Кан О стояв перед невеликою крамницею.
《Фруктова лавка Ман Бока.》
- Щедрий Ман Бок. Люди дуже високої думки про нього, але... Цікаво, який він насправді.
Кан О відчинив двері, і аромат фруктів одразу вдарив йому в ніс.
"Вітаю,", — промовив доброзичливий чоловік середніх років.
"Добрий день, я..."
"Ви пан Кан О, вірно?"
"Так, саме так."
Кан О отримав код персонажа Ман Бока від Хе Рім і оперативно домовився про зустріч. Ман Бок погодився, тому Кан О зараз був тут.
"Мене звати Ман Бок. Будь ласка, зачекайте он там.", — Ман Бок вказав на стілець у крамниці. — "Які фрукти ви любите найбільше?"
"Яблука."
"Зрозумів.", — Ман Бок вибрав стигле червоне яблуко з вітрини, розрізав його і подав гостю. — "Скуштуйте. Має бути смачно."
"Дякую.", — Кан О відкусив шматочок. Воно було неймовірно солодким і соковитим. — "Дуже смачно."
"Я гарантую якість. Я особисто відбирав кожен фрукт для продажу.", — Ман Бок посміхнувся.
Це була щира посмішка, яка одразу викликала довіру.
"Я обов'язково куплю трохи, перш ніж піду."
"Ви не пошкодуєте,", — впевнено заявив він.
Саме ця впевненість змушувала людей вірити йому.
- Я й очікував чогось подібного. Він же колись очолював цілу торгову групу.
Ман Бок колись був одним із найвеличніших торговців. Схоже, він не втратив своєї майстерності.
"Тоді перейдемо до справи... У мене є запитання," — сказав Кан О.
"Слухаю вас."
"Я знайшов озеро, в якому повно різноманітної риби," — почав Кан О.
Ман Бок злегка кивнув, показуючи, що уважно слухає. Він був професіоналом і не перебивав співрозмовника без потреби.
"Там є спеціальний механізм, який дозволяє годувати рибу. Мм, гадаю, це схоже на аквакультуру. Проте я не впевнений, чи варто в це інвестувати. І я не знаю, де збувати товар."
"Чого саме ви хочете від мене?", — запитув Ман Бок.
"Я хотів би, щоб ви пішли зі мною до того озера і самі подивилися, чи варта гра свічок. І якщо так, то я б хотів, щоб ви взяли на себе управління цією справою."
Коли потрібні ліки — йдеш до аптекаря. Коли треба перемогти в бійці — кличеш Кан О. Але коли хочеш займатися бізнесом — тобі потрібен торговець!
"Ви зацікавлені у партнерстві?"
"Про це ми поговоримо пізніше, коли прийде час. Спершу я хочу, щоб ви побачили озеро."
"Де воно знаходиться?"
"У підземеллі, куди майже ніхто не заходить. Якщо ви погодитеся піти зі мною, я скажу, де це."
"Підземелля, он як... Це безпечно?"
"Воно не небезпечне, тож вам нема про що хвилюватися."
"Мм.", — Ман Бок на мить задумався. Потім сказав: "Я згоден. Ходімо разом."
Ман Боку було цікаво. Яка ж риба може жити в такому озері?
"Дякую. Я незабаром надішлю вам повідомлення з датою, часом і місцем зустрічі."
"Домовилися."
"До побачення. О, ледь не забув. Зберіть мені, будь ласка, тих смачних фруктів."
Кан О вийшов із крамниці, тримаючи в одній руці великий персик, який він одразу ж надкусив, а в іншій — паперовий пакет, повний різноманітних фруктів.
***
Через кілька днів...
З міжміської брами селища Модрак вийшов приязний літній чоловік.
"Сюди.", — Кан О махнув рукою, вітаючи Ман Бока.
Поруч із ним були Едер і Сефіро, а також чоловік у солом'яному капелюсі.
"Дякую, що прийшли. Це мої супутники, Едер і Сефіро. А чоловік у капелюсі — це Маніяк Риболовлі, пан Фішер."
Кан О представив усіх. Йому вдалося заманити Фішера розповіддю про небачене раніше рибне місце.
"Вітаю. Мене звати Ман Бок."
"Будь ласка, за мною." — Кан О повів групу.
Вони осідлали своїх Юм і рушили через Великий Ліс.
Через деякий час...
Група Кан О, перекусивши в селищі Нувак, благополучно дісталася кінцевої точки — Мшистої печери.
[Ви увійшли до підземелля "Мшиста печера".]
"Тут справді є де порибалити?" — рибалка Фішер недовірливо подивився на нього.
Навколо він бачив лише мох.
"Звісно. Сюди, будь ласка." — Кан О вказав на правий прохід.
Цей тунель вів прямо до озера. Раніше його не було, але Кан О створив його як господар підземелля.
"Це світний мох," — зауважив Ман Бок, розглядаючи блакитний мох на стінах.
"Так. Хіба "Мшиста печера" не чудова назва для підземелля?" — Кан О розплився в посмішці. —
- Як вам назва?
"Справді підходить." — кивнув Ман Бок.
Група продовжувала рух. Дорогою їм траплялися монстри, але Кан О, Едер і Сефіро швидко з ними розправлялися. Нарешті вони вийшли до озера.
"Ооо, воно справді існує! І досить велике!" — побачивши озеро, Фішер прийшов у захват.
"Пане Фішер."
"Так?" — відповів той, не відриваючи погляду від води.
"Будь ласка, спробуйте щось виловити. Перевірте, яка тут риба, якого розміру і наскільки легко вона клює. І скажіть мені, якщо знайдете щось особливе."
Саме для цього він і привів сюди експерта Фішера.
