༺ Практичне заняття (2) ༻
Професор Фернандо стояв у кінцевій точці. Він подивився на мене своїми звичними холодними блакитними очима.
Його асистент підійшов і зняв з мене браслет оцінки практичного заняття, бурмочучи: «Так, так, так…»
Він виглядав як зомбі — перепрацьований і виснажений до краю.
Професор Фернандо, який керував таким асистентом, був схожий на некроманта.
«Група F, практичне заняття завершено. Результати буде оголошено, а зворотний зв’язок надано через тиждень. Добре попрацювали.»
«Чи можу я розповісти людям зі своєї групи про це?»
Я запитав, адже всі вони були виключені.
«Це не має значення. У будь-якому разі я передам усім одразу перед початком занять завтра.»
Потім професор Фернандо сказав, що ми можемо йти додому. Алан і Етан, які провалилися першими, вже повернулися до гуртожитку.
Спосіб проведення оцінки практичних занять, а також конкретні оцінки були суворо конфіденційними. Тому не було потреби турбуватися, що президент студентської ради Аліса Керролл дізнається про щось підозріле, наприклад про Піхви Катастрофи.
Єдиним, що ставало публічним, були оцінки. Через тиждень результати вивісять у центральному холі Орфін-холу.
«Чи можу я цього разу сподіватися на кращу оцінку?»
Хоч я й зміг проявити себе лише один раз через Роуз, але все ж переміг фінального боса.
Хіба не можна мати хоч трохи очікувань?
Звісно, тепер, коли в мене достатньо гелів і я вже перевірив ефективність Піхов Катастрофи, мені не було потреби особливо перейматися результатами цієї оцінки.
Та все ж було б приємно отримати хорошу оцінку.
Я вийшов із зали Каліс. Яскраве сонячне світло, що лилося зверху, було настільки сліпучим, що я на мить прикрив очі рукою.
Все тіло відчувалося незвично легким. Це нагадало мені часи в старшій школі, коли після піврічних іспитів ми йшли додому раніше.
Але зараз не час розслаблятися. Треба було негайно починати тренування.
Я ледь зробив кілька кроків від зали Каліс, як хтось гукнув: «Зачекай!»
Це був різкий, але водночас ніжний голос молодої леді.
«Як ти це зробив?»
Це була Роуз, яка запитала мене. Вона стояла в тіні будівлі, схрестивши руки й свердлячи мене поглядом.
«Що?»
Я знав, про що вона, але навмисне прикинувся дурником.
Цок.
Роуз ступила крок до мене, на лобі проступили вени.
«Я не розумію, як ти, плебей E-рангу, зміг перемогти Тауро! Навіть якщо це ілюзія, я не бачу, як ти міг перемогти щось настільки потужне! І взагалі, що ти, чорт забирай, зробив? Немає жодного шансу, щоб ти, E-ранг класу D, найнижчий з найнижчих, уже міг використовувати магію п’яти зірок!»
Її голос був наповнений сльозами, а спосіб, у який вона намагалася це заперечити, виглядав справді жалюгідно.
Мабуть, це її звичка відновлювати самооцінку, принижуючи інших.
Але її гордість була розчавлена перед людиною, яку вона зневажала найбільше.
Вона, напевно, була в розпачі від того, що інша людина так легко перестрибнула через стіну, яку вона сама не могла подолати.
Тому вона намагалася заперечити мене, щоб приховати власну слабкість. Інакше вона б розвалилася.
Я часто бачив таких людей у Сіллім-доні¹. Ці діти точно не склали б іспит.
«Ти ж поступився мені сто разів, чому не врятував мене, коли мав засіб перемогти ворога? Ти що, жартуєш?»
Але в цьому була дуже гарна наука.
У чому секрет щастя? У тому, щоб не сперечатися з дурнями.
«Як хочеш.»
«Е-е…!»
Коли я холодно глянув на неї, обличчя Роуз почервоніло від гніву до сліз. Цікавлюся, чи вона просто втратила дар мови від злості й фрустрації.
Що ж, я впевнений, вона й сама розуміла, наскільки жалюгідно звучить.
«Ах, уууу…!»
Роуз скрипіла зубами й тупнула ногою.
Схоже, їй більше не було що сказати, тож я просто знову рушив далі.
Ти залишайся внизу.
А я піду нагору.
Професор магічного факультету Академії Мархен мусить досконало знати всі теорії магії.
Фернандо Фрост став штатним професором магічного факультету Академії Мархен у ніжному 25-річному віці виключно завдяки своїм теоретичним здібностям.
