"Що ти сказав?"
Кан О почухав вухо.
"Ви обіцяли, що вирушите до Деспії, коли досягнете 300-го рівня", — сказав Едер.
Деспія — земля, що межує з пеклом. Саме там розташований Храм Богині Смерті.
Тільки пішовши до Храму Дебори та благаючи про милосердя, можна було зняти прокляття з тіла Едера. Отже, це був єдиний спосіб повернутися до його справжньої подоби.
Кан О погодився доставити тіло Едера до Храму Дебори.
"Я сказав 300, а не 400?" — спитав Кан О з кам'яним обличчям.
"Так, саме так ви і сказали", — чітко промовив Едер, дивлячись йому прямо в очі.
"Хмм. Деспія, значить..." — Кан О поплескав Едера по плечу. — "Спершу мені треба владнати деякі справи. Ми повернемося до цієї теми після того, як я розберуся з Майстром Валаном".
"Зрозумів".
Едер не став більше докучати і відступив. Він чудово розумів, наскільки важливим для Кан О було випробування Валана.
Вони розійшлися, і Кан О попрямував до Холізею. Він збирався підготуватися до іспиту Валана, тренуючись у парі з Бурканом.
***
На диво, Буркан був на підземній арені, а не в пабі.
"Брате".
"Ти прийшов".
Здавалося, він чекав на нього.
"Ти на мене чекав?"
"Твоє випробування у Майстра Валана через три дні, тож я знав, що ти прийдеш шукати мене", — спокійно відповів Буркан.
"Розумію". — Кан О кивнув головою.
"Трансцендентний Клинок..."
"Я вивчив його".
"Гарна робота".
Буркан поплескав його по плечу.
"Як мені використати час, що залишився?"
"Найкраще — це бій".
Буркан розплився в посмішці і вихопив свій гладіус. — "Давай!"
Кан О посміхнувся.
"Оце інша справа".
Протягом трьох днів Кан О та Буркан билися.
***
Полудень.
Туп, туп.
Валан поважно наблизився.
"Вітаю, Майстре".
"Вітаю".
Буркан і Кан О привітали його.
Валан оглянув Кан О великими, проникливими очима.
"Ходімо на гладіаторську арену".
Більше він нічого не сказав. Валан йшов попереду, а Кан О з Бурканом слідували за ним.
Трохи згодом...
Кан О та Валан стояли один навпроти одного.
"Я збираюся вбити тебе", — заявив Валан.
"Майстре!" — Буркан швидко втрутився.
Валан підняв руку, зупиняючи його.
"Дай мені закінчити. Я змахну мечем лише один раз. Цього удару буде достатньо, щоб вбити тебе".
"Тож мені просто потрібно вижити?" — запитав Кан О.
"Саме так. Якщо ти виживеш після моєї атаки, значить, ти достатньо сильний".
Просто вижити після одного удару — і це доведе його силу!? Яка зухвалість. Але ми говоримо про Валана, тож якщо хтось і міг робити такі заяви, то тільки він.
"Хуу".
Кан О глибоко вдихнув і витягнув Демонічний Меч Блад.
Він вирішив, що Блад, одноручний меч, буде ефективнішим для того, щоб впоратися з будь-яким випадом Валана.
Валан оголив власний клинок. Це був лише простий сталевий меч. Але в його руках будь-який звичайний меч ставав могутнішим за найвеличніші клинки світу.
Шух.
Без жодного попередження Валан змахнув мечем горизонтально. Це було так природно!
Розсікання Моря!
Його меч розділив світ навпіл.
Кан О відшліфував Трансцендентний Клинок у поєдинках з Бурканом. Зрештою, це була єдина навичка в його арсеналі, яка давала хоч якусь надію протистояти Валану!
Він негайно використав Трансцендентний Клинок. Бий вогонь вогнем!
Проте... прірва в майстерності була величезною.
Трансцендентний Клинок Кан О був схожий на світло світлячка, тоді як Розсікання Моря Валана — на місячне сяйво.
Розсікання Моря пробило його Трансцендентний Клинок. А потім... атака Валана обрушилася на нього, наче гільйотина.
