Я деякий час думав над цим питанням, а потім запитав: - Імператорський двір не знає, як можна рахувати вампірів?
Харман тихо застонав. - Чесно кажучи... Нет. У нас немає надійних методів, ваша високість.
- Хіба їхні тіла зазвичай не холодні?
- Вампіри можуть маніпулювати своїми тілами. Якщо вони захочуть підняти температуру свого тіла, то це зроблять.
- Свята вода?
- Вони зможуть ігнорувати її вплив досить тривалий час.
- Чи не згорить їхнє тіло після вливання у неї божественності?
- Ці істоти еволюціонували спеціально для того, щоб жити на очах у звичайних людей, ваша високість, - Харман сковтнув суху слину і продовжив. І їхні тіла - звичайні люди.
« Що?»
На моєму обличчі з’явився приголомшений вираз.
Вампір був монстром, який міг вижити навіть якщо його тіло було роз'єднане, а серце не було знищено.
Це означало, що заміна частини власного тіла на частину іншого тіла було досить простою справою.
И...
- Вампір може відрізати собі руки і ноги, після чого замість них прикріпити руки та ноги звичайної людини, ваша високість. Вони можуть навіть зняти шкіру зі своєї жертви і піти нею. Тому божественність і свята вода не дуже ефективні, ваша високість.
- ... .
Фомор був в порядку після того, як я запровадив у нього трохи божественності просто тому, що « ружка», яку я пожав, належала звичайній людині.
- А якщо свіжу рану вампіра залити святою водою? Вона зцілиться?
- Як я вже сказав, ці істоти носять шкури справжніх людей, ваша високість. А вона зазвичай позитивно реагує на святу воду і лікується її впливом. Але оскільки вони носять шкіру справжніх людей, то не можуть показати всю свою справжню силу.
Почувши це, я прищепив язик.
- Хіба ми не можемо просто попросити всіх показати свою божественність?
Ті, хто не має таланту, не можуть стати божественними.
- А що щодо ран?
- Вампіри можуть просто зупинити свою аномальну регенерацію.
- Сонячне світло?
- Хоча вони слабнуть при денному світлі, вони можуть ходити під його впливом без будь-яких проблем.
- Ченок?
- Існує безліч вампірів з унікальними смаковими рецепторами, які, судячи за те, що я чув, дуже сильно люблять часник, ваша високість.
- Нежити має демонічну енергію в своєму серці і голові, чи не так? Хіба ми не можемо просто вкривати тіла людей? Хіба пара священиків не вистачить для підтримки життя?
- Насправді близько п'ятисот років тому робили щось подібне, ваша високість. Тоді понад десять тисяч невинних громадян були змушені бачити жахливі порізи на грудях та голові протягом усього свого життя. І тільки двоє з них були ідентичні як вампіри.
Я схопився за голову.
Чесно кажучи, я міг бачити їх справжні обличчя, і я можу сказати, хто є хто, святий імператору. Але без будь-яких незаперечних доказів ніхто б не повірив мені, навіть якщо мій дідусь був святим імператором.
Моє минуле у вигляді "благородного" принца, звичайно, змусить мене ще не раз випробувати головний біль, так?
Стоп... Безкоштовний!
« Так! Хіба я не можу просто вбити їх усіх? "
Хіба я не міг просто бити лопатою по голові тих, хто був вампіром або ж стріляти в них з мушкетної гвинтівки? Звичайно, цей метод був дуже тупим, але в такому випадку мені не потрібно буде виправдовуватися і шукати докази того, що ця людина була вампіром...
Звичайно, у такому випадку деякі люди будуть незадоволені, але якщо я вб'ю пару людей, що були вампірами і без жодного промаху, думаю, багато хто повірить мені й перестане заважати моїм пересуванням.
- Харман, ти ж займаєш досить високе становище в ієрархії?
- Я віце-капітан лицарського ордену святого хреста, ваша високість. Я можу мобілізувати один корпус паладників на своєму розсуд.
- Тоді дозволь попросити тебе про позичку, - сказавши це, я довірив йому список. - Ти бачиш імена в цьому списку? Арештуй їх усіх і посади до в'язниці. Ні, почекай. Краще просто вбий їх усіх.
- ... .
- Я візьму на себе всю відповідальність.
Гарман знову сковтнув суху слину.
- Що сталося? Ти не можеш цього зробити?
- Ні, ваша високість. Я зроблю це. Але чи все буде гаразд? Тепер же все ще йде банкет, - стурбовано запитав він. - Мобілізація збройних сил в такому випадку означає, що ви теж будете у небезпеці, ваша високість.
Не говорячи вже про багатьох високопоставлених аристократів, що були присутні на бенкеті, навіть сам святий імператор Келт Олфолс мав незабаром з’явитися в банку. І все ж, сьомий принц хотів зібрати війська в такому місці?
Ймовірність того, що ця дія буде витлумачена як державний переворот, була до біса висока.