Навіть в Академії Мархен, яка збирала найкращі таланти з усього континенту, його вважали об’єктом заздрощів. Він був обдарований великим інтелектом, видатною зовнішністю та вмінням читати лекції, які звучали в вухах.
Такий майже ідеальний вигляд Фернандо був результатом його суворого догляду за собою та одержимості.
Його зовнішність була бездоганною. Сидячи на стільці, він тримав спину рівно, поставу — ідеальною. Він не міг виглядати недбало навіть тоді, коли ніхто не бачив.
Кожен його рух мав бути гідним, як і личить елітному професору елітної академії.
Глибока ніч. Дощ барабанив по вікнах.
Звук дощу порушував тишу ночі.
Фернандо сидів в офісі в Орфін-холі — будівлі магічного факультету — й переглядав результати практичного заняття.
Тим часом усілякі документи акуратно вишикувалися в повітрі. Фернандо утримував їх у повітрі за допомогою магії телекінезу.
Стук.
Почувши стукіт у двері, Фернандо підняв голову.
«Аааа…»
«Марко. Заходь.»
Марко, чоловік-асистент із каштановим волоссям, ступив до офісу. Його бездушне обличчя зовсім не нагадувало людське.
Він підійшов до місця, де сидів Фернандо, і передав йому папери.
«Угу.»
Марко видавав зомбі-подібний стогін, коли Фернандо прийняв від нього документи. Це був звіт, що узагальнював результати практичного заняття кожного студента, включаючи оцінки й коментарі.
Він мав переглянути його, щоб переконатися, що немає жодних проблем, перш ніж відправити вгору по ланцюжку. Фернандо швидко проглянув, переконався, що явних проблем немає, і кивнув.
«Далі ось цей.»
«Угууу…!»
Коли Фернандо вказав на стопку паперів поруч, Марко видав звук, дуже схожий на крик. Але в асистента не було вибору.
Марко обома руками підняв стопку паперів, що була настільки високою, що закривала йому верхню частину тіла, і важко поплентався з офісу.
Сьогодні також йому доведеться не спати всю ніч.
«…….»
Фернандо гортав папери, швидко читаючи їх за допомогою магії телекінезу.
На сьогоднішньому практичному занятті він відповідав за залу Каліс. Як і інші екзаменатори, він спостерігав за ходом оцінки кожної групи через кришталеву кулю та посланця.
На цьому практичному занятті його роль полягала в тому, щоб керувати оцінкою.
Щоб не виникло жодних проблем під час оцінки.
Якщо щось піде не так — виправити.
І виводити виключених студентів з поля.
Зараз він оцінював студентів після перегляду відео практичних занять з кожної локації.
Цього разу першокурсників магічного факультету важко було назвати «нефритовим поколінням», але як і щороку, серед них були необроблені діаманти.
«Перше місце — Люс Елтанія.»
Люс Елтанія, перше місце магічного факультету. Її об’єм мани був приголомшливим. І контроль мани, і сила елементальної атаки — бездоганні. Під час практичного заняття вона легко знищувала ілюзії монстрів за допомогою магії води.
Однак її оцінка за співпрацю з товаришами по команді була нульовою через брак соціальних навичок. Навіть коли товариші по групі ставилися до неї дружньо, вона залишалася цинічною.
На полі бою не вижити наодинці. Слабкістю Люс Елтанії була її некооперативна, догматична поведінка.
«А друге місце — Кая Астреан…»
Кая Астреан, першокурсниця й друге місце магічного факультету. Друга за об’ємом мани після Люс Елтанії.
Її навички також були бездоганними, але вона була нещасною геніальною дитиною, що завжди перебувала в тіні Люс Елтанії.
«Сіель Карнедас мусить задуматися.»
Сіель Карнедас, студентка топ-рівня магічного факультету, не виявила жодного каяття за те, що завдала шкоди товаришам по групі.
Вона навіть посварилася з Іаном Фейрітейлом, який був в одній групі з нею.
Навіть якщо її магічні навички чудові, така роз’єднуюча поведінка негативно впливала на оцінку співпраці.
«Матео Джордана досить непоганий.»
Матео Джордана, один із топ-студентів магічного факультету, був предметом пліток серед студентів. Всупереч чуткам, у нього була старанна сторона.
Порівняно з Люс Елтанією чи Каєю Астреан, він був слабшим.
Під час практичного заняття він використовував ефективні тактики, ціляючись у слабкі місця демонічних істот.
До того ж у нього була харизма, що змушувала членів команди його слухатися. Він мав якості лідера.
«Трістан Гамфрі… має талант до магії, але в нього купа проблем.»
Трістан Гамфрі — ще один видатний першокурсник магічного факультету. Хоча його елементальна магія була потужною, йому було над чим працювати.
