Влада черв'яка. Глава 42.2
Зимова праця
- Якщо це так, то я згодна. Я все розумію.
Після того, як я кивнула на знак згоди, розмова перевели на мою частку прибутку і Лютца.
- Для кожної шпильки ваша частка складе близько п'яти середніх монет після відрахунку вартості матеріалів і моєї комісії. Я поставив ціну вище, ніж зазвичай, оскільки це нове слово в ремісі, і ніхто не зможе замовити їх більше.
- Навіть п'ять середніх мідних монет багато? Хіба це не означає, що ми дійсно обікрали лідера гільдії заради шпильки Фрейди?
За ціну, за яку домовлявся Бенно з лідером гільдії, наша частка мала складати п’ять маленьких срібних монет. Це стократний дохід.
Ціна була заснована на початковій пропозиції цього старого виродка, тож не хвилюйтеся про це.
- ... Отже, і скільки ж ми будемо зазвичай отримувати?
Минулого року я допомагала Торі з її ручною роботою за плетенням кошика, але нам обом ніколи не давали таких грошей.
- Для таких речей, як зимова робота, ми, купці, беремо нашу комісію, потім майстер швейних або ремісників також бере свою частку, тому сума, яку люди насправді роблять речі, отримують близько однієї середньої мідної монети за предмет, я думаю? Оскільки це замовлення йде прямо до вас, не проходячи через майстерню, ваша частка буде вище.
- Що? Одна середня мідна монетка... Така маленька частка?
Після того, як мій перший шок пройшов, я згадала, що речі, які люди в Японії робили вдома для невеликого додаткового доходу, також були досить дешеві. Щось на зразок бісерного браслетика стоїть щось подібне до 50 ієн (п/пі: десь 28 рублів). Якщо так подумаю про це, то одна середня мідна монетка вже не є такою вражаючою. Отримування п'яти монет насправді з ряду он виходить.
- У магазинах єдині люди, які можуть купувати або продавати речі - це в основному самі майстри. Однак розміри цього майстра можуть трохи змінюватися. Мейн, чи у тебе немає ніякого досвіду в цій справі?
Оскільки я сказала, що ми можемо зробити заколки протягом зимової роботи, він запитав, чи рана знаємо вже, як все влаштовано? Я подумала про те, що сталося минулого року.
- Минулого року я допомагала старшій сестрі Торі з її роботою. Я працювала без будь-яких фактичних знань про те, скільки коштує наша робота або які комісіонні, і я не бачила ніяких грошей з цього. Ах? Зараз, як тільки я задумалася над цим, адже ми щось продавали, а для цього нам потрібно було членство в гільдії, так? Цікаво, це моя мама там зареєстрована?
Торі і мені ця робота були моя мама, але я ніколи не чула, щоб вона згадувала про походу в гільдію торговців. Коли я сказала, що пішла туди, вона запитала про це як про щось дуже рідкісне.
- Так, так адже твоя мама керує вуличним ляльком, чи не так?
- Ні, вона працює звичайним барвником.
Якщо все так, то це була, мабуть, робота, яку вона отримала на зиму. Оскільки кожен працівник просто отримує продукти, які йому доручили, не потрібно реєструвати кожного з них у гілдії торговців. Нічого страшного, якщо тільки один майстер зареєструвався, як представник майстерні.
Здається, що менеджери в таких місцях, де працюють майстри, повинні займатися фактичною купівлею та продажем речей, тому окремі працівники можуть і не бути зареєстровані у якості торговців. Замість цього, самі майстри реєструються в різних механізованих гільдіях.
я вперше про це чую. Якщо б мені допомагали зробити шпильки, то було б це тільки після того, як вони виконують свої квоти.
Іншими словами, минулого року моя мати отримала завдання на роботі, і Торі допомогла їй з цим, а в свою чергу я допомагала Торін.
- Що ви робили?
- Я робила такі речі, як ця. Ця перша, яку я зробила, так що вона дуже проста, але я також робила інші, з якими я допомагала у вільний час, вони набагато складніші.
Я з гордістю підняла свою переносну сумку, щоб показати її. Бенно у відповідь посміхнувся, потираючи віскі.
- У чому справа? – запитала я.
- Так це знову була ти?
- А?
Чому він сказав "правді"? Я задумалася над цим і думала, що вже бачила цю гірку посмішку. Я знову зробила щось погане?
- Я пам'ятаю, що серед усіх кошиків, які продавалися ближче до кінця весни було і деяку кількість тонко прикрашених сумок. Протягом зимових робіт, якщо хтось не зможе впоратися з кількістю речей, то їхній дохід не сильно зросте. Оскільки вони працюють швидко і не звертаючи уваги на якість, то продаються дуже багато грубих пліткуватих кошиків, тому я боюся, що твої дійсно занадто сильно виділяються.
- Нееет!
У вільний час я намагалася робити складні сумки, а потім навчила і Торі як їх робити... Ніколи не думала, що вони будуть так виділятися на ринку.
