49. Я хочу мати будинок
12 годин ночі. Багато людей вже довгий час не могли спати.
Але решта людей тільки-тільки починалася нічне життя.
Закінчилися попередні магічні виступи, тепер на сцену зайшла сестерка На.
Сцена в Краснодові була маленькою. Неможливо і порахувати, скільки разів тут співала сестерка На. Вона знала кожен куточок цієї сцени, тому могла виступати з заплющеними очима.
Але сьогодні, сестриця На була дуже збуджена й захоплена, неначе вперше йшла на побачення з хлопцем - хоч і вийшло все не найкращим чином, але сам процес напевно коштував того, щоб його пам'ятати.
Після того як відвідувачі бару зрозуміли понад 200 знайомих і незнайомих осіб, сестір На кріпка стиснула мікрофон.
Щоб уперше виконати пісню, вона дуже багато готувалася і неодноразово тягала групу Блудіння на репетиції.
Хоч старшій Ціні підтримував її і ні в чому їй не відмовляв, але вона відчувала, що не могла облажатися, поставивши у незручне становище свого друга.
Тому вона ніколи не могла зривати свого голосу!
Позаду сестриці на Цинь Ханьян якраз виводив на сцену групу Блуд.
Вони збиралися акомпанувати сестрице На.
Останнім вийшов Лу Чен.
Коли Лу Чен прибув у Красденів, то не сподівався, що Цінь Ханьян покинув його місце в аранжуванні. Акомпанемент гітари на два такти був дуже простим і особливою роллю не грав у пісні, але все ж таки був важливим.
Це була, по суті, приємна пасха!
Хлоп! Хлоп! Блощиця--
Не встигла сестиця На почати співати, як в барі вже розступилися бурхливі оплески.
Серед людей, які прийшли підтримати співачку було дуже багато старих відвідувачів, який були знайомі з сестрічкою На, а також багатьох її друзів. Все вже знали, що вона збиралася вперше виконати нову пісню.
"Задавай жару, сесточка на!"
Розгнівались гарячі, палкі крики та свисти, які яскраво підняли всю атмосферу на новий рівень.
Від цього в кутках очей сестри На з'явився кришталевий блиск сліз.
Це була людина, яка пережила різні життєві бурі і в її житті відбувалися й підйоми, та спади. Не так просто було її розстроїти!
« Дякую, дуже вам дякую! »
Сетриця на глибоко вдихнула, а потім підняла мікрофон і сказала: « Дуже рада, що сьогодні ввечері так багато друзів прийшли підтримати. Я дійсно дуже рада з цього. Перша пісня, яку я виконаю вам називається Дякую тобі! "
Пісня "Благодарю тебе" була витвором софт-рока і колись у дев'яночних була популярною. Кульмінаційний момент мелодії був наповнений жовчністьм і енергією. Пісня була весела, у її словах полягала сила, яка веде тебе вперед до чогось кращого.
Сила засвоєння класичного твору не могла поблекти з плином часу, навіть більше торкалася сердець людей. До сьогодні на цю композицію було зроблено безліч каверів, і в барах Хоухая її часто можна почути у багатьох різновидах варації.
Лу Ченй теж колись тут співав "Благодарю тебе".
А манера співання сестріці На абсолютно відрізнялася від Лу Ченя. Сетриця На з детальною повнотою викрила емоційні переживання, які заклали в пісню. Своїм унікальним голосом вона змогла донести красу справжнього року.
"Благодарю тебе за те, що кожної хвилини мого життя ти зставляєш мені компанію, даруючи мені світло сонця, даючи заряд енергії!"
"Благодарю тебе за те, що ти мене підтримуєш без нарікань і жалю, рятуючи від темряви та не дозволяючи мені знову слабким стати!"
"Благодарю тебе!"
Завершилася пісня, і звідусіль лунали гучні оплески!
Незважаючи на те, що ця пісня була призначена для розігріву, сесточка На виконала її дуже незвичайно. Її навички та почуття досягли бажаного результату, показавши всім глибоким основи майстерності і досвіду. Її вважали альфа-жінкою серед виконавців Красоднєвого.
Багато відвідувачів були знавцями музики. Вони отримували задоволення, слухаючи пісні, тому не покусали аплодисментів.
« Дякую!»
Закінчивши співати "Благодарю тебе", сестра На поклонилася глядачам на знак вдячності.
Коли аплодисменти вщухнуть, вона продовжує: « Упевнена, багато хто вже знає, що далі я збираюся виконати нову пісню. Нову пісню, до якої я дуже довго готувалася!»
« Ця пісня написала для мене наш музичний талант Лу Чень! »
Сетриця на обернулася, подивившись на групу Блудниці Лу Ченя. У її очах була вдячність.
Маленький музичний талант — це нове прізвисько Лу Ченя, яке недавно поширилась у місцевих колах Хоухаю.
Середовище Хоухая було маленьким, тому якась новина розходилася швидко. Новина про те, що Лу Чень продав за надзвичайно високу ціну дві оригінальні композиції, з якими він виступив на музичному нічному заході, швидко розлетілася по місцевих колах.
