[Ви увійшли в підземелля "Руїни Батію".]
Кан О розтер по тілу м'ятний порошок, куплений в аптеці. Потім понюхав себе. Тепер від нього точно пахло м'ятою.
"Здається, я готовий."
Кан О роззирнувся і попрямував до першого візерунка козла, який знайшов раніше.
Перш ніж допитувати "Збирачів трав", він вирішив спробувати піднести козяче м'ясо, кров або органи, щоб перевірити, чи правильним був цей здогад.
Бульдоги не нападали на Кан О; натомість вони просто принюхувалися до повітря, можливо, через запах м'яти.
Кан О продовжував йти і невдовзі побачив Збирачів трав із їхніми сітчастими сумками.
Він кинув на них швидкий погляд.
- На перший погляд нічого підозрілого.
Вони виглядали звичайно і були одягнені в досить убогий одяг. Збирачі також тримали мотики, ймовірно, щоб викопувати трави, і справді було схоже, що вони копають землю.
- Але за словами власника аптеки, ця трава не має жодної цінності, то навіщо вони її викопують?
Збирач трав, який збирає рослини, що не мають жодної цінності? Це були або дуже невігласні збирачі, або ж їхньою метою взагалі не був збір трав.
Раптом Збирачі трав звернули увагу на Кан О, ніби помітивши його погляд.
- Ой!
Кан О швидко відвернувся і пішов далі з невинним виглядом.
"Ху", — зітхнув він, коли відійшов на безпечну відстань.
- Мене ж не викрили, так?
Йому потрібно було з'ясувати, чи пов'язані вони з учнем Джайли.
Тому він не хотів, щоб вони запідозрили, ніби він вважає їх підозрілими.
- Спершу розберемося, що там із козлом.
Кан О підійшов до колони з візерунком козла і озирнувся.
Переконавшись, що нікого немає, він дістав флакон із козячою кров'ю та загорнуті в папір м'ясо й органи.
- Подивимося, чи це спрацює.
Спочатку він наніс кров на візерунок. Проте нічого не сталося. Те саме було і тоді, коли він підніс м'ясо та органи.
- Не працює.
Піднесення справжнього козла до візерунка не було правильною відповіддю.
- Гм. Тоді...
Кан О почав блукати руїнами. У якийсь момент його погляд зупинився на одному зі Збирачів трав.
- Оберу цього.
Кан О сховався в руїнах напівзруйнованої будівлі.
Збирач трав розтер по тілу щось схоже на м'ятний порошок і рушив у інший бік.
Кан О тихо пішов слідом.
Після цього він спостерігав за кожним кроком Збирача протягом чверті дня.
Однак той не показав нічого, що допомогло б розгадати таємницю візерунка козла, і не робив нічого особливо підозрілого.
- Якщо так, мені доведеться підійти ближче.
Кан О вирішив особисто розпитати Збирача трав і терпляче чекав на слушний момент.
Зрештою, така можливість з'явилася.
Кан О уважно оглянув територію.
Він не бачив ні гравців, ні Бульдогів. Інших Збирачів трав теж не було відчутно.
Якщо він хотів отримати відповіді, час настав!
Кан О вийшов із гущавини і підійшов до Збирача трав.
"Перепрошую."
"Так?"
Збирач насторожено подивився на Кан О.
"Я хотів би вас дещо запитати."
"Про що саме?"
"Ви знаєте, хто такий Джайла?", — запитав Кан О.
"Ні, не зовсім", — негайно відповів Збирач.
Однак Кан О помітив, як його очі злегка забігали.
"Джайла — це бог, якого не повинно існувати в цьому світі."
Кан О розплився в посмішці.
Від почутого вираз обличчя Збирача миттєво змінився. Здавалося, на ньому було написано: "Як ти смієш!".
- Саме так.
Як і очікувалося, найкращий спосіб розлютити релігійних фанатиків — це образити бога, якому вони поклоняються!
Кан О продовжував посміхатися і сказав: "Кажуть, тут є релігійні фанатики, які йому поклоняються."
Його посмішка миттєво зникла, а очі засяяли червоним світлом Демонічного ока.
"...Це ти, так?"
"Як ти дізнався?"
Тепер він відчував жагу до вбивства, що виходила від Збирача трав.
"Лікарські трави, що ростуть у руїнах Батію, не мають жодної цінності. Але хіба не дивно, що тут є Збирачі трав, які все одно їх збирають?"
"Ось воно що. Ми обрали невдале маскування. Але це не змінює того факту, що ти... помреш тут!"
Бум!
