- Та не хвилюйся ти, ти ж швидкий, так використовуй свою швидкість. - Ґарп поплескав Ґурена по плечу. - Хоча повинен визнати, що бій може затягнутися. Якщо що, я тобі на підмогу пришлю Ґару.
У цей же момент магмовий гігант видав якийсь гучний бурчачий звук, а динозавр йому відповів таким самим звуком. У наступні мить зіниця динозавра трохи змістився, і здавалося, що він дивився на когось з нас.
- Чорт, а він все ще пам'ятає, що я його вдарив.
- То чого ти чекаєш? Нападай вже. - Раптом зіниця динозавра змінилася. Замість чорного тепер він подібний до дикого звіра або, мабуть, на око саурона.
Наступного дня його величезна нога просто вирішила нас розчавити. Титан вважає, що ми жалюгідні букашки, хоча з його ростом це зрозуміло.
Гурен відразу вийшов з траєкторії польоту цієї величезної ноги, нарешті почав атакувати. Через розмір, який мали ці двуя, блискавиця, яка могла б вбити звичайної людини, для них буде дозою малою. Тому то Гурен перший же блискавицю позначив прямо в очі магмовому гіганту.
Баз*
Блискавка потрапила в величезні очі гіганта, змушуючи його рикнути від болю. Гурен радіючи своєму успіху, вирішив вдарити блискавкою ще й динозавра, але побачив, що той вже стоїть з закритими очима.
- Ублюдки. - Гурен намагався кілька разів пробити товсту шкіру динозавра, але титану здавалося просто насрати. У той же час, роздратований магмовий титан поклав свою руку на груди і пробив пальцями камінь на своєму тілі. Наступного разу камінь почав швидко червоніти, поки не перетворився на магму, яка вже повільно стікала по його руці.
Одним рухом, титан просто кинув величезний шматок магми в Гурена, до того ж на шляху були ще й ми. Вирішивши перевірити свою здогадку, що за бронею у нього може бути м'яка шкіра, я обламався. За кам'яною бронею була луска, яку в гігантів дуже важко пробити.
- Ґарп, ти не думав, що якщо сюди прибуде флот дозору, то він миттєво уб'ється про них? Я вже не кажу про тих гігантів, що були раніше. - Ґарп на моє питання тільки кивнув і ми разом пішли з траєкторії польоту магми.
- Якби ці дві вийшли на поверхню, боюся, що вони б зробили занадто багато проблем. Довелося б посилати адмірала, щоб забрати їх. Хоча можливо, що кілька віце-адміралів теж впораються
У той самий час у окрузі можна було чути тільки блискавки Гурена. Як і в тому самому, то в іншому місці він все намагався знайти якесь слабке місце у титанів, крім їх очей. Звичайно, якщо так і продовжитися, то Гурен рано чи пізно знайде хоч щось, значить титанам потрібно щось зробити, але магмовий поки просто сипався шматками лави, а той схожий на динозавра мовчки і з закритими очима стояв на місці.
- А пам'ятаєш, як інші гіганти ось так просто стояли і дивилися? Ти думаєш, що він вигадує, як боротися з Гуреном.
- Эх... Не знаю. Я бачу тільки те, що Гурен швидше за все не впоратися один, якщо він і знайде слабке місце, то йому доведеться бити в нього принаймні кілька хвилин, а вони ще й воля озброєння то володіють. Це вороги не його калібру, навіть мені б довелося витратити деякий час на них. Можеш допомогти йому.
- Добре, я ж можу використовувати фрукт? - Ґарп тільки кивнув головою, і я відразу з'явився поруч з Гуреном. - Знайшов слабке місце? - Я виставив руку перед собою і створив чорну діру, яка поглинула атаку лавою.
- У того з фруктом поки що немає, а у другого жаби. Потрібно тільки пробити його волю озброєння, тоді і можна буде атакувати його.
- Непогано, тоді займемося поки їм, а магмового залишимо на потім. Головне тільки, щоб вони королівську волю не використовували. - Зібравши за час розмови в руках темряви, я випустив її всю в обличчя динозавра, щоб відволікти, а потім разом з Гуреном вдарив його в жаби. Хоч через свої розміри здавалося, що його неможливо зсунути, але наша спільна атака змусила його відступити на крок.
- Охреніти, це вже досягнення. - Гурен був трохи шокований, коли ми змогли відтіснити титана, а мені ж знову довелося блокувати атаку магмового велетня. - Якщо це все, що вони можуть, то буде легко.
- Не покладайся на це. Вони спостерігають і вчаться, так що не розслабляйся. - У голові ж з'явився спогад про те, як Гарп говорив, що фруктовики типу логіки можуть посилювати свої атаки. З маленькою усмішкою я почав заряджати темряву у своїх руках. - Пам'ятаєш, як я знищив половину флоту? - Гурен кивнув головою і випустив кілька блискавиць в обох титанах. - У мене є ідея, як цю атаку можна посилити.
- Що потрібно зробити?
- Я буду заряджати атаку дві хвилини, так що відволікай їх. Після того часу, я заблокую силу фрукта у магма. Я не знаю чи зможу перемогти цю атаку, так що коли у нього впаде броня, спробуй знайти слабке місце.
- А що з другим?
- А другому я вдарю у жаби, так що мені потрібно, щоб вони не розходилися далеко. - Я відразу втік від гігантської руки динозавра, і продовжував збирати темряву у всьому своєму тілі. Мій план був у тому, щоб посилити атаку темрявою своєю волею озброєння. І хоч моя дистанційна атака волі не така сильна, але вже може проломити залізну грушу.
За час, який я витратив на накопичення сил, мені часто доводилось ухилятися. Навіть коли я був на висоті 100 метрів, один з титанів намагався дострибнути до мене або кинути шматок магми.
Але, як і казав Гурен, все було справді легко. Гіганти з якими нам доводилось боротися раніше примушували мене більше бігати, ніж ці дві. Єдине, що у них на прекрасному рівні - це їхня сила і командна робота. Серйозно, техніки, які виконували ці двоя змусили мене соромитися Ґурена і Хіну за їхню роботу в команді.
- Час вийшов! - Крикнув я Гурену, щоб нагадати йому про план, а сам намагався втримати шалену силу у своїх руках. З часів бази G9, де я вперше показав цю техніку, коли нищив ворожий флот, мій контроль над силою фрукта збільшився, тому я зміг зібрати набагато більше темряви, а отже і атаку буде в багато разів сильніше.
Використовуючи сору, я миттєво з'явився прямо перед відділенням тіла магми титану, де не було його броні, а також де його луска була найбільше покалічена і торкнувся його. Його сили були заблоковані, а броня на ньому почала дуже швидко тріскатися.
Швидко викинувши погляд на другого титана, я спрямував другу руку на його жаби.
- Від мене ще що ні будь потрібен? - Гурен з'явився поруч зі мною. Я ж похитав головою, і подивився в його очі.
- Зосередься, чи вони після цього помруть. - Відразу після цих слів, з моїх рук зірвалася темрява разом із безконтактною волею озброєння. Темрява проковтнула обох титанів. За допомогою волі спостереження я міг помітити, що їх обох відкинуло на сотні метрів.
Наслідки цієї атаки були відразу помітні на титані, який був схожий на динозавра. Вм’ятина, що з'явилася на місці жаби, не була добре представлена. Його тіло так само протягнуло по землі, а також кілька разів занурило в магму.
Що сталося з магмовим титаном, було важко сказати, але моя найсильніша атака фруктом точно мала поранити його. Раніше я думав, що витягнути фрукт із живого тіла титана, але не міг сказати, які міцні ланцюги з силою фрукти він мав.
Через хвилину, коли темрява розсівалася, я міг подивитися на результати. Динозавр зараз валявся на землі, а його ноги були у магмі. Важко було сказати, вона на нього хоч якось впливає, але він поки не встає. Магмовий гігант просто валявся на кам'яній підлозі без своєї броні. Без неї він був схожий на якогось рибо-броненосця, з уваги ран особливо не видно, але на місці, де я і вдарив його, у нього можна було побачити тіло і кілька лусочок, які впилися в неї.
- Сильно... - Гурен в шоці дивився на двох титанів.
- Тепер у них є вразливе місце. Займися магмовим титаном, а я спробую розібратися динозавром. - Гурен тільки кивнув головою, і перевернувся в блискавицю, полетів до титану.
Я ж зайняв руки за спину, почав випускати вибухи темрявою в доповненні до сору, щоб швидше дістатися свого титана. Я дістався до нього за кілька секунд і подивився на його валяючі тіло. Не можна було побачити наслідки моєї атаки, оскільки він лежав на животі, закривши свої жаби.
Однак відкривалися чудові краєвиди на покалічену спину. Через те, що його через мою атаку вертело з боку в сторону, то і нашкодив я йому набагато сильніше. Декілька плавців, що мали на спині виплюнуті під неприродним кутом, а один був просто вирваний.
Не знаю щодо його ніг, які прямо зараз були в магмі, але воля спостереження каже, що його ноги ніяк не змінюються, точніше не течуть або просто згорають, з ними нічого не відбувається.
- Може лава не може пропалити його сильність шкіри... Мабуть, недостатньо висока температура магми. - Я з сумнівом подивився на магму і тіло титана. У далечині почувся голос блискавки, і навіть хриплий титана.
Я ж, щоб не витрачати час, вирішив створити чорну діру в руках. У мене немає наміру вкинути до неї титана, врешті-решт у мене не вистачить контролю для створення такої діри, я ж просто хочу створити діру, як можна більшого розміру, і насильно привести її в хаос, щоб вона була схожа на бомбу. Така атака набагато слабша від звичайної бомби з темряви, але її можна створити за кілька десятків секунд. Я міг би просто покрити землю під титаном, поки він на землі, так він навіть не зможе вирватися, але досвід з Кінгом дав мені зрозуміти, що до ворога, який все ще живий і який сильніший тебе, краще не підходити близько.
Коли в обох моїх руках були дві чорні діри достатнього розміру, я почав робити їх нестабільними, поки чорна діра не почала поводитись ненормально і чорний дим не прийшов у стан хаосу.
У той же час титан видав глибокий рик, і почав повільно рухати пальцями. Оскільки я не міг дати йому себе в руки, бо він може використати королівську волю і на короткий час послабити мене, то швидко візувався до його спини, де у нього була найбільша рана, а саме на місці плавця.
Я вбив цю величезну бомбу з темряви прямо до рани титану, і відразу пролунав великий вибух. Тітана знову був поглинутий темрявою, а він сам зробив своїм тілом велику діру в підлозі, навіть магма почав повільно затікати до неї.
Ця атака була слабшою, ніж та, яку я випробував на Кінгі, але прямо зараз я і намагався атакувати противника слабкіше Кінґа, до того ж вдарив в саму рану титана.
- Сподіваюся я зламав тобі хребет, виродку.