Це не означало, що вона вважала мене донькою.
Але вона знала його соціальний статус краще, ніж будь-хто і висловлювала лише свої побоювання.
Хоча мій чоловік був зарозумілим і нахабним, він все ще служив герцогом.
Крім того, він є героєм імперії і тим, кого у ворожих країнах називають вбивцею на полі бою.
-Мама, я тебе розумію. Думаєш, я теж не відчуваю цього?
Я закоїла очі. У хорошому розумінні.
-Однако складно так звати, коли я звикла до іншого. Навіть пару днів.
Мені потрібно бути якомога обережною, поки розлучення не закінчене.
Після чотирьох тижнів зустрічі Імператора я намагалась спокійно поводитися.
Іншими словами, якщо я продовжу так робити, то велика ймовірність що все закінчиться на мою користь.
Я постукала по підборіддя і підняла голову.
-Кстаті, а чому він сьогодні возився з гноєм?
- Не знаю. Я нічого такого не говорила.
Графиня потиснула плечима. Потім граф Йосен злегка посміхнувся.
-Герцог все питав, чи є щось, що він може зробити ... Ми сказали, що ні. Я сказав, що хотів би, щоб він поїхав.
-Тим не менш, якщо є чим зайнятися, то був готовий на все.
Додала графиня з незадоволеним обличчям.
Графіна, яка доручила йому брудну роботу, була надзвичайно чудовою. Але ще більш вражаючим було те, що зазвичай боязкий граф наказав йому виїхати.
У той же час я відчула полегшення.
Доведеться їхати до столиці, щоб вирішити цю проблему.
Те, що тут мій чоловік не означає, ніби він залишиться в особняку Йосена. Тому що мій батько, граф Йосен, відмовився в цьому.
Тим не менш, причиною того, що він був тут, може бути пов'язана з тим, щоб він купив тут віллу. У результаті граф відповів йому зовсім не найкращим чином.
-Мила, я, як твоя мама вважаю... Що для нас не буде найкращим варіантом, якщо герцог залишиться тут.
-Хм, що ж, думаю так.
Як вона сказала, було б не добре, якби пішли чутки про те, що мій чоловік приїхав сюди.
На даний час історія мого життя, напевно, плавно поширювалася по столиці. Я б не хотіла, щоб ходили чутки про те, що мій чоловік був хоч і зарозумілим, але ніжною людиною.
Графиня торкнулась щоки і на мить насупилася.
- Але він завжди був таким? Я чула, він досить жорстокий і навіть відрубував голови ворогам на полі бою. Насправді, я ... Коли почула твою історію, дуже занепокоїлася.
-Правда? - я потиснула плечима. - Я теж вперше дізналася. Я думала, що більше ніколи не побачу.
- Цей благородний чоловік, як трава, що хитається. До того моменту, поки гарне обличчя не викривиться, наче в’януча квітка, і сльози не проллється.
- Але яке це має значення. Кажуть: "Будь хорошим, поки ти живий", але ж це просто прислів'я, вірно?
Почувши слова, сказані мною, графиня засміялася, кажучи, що так і є.
Граф лише посміхнувся, але теж кивнув.
Мені несподівано спало на думку, що мої біологічні батьки порядні люди.
Саме тому інші, без сумніву, видавалися мені набагато гірше.
Це також називають "теорією відносності особистостей" і мені здавалося, що особистість мого чоловіка ніби пішла в інший світ.
- Так, сьогодні саме про це говорили. Ви бачили обличчя Лорени і її сина? Ти не знаєш, наскільки у неї гарний син. Він став більш гідним за той час, поки я його не бачила.
- Ось як?
-Ще як. Здається, старший за тебе на 3 роки? Він сказав, що до цих пам'ятає, як ти бігала за ним по п"ятах і називав старшим братом. Він, мабуть, теж про тебе пам'ятає.
- Дякую, що згадав.
-А, до речі, як щодо того, якщо ми разом побачимося з Лореною? Тарсьйон ще зайнятий, але ... Я чула, що Лоріна затримається ненадовго.
- Думаєш, варто?
Я не пам’ятала її, тому лише могла в потрібний час.
Порозмовлявши трохи, графиня на мить замовкла.
Потім, ніби намагаючись пояснити таку свою паузу, вона раптом відчула, що неподалік хтось є.
***
https://literna.net/uk/books/515-lyubii-chomu-ti-pro-tse-zhalkuyesh