Глава 192 Новий учитель!
Всередині VR кімнати, одна з дверей капсули різко відкрилася, і звідти вийшов досить владний чоловік зі міцним тілом. Його шия була майже такою ж широкою, як його квадратна голова, і з якоїсь причини він також вирішив обрамити своє волосся таким чином, щоб вони були схожі на його голову.
Однак, покинувши ігровий відсік і втамувавши голод на сьогодні, він з нетерпінням чекав початку своєї підготовки до події.
- Місяць, хм. Мені просто цікаво, наскільки сильнішим ти зможеш стати за цей час? - Сказав Нейт з посмішкою на обличчі.
Через кілька секунд з сусідньої капсули вилупилося шипіння. Коли тиск у герметичній дверях поступово послабився, вона почала підніматися і Нейт побачив привітне обличчя, що визирало з щілини.
- Гей, цей хлопець дійсно стає краще з кожним разом, чи не так? - Сказав Сем. -Я навіть не знаю, чи зможу перемогти його у справжньої битви, як зараз.
- Ти не повинен так розмовляти сам з собою, - відповів Нейт. - Не забувай, що він всього лише першокурсник, а між першим та другим курсами є дві великі різниці. По-перше, це наше спорядження. - Сказав Нейт, вказуючи на плащ, який був на спині Сема.
- А друге, це наша духовна зброя. Я не знаю багатьох першокурсників, які могли б створити зброю душі, і цього тільки навчають на другому курсі.
Вони попрямували до своїх кімнат у гуртожитку. Вже був вечір, і стало пізно, так що їм майже пора було лягати спати. Тим не менш, вони обидва були схвильовані тим, що щойно стали свідками.
- Стривай, якщо він першокурсник, невже ти думаєш, що йому дозволять брати участь в турнірі? - Запитав Сем.
- Ти ж бачив його майстерність, вірно? Якщо він робить це за один місяць, зі зброєю душі чи без неї, то мусить бути в стані порівнятися з нами. І це жахлива думка, але вона змушує моє серце шалено битися ночами.
- Ти якийсь дивний чувак, - сказав Сем, дивлячись на моторошну посмішку на обличчі свого супутника. - Ну, щодо цього ти правий. Я не здивуюся, що він має репутацію в грі, якщо до нього ставитимуться як до короля у його школі. - Відповів Сем.
Але обидва вони не усвідомлювали, наскільки помилялися через те, що школа все ще не знала про справжню силу Куіна, оскільки з ним усе ще поводилися як із сміттям першого рівня.
Невдовзі вони обоє пішли спати, закінчуючи свій насичений день. Коли зійшло ранкове сонце, вони почали займатися своїми звичними справами. Поснідавши, вони пішли у свій клас. Зайшовши в кімнату, вони відчули дивну атмосферу повітря.
По-перше, класна керівникка ще не прийшла, і зазвичай крута наглядачниця зустрічала їх прихід. Друге, що кинулося в очі, це те, Що кількість студентів, які пліткували, збільшилася, і здавалося, хлопчики були набагато більш схвильовані темою інтересу, ніж дівчатка.
Коли він сів поряд з Семом, то повернувся до свого партнера.
- Що відбувається? - Запитав Нейт.
- Звідки мені знати? Ми з тобою увійшли в кімнату одночасно. Я був з тобою вчора, ти великий бик. - Відповів Сем.
Вони обоє уважно слухали студентів, які займалися своїми розмовами і змогли вловити кілька слів. Врешті-решт вони з'ясували, через що весь цей переполох.
- Ей, ти її бачив?
- Що? Нова вчителька? Так, вона така гарна.
- Цікаво, наскільки вона сильна? Хіба не всі військові наставники досить сильні?
- Більшість, але не всі. Можливо, вона просто володіє унікальними здібностями або дуже добре розбирається в клубній тематиці.
- Ну, який би клас вона не збиралася викладати, я запишуся на нього.