По-перше, серйозною проблемою було те, що він просто відстрілювався потужною магією, не аналізуючи слабкості демонічних істот.
Хоча сила його магії була достатньою, щоб знищити ілюзії демонічних істот, у розділі оцінки «чи бився він з урахуванням ефективності магії» він заслужив найгірший бал.
До того ж через престиж своєї сім’ї він змушував студентів йому підкорятися. Його оцінка за співпрацю також була нульовою.
Під час оцінки студентів Фернандо зупинився на матеріалах групи F практичного заняття.
«Цей хлопець…»
Якщо обирати студента, який найбільше виділився сьогодні, то це однозначно студент-чоловік на ім’я Ісаак з класу D.
Сріблясте волосся з блакитним відтінком і криваво-червоні очі. Це був той студент, який на занятті з вимірювання мани показав E-ранг і чітко закарбувався в пам’яті Фернандо.
Сьогодні цей студент використав 5-зіркове заклинання [Вибух морозу]. Рівень майстерності здавався низьким, але факт був беззаперечним.
Схоже, він використав магічний інструмент. Чи існує магічний інструмент, здатний вигравірувати 5-зіркове магічне коло?
Світ магічних інструментів був величезним, тож Фернандо не міг легко визначити. Однак зі здорового глузду існування магічного інструменту, здатного вмістити 5-зіркове заклинання, було аномалією.
Теоретично проблем не було. Якщо кількість магічних кіл у інструменті надзвичайно велика, а міцність дуже висока. Але цей рівень мав бути неймовірно високим, щоб витримати 5-зіркову магію.
Іншими словами, структурні проблеми інструменту неможливо було обійти. Однак головною проблемою був користувач цього магічного інструменту.
Важко було вкладати в магічний інструмент щось вище 3 зірок. Бо магічні кола 4-5 зірок були набагато складнішими, ніж 1-2 зірки, і вимагали зовсім іншої кількості мани для зберігання.
Це означало, що навіть якщо магічний інструмент містив магію 3 зірок або вище, користувач мав уміти використовувати цю магію, щоб складне заклинання активувалося. Інакше тригер не спрацював би. Винятки належали до сфери неможливого й не варті були обговорення.
Можливо, професори-екзаменатори вже переглядали книги, намагаючись визначити, що за магічний інструмент використав Ісаак. Запитати напряму було б важко, бо контакт зі студентами щодо змісту іспиту заборонений Пактом Маркса.
Фернандо теж був зацікавлений, але й він не був винятком із заборони.
«Оцінка мани була лише два місяці тому. Які шанси, що студент з маною E-рангу вивчить 5-зіркову магію всього за два місяці?»
…Не неможливо. Але надзвичайно, жахливо низька ймовірність.
Якщо він спочатку був генієм, який просто не усвідомлював цього…
Чи можливо, що він усвідомив свою геніальність лише після вступу до академії?
«Це ж не роман і не п’єса…»
Невже може бути така драматична історія?
Фернандо погладив підборіддя, роздумуючи, а потім похитав головою.
Такий студент міг існувати. До того ж оцінки цього студента останнім часом стабільно зростали.
Також був запис, що він нещодавно одним махом погасив усі свої банківські кредити, включаючи відсотки на момент погашення, не чекаючи кінцевого терміну й не сплачуючи накопичені відсотки.
Він, мабуть, старанно працював. Можливо, це був випадок пробудження магічного таланту.
Це ж престижна Академія Мархен. Тут нічого не було неможливим, яким би блискучим не був студент.
«…»
Професор Фернандо вирішив, що цього разу краще дати позитивну оцінку.
Він додав особистий коментар до зворотного зв’язку Ісаака.
[Ісаак — студент, який демонструє виняткове зростання. Він схильний сильно покладатися на магічні інструменти як альтернативу власній мані, але з огляду на момент використання, його реальна бойова здатність заслуговує позитивної оцінки. Однак як першокурснику йому, здається, необхідно максимально утримуватися від використання магічних інструментів і зосередитися на розвитку здатності ефективно застосовувати чисті власні здібності.]
Студенти, які демонстрували потенціал, були цікавими для спостереження. Окрім Ісаака, Іан Фейрітейл, якого також оцінили як E-ранг за маною, останнім часом також демонстрував неймовірне зростання.
«Це весело…»
Спостерігати, як ростуть студенти, яких ти навчаєш.
Це був улюблений аспект роботи Фернандо як професора академії.
¹ Сіллім-дон — адміністративний район району Кванак у Сеулі, Корея. Тут розташований Корейський національний університет, що, найімовірніше, і мав на увазі Ісаак.