***
Гіперінтуїція надіслала йому попередження. Він відчув холод біля шиї, такий сильний, що перевершував усі попередні відчуття!
Якраз перед тим, як його голова мала злетіти з плечей... Кан О повністю зосередився на атаці Валана, і світ почав уповільнюватися. Хоча все навколо сповільнилося, Розсікання Моря анітрохи не втратило швидкості і насувалося так само невідворотно. Зрештою, Розсікання Моря було технікою, що долала всі межі.
- Змахуй мечем! — пристрасно зажадав Кан О.
Рука з мечем рухалася повільно, але невдовзі набрала швидкість. Він уже робив це одного разу, тож тепер було легше.
Демонічний Меч Блад опустився з немислимою швидкістю. Якби звичайна людина спостерігала за цим, вона побачила б лише спалах меча Кан О.
Хай там як!
Кан О знову використав Трансцендентний Клинок і виступив проти атаки Валана. Проте він ніяк не міг її зупинити.
- Уаааааааах!
Пан або пропав. Якщо він не міг перемогти якістю, він візьме кількістю. Кан О нещадно змахував мечем знову і знову.
Шух.
Розсікання Моря пройшло крізь тіло Кан О.
Гуп.
Кан О був настільки виснажений, що повалився на підлогу. Він використовував Трансцендентний Клинок кілька разів поспіль, тож було цілком природно відчути таке спустошення.
На щастя, голова все ще трималася на плечах.
- Я вижив!
Якщо так, то... Кан О повів очима і втупився у Валана.
Валан вклав меч у піхви і сказав: "Ти вижив. Ти пройшов!"
"Братику!" Буркан підбіг і обійняв його.
[Ви пройшли Випробування на наступника Валана 2.]
[Ви перейшли до Випробування на наступника Валана 3.]
Він засяяв.
- Я зберіг Демонічний Меч Убіст та адамантієвий самоцвіт!
Кан О, до якого повернулися сили, стиснув кулаки.
***
Кан О, Буркан та Валан сиділи за столом.
"З випробуваннями ще не покінчено", — промовив Валан.
Кан О насупився. - Що ти змусиш мене робити цього разу?
Але перед тим...
"Коли саме ці випробування закінчаться?"
- Я міг би зрозуміти, якби йшлося про те, щоб стати Хранителем Континенту, але це ж іспити на роль наступника Хранителя! Чому їх так багато!?
"Це твоє останнє випробування. Якщо ти пройдеш його, я визнаю тебе своїм наступником", — сказав Валан.
Фраза "Ти мені все ще не подобаєшся, але я буду ласкавим і дам тобі шанс" залишилася невисловленою.
- Якби на кону не стояли Убіст та адамантієвий самоцвіт, я б не займався цією нісенітницею; це суцільна важка праця без жодної платні!
Проте на даний момент у нього не було іншого вибору, окрім як погодитися.
"Яке останнє випробування?"
"Адамантій все ще у тебе?" — запитав Валан.
"Так, я тримаю його в надійному місці".
- Ти хоч знаєш, наскільки він цінний!?
"Ти виготовиш з цього адамантію зброю".
"Перепрошую?"
- Це ще звідки взялося!?
"Адамантій призначений для мого наступника..."
"Так, він для мого наступника. Саме тому я хочу, щоб ти створив з нього надзвичайний клинок".
Кан О вирішив спершу дослухати його до кінця. Тепер йому стало цікаво.
"Будь ласка, продовжуйте". — Кан О ввічливо посміхнувся.
"Я встромив Демонічний Меч Убіст в адамантій", — почав Валан. — "Я сподівався, що темрява, яка виходила з Убіста, буде поглинута металом".
"Хіба ви не встромили його туди, щоб обрати наступника?"
"Це було частиною замислу. Не перебивай мене".
"Слухаюсь". — Кан О миттєво замовк.
"Коли ви запечатуєте демона в мечі, він стає демонічним мечем. Але якщо це стається, меч втрачає всі свої початкові властивості. Наприклад, Убіст спочатку був легендарним Макс Геміною. Але ставши Демонічним Мечем Убістом, він втратив усі свої колишні здібності".