- Державний переворот, бунт і мільйони синонімів... Просто ігноруй їхні слова та вбивай їх. Нам просто потрібно зібрати їх попіл як доказ, ось і все.
Вузьки моїх губ поднялись. Відкинувшись назад, я зчепив пальці і схрестив ноги.
Оскільки я нарешті вирішив зробити крок, потрібно було привести його в дію якомога швидше.
- Зроби це якомога швидше. А якщо ні, то незабаром у мене виникнуть серйозні проблеми.
Очі Гармана і Шарлотти розширилися через мої слова.
Я глянув на них. - Це ж очевидно, чи не так? Я відкрито намагався з'ясувати, чи був граф Фомор вампіром чи ні. А це означає, що він вже підозрює мене і обов'язково спробує вбити мене. Так що, поки цей виродок не зробив свій хід першим, ми ...
Але мабуть було пізно.
За дверима банкетного залу наростав гул.
Перед тим як камергер встиг щось сказати, двері відчинилися наскрізь.
- І-імператорський принц Луан! Ваша високість, ви не повинні! Якщо ви продовжите, ваше тіло...
Мій погляд перемістився на двері.
Усередину, спіткнувшись, впав чоловік, схожий на мумію, бо навколо його тіла були туго обмотані бинти. Не тільки мій - всі погляди миттєво сфокусувалися на ньому.
Аристократи закричали і поспішно закрили носи й роти. Їхня реакція чимось змалювалася, як звичайні люди бачили зараженого чумою людини.
Я подивився на людину-мумію і насупився брови. Від нього походить сморід смерті.
Що це за чортівня? Нежити? Ні, він ніби ще живий. Але бачив, як вся ця демонічна енергія витікала з нього...
- Прокляття, так? Те, що паразитує на тілі господаря.
Харман виглядав приголомшеним його появою, а потім він поспішно подивився на мене. З тривогою в голосі він сказав: - Ваша високість, може ми підемо з банку?
- Аллен Олфолс!
Мумія витріщилася на мене з чистою люттю в очах. Потім він почав йти до мене. Він розтягував лицарів, що перебивали його шлях і навіть обкидали столи на своєму шляху.
- Це перший принц, ваша високість.
Харман встав переді мною, наче захищав мене.
"Перший принц?"
Ця мумія була моїм старшим братом?
Його очі були налиті кров'ю, і він виглядав як справжня мумія.
[Ім'я: Луан Ольфолс
Вік: 27 років
Спеціальність: доброзичливість і розбещеність, гниття тіла, чудовий талант у фехтуванні, якості мудрого правителя, риси тирана.
Аллен Олфолс! Я накажу тебе, виродку, за осквернення пам'яті нашої матері!]
Які ж суперечливі риси один одного. Крім того, додаткова інформація не була дуже підбадьорливою до мене.
Брати, що були народжені від однієї матері і хотіли вбити один одного?
Я згадав інцидент з відьмою і подумав, що він може бути послав її по моїй душі.
Шарлотта встала переді мною, наче щит.
- Ти, виродку, посмів образити мого вірного вассала? Ти задоволений з того, що зневажаєш честь нашої матері і до того ж намагався зґвалтувати свою дочку архієпископа, і зараз навіть вирішив напасти на мого вассала!
- Ваша високість Луан. Якщо ви продовжите, то ваше тіло...
Гарман не міг зробити жодного кроку. Щоразу, коли він хотів зупинити першого принца, краплі крові падали і скаплялися під ним.
- В-ваші високість!
Відряд цілителя і старий з палицею запоїло в банковий зал.
- Ти смієш осквернити пам'ять нашої матері! І як ніби цього було недостатньо, ти навіть намагався образити вірного вассала, який служив їй! Через що ти до такої міри ненавидиш нашу матір? Через що?
Луан відштовхнув Хармана від себе.
Він, як і я, повністю втратив розум. Шарлотта схопила його за руки, але ...
- Що, чорт візьми, ти робиш?
Гучний рев рознісся по всьому залу. Духовна промова, що містила велику кількість божественності, заповнила в одну мить банкетний зал.
Усі аристократи здригнулися і прикрили голови.
Шарлотта, Харман, Луан замерли і повільно перевели погляди в певному напрямку.
Великий камергер, кланяючись до підлоги, зробив гучні заяви, використовуючи всю свою енергію.
- П-під божителем чеснотливої імперії... Великий і шляхетний правитель теократичної імперії...
Він зробив крок за кроком. Під його ногами розколовся підлогу, а електрика навколо його тіла почала зловісно гудіти.
Старик, одягнений в білу мантію з золотими гравюрами, міг похвалитися лише непоганим тілом, але зараз він випромінював величезний тиск.
З кожним кроком мені здавалося, що до нас наближається велетень.
- ... Його Величність удостоїв нас своєю присутністю!
Тепер, коли Келт Олфолс був святим імператором теократичної імперії, він дуже пильно дивився на зачинників сумоти у бенкетному залі.
https://literna.net/uk/books/620-nekromant-svyatoho-imperatora