Чорна енергія вирвалася з тіла Збирача. Водночас голова чоловіка перетворилася на голову дикого пса, він став вищим, а тіло вкрилося шерстю. Хто це був — вовк чи пес? Важко було сказати.
- Треба вбити його, поки не прийшли інші фанатики.
Кан О оголив Демонічний меч Убіст.
Куа-а-а!
Викритий шанувальник Злого Бога замахнувся гострими кігтями з неймовірною швидкістю та силою.
Проте Кан О злегка нахилився вбік, легко ухилившись від атаки. Потім він змахнув своїм демонічним мечем знизу вгору.
Розріз!
Вжух!
"Ух!"
Обличчя монстра перекосилося!
Меч Кан О залишив рану, що тягнулася від боку фанатика до його пахви.
Він негайно продовжив атаку діагональним ударом.
Бам!
Щойно лезо торкнулося рани, у повітря злетіли уламки світла.
"Тц."
Усвідомивши, що втратив ініціативу, шанувальник Злого Бога швидко відступив, щоб підготуватися до наступної атаки.
Але Кан О не був таким добрим; він не збирався давати йому перепочину.
"Куди це ти зібрався?"
Кан О вихопив кинджал із пояса і кинув його в монстра!
Кинджал вилетів, наче блискавка, і впився в стегно фанатика.
Бз-з-з-т!
Кинджал Гладіона випустив іскри, б'ючи монстра струмом. Кан О скористався цією нагодою і з'явився просто перед ним.
"Ху-а-ап!"
Демонічний меч Кан О опустився на монстра, наче збирався розсікти світ навпіл! Вугільно-чорне лезо випромінювало золоте світло.
Тигр Буревію!
Аура у формі тигра накинулася на шанувальника Злого Бога.
Бум!
Фанатика відкинуло в повітря, і він врізався в дерево. Дерево загойдався, а листя зашуміло і почало опадати!
У-у-ух!
Додатковий ефект Тигра Буревію — вихор — поглинув його супротивника.
Трохи згодом вітер ущух, і шанувальник Злого Бога знову з'явився на виду.
"Ух...", — слабко простогнав фанатик, вкритий ранами з голови до ніг.
- Треба закінчити це швидко.
Поки сюди не прийшли інші шанувальники Злого Бога.
Кан О кинувся до супротивника і завдав удару мечем.
Удар, удар, удар!
Останній випад пробив серце фанатика.
[Ви перемогли шанувальника Злого Бога в руїнах Батію.]
- Це...
Кан О підняв предмет, який залишився після ворога. Побачивши його, його Гіперінтуїція спалахнула.
- Розберуся з цим пізніше. Зараз треба сховатися.
Тигр Буревію випромінював величезне золоте світло, за яким слідував вихор.
Інші шанувальники Злого Бога, замасковані під Збирачів трав, напевно вже це помітили.
Кан О повністю сховався в найближчих чагарниках так, щоб не було видно жодної волосинки.
Трохи згодом...
Він побачив, як Збирачі трав із сітчастими сумками по одному-два виходять із гущавини. Вони побачили повалене звіроподібне тіло свого товариша.
"М-м. Один із наших братів загинув", — сказав один із "Збирачів трав".
Вони почали перемовлятися між собою.
"Хто це зробив?"
"Не знаю. Але я думаю, що хтось знає про наші справи."
"Ми не можемо піти, поки не завершимо ритуал."
"Давайте доповімо про це лорду Трамбо."
"Зараз ми не можемо. Лорд Трамбо прибуде в день ритуалу, не раніше."
"М-м. Спершу заберемо тіло. Не можна, щоб його хтось побачив."
"Зрозумів."
"Ми не будемо шукати того, хто це зробив?"
"Якщо ми це зробимо, є шанс, що нас викриють."
"Він правий. Ми повинні поводитися якомога тихіше, принаймні до завершення ритуалу."
"Натомість ми посилимо бар'єр."
"Гаразд."
Збирачі трав забрали тіло і пішли.
Очі Кан О заблищали; він спостерігав за всім, що відбувалося, з чагарників.
- Схоже, вони проводять якийсь масштабний ритуал. Такий, який не зробиш за день чи два. Трамбо — це той учень, якого я маю вбити? Вони сказали, що він з'явиться лише в день церемонії, так?
Він отримав непогану інформацію.
Крім того, Кан О роздобув кругле бронзове дзеркало, яке випало з шанувальника Злого Бога.
"Інформація про предмет."
[Бронзове дзеркало Джайли]
Оскільки бронза — це метал, що символізує Злого Бога Джайлу, бронзове дзеркало є ознакою того, що людина поклоняється і служить цьому богу.