Кивок, кивок.
Відтоді як він дізнався, що Убіст колись був Макс Геміною, він був розлючений на Валана. Зрештою, Валан спотворив один із найвеличніших мечів у світі!
"Але... можна також створити демонічний меч, використовуючи метал, насичений темрявою".
"Ви серйозно?"
"Звісно. Але такий клинок набагато слабший за той, що створений за допомогою Запечатування Демона. Однак, що як використати Запечатування Демона на такому клинку?" — тихо промовив Валан. — "Це може породити ультимативний демонічний меч, який збереже свої початкові характеристики і при цьому зможе використовувати сили запечатаного в ньому демона".
Ультимативний демонічний меч!
Від цього серце Кан О забилося частіше. Більше того, Валан сам сказав, чи не так? Що він забезпечить свого наступника надзвичайним клинком. А це означало, що врешті-решт меч належатиме йому!
"Тож що мені потрібно зробити?"
У Кан О раптово з'явилося бажання виконати цей квест якнайкраще.
"Щоб створити демонічний меч з насиченого темрявою адамантію, тобі знадобиться надзвичайно вправний коваль, здатний впоратися з силою темряви. Тільки одне плем'я у світі здатне на це".
- І це...? — ніби запитували очі Кан О.
"Дворфи Чорного Молота".
Дворфи мали спритні руки і були експертами в обробці металу. Тому їх називали Племенем Землі. Більшість дварфів вільно жили у величезних горах Фамас.
"Все, що мені треба зробити, це піти в гори Фамас і попросити їх викувати мені меч?" — запитав Кан О.
Валан грізно глянув на нього. "Замовкни і дай мені договорити".
Кан О швидко закрив рота.
"Колись Дворфами Чорного Молота правив Чорний Дракон, Інаріус. Щоб вирватися з його пазурів, вони сховалися в Деспії".
Деспія! Те саме місце, де знаходиться Храм Богині Смерті!
"Твоя місія проста. Вирушай до Деспії і знайди Дворфів Чорного Молота. Потім попроси їх виготовити для тебе демонічний меч, використовуючи адамантієвий самоцвіт".
З'явилося вікно квесту.
[Випробування на наступника Валана 3]
[Третє випробування, щоб стати наступником Демонічного Мечника Валана на посаді Хранителя Континенту.]
[Вирушайте до Деспії та знайдіть Дворфів Чорного Молота. Потім попросіть їх викувати для вас демонічний меч з адамантію!]
[Складність: Надзвичайно складно.]
[Мінімальні вимоги: Наступник Хранителя Континенту.]
[Нагорода: Стати наступником Валана.]
[Поразка: Повернути Демонічний Меч Убіст та адамантієвий самоцвіт Валану.]
[Квест прийнято автоматично.]
"Цього разу немає обмежень по часу", — сказав Валан. — "Деспія — місце не для слабкодухих. Поки будеш там, тренуйся і ставай сильнішим".
"Зрозумів".
Який вдалий збіг. Йому все одно треба було туди через Едера.
"Йди вже", — промовив Валан. Він явно більше не хотів його бачити.
"Так".
Кан О теж не хотів залишатися ані хвилини довше. Він швидко покинув кімнату.
Валан і Буркан залишилися вдвох.
"Дякую, Майстре", — Буркан схилив голову.
"За що?"
"За те, що піддалися йому".
Буркан вказав на двері, за якими зник Кан О. Він знав, що Розсікання Моря Валана не було навіть близько до повної сили.
"Він слабкий. Він мені справді не подобається. Але він став набагато сильнішим, ніж я очікував, тому я дав йому шанс. Я просто надав йому ще одну можливість, от і все".
"Він впорається", — Буркан посміхнувся.
"Насправді неважливо, якщо ні. Тоді моїм наступником просто доведеться стати тобі".
"Не кажіть такого!"
- Останнім часом у нас з пані Дорою все йде чудово, тож я не можу дозволити собі стати Хранителем Континенту!
"Тц, тц, тц", — Валан клацнув язиком.