Після цього у нас з ним було багато «па-па-па» моментів.
Незабаром я завагітнів, і ми обоє були дуже щасливі.
— Народи багато-багато маленьких крабів, – сказав він мені, — захопимо все озеро Янчен!
— Так! – амбітно відповів я, — Захопимо!
Він знайшов для мене багато дрібних рибок і креветок, і кожна з них була найвищої якості. Він сказав: «Вагітна омега повинна приймати добавки Омега-3». Омега-3 – це риб'ячий жир з глибоководних риб, який містить поживні речовини. Деякі речовини містяться і в прісноводних рибах, але їх вміст не такий високий.
Я дуже старанно харчувався, бажаючи народити найкращих крабів.
У цей період у озері ставало все менше і менше крабів. З настанням жовтня люди почали їсти крабові ікринки, і попит на самців альф ставав все сильнішим. Щодня багато альф з сльозами на очах прощалися з нами. У той же час було спіймано багато омег, тому що деяким людям подобаються вагітні омеги, які мають і крабову пасту, і крабові ікринки. Вони казали, що поєднання крабової ікри та крабової пасти дуже смачне.
— Нас… – занепокоєно сказав я до краба вагою 8 таелів, — Нас теж виловлять, так?
— Ні. – Він поцілував мене. — Крабовий фермер сказав, що ми двоє в безпеці, бо вони все ще сподіваються, що ми народимо хороших крабів.
Почувши це, я відчув полегшення і знову обійняв його, дивлячись йому в очі.
У той момент я зовсім не хотів бути цінним. У минулому краби, такі як я, які важили лише 2,5 таеля, тягнули вниз великі подарункові коробки з китайськими мохнаторукими крабами, тому що найменша подарункова коробка, ціною 200 юанів за 8 штук, мусила містити лише самців вагою 3 таеля. Тож якби мене поклали в таку подарункову коробку, інші краби мали б бути більшими, десь 3,2 або 3,3 таеля, щоб компенсувати це. Тепер, коли я став омегою, мене можна було продати за вищою ціною, але я не хотів, щоб мене купили.
***
Одного дня до озера Янчен приїхав багатий чоловік. Він попросив приготувати йому найкращу вагітну омегу і був готовий заплатити за це великі гроші. Крабові фермери показали йому кілька омег, але жодна з них його не задовольнила.
— А немає чогось кращого або меншого? – запитав багатий чоловік, нахмурившись.
— Ну… – На березі кілька крабових фермерів переглянулися: — Більше немає.
— Тоді продовжуйте шукати. Мені потрібно близько 2,5 таелів, – сказав багатий чоловік.
Звичайно, на той час ніхто з нас не знав про цю розмову.
***
Пізніше тієї ночі вийшов крабовий фермер і без особливих зусиль знайшов мене (вони встановили на мене пристрій для визначення місцезнаходження).
Він дістав свої інструменти і спробував виловити мене.
Мабуть, відчувши, що в атмосфері щось не так, краб вагою 8 таелів міцно обійняв мене, не залишаючи жодного проміжку між нашими тілами, і, природно, його також спіймали разом зі мною.
— … – Крабовий фермер роз'єднав нас, зітхнув, кивнув головою і сказав мені: — Я не хочу віддавати тебе іншим на поживу, але мені зараз дуже-дуже потрібні гроші.
— !!!... – Коли краб вагою 8 таелів почув це, його поведінка змінилася. Він усією силою штовхнув мене до озера, а потім кинувся бігом убік. Стоячи обличчям до крабового фермера, він вказав своїми клешнями на себе.
Краб вагою 8 таелів дуже добре знав, що він також дуже цінний.
Ми з ним не могли втекти, тож він вирішив зробити обмін.
Побачивши цю сцену, я поспішно потягнув я до нього і попросив швидко повернутися. Водночас я крикнув йому:
— Гей… ти здурів? Що ти робиш?
Але краб вагою 8 таелів вперто відмовлявся йти. Він сказав:
— Звичайно, я хочу захистити тебе і малих. Крабе вагою 2,5 таеля, пообіцяй мені, що в майбутньому з тобою все буде добре.
В той час крабовий фермер скептично запитав краба вагою 8 таелів:
— ...Що ти маєш на увазі? Ти хочеш, щоб тебе з'їли замість нього?
Він не міг зрозуміти нашу розмову і просто робив припущення, базуючись на рухах краба.
Краб вагою 8 таелів кивнув.
Крабовий фермер завагався:
— Але... багатій хоче з'їсти крабову ікру та крабову пасту... Ах, я просто запитаю його.
Сказавши це, він поніс нас двох до багатія в його кімнату і пояснив йому ситуацію, сказавши, що краб вагою 8 таелів є найбільшим у всьому озері Янчен.
— Це так цікаво. – Багатій простягнув руку і погладив панцир краба вагою 8 таелів. — Гаразд, я послухаюся і з'їм тебе. Зазвичай я нікому не створюю труднощів. Однак під час цієї подорожі я мушу скуштувати щось незвичайне.
Крабовий фермер відчував себе трохи винуватим, і його посмішка виглядала дуже вимушеною:
— Ну, е-е-е, ви можете забрати його сьогодні ввечері, тільки не кажіть іншим крабовим фермерам.
