Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
20Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Я дійсно не син пророка Нікарагуа

Розділ 49. Аж раптом доля зв’язала їх!

Прочитано 0% главы

"Лавічник Сонг вміє передбачати майбутнє?"

"А інакше як він дізнався, що я прийду в його магазин?"

« Він навіть вивісив ці банери, щоб привітати мене! »

Він почав захоплюватись лавочником Сонгом.

Інші крамарі не дуже-то і чекали приходу Шен Тіана.

Хоч всі руди, на які вказував Шен Тіан і були відкриті магазином, через що крамарі могли заробити десять відсотків з прибутку, вони не були задоволені його приходом.

Зрештою, всі руди рано чи пізно будуть продані.

Але коли крамарі бачили, що в руді лежав настільки цінний скарб, вони почувалися дуже незручно...

І вони починали звинувачувати себе за те, що самі не відкрили її!

Усі вони думали, що могли б збагатитися, якби діяли рішуче!

Тож Шен Тіан думав, що всі крамарі повинні були ненавидіти його і намагатися вбити, особливо лавочник Сонг!

"Може я занадто добре вмію маскуватися?"

Шен Тіан був заінтригований, але не став якось реагувати на вітання лавочника Сонга і попрямував до магазину небесного духу.

Лавочник Сонг з повагою пішов за ним.

Але насправді все було набагато простіше! Весь цей час він думав про одну річ: « Це чоловік одружиться з дружиною Лі, йому потрібно більше подобатися! »

Лавочник Сонг навіть віддав кільце всесвіту майстра, щоб той не був злий на його сина чи свою сім’ю.

Але, мабуть, цього було недостатньо.

Що він міг зробити?

Зараз він міг тільки розважати майстра і цілувати його в дупу.

Коли він почув, що майстер Шень Аотіан знову з'явився в саду міріади духів, то швидко дістав бананери, які він приготував три дні тому і чекав на його прибуття.

Він навіть надів червону мантію!

Якщо Шень Аотіан буде принаймні трохи задоволений цією дією, то це не принесе нічого доброго!

Син крамниці Сонга був не в захваті від усього цього.

- Він побив мене, - тихо поскаржився він. - Чому ти вирішив зустріти його?

Почувши скаргу свого сина, він мовчки підійшов до нього і вдарив його.

- Безполізна дитина!

- Я тебе попереджаю! Старайся не допустити ще однієї такої помилки!

- Пізніше я перевірю тебе за допомогою генеалогічної техніки, раптом ти не мій рідний син!

- Я такий розумний і успішний, але ... Ты!

- Чому ти такий безглуздий і дурний?

- Як ти міг розсердити майстра?

- Може він вирішить вирізати всю нашу сім'ю?

- Мені начхати на тебе! Просто постарайся не створювати ще більше помилок!

Попередивши сина, він знову посміхнувся.

- Майстер, не поспішайте. Вибирайте ручки, які вам подобаються.

- Майстер, мабуть, втомився допомагати людям знаходити хороші руди. Ви така хороша людина!

- Сьогодні ми не будемо вимагати комісію за розтин руд, які будуть обраними майстром.

*Ссс!*

Усі були приголомшені.

Всі знали, що коли майстер показував руду, з неї завжди отримували дуже хороші речі.

Навіть якщо комісія складала лише десять відсотків, то зрештою це була величезна сума.

І він вирішив не брати такої великої суми?

Це було дійсно щось!

Хлопець, який від самого початку запропонував віддавати більшу частину прибутку з рудник з гордістю подивився на лавочника Сонга.

Він закричав: - Ось так! Лавочник Сонг такий щедрий!

- Я готовий віддати майстереві ці десять відсотків! Він заслуговує на це!

Хлопець, який першим схилив коліна, теж закричав. - Я теж! Я теж віддам!

Сюн Мен почухав затилиць і крикнув: - І я теж!

Невдовзі всі погодилися віддати Шен Тіану понад десять відсотків прибутку.

- Ми домовилися, що я буду брати тільки п'ятдесят відсотків. Я не візьму нічого зверху!

Шен Тіан швидко відхилив пропозицію.

Якщо б він взяв ці додаткові десять відсотків, то врешті - решт забирав би цілих шістдесят процентів прибутку!

У такому разі Шен Тіан не зміг би покращити свій німб!

Зараз його метою номер один є вибілювання німби!

Він більше не цікавився духовним камінням, особливо після того як отримав у печері понад мільйон духовних каменів.

"Так, стоп!"

Шен Тіан щось побачив в німбе лавочника Сонга...

« У нього теж є щаслива можливість! »

« Непогано, крамар Сонг! У тебе сьогодні щасливий день!"

Шен Тіан поплескав його по плечу і сказав: - Лавчник Сонг такий щедрий.

- Але я не можу взяти ці десять відсотків. Будь ласка, віддай їх комусь іншому!

Коли Шен Тіан побачив, що торговець Сонг збирається відкинути його пропозицію, він усміхнувся і сказав: « Сьогодні ми пов'язали долю!

*Ссс!*

Натовп був вражений.

« Ось воно!»

"Судьба раптом зв'язала їх!"

За їхніми словами, ніхто не був пов'язаний з майстром.

Але якщо майстер буде задоволений людиною, тоді раптом виявиться, що вони були пов'язані нітій долі!

Три безсоромних хлопця обняли ноги майстра і сказали, що вони нудьгували за ним.

А потім раптом виявилося, що вони були пов'язані з майстром!

Багато людей не вірили в цю історію.

Але тепер це свідчення стояло прямо перед ними!

Майстер, мабуть, був дуже задоволений ним!

Якщо ні, то чому Чонг раптом став двадцятьом першим чоловіком, який був пов’язаний з майстром?

- Тссс. Ми пов'язані долею?

Почувши, що сказав Шен Тіан, крамар Сонг був приголомшений.

« Я пов'язаний з ним долею?»

Він більше не сердиться на мене?

« Добре, добре. Моє життя більше не в небезпеці."

« Але на всяк випадок я забороняю своєму синові виходити з дому протягом трьох місяців!»

Шен Тіан не знав, про що зараз думав крамар Сонг.

Він почав шукати в магазині небесного духу руду розміром з небесну диню і незабаром вказав на неї.

Ця руда виглядала звичайною, але була дуже важкою.

- Це гарна руда! Відкрий її. Я тебе не підведу!

Лавочник Сонг був дуже вражений і швидко попросив укривальника відкрити її.

Наручний шар руди почав повільно зрізатися...

Через кілька секунд фіолетовий світло вирвався з руди!

Після того, як це