Головний будинок сім’ї Йоцуба
Вітальня
— Мушу сказати, що ви ще більш скритні, ніж я думав, — несподівано, без контексту, сказав Кадзама, коли вони з Тацуєю розмовляли. Це повернуло Міюкі до реальності.
— Вам так здається, сер?
— А ти за кого мене маєш?
Тацуя сухо посміхнувся і злегка вклонився на знак вибачення.
— Я не розумів, поки мене не запросили всередину, але… Може тут і не так погано, як у фронтовому польовому госпіталі, але є дуже мало місць, де так густо стоїть сморід смерті.
Міюкі насупилася, незважаючи на беззастережну оцінку чоловіка.
Тацуя знав, що вираз обличчя сестри, скоріш за все, був несвідомим.
“Не можу її звинувачувати”, — подумав він. “Зрештою, це ж сумнозвісна четверта лабораторія.”
— Четверта лабораторія магічних техніків, четверта лабораторія смерті… Дивлячись на будівлю над землею, цього не скажеш.
З розвитком сучасної магії в Японії, як і в інших передових країнах, були створені науково‑дослідні інститути для розвитку магів. З них, пронумерованих з першого по десятий, половина все ще працювала. Інша половина була закрита через негуманні методи досліджень, які застосовувалися до того, як маги почали відстоювати свої людські права.
За чутками, найбільш сліпим до людяності та життя був Інститут розвитку магів №4, також відомий як «четверта лабораторія».
Дослідження, що проводилися в четвертій лабораторії, були настільки секретними, що всі знали лише те, що вона була закрита, і навіть її розташування не розголошувалося. Але, як виявилося, старий центр четвертої лабораторії знаходився під головним будинком сім'ї Йоцуба.
Маги, які працювали в четвертій лабораторії, були Йоцубами, єдині, хто мав у своєму імені цифру «чотири». Існували й інші маги, що мали у своєму прізвищі ієрогліф «чотири», такі як Йомо, Шіходо та Ватанукі, але жоден з них не належав до Десяти головних кланів чи Вісімнадцяти допоміжних кланів. Вони просто володіли ієрогліфом «чотири» за збігом обставин, не пов'язаних з четвертою лабораторією; Йоцуба були єдиними магами, які вийшли з лабораторії.
— Усі дослідницькі приміщення знаходяться під землею, — пояснив Тацуя. — І не тільки цей маєток – усі будинки в селищі є замаскованими об'єктами четвертої лабораторії.
— Схоже на те. Я теж здивувався три роки тому, коли дізнався про це.
— Ну, поверхневі об'єкти все ще використовуються для тестування здібностей магів, а доджьо в маєтку дуже часто використовується… Мені цікаво, чи запах смерті, який ви відчули, – це трупи забракованих магів?
— Значить, хранителів Йоцуба тренували буквально пліч‑о‑пліч зі смертю. Ясно. Ось чому невелике тренування одразу після приєднання до армії не дозволило йому встояти проти дитини.
Коли Міюкі вперше дізналася про це, вона навіть затулила вуха, щоб не чути. Зараз вона може чесно сприймати факти.
Але навіть зараз це щеміло в її серці.
Вона не могла звикнути до цього болю.
І сподівалася, що ніколи не зможе.
Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі. Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!
Також заходь у мій телеграм, там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub