Після того як Гаррі пішов, охоронці не перевели Джейсона в камеру.
Джейсон нахмурився: невже хтось ще прийшов на співбесіду в такий пізній час?
Йому не потрібно було багато часу, щоб очистити свій розум від сумнівів.
Джеймс Веслі, в костюмі, блискучих шкіряних туфлях і окулярах у темній оправді, увійшов до кімнати для допитів.
Вираз обличчя Джейсона був дещо здивований.
Він думав про мільйон можливостей, але не очікував, що Веслі прийде до нього.
У наступній мить Джейсон здогадався, за чим він прийшов.
Веслі сів навпроти нього, і жодна сторона не заговорила першою.
Після довгого розгляду один одного Веслі не міг запитати: « Джейсон, як ти живеш? »
Джейсон бездумно відповів: « Не так вже й погано. Є їжа та питво, і місце для сну і хтось з ким можна розмовляти щодня, не треба турбуватися про те, що за тобою полюють вороги."
Веслі посміхнувся і перейшов до справи: « Ти такий розумний, що мав би зрозуміти чому я тут.
Джейсон сказав: « Чому цей старий собака Фиск не прийшов сам? »
"Він зайнятий".
"Чим?"
« Це особиста справа».
"Личне діло?"
Джейсон був заінтригований, сів прямо і запитав: « У нього знову з’явилася дівчина?»
Вираз обличчя Веслі був незграбним, і він тихо кашлявся: « Може бути».
« Вона чорна чи біла? Чи азіатка?»
Веслі підняв окуляри і перервав: « Гаразд, Джейсон, перестань поблажливо ставитися до мене, тобі немає сенсу це робити. Давай прояснимо, я тут, щоб укласти з тобою угоду."
"Сробка?" — Джейсон зробив зневажливий вираз обличчя: « Я у в’язниці і не маю жодних бажань, що він може дати мені? »
Очі Веслі загорілися: « Значить, секрет і справді є».
« У мене є секрети по всьому тілу і один великий в моїх штанах, про який ти питаєш? »
« Не прикидайся дурником! Це секрет, який дозволяє швидко збільшити швидкість, силу та бойові навички за лічені дні."
Бойові навички можна було здобути за одну ніч, але сила та швидкість могли бути відточені тільки важкою працею вдень і вночі.
Фиск, фанатик боротьби, розумів це і тому його особливо цікавило секрет сили Джейсона.
« О... Звичайно, секрет існує. Але питання в тому, що може дати мені Фиск?» .
« Ми можемо...».
«Стоп! Не кажи нічого про покращення якості мого життя у в'язниці або щось на кшталт цього".
« Я втомився чути такі розмови щодня».
« Якщо я просто розкрию їм трохи інформації, то буду їсти велику рибу весь день, тому будь ласка, є щось більш свіже?»
Почувши слова Джейсона, Веслі потер віскі від легкого головного болю.
Перед тим як вирушити сюди, він очікував, що ця подорож буде важкою.
Він не сподівався, що після кількох днів ув’язнення Джейсон став ще складнішим.
...
Офісний будинок в'язниці, у тьмяно освітленій кімнаті.
У центрі кімнати був накритий стіл завдовжки 3 метри і завширшки 1 метр, там стояло кілька свічок.
Він по черзі представив Харлін страви.
« Це японський шиплячий яловичина вагою, це австралійський філійний стейк, это французські запечені слимаки ікра фуа-гра,це російська ковбаса на грилі, тобто новозеландська устриці, тофу...».
Харлін прикрила свій маленький рот, і по її обличчю розповзся зворушлива усмішка.
Деніел пояснив: « Я не знаю, що ти любиш, але я обшукав весь Нью-Йорк, щоб знайти щось з кожної країни, і сподіваюся, це доведеться тобі на смак."
Харлін склала руки і з захопленням сказала: « Дэнієл, дякую за чудову вечерю, яку ти приготував".
Деніел махнув рукою і самозакохано сказав: « Не кажи поки що дякую, пам’яток ще не з'явився.
З цими словами він обережно дістав пляшку червоного вина: « Це червоне вино з Шато Лафіт, 82-го року.
Використовуючи штопор, щоб відкрити вино, Деніел встав і налив його двом. Потім підняв келих і сказав: « За твоє здоров’я! »
« За твоє здоров'я! »
Після трьох порцій вина їжа пройшла.
Оскільки Харлін свідомо піднімала свій келих, пляшка « Лафта» була швидко осушена.
Але якщо Деніел був у набагато кращій формі, то Харлін була трохи навісою.
"Деніел, вино закінчилося."
Харлін нахилила голову і кинула порожній склянку на стіл.
Коли Деніел побачив її напівзап’януватий вигляд, то не міг стриматися від усмішки.
"Почекайте, у мене в колекції є ще вино."
З цими словами він пішов у свій кабінет і приніс кілька пляшок віскі зі своєї колекції.
Спочатку вино, потім віскі, він явно намагався напоять Харлін.
Вечеря продовжувалася.
Після трьох пляшок виски підряд обидві сторони були на межі своїх можливостей.
Харлін глянула на свій годинник.
9:35.
До нападу залишилося лише 25 хвилин.
Вона встала і, похитуючись, вийшла за двері. Деніел кинувся їй на допомогу.
« Херлін, ти п'яна. Дозволь мені відвезти тебе додому."
« Ні, я не п’яна... Знаєш, я ніколи не бачила, як виглядає в'язниця пізньої ночі, покажи мені".
« Гаразд! Я піду з тобою, якщо хочеш".
Невдовзі вони зупинилися біля кімнати спостереження, Гарлін вказала на двері і сказала: « Я лікар. Не можу дозволити ув’язненим бачити мене п'яною, просто підемо до приміщення контролю".
У голові Деніела панував сум’яття, і без довгих роздумів він повів її стукати в двері кімнати спостереження.
Кімната спостереження інтенсивно охоронялася, і важкі залізні двері можна було відкрити тільки зсередини, щоб ув'язнені не влаштували заколот і не розграбували її.
"Начальник?"
Сім наглядачів з нічної зміни ошарашено дивилися на них.
"Доктор Харлін пише про в'язницю, і я привів її на екскурсію".
Деніел недбало збрехав, потім взяв Харлін за руку і підійшов до екрану спостереження.
« Це величезний екран спостереження розділений на п'ятдесят менших моніторів, які перемикаються кожні 20 секунд і забезпечують колом огляд всього, що знаходиться всередині та ззовні в'язниці."
Харлін швидко прояснилась, і вона легко запам’ятовувала все те, що бачила.
"Коханий, а для чого ці кнопки?"
Деніел пояснює: « Це вимикачі, які керують дверима в’язнів».
"А що сказати про цих?"
« Це перемикачі, які керують воротами по всій в'язниці, якщо в одному районі почалися заворушення, закрий браму у цьому регіоні, а потім натисни цю кнопку, і стрій зверху розсипаються сльозоточивий газ, щоб заспокоїти їх».
« Даю? А це?».
Харлін стала цікавою дитиною і запитувала про всі операції в кімнаті моніторингу, а Даніель відповідав на усі запитання.
Деякі наглядачі знали, що начальник поводиться неналежно, але не наважилися сказати ні слова.
Дізнавшись про роботу кімнати спостереження, Гарлін тихо перемістилась між двома наглядачами і доторкнулася пістолетів висілих на їхніх талії.
https://literna.net/uk/books/585-nai-bilshii-zlodii-u-marvel