Ви виграли? Ні. Ви прокинулись.
Темрява.
Потім світло.
Різке. Холодне. Стерильне.
Чорний Гей-Боксер розплющує очі.
Немає сонця. Немає моря.
Немає чемодану з грішми. Немає навіть… трусів.
Він — голий, прикутий до холодного металевого ліжка.
Навколо — металеві стіни, які пульсують слабким неоновим світлом. Стеля дихає.
В повітрі — слабкий запах хлору й озону.
— Це… в’язниця?.. — шепоче він. — Знов?
Двері відкриваються самі.
З динаміків лунає приємний жіночий голос:
— Вітаємо, учаснику #11435. Вас успішно евакуйовано з рівня "Карпати".
— Помилка: ви зберегли свідомість.
— Ваш прогрес буде використано в експерименті "Арена".
— Насолоджуйтесь перебуванням у системі TRANS-CORE: TERRA SIMULATOR.
— Че бля?..
У камеру заходить робот. Страшний. Високий. Без лиця. З м’якими руками.
На грудях напис:
"ПЕРСОНАЛ Т.І. №71"
— Підготуйтесь до гігієнічної обробки.
Гей-Боксер виривається з кайданів, але його вдаряє струмом, і він падає на підлогу.
У сусідній камері він бачить… когось знайомого.
Темна фігура. Худорлява. Знов у чорній сорочці.
— Ти… — шепоче Боксер. — Ти ж… здох.
Аніме-Красавчик.
— Ні. Я — резервна копія.
— Гра ніколи не зупиняється. Ані для тебе, ані для мене.
— Та пішов ти…
Красавчик лише усміхається.
— До речі… ми вже знайомі. Але не в цьому тілі.
Раптом з'являється проекція Кота.
Тепер він не сидить.
Тепер він — на троні.
Пухнастий. В уніформі.
На фоні — логотип транс-імперії. Стилізоване око в трикутнику.
— Привіт, діти.
— Я радий вас бачити у реальності.
Гей-Боксер ричить:
— Я тебе… розірву, мурчащий виродку!
— Спочатку виживи в новому раунді, — кіт мурчить. — А потім… поговоримо.
Камери освітлюються.
У сусідніх клітках — НОВІ ГРАВЦІ.
Тінями видно:
-
силует баби з мітлою
-
хлопця в костюмі священика
-
жінку з пістолетом
-
двійника Бокера… лише з рожевим бантом
— Ласкаво просимо в Рівень 2.
— Гра починається.