Однак бронзове дзеркало випромінює невідоме червоне світло.
Червоне світло вкривало половину дзеркала у формі півмісяця.
Оскільки Гіперінтуїція намагалася йому щось підказати, це бронзове дзеркало мало приховувати якусь таємницю. Кан О вже майже здогадався, що це.
- Це ключ.
Візерунок козла мав зреагувати на цей ключ або на саме дзеркало. Кан О провів багато часу в пошуках прихованих підземель, і саме ця інтуїція підказувала йому, що дзеркало — це відповідь.
- У мене з'являється все більше зачіпок.
Кан О вибрався з гущавини і покинув руїни Батію.
Він хотів спробувати використати бронзове дзеркало на візерунку козла, але зараз був не найкращий час.
Оскільки він убив одного з них, було очевидно, що шанувальники Злого Бога будуть надзвичайно насторожені щодо кожного. Тож сьогодні він відступить і спробує іншим разом.
***
Кан О певний час не ходив до руїн Батію.
Натомість він повернувся до Алтейна і читав книги разом з Едером у Центральній бібліотеці міста.
Вони вивчали такі теми, як Злий Бог Джайла, Батію, Трамбо, ритуал, який намагалися провести послідовники Джайли, і так далі.
"М-м. Пане Кан О", — покликав Едер.
"Що таке?"
"Здається, я знаю, чому послідовники Джайли перебувають у руїнах Батію."
"Розповідай."
"Минулого разу я казав вам, що один зі священників лорда Батію брав участь у руйнуванні храму Джайли."
"Так, я пам'ятаю."
"Я думаю, той священник запечатав один зі священних скарбів Джайли в святилищі Батію."
Священні скарби містили силу бога. Тому казали, що вони мають владу творити чудеса.
Але за словами Едера, священний скарб Джайли був запечатаний десь у святилищі Батію.
Тож метою послідовників Джайли було повернути цей священний скарб.
"Тоді той ритуал, який вони намагаються там провести..."
"Скоріш за все, він проводиться для того, щоб зняти печатку."
Кан О кивнув головою.
- Ось чому шанувальники Злого Бога казали, що не можуть піти, поки церемонія не буде завершена.
Усе ставало на свої місця.
"Щось ще?"
"Про Трамбо нічого немає. Однак є деяка інформація про силу, яку використовують учні Джайли."
"Яка саме?"
"Вони можуть перетворювати свої тіла на бронзу."
"Що ще?"
"Вони володіють пекельним вогнем і здатні перетворювати людей на звірів."
"На звірів, кажеш..."
Ось чому шанувальник Злого Бога в руїнах Батію перетворився на перевертня.
"Тоді Трамбо повинен мати якісь здібності, пов'язані з тваринами, так?"
"Швидше за все", — невпевнено відповів Едер.
"Гм. Продовжуймо шукати."
"Е-е..." — Едер обережно підняв руку.
"Що таке?"
"Хе-хе. Ви обіцяли дати мені перепочинок, якщо я щось знайду."
Для чого ще він читав, поки очі не почали сльозитися? Усе тому, що він хотів кілька днів спокійно відпочити. Звісно, чим довшою буде перерва, тим краще.
"Що? Перепочинок!?"
В очах Кан О, здавалося, спалахнуло полум'я.
- Я тут працюю, а ти хочеш відпочивати!?
"Ч-чому б і ні!? Я здобув для вас чудову інформацію. І ви обіцяли, що я зможу розслабитися, якщо знайду її!"
Едер стиснув кулаки. Навіть найсумирніша людина зрештою може втратити терпіння!
- Гм.
Кан О на мить задумався.
- Не думаю, що він працюватиме далі, якщо я його попрошу...
Тільки подивіться на його очі! Це були очі людини, яка готова розвернутися і піти на страйк.
- Що ж, гадаю, Едер зробив достатньо. До того ж я сам обіцяв дати йому перепочинок.
Скарги Едера були цілком виправданими.
"Добре. Можеш відпочивати, поки я не розправлюся з учнем."
Зрештою, Кан О прийняв вимоги Едера.
"Вельми вдячний!"
Завдяки цьому Едер міг на деякий час розслабитися.
Тоді як...
⟨Пане Сефіро.⟩
⟨Так?⟩
Миттєва відповідь.
⟨У вас є для мене нова інформація?⟩
⟨ Е-е... поки що ні.⟩
⟨Тоді, будь ласка, продовжуйте працювати!⟩
Сефіро не міг навіть мріяти про відпустку, не кажучи вже про перепочинок.