« Це був Ян Хаожань, рідкісна підлість! » — вилаяв Юнь.
Ущеле вело в найглибші області Бездни Впавої Зірки. По-доброму, вибравшись з нього, Ян Гаожань повинен був перейти до околиці Бездня Упавої Зірки і облагодити табір на ніч. Наткнувшись на цього жахливого астрального звіра, він повинен був втекти. Якби монстр не хотів покидати кордон Бездні Упавої Зірки, то мав би шанс вижити.
Однак вибір Ян Гаожаня виявився зовсім протилежним — він подався вглиб Бездної Зірки. Очевидно, він вирішив, що шанс втекти безпосередньо занадто малий, і тому підставив І Юні та його супутників, бажаючи зробити їх своїм прикриттям.
- І Юнь, що сталося? — кричала Чу Сяожань.
Але поки вона задавала це питання, відповідь І Юню вже не вимагалася. Вона побачила, як Ян Гаожань мчить до них по всій опорі і за його спиною велетенським теневим силуетом несеться великий павук. Все його тіло покривали тигрові смуги, на голові горіли три моторошних смарагдно-зелені очі, а від панцира виходила м'яке світіння.
— Це триокий павук?
Чу Сяжань перебрала в пам'ять відомі відомості: найбільше монстр порівнював на Триокого павука. Але у звичайного триокого павука не було тигрових смуг, він і світитися не міг. Невже мутант?
Чу Сяжань важко перевела подих. У Богомьній пустелі було безліч видів астральних тварин, і деколи деякі особини були поглинані скарбами неба й землі або ж інші рідкісні причини. І переважна більшість таких мутантів перевершувала звичайних представників свого виду силою!
Звичайний триокий павук і без того мав велику силу, а Чу Сяжань визнала, що не могла б з ним впоратися. А тут перед ними був Мутрівний Трихоковий павук! Не дивно, що навіть Ян Гаожан мусив утікати!
Вони були в вузькому ущерть з єдиною дорогою, і якщо не зможуть обігнати мутирового павука, то всі знайдуть тут свою смерть!
— Не біжіть! Зупиніться і допоможіть мені вбити цю тварюку! « Орал Ян Гаожань за спинами », — сказав він. - Я щойно бився з цим монстром! Хоч я поступаюсь йому, але різниця мала! З вашою допомогою ми точно переможемо! Якщо продовжимо бігти, він переб'є нас по самоті!
Від шалених криків Ян Хаожаня Чу Шань на мить навіть замахався, збираючись зупинитися. У словах Ян Гаожаня була присутня логіка: вони втекли вглиб Бездної Зірки, а чим далі, тим більше стали астральними звірами і тим вище їх сила. Це було рівнозначне самогубству. Прийняти бій спиною до стіни здавалося єдиним шансом на порятунок.
— Не вір йому! — Чу Шаня сильний оклик і Юня прогрівся над вухом. — Він лише хоче, щоб ти затримався і прикрив його! Гарантую: якщо ти припиниш його, він одразу обжене тебе і втече першим!
Завдяки огляду Пурпурного Крістала і Юнь було виявлено, наскільки могутнім був триокий павук. Групі підлітків з ним ні за що не впоратися! Можливо, це було б лише завдяки тому, що Всевладний Господь людство зможе зупинити цього триокого павука.
— У двадцяти попереду є глибокий водний водой! Вода там крижана і бездонна, ми можемо втекти через нього! — Чу Сяжань на бегу стримано вимовила. Вона практикувала Закон Льодової Віршії і чудово знала місця лютою стужі в Бездні Упавової Зірки.
- Ти досліджувала цю воду? — І Юнь швидко запитав.
— Нет! Я занурювалася лише на кілька сотень чжань, а нижче вода стає непрозорою чорною і невідомо куди вона веде, так що далі я не спускалася. Можливо, він з'єднаний із підземною річкою! — Швидко виклала свої здогадки Чу Сяжань.
- Двадцять чи... Ми повинні встигнути, ризикнемо! — И Юнь.
З їх поточною силою подолати двадцять чи на максимальній швидкості займе всього сто-другу вдихів! Чу Шаня і Чу Ло мали підтримку швидкої бігу, тому вони сповільнювали темп. Інакше Юнь не зміг би їм допомогти, він сам ледве справлявся.
Переслідувач їх Ян Гаожань наближався з кожною секундою, його швидкість перевищувала всіх інших.
« Ці маленькі виродки досить хитрі, але все марно - я вас обогоню!» — стиснув зуби Ян Гаожань, який також знав про холодне повітря як єдиний шлях до спасіння.
Двадцять, п'ятнадцять чи десять...
Відстань до холодного водопровіду скорочувалась, але і мутковий Триокий павук наздогнав їх все швидше!
Аж ось перед І Юном та іншими людьми виникла велика астральна тварина, схожа на чорну мавпу.
Лазурно-кровая мавпа!
Все обомлели. Раніше Ян Хаожань приманив травою заманювання тварин і вбив саме Лазурно-кровалу мавпу! Ян Хаожань мав велику силу, але йому також довелося зробити кілька прийомів, щоб розправитися з нею. Для Ню і Чу Сяжань вбити Лазурно-крову мавпу було неймовірно важко: її захист по всьому тілу значно перевищував навіть захисний вогонь. Залізні вогні мають слабу точку вусики, а у Лазурно-крованої мавпи не було зовсім! Її поява просто перед ними була наче кошмар!
— Погано!
Час був питанням життя і смерті. Коли я побачив цю лазурно-крову мавпу, Чу Шань і Чу Ло відчули розпач. Затримайся вони тут хоч на пару мигвинів, і гігантський павук ззаду розрве їх на шматки! Навіть якщо Ян Хаожан мав десять вдихів, щоб вбити такого монстра, як вони можуть прорватися крізь нього?
Коли все вже занурилися у відчай, одна тінь мілина і вирвалася на самому перед. І Юнь, стискаючи в руці Саблю тисячі Воїнів, змив у повітря!
У ту мить його очі стали нестримно жадібними до вбивства, але розум залишався надзвичайно холоднокровним. Тридцять два слова Могили Сабель слово за словом пронеслися в його свідомості, а приховане в них намері
https://literna.net/uk/books/81-pravdivii-mir-boi-ovikh-mistetstv