7
— Гм, куди він пішов?
«Я поруч,» – відповів я йому в думках.
До цього часу я вже повернувся до своєї первісної форми, скрутившись калачиком і піднявши голову, як кобра, загрозливо шиплячи.
Він нарешті помітив мене.
— Трясця твоїй матері! Змія... звідки тут змія? Допоможіть!
Скориставшись моментом, я скочив, як стріла, цілячись у його зап'ястя.
Телефон вилетів з його руки, і я зачепив його своїм хвостом. Коли я повернувся, поганець вже тікав у паніці.
Я обхопив телефон, а потім застосував силу.
З тріском телефон розламався навпіл.
У мене перехопило подих.
Моє серце, яке трималося в напрузі, повільно заспокоїлося.
Насправді, я не був впевнений, що зможу перемогти поганця. Зрештою, я був лише слабко отруйною змією.
Але я був так наляканий, що інстинктивно повернувся до своєї первісної форми і кинувся на нього.
На щастя, я зробив правильну ставку. Хоча я і не переміг поганця, але все ж таки відлякав його.
Почуття радості, якого я ніколи раніше не відчував, переповнило мене.
Я щойно... захистив Лу Сюаня?
Я не розумів, звідки взялося це незнайоме почуття, тому просто сприйняв його як невелику гордість за те, що захистив королівську кобру.
Aчууу!
Я голосно чхнув, і все моє тіло затремтіло.
Тільки тоді я із запізненням відчув холод.
Повернувшись до своєї початкової форми, я більше не мав одягу, який би зігрівав мене, і майже замерз намертво!
О ні, мені потрібно якнайшвидше знайти Лу Сюаня.
Уникаючи натовпу, я швидко поповз, температура мого тіла падала крок за кроком.
Але перш ніж я зміг знайти Лу Сюаня, мене побачила людина.
8
— Який рідкісний колір.
Ця людина не боялася змій.
Він схопив мене за мої сім дюймів*, піднімаючи вгору. Я зашипів і клацнув язиком, але він не злякався. Натомість він щиро розсміявся, дивлячись на мене.
*Це китайська ідіома, яка походить від віри в те, що життєво важлива точка змії знаходиться в семи дюймах від її голови, і що удар в це місце буде найефективнішим для її підкорення. Він також використовується в переносному значенні для позначення націленості на найбільш важливу або вразливу точку для досягнення максимального впливу або успіху.
— Який зухвалий малий.
На щастя, він, схоже, не хотів мене скривдити.
Тож я заспокоївся і слухняно дозволив йому обмотати мене навколо своєї руки та погладити мою маленьку голівку.
Просто було дуже холодно.
Змії – холоднокровні тварини, тож ми інстинктивно тягнемося до тепла.
Хтось прибіг, важко дихаючи. Ця людина швидко сховала мене в свою теплу кишеню.
Я почув, як хтось сказав йому:
— Молодий господарю Ціне, чому ви втекли посеред зустрічі?
— Гм, вдома виникли невідкладні справи. Мені потрібно йти.
Що? Куди ти мене несеш?
Я стривожено звивався, але він міцно тримав кишеню, не даючи мені можливості втекти.
Проклята людина, як ти смієш так поводитися зі змією!? Я подумки проклинав його, але тепло темної кишені навіювало мені сонливість, і я не втримався, задрімавши.
Коли я прокинувся, то опинився в абсолютно незнайомій обстановці.
Людина, яка силоміць принесла мене додому, тепер, підперши підборіддя руками, спостерігала за мною.
— Малий, ти прокинувся.
Я був готовий накинутися на нього, але він приніс мені їжу та напої.
Гм, людино, принаймні ти знаєш, як бути чемним.
Я виляв хвостом і з задоволенням їв, терплячи цю людину на ім'я «молодий господар Цінь», який продовжував називати мене «Сяо-Фенем».
Окрім надмірної прихильності до мене, у молодого господаря Ціня практично не було недоліків.
Він не обмежував мене, дозволяючи вільно пересуватися.
Вночі я переліз через сплячого молодого господаря Ціня і успішно дістав його телефон.
Я ввів пароль, який бачив вдень, і екран розблокувався. Кінчиком свого гнучкого хвоста я ввів номер телефону Лу Сюаня.
Я міг би зв'язатися з Лу Сюанем за допомогою одного дзвінка, але я не наважувався натиснути на кнопку.
Я завагався.
Чому мені так хотілося зателефонувати Лу Сюаню?
Перебування у Лу Сюаня було лише для того, щоб пережити зиму, чи не так?
Але хіба не однаково, де мені зимувати? У будинку молодого господаря Ціня також було тепло, і якщо вже знайшлася людина, готова нагодувати мене смачною їжею і напоями, то чому я повинен наполягати на тому, щоб повернутися до Лу Сюаня?
Таким чином, мені також більше не доведеться обманювати Лу Сюаня.
Усвідомивши це, я зі спокійною душею залишився в будинку молодого господаря Ціня.
Я думав, що більше ніколи не побачу Лу Сюаня.
Але я не очікував, що Лу Сюань буде активно намагатися знайти мене.