З їхніх розмов було чітко видно, що в школу прийде новий вчитель і не просто учитель, а справжня краса.
Почувши цю новину, Нейт почав приводити свій одяг у порядок і побачив, що його волосся акуратно вкладені й сидять прямо.
- Якого біса ти робиш? - Сказав Сем. - Ти дійсно думаєш, що зможеш порозумітися з вчителем? Тобі навіть не вдалося зустрічатися з жодною із двадцяти дівчат, яким ти зізнався після приїзду сюди. Цього ніколи не станеться з твоєю великою тупоголовою здоровяк.
Вена на голові Нейта тепер здулася, а брови задержалися. Він повільно повертав голову, дюйм за дюймом, стримуючи свій гнів.
- Гей, Семе, коли востаннє у нас з тобою був спарінг? Це було давно, чи не так? І я говорю не про гру. Я думаю, що для нас обох буде краще, якщо ми зробимо це в реалі, це буде набагато більш реалістично і ти зможеш відчути все. частини. Від. Біль. - Відповів Нейт, ретельно виговорюючи останні слова, щоб вбити їх у голову Сема.
Раптом почувся звук відігріваних дверей класу. У ту ж мить, коли присутність увійшла до кімнати, все навколо занурилося в тишу, яка дозволила б їм по-справжньому оцінити те, що відбувалося у кімнаті.
Її шкіра була білою, як чистий сніг. Хоча риси її обличчя видавалися м’якими, на ньому не було жодного вислову. Але найбільше в ній вирізнялося срібне волосся. Вона була одягнена в чорну стандартну військову форму, яку вони всі повинні були носити. Професор неквапливо вийшла на середину кімнати, встромивши його волоссям у блискучих срібних прикрас і зав’язаними хвостиком.
- Доброго дня, студенти. Мене звати Сільвер, і тепер я буду твоїм новим класним керівником. - Поки вона говорила, вираз її обличчя залишався жорстким і, здавалося, нітрохи не змінилося. Однак хлопці, здавалося, знаходили цю рису ще привабливішою.
- Ангел! - Сказав Нейт. - Правдивий ангел скинув на нас смертних!
- О ні! - Сказав Сем, хитаючи головою. - Що, чорт візьми, сталося з хлопчиками в ці дні?
Сільвер почала озиратися, спостерігаючи за учнями. Але це лише нагадало їй, що вона може перебувати в школі деякий час.
- Як сказано в документах, схоже, що Фекса тут немає.
Сільвер було доручено знайти і повернути Фекса його сім'ї. Але, враховуючи їхні сімейні зв’язки, найбільше, що вони могли зробити, це організувати її вчителькою на одну з військових баз.
Все, що вона могла зробити, це покластися на удачу, щоб побачити, чи буде вона поміщена на ту ж військову базу, як і Фекс. На її превелике здивування, їй не пощастило. Поки Фекс була на другій військовій базі, її перевели на шосту військову базу.
Не кажучи ні слова, вона почала ходити по кімнаті і частіше вдивлятися у обличчя учнів. Коли вона застигла над одним із студентів, навіть жінки повинні були визнати її елегантну красу і почали червоніти. Вона продовжувала розгулювати по кімнаті, нарешті зупинилася перед Нейтом і уважно вдивлялася у його обличчя.
- Схоже, сьогодні буде мій день? - Весело сказав собі Нейт.
Вона подивилася на нього більш уважно і сказала, - чому ти так цікавишся такими потворними речами? - Хоча Сільвер і гадки не мала, що вона вимовила ці слова вголос.
Усі присутні хотіли сміятися, але вони з усіх сил намагалися стримати сміх із поваги до Нейта. Він не був схожий на інших високопоставлених користувачів. Він чесно ставився до всіх у своєму класі, хоча був відомий як найсильніший.
Коли Сильвер відійшла і попрямувала до класу, у неї загальмувалася одна думка.
- Фекс, я виконаю свою місію і поверну тебе, навіть якщо мені доведеться завдати тобі болю, любий брате.