Крім того, Лу Чен постійно виконував у Красодневі пісні « Ти мій сусід по парті» і « Золшка » — тому це було відповідно до свого змісту.
Сетриця На знову додала: « Якщо точніше, це прекрасний маленький талант!»
"Красивий маленький талант Лу!"
Одночасно розступилися оплески і сміх. Лу Ченй, соромившись схопився за гітару, встав і помахав глядачам рукою.
Вам не варто заграти з гарним, адже цієї ночі я не головне акторство!
Наступного разу задзвонила сумна увертюра.
Світло прожекторів націлився на сестрицю На, зробивши її центром уваги.
"Ця пісня називається Я хочу мати будинок."*
Вона стримано усміхнулася глядачам і, закривши півсторіччя, спокійно почала слухати подругу.
А потім вона цілком природно почала співати пісню, яку неодноразово репетирувала.
« Я хочу мати рідний дім,
Місце, не зобов'язане бути розкішним.
Щоб, коли змучена я,
Могла я згадувати про місце тому.
Я хочу мати рідний будинок,
Місце, не зобов'язане бути величезним,
Щоб у страшні хвилини життя
Я нічого не боялася.
. ..."
Чудова зворушлива мелодія, відкриті й правдиві слова пісні добре підходили для аранжування. Звуки музики разом з чудовим голосом сестриці На, наче ріка, влились у серця слухачів і зачепили їх за живе!
«...
Хто ж не хоче дому мати,
Але у когось його немає.
По обличчю стікають сльози,
Тільки витерти їх тихо можу я.
Заздрю Йому,
Після травми зможе Він повернутися додому,
Ну а мені однієї,
Одна доведеться шукати свій будинок рідної.
..."
Знову з'явився блиск сліз в очах сестри На. Вона заплющила очі, боячись, що сліз потече звідти.
Щасливі сім'ї завжди схожі, а у нещасних сімей свої власні нещастя. Сетриця На, без сумніву, походить з родини, яку можна було б зарахувати до найбільш нещасних. У дитинстві вона покинула дім і бродилася, за більш ніж 20 років так і не повернулася додому.
Тому що той будинок вже давно припинив своє існування і став лише довгим спогадом, яке хотілося забути.
Але в глибині душі вона прагнула мати свій справжній дім!
Сльози не втримувались, але акомпанемент і голос стали підняті та отруйними!
«...
Хоч ніколи не було у мене вдома теплого,
Але поступово виросла,
Потрібна була мені тільки любов,
І щоб про мене дбали,
Нікого звинувачувати я не можу,
Все залежить тільки від мене.
Хоч у тебе є будинок, там все в збутку,
Чому не бачу я твоєї усмішки,
Твердиш ти вічно, що немає кохання.
І все не повертаєшся додому,
З тобою одного ми віку,
Але з різною душею,
Дозволь мати мені будинок!
..."
У той час, як сестра наспівала голос і давала волю почуттям, вона ледве стримувалася, щоб не подивитися на відвідувачів, які сиділи перед нею, бо боялася, що її погляд видасть їй внутрішній досвід та страх бути відкиненою.
Її вже багато разів відкидали.
Під її твердою оболонкою оптиміста приховувало крихке і чутливе серце.
Після закінчення пісні лунали оплески — гарячі і ритмічні.
Багато людей вставали і з усіх сил аплодували, дехто навіть не міг стримати сліз.
Вони так само, як і сестиця На, багато років блукали по столиці, хоча деякі вже досягли успіху в своїй справі, на рік заробляли кілька сотень тисяч доларів, жили у великих апартаментах та закрили всі борги по іпотеці.
Але колись вони жили в підвалах, товпилися у метро, харчувалися день за днем лапшою швидкого приготування, стикалися з безліччю труднощів і невдачами, від щоденної важкої роботи їх тіла німіли, стаючи ходячими трупами.
І навіть тепер вони прагнуть мати теплий дім, турботливого чоловіка чи ласкову вродливу дружину і слухняних та розумних дітей. Вони хотіли мати можливість на вихідних усі сім'ї весело відпочити.
Що б ви не пережили на вулиці, дім завжди залишиться тихою гаванню і храмом, де можна загоїти рани!
У пісні « Я хочу мати будинок» відображувалося крик сердець усіх присутніх. Це викликало в присутніх неабияку реакцію і враження, ніби все це сталося на собі. Вони не могли стримати своїх почуттів!
« Я хочу мати рідний дім, місце, не зобов'язане бути розкішним!»
Лу Чен, сидячи на стільці і тримаючи в руках гітару, дивився на сестрічку На, а думки вже знісся далеко звідси.
У цей момент він несподівано сильно сумував за своїм домом!
___ lo pen_ назва_ слова_ файла_ документа
*Пісня: heАвтор слів і музики
Посилання на пісню: https:/ww.youtube.com/waatch?v=23Xsc3xFRSQ