"Так, я саме це і зроблю!" — Фішер швидко підготував спорядження і закинув вудку.
Минуло зовсім небагато часу...
"Є!" — Фішер різко підсік і витягнув рибину.
Її тіло виблискувало сріблом, як у риби-шаблі, але за формою вона більше нагадувала карася.
Решта групи зібралася навколо рибалки.
"Що це за риба?" — запитав Кан О.
"Це Сріблястий Морський Карась." — Ман Бок виглядав приголомшеним.
"У чому справа?"
"Як бачите, його так називають через колір. Це надзвичайно смачна і цінна риба, яку можна знайти лише в південному морі. Подумати тільки, що ви впіймали саме її..."
"А що тут такого? Це і є південне море." — Кан О нахилив голову.
- Чому він так дивується рибі з південного моря, якщо ми саме тут?
"Ви щойно сказали, що це південне море? Про що ви?" — запитав Ман Бок.
"Спробуйте воду з озера."
Ман Бок пригубив воду.
"Це... морська вода."
"Озеро з'єднане з морем. Ось чому тут плаває морська риба," — пояснив Кан О.
"Хмм, он воно як..." — пробурмотів Ман Бок.
"То як? Це буде вигідно?" — Кан О з надією подивився на торговця.
"Я поки не впевнений. Давайте поспостерігаємо." — здавалося, у Ман Бока з'явилася ідея, але він поки тримав її при собі.
"Гаразд."
Минуло ще трохи часу.
"Є ще одна!"
Фішер, який сидів на розкладному стільці, раптом підскочив і почав тягнути волосінь. Це була друга рибина.
"Це червона макрель."
Вона виглядала як звичайна макрель, але її спина була яскраво-червоною. Довжиною вона була близько 50 сантиметрів.
"Червона макрель... Її теж можна дістати лише в південному морі,", — сказав Ман Бок.
"Ви чудово знаєтеся на рибі.", — Кан О подивився на Ман Бока.
"Важко вести бізнес, якщо не знаєш, що за товар перед тобою, скільки він коштує і яка його ринкова ціна."
"Це правда."
Кан О теж знав ціни на спорядження та матеріали, тому майже ніколи не втрачав гроші при угодах.
Тим часом Фішер продовжував тягати рибу.
Траплялася і звичайна, і досить рідкісна. Фішер навіть виловив велетня довжиною понад метр.
Час минав, сонце почало сідати.
"Може, повернемося до селища?", — запропонував Кан О.
"Я залишуся і буду рибалити далі."
Фішера не дарма називали Маніяком Риболовлі. Він був повністю поглинутий процесом.
"Самі?"
"Так."
"Це небезпечно. Це все ж таки підземелля."
"Я можу про себе подбати, не хвилюйтеся за мене."
"Зрозумів."
Кан О не став його зупиняти. Навіть якщо на нього нападе монстр і вб'є, він просто відродиться. Це не мало великого значення.
"Ходімо."
Група Кан О, окрім Фішера, покинула підземелля і повернулася до заїжджого двору селища Нувак.
Учотирьох вони вечеряли в приємній атмосфері.
"То як, виглядає прибутково?", — запитав Кан О.
"Так. Зрештою, ви виловлюєте рідкісну рибу, яка зустрічається тільки в південному морі,", — впевнено відповів Ман Бок.
"А це настільки важливо, що риба саме з південного моря?", — втрутився Сефіро.
"Звісно. На півдні немає портових міст. Глибоководна риболовля в південному морі практично неможлива."
"Чому?"
"Саме тому на півдні й немає портів... У південному морі повно підводних монстрів. Вони без розбору атакують будь-яке судно, що наважується туди заплисти."
Кан О раптом згадав: "Диявольське море теж на півдні."
"Саме так."
Диявольське море. Сун Лі Шень, професор Пекінського університету та автор праці "Арт більший за Китай", стверджував, що Диявольське море — одне з семи найнебезпечніших місць у всьому Арті. Там повно морських чудовиськ, які постійно вбивають одне одного! Саме тому його так і назвали.
Щоб завершити квест Едера, Кан О доведеться пройти через Деспію, яку називають "землею, що межує з пеклом" і яка вважається найнебезпечнішим місцем у грі.
"Хай там як, великі човни не можуть перетнути південне море через цих велетенських істот. Тому ціна на таку рибу дуже висока. Рідкісний товар завжди дорогий. Однак ви можете безпечно виловлювати цю рибу в Мшистій печері." — Ман Бок продовжив: "І якщо ви зможете стабільно постачати її, ви станете єдиним постачальником південної риби на всьому континенті."
Єдиний постачальник!
Якщо буде попит, це принесе гору золота.
"Хо."
Подумати тільки, що риба може бути настільки цінною.
Володіючи підземеллям душі, Кан О вбив двох зайців одним пострілом: він отримував щомісячну виплату і міг продавати рибу, але... схоже, він міг заробити набагато більше, ніж уявляв.
"Звичайно, якщо ви не вмієте вести справи, то неважливо, наскільки хороший у вас товар."
Було зрозуміло, до чого він веде.
- Довір це мені! — ніби казав він.
"Ви можете взяти управління бізнесом на себе, пане Ман Бок."
Звісно, саме на це Кан О і сподівався.
Потрібні ліки? До аптекаря. Потрібно когось вбити? Кличте його. Але якщо потрібна допомога в бізнесі? Кличте торговця.
"Як ми будемо ділити прибуток?"
"50 на 50."
"Ви пропонуєте мені стати вашим діловим партнером."
"Так." — Кан О простягнув руку.
"Згоден. Я казав, що колись повернуся у велику гру, і, схоже, цей день настане швидше, ніж я очікував." — Ман Бок потиснув йому руку.