— Звичайно.
Після цього я був випущений крабовим фермером назад у озеро.
Але мій альфа ніколи не повернеться.
***
Після цього я почав більше їсти рибу, креветок і водорості, чекаючи на народження малюків через кілька місяців. Личинки, що вилупляться з ікринок краба, повинні линяти принаймні п'ять разів, і їм потрібно близько 35 днів, щоб трохи підрости до схожого на краба вигляду. Потім малюки ще раз полиняють і стануть молодими крабами. Я хотів покращити своє харчування і їв побільше омега-3, щоб забезпечити вилуплення якомога більшої кількості крабових ікринок, а також щоб усі личинки були сильними і успішно перетворилися на крабів, і щоб вони були найкращими крабами. Коли вони стануть хорошими крабами, я розповім їм, яким високим і сильним був їхній батько.
Я був настільки зайнятий, що не мав багато часу для смутку. Але щоразу, коли у мене з'являлося хоч трохи вільного часу, я починав сумувати за ним.
Я дуже сумую за ним.
Все навколо було таким знайомим, але найзнайомішого вже не було поруч.
***
На двадцяту ніч після того, як його забрали, я знову побачив знайому постать. Останнім часом я час від часу мав такі галюцинації, а потім, прокинувшись, відчував біль у серці.
— Ти тут… – сказав я йому.
— Так, я тут. – Краб вагою 8 таелів виглядав дуже втомленим, і був іншим, ніж раніше.
— Ти виглядаєш дуже втомленим, – сказав я йому.
— Так… – Здавалося, йому було важко навіть говорити: — Мені знадобилося двадцять днів, щоб повернутися. Після того, як мене кинули в каструлю, я відчинив кришку і обережно сховався, тож вони не змогли мене знайти... Пізніше я перемістився за полицю для взуття і втік, коли його дружина відчинила двері. Його родина жила в Шанхаї, і я пересувався вночі, а вдень ховався, бо боявся, що мене виявлять. Зрештою, я нарешті знайшов автовокзал, вибіг перед відправленням автобуса і вліз у сумку пасажира, приїхавши до озера Янчен... Сьогодні двадцятий день моєї втечі, і я нарешті знову стрибнув у озеро... Завдяки кільком дощам, що пройшли між тим, я зміг знайти калюжі, інакше я б загинув по дорозі... Також, на щастя, я найбільший і найсильніший краб. Я можу відкрити кришку і подорожувати на великі відстані. Так, на щастя, я найбільший і найсильніший краб.
Я був такий схвильований, що більше не відчував сонливості. Я вщипнув себе клешнями, і зрозумів, що він все ще переді мною. Я знову вщипнув себе клешнями, і він все ще був тут.
— Ти, ти, ти… – Велика радість від його повернення охопила мене. Я не міг у це повірити. Навіть тон мого голосу змінився. — Ти, ти, ти... ти повернувся до озера Янчен з Шанхаю?!
— ...Так.
— !!!... – Я кинувся вперед, щоб обійняти його.
Несподівано він відскочив назад.
— Що з тобою? – запитав я.
— Я… – сказав він, — Я не впевнений, що ти і далі любитимеш мене.
— ?...
Сказавши це, він мовчки витягнув праву клешню. Я побачив, що його раніше великої і величної правої клешні, більше не було, залишився тільки потворний злам.
Він продовжив:
— На автобусній станції в Шанхаї... коли я кинувся, щоб потрапити в сумку, хтось наступив на мене. Я спробував захиститися клешнею, і вона... зникла.
— … – Я дуже засмутився. Його клешні були настільки гострими, що могли відрізати клешні крабів вагою 5 таелів всього за один раз, і були його найбільшою гордістю. І він використовував цю гордість, щоб захиститися, але в результаті втратив одну з них.
На щастя, завдяки цьому його тіло вислизнуло.
— Крім того… – додав він, — Після того, як мене пропарили, я пробіг таку велику відстань і працював так довго, що моє здоров'я погіршилося і я став погано бачити.
— ...
— Коли я шукав тебе, я перенапружив свій зір, і тепер, здається, я більше не можу чітко бачити...
— ...
— Тож, – запитав він, — ти все ще хочеш, щоб я був твоїм альфою?
— ...
— Якщо ти не хочеш, ми можемо придумати спосіб, як позбутися позначки.
— Ти… – Моє серце так боліло, ніби його хтось тягнув і скручував, що здавалося ніби те ось-ось розірветься.
Я кілька разів підплив до нього і подивився на того, хто колись був імператором озера Янчен, а тепер перебував у жалюгідному стані. Я дивився на його тінь, намагаючись зосередитися, і трохи тремтячим голосом сказав:
— Крабе вагою 8 таелів, ти завжди будеш найдосконалішим у моєму серці.
[Кінець]
Коментар від перекладачки: Для тих, хто хоче знати, скільки зусиль потрібно було докласти, щоб цей краб вагою 8 таелів дістався від Шанхаю до озера Янчен:
Він поїхав автобусом, але ж він краб, тому це зайняло більше часу, але саме таку відстань йому довелося подолати, лол.