завдання. Біла багатоніжка зовсім не мала бойових здібностей, але могла перевозити кількох людей одночасно.
Група Кан О негайно розмістила кожну людину в окремому місці.
"Йди," — сказав Кан О.
"Так." — Едер виліз на багатоніжку.
"Ти знаєш, куди йти, так?" — запитав Кан О.
Едер кивнув головою.
Сіндія та паладини Церкви Смерті чекали за Річкою Смерті. Якщо він передасть в'язнів їм, то їхня перша рятувальна операція завершиться успіхом.
"Зв'яжися зі мною, коли закінчиш." — Кан О торкнувся своєї сережки зв'язку. Едер мав таку саму.
"Я закличу тебе тоді," — додав Кан О.
"Зрозумів. Тоді я пішов."
Едер поїхав на білій багатоніжці. Вона була досить швидкою і, на диво, набагато тихішою, ніж вони очікували.
"Продовжуємо операцію."
"Ок."
Кан О та Сефіро обережно рушили лісом далі.
***
Шелест.
"Над нами!"
Кан О вхопив Убіст обома руками і став у захисну стійку. Сефіро інстинктивно випустив стрілу в верхівку дерева.
"Це він?" — запитав Сефіро, дивлячись на голе дерево.
"Так. Я бачив його мить тому, перед тим як він замаскувався," — відповів Кан О.
"Мм." — Сефіро став спиною до Кан О.
Поле бою було сповнене напруги. Проте нічого не відбувалося.
Незважаючи на це, Кан О та Сефіро не втрачали пильності. Зрештою, вони бачили цього монстра в спогадах Малака і знали, на що він здатний.
Свист.
Довгий рожевий язик раптово полетів у їхній бік. Кан О та Сефіро одночасно розійшлися в різні боки, і язик пролетів у просторі між ними.
"Хуахп." — Сефіро випустив стрілу.
Вуш.
Стріла пролетіла повітрям, цілячись у те місце, звідки вискочив язик.
Дзинь.
Щось заблокувало її, змусивши стрілу відскочити. Потім істота на мить показала себе, виявивши лише обличчя.
Звір-в'язниця дуже нагадував хамелеона. Його звали Бранга.
Група Кан О бачила його в спогадах Малака; якби не це, вони б, ймовірно, були захоплені зненацька. Його камуфляж був майже ідеальним.
Як і у Мадона, спина Бранги була заповнена сферами, в яких знаходилися в пастці люди.
Ковзь.
Бранга втягнув язик і знову зник.
Трохи згодом...
Небезпека!
Його Гіперінтуїція надіслала попередження. Кан О відчув холод на спині, тому негайно кинувся вперед.
Кувахк!
Раптом він побачив червоні ясна Бранги, коли той вчепився зубами в те місце, де він щойно стояв. Але як тільки монстр закрив пащу, стало неможливо зрозуміти, куди він подівся. На даний момент він був практично невидимим.
Тоді...
Стріла Сефіро полетіла в повітря. Проте на її кінці був циліндр, а не гострий наконечник.
Бам!
При контакті циліндр вибухнув, розбризкуючи червону фарбу всюди.
Зазвичай лучники носять із собою різноманітні стріли з різними спеціальними властивостями. Сефіро не був винятком у цьому плані.
Він використав стрілу з фарбою. Як бачите, вона облила ціль фарбою.
Червона фарба викрила Брангу; тепер вони могли бачити червоний контур навколо його тіла.
- Спіймав тебе, виродку! — Сефіро усміхнувся.
Однак...!
Він знову почав зникати.
"Що!?" — Сефіро виглядав приголомшеним.
- Як він це робить?
Кан О, проте, точно знав, що той зробив.
Перед тим, як червона фарба торкнулася його, Бранга створив завісу. Фарба облила саме її, а не Брангу. Тож, як тільки він скинув завісу, фарба, що її вкривала, також почала зникати! Очевидно, з його здатністю до маскування теж усе було гаразд!
- Тоді як щодо цього!? — Кан О простягнув праву руку.
Ланцюг Темряви!
Наче змія, що наближається до здобичі, чорний ланцюг обхопив ногу Бранги.
"Хуахп!" — Кан О з силою смикнув за ланцюг.
Проте Бранга не зрушив з місця. Навпаки, це Кан О потягнуло до нього.
- Він справді сильний. — Кан О змінив стратегію.
Тигр Буревію!
Золота аура заревла і кинулася прямо по Ланцюгу Темряви!
Однак...!
Ланцюг раптово ослаб і зіскочив. Він більше не відчував жодного опору з боку Бранги.
- Що? — Кан О широко розплющив очі.
Бум!
Тигр Буревію вдарив у дерево; очевидно, він промахнувся.
- Як він... Та не може бути!
Що, якщо він володіє здатністю переміщатися в просторі, як Переміщення крізь Безодню? Якщо так, то все це мало сенс.
Тоді...
"Ухеок!" — пролунав крик Сефіро.
Кан О інстинктивно повернув голову і побачив верхню частину тіла Сефіро в пащі Бранги!
"Пане Сефіро!" — Кан О відштовхнувся від землі і побіг щодуху, щоб врятувати його.
Кухяяя!
Проте Бранга раптово закричав і виплюнув Сефіро.
"Ви в порядку?" — запитав Кан О, підбігаючи до нього.
"Це вогонь!"
"Вогонь?"
"Коли він мене вкусив, Варьон плюнув у нього вогнем. Нічого особливого, але хамелеон відсахнувся," — крикнув Сефіро.
У той же час Варьон широко розкрив пащу і випустив вогонь. Він був сильнішим за запальничку, але аж ніяк не потужним.
"Хохо, тож він боїться вогню." — Кан О швидко закликав Вогняну Бомбу.
- Подивимося, як тобі це сподобається! — Кан О усміхнувся.