Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыМангаИллюстрацииФэндомыНовости
Літерна
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
22Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Переселився в Ван Піс з подарунковим набором

Розділ 17: Перевищений досвід

Прочитано 0% главы

Інструктор Зефір прибув на місце через хвилину, але терпеливо чекав, не втручаючись. Він хотів подивитися, як Блейз впорається з противником, який сильніший за його.

Як його інструктор, він повинен з’ясувати свої здібності, щоб допомогти йому в майбутньому. Це також допоможе йому зрозуміти, в якому напрямку можна розвинути диявольський плід.

Чотирихворі мавпа і Блейз з'єдналися. Світлий червоний кинджал прагнув розірвати нутрощі істоти, але захист мавпи була занадто хороша або, якщо бути точним, навички ножа Блейка не були настільки грізними.

Інакше, з палаючим кинджалом він міг би легко розрубати міцний захист мавпи. Але його атака залишала лише болісну, неглибоку рану на шкірі.

Теплове відчуття Блейка вловлює кожний крихітний рух мавпи, і вона передається до його мозку. Але проти нездоланної сили всі плани - це лише хитрість.

Одна з рук чотирирука мавпа схопила Бляйза з землі і підняла його, як курча. Блакитні очі зазирнули в очі мавпи, і вона, швидко обертаючись, зірвалася його через ліс.

В броську була вся сила мавпи. Кидок був настільки сильним, що фігура Блейза перетворилася на падаючу зірку а перед тим як кинути його рука мавпи стиснула його тіло. Його шкіра тріснула від нищівної сили, а внутрішні органи деформувалися.

Його спина розбилася об незліченні дерева і зруйнувала все на своєму шляху. Кров зашкодила йому все тіло, а деякі гострі гілки прокололи його шкіру.

Зефір з'явився поруч із Блейзом і спіймав його жалюгідну фігуру. Він міг би врятувати його до того, як мавпа встигне на удар, але він хотів, щоб той запам'ятав цей передсмертний досвід.

Проте, мавпа не повинна була шкодити його учневі. Вона перейшла межі дозволеного. Зефір подивився на Блейка, який втратив свідомість після того, як він спіймав його, а потім на чотирируку мавпу.

Мавпа, з задоволенням їсть смажене м'ясо, раптом затремтіла, наче на неї дивився сильний хижак. Погорнувши голову, вона оглядала околиці й помітила Зефіра в одній руці Блейка.

Видавши фальшивий загрозливий рев, мавпа зробила крок назад, згадуючи болючі спогади, які вона колись пережила.

- Убирайся! - Холодно вимовив Зефір, його тон давив на мавпу, лякаючи її до глибини душі. Хнича, мавпа кинулась геть і скрилася в тіні лісу.

--

Коли Блейз знову відкрив очі, він лежав в лазареті, і, до його шоку, був забинтований, як мумія. На щастя, його обличчя залишили вільним.

"Ха, мене перевели назад на треніровий острів".

Коли він спробував поворухнутися, колючий біль поширився по всьому тілу. Незважаючи на це, вона виявилася для нього цілком толерантною. Він знепритомнів тільки після того, як Інструктор Зефір спіймав його, і він все ясно пам'ятає.

- ...це чортів мавпа. Я виб'ю її до напівсмерті, коли ми зустрінемося наступного разу. - Тихо пробурмотів Блейз.

Розірвавши пов’язку на руках за допомогою рота, він зняв її з ніг. Найбільше йому зараз потрібен не відпочинок, а м'ясо.

Блейз, витягнувши з лазарету своє поранлене тіло, подався до місця приготування їжі. Снаружи був свіже повітря, і по тому, як сонячне світло падав йому на обличчя, він зрозумів, що зараз час сніданку.

По дорозі інші новобранці і офіцери розглядали його з дивним виразом обличчя через його муміфікованого виду. Не турбуючись, він йшов вперед.

По дорозі він перевіряв інтерфейс системи. Він добре пам’ятав своє повідомлення і хотів перевірити, в чому справа.

У атрибутах Ісуса відбулася зміна, щаслива.

[~ Ім’я: Блейз Хант

Професія: Морський дозор

Тіло: 15.1 [Сіла:15, Швидкість: 15: 1]

Сила Диявола: 15.2

Хакі: немає

Перегляди у сховищі: Немає

Вільний_ атрибут: 0 ~]

[~ Нагорода за завдання: Захищайтеся від істот типу А [Золотої звір] протягом хвилини.

Нагорода: +1.0 статури плюс 1, 0 сила диявольського плоду + 0,5 опосередковано вільною атрибутом.

Стан: виконано

Чи ти прагнеш отримати нагороду тепер? Да/Ні ~]

"Щедра нагорода!" - Мовча подумав Блейз і погодився. Хоча він був сильно поранений, але відчував силу струменя по його тілу. Він подолав межу в 15 очок, які заважав йому протягом місяця.

Найщасливіше, що він подолав ліміт самостійно. Він не очікував, що система дасть завдання в останню хвилину. Тепер він знову може збільшити свої атрибути.

Після отримання нагороди його атрибути змінилися.

Тілоспання: 16.1

Сила диявольського плоду: 16.2

Вивчаючи свої атрибути, Блейз дійшов до їдальні. Там він зустрів інших учнів того ж класу: Ґіон, Верго, Судзо та інші.

- Блейз, коли ти прокинувся? Ти ж цілий день був без свідомості. Ти в порядку? - Запитала Ґіон стурбованим тоном.

- Так. Я в норме. - Відповів Блейз, займаючи місце в їх групі.

- Я чув, що ти зустрів так званого Золотого звіра, який може налякати навіть віце адміралів. Чому мені так не пощастило? - Прокоментував Сюдзо. Блейз тільки похитав головою на його коментар.

- Добре, що ти в порядку. Тобі варто спробувати м'ясо дикого ведмедя і смажений рис з морепродуктами, вони дуже смачні. Дивно, а де ж смажений рис? - Сказав Верго.

- Верго, сьогодні не було смаженого рису. - Відповів один з новобранців, прикривши обличчя.

- О, точно. - Верго кивнув, не червоніє.

- Верго, чому у тебе на щоках вилка? - Запитав Блейз, заінтригований рідкісним моментом нерозсудливості Верго.

- Хіба? - Верго продовжував їсти свою їжу з прямим обличчям, поки всі сміялися.

- Як ви, хлопці, справилися з триденним навчанням про виживання? - Запитав Блейз.

- Крім Верго і Сюдзо, ніхто з нас не подолав триденний кордон. Я думала, що ти легко пройдеш, але не очікувала на тебе як істоту А.

- Можеш звинувачувати в цьому тільки свою удачу.

- Не турбуйся. Я багато чого навчився, бо боровся з цією істотою. - Втішився Блейз. Шкода, що він упустив шанс навчитися Рокусікі, але він не може зупинити неминуче.

Поснідавши, попрощавшись з Ґіон та іншими людьми, він вирушив на зустріч зі своїм інструктором Зефіром.

По-перше, він хоче особисто подякувати йому за своєчасне спасіння, а по-друге, запитати про альтернативний спосіб для навчання Рокусікі, оскільки вже йому не вдалося залишатися три дні.

https://literna.net/uk/books/622-pereselivsya-v-van-pis-z-podarunkovim-naborom

Предыдущая главаСледующая глава