- Я хотів дізнатися, хто їх зробив, і я міг би відстежити майстерню, з якої вони прийшли, але оскільки потрібно було б перевірити всіх зимових роботах, я так і не зміг визначити конкретний майстра, який їх створив.
- Ах, це добре... Ви так і не дізналися...
Я добре знаю, що я трохи інша, тому намагалася приховати себе від цього світу наскільки це можливо, але в мене є відчуття, ніби насправді це неможливо.
- Ця сумка, яку ти зробила для себе звичайно ж настільки добротна, наскільки ти вмієш робити, не думаю, що вона виділяється і виглядає якось ненормально, адже на ній немає ніяких прикрас, так що я до цього моменту і не розумів, але ... Здається, що кожну загадкову річ, яку я бачив за останні півтора року або близько того, зробила ти, Mейн.
Сніжна сумка, шпильки, простий шампунь, папір... Тепер, коли я взяла їх до уваги, то стала дедалі більше хвилюватися. Тепер, почувши точку зору Бенно, я не можу сказати, що мої дії були схожі на вчинки людини, яка хоче залишитися в тіні. Я почувалась настільки ганебно, що навіть не знала, як поводитись.
- ... Мені дуже сильно шкода, напевно.
- Ну, яка різниця. Є речі більш важливі, схоже, що у тебе є талант робити речі вигадуючими в вільний час. Шпильки просто зроби з тим же дизайном, що і у першої. Не змінюй їх як тобі заманеться. І це остаточне рішення. Поняла?
- Я поняла. Вони будуть кольорові, але всі матимуть один дизайн.
Я ніколи б не подумала, що сумки, які я зробила минулого року, будуть виділятися так сильно, і я безумовно не хочу, щоб нові шпильки виокремилися настільки ж жахливо, як ті, котрі я створила для Фрейди. Я можу уникнути цю проблему повністю, просто переконавшись в тому, що дизайн кожної шпильки відповідає іншим.
- Я думаю, що ми закінчили всі справи, про які нам потрібно було поговорити. ти ж сказала, що хочеш зимувати? Я позичу тобі дещо, коли повернешся додому вивчимо це краще.
- ...Що це таке?
Коли я подивилася на дерев'яні записи, які він мені передав, він міцно вщипнув мене за щоку.
- Коли ти повернешся додому! Поняла?
- Йей!
- Боже правий. Ти можеш повернути це, коли твоя температура впаде. Повертайся додому і поспи трохи. Лютц, доглянь за цим ідіотом. Вона схожа зараз на того, хто потрапляє в якусь подію, по дорозі додому, тому що вона дуже зайнята читанням.
Раптом я згадала той час, коли була ще Урано, і поверталася додому зі школи з носом у книжці та потрапила під машину.
Коли ми від’їжджали, Марко дав нам кошик, який він приготував для нас. Ми пішли додому, а Марк проводив нас з дуже стурбованим виразом обличчя. Ми почали повільно йти, неквапливо. По дорозі я запитала Летца про дещо, що я хотіла б обговорити з ним, перш ніж я застрелю в ліжку на деякий час.
- Гей, Летц, щодо розділення роботи по шпиляках...
- У чому справа?
- Оскільки кольорова частина займає набагато більше часу, ніж робити основу для них, як ти думаєш, може ми поділимо прибуток, мені три монети, тобі дві?
- Звучить непогано. Якщо ми говоримо про час, який займає робота, я б погодився і з чотирма до одної, думаю.
Якщо ми просто говоримо про час, тоді Левца сказав пропозицію трохи краще, але в мене є кілька інших причин просити три до двох.
- У цьому випадку, оскільки твоя арифметика настільки жахлива, давай дотримуватися три-две.
- Моя арифметика?
- Верно! На цей раз кожен з нас візьме одну монету в якості своєї комісії, а також ми можемо взяти зверху дві середні мідні монети за кожну кольорову частину і по одній монеті за кожне ядро шпильки. Чому б нам не змусити наші сім'ї робити їх?
- А? Наші сім'ї?
Лютц з сумнівом нахилив голову, ніби поняття не має, що я таке кажу. Я все ж продовжувала.
- Так! Якщо подумати про мою власну швидкість роботи з кольоровою частиною, я не думаю, що я могла б зробити більше тридцяти їх за місяць. А так ми були б у скрутному становищі, але інша справа - якби в нас було багато шпилечок, як щодо того, щоб залучити і наші сім'ї, аби ми почали робити понад тридцять шпилек на місяць? Тоді ми зможемо взяти за них комісію.
- І це означає, що ми можемо стати торговцями?
Левц, пригадуючи нашу попередню дискусію про різницю між торговцями і ремісниками, здається, зрозумів, до чого я намагаюся прийти.
- Добре, хіба ти не хочеш почати поводитися як містер Бенно? Ти повинен старанно вчитися, щоб стати хорошим учнем торговця. Я думаю, що неможливо робити шпильки по частинах. Хоча, якщо ти зробиш щось повністю сам, то я думаю, що ти зможеш робити все що захочеш з грошима, які ти заробив на цьому.
Це ефективно збере гроші від наших сімей, але так я не відчуваю себе дуже комфортно, проте ми ж збираємося стати торговцями. Якщо ми не дамо нашим сім’ям такі пільги, то не зможемо заробляти на життя в найближчий час.
Після того як я пояснила йому все це, Льюц подивився на землю деякий час, але незабаром твердо підняв голову.
- ...Я спробую так зробити.
Оскільки саме я буду робити кольорову частину, нитки для цього повинні бути в моєму домі, тому Летц доніс їх до наших дверей. Звичайно, моя сім’я була настільки шокована через те, що ми прийшли додому з такою великою кількістю ниток і перестали працювати над зимовими приготуваннями.
- Лютц, для чого всі ці нитки?
Чи знаєш, чому ти питаєш про цього лютця, а не свою власну доньку?
Після того як я розповіла про різницю між довірою до нас, то почала пояснювати.
- Ці нитки для виготовлення шпиля. Тому що Бенно збирається купити готовий продукт у нас, він купив нитки для нас заздалегідь. Це сире для моєї зимової роботи, так що не використовуйте їх самостійно!
- Я зрозуміла, — сказала мама. - Ще раз дякую, Летц. Ось, з'їж це, це так смачно!
Вона простягнула Льотцу пляшку, наповнену варенням, яке вона щойно закінчила робити. Льотц з радістю взяв її, блискучи посміхаючись, а потім пішов підстрибуючи додому.
- Я віднесу це в комору, - сказав батько, — так що Мейн, йди спати.
Він підняв кошик, повний ніток, щоб віднести її в комору, проганяючи мене до спальні.
- Ох, хоча б, дай мені спочатку помитися! Я не милася вчора і сьогодні теж, тому я відчуваю себе так огидно.
- Саме вчасно, - сказала Торі, — вода тільки почала грітися. Я теж хотіла помитися, так що я принесу воду тобі.
- Дякую, Торі.
Минулого року я регулярно милася з Торі. Останнім часом вона переживала, що не миє більше трьох днів. Вона встановила банні приналежності в спальні у тому місці, яке було найближче до вогнища і, отже, найхолодніше. Коли вона пом’якшилась, то почала розмовляти з серйозним тоном.
- Мейн, минулого року ти взагалі нічого не вміла робити, так що я була дуже здивована, коли ти знайшла роботу самотужки.
- Цього року ви теж збираєтеся робити кошики? - Я запитала, макая рушник у ковші, а потім віджимаючи його.
Торі прибрала своє волосся, витираючи ділянку навколо своєї голови, пояснюючи мені свої плани.
- Так. Маміна робота коштує набагато більше, ніж я можу зробити на своїй. Я нарубаю дрова, які нам знадобляться для кошика і очищу всю кору.
- О, дійсно? То чи ти не мусиш сама виконувати свою роботу?
Хіба її майстер не доручив їй що-небудь зробити? Я з цікавістю схилила голову в сторону, бо я чула від Бенно, що вони працюють по квоті. Торі тихо хихнула.
- Це просто кишенькові гроші. Є й інші люди, які зроблять її достатньою кількістю, а деякі люди зайняті шиттям одягу для своїх сімей, так що це не обов'язково, розумієш?
- Ааах, виходить, що у кожного своє заняття.
Я подумала, що можу попросити Торі допомогти мені після того, як вона виконає свою квоту, але якщо їй дійсно не потрібно її виконувати, тоді мені цікаво, чи буде проблем з тим, щоб вона стала допомагати мені від самого початку?
Я мигцем подивилася на неї, широко посміхаючись.
- Цього року я роблю шпилі, подібні до тієї, яку зробила для тебе. Ми можемо заробити дві середні мідні монети за шпильку.
- А? Правда? Це ж багато грошей, так? І я теж можу допомогти?
- Так, давай працювати разом!
Коли я це сказала, Торі стала по-справжньому щасливою і збудженою. Її очі залисники при думці, що, якщо вона зробить багато шпиляк, вона зможе отримати трохи грошей.
- Эй, эй, Мэйн. Можу я якось допомогти підготуватися?
- Містер Бенно вже дістав нам всю нитку, а Летц зробить основу шпиля, так що нам не потрібно буде готуватися. Якщо у нас будуть тонкі голки, то все буде добре.
- Буде супер добре, якщо нам не доведеться спочатку робити якісь заготовки, - сказала вона, радісно сміючись.
Її усмішка раптово завмерла. Вона моргнула один раз, потім вказувала на щось позаду мене. Коли я повернула голову, щоб подивитися, в чому справа, я побачила, що моя мати стоїть позаду мене, нахмурившись, поплескаючи однією рукою по обличчю, думаючи про щось з глибоко серйозним поглядом.
- Гей, Мейн. Як тільки я закінчу з твоєю новою сукнею, я ж теж зможу допомогти, вірно?
Льотц, що нам тепер робити?
Моя мама починає нервуватись.
Нам швидше всього знадобиться більше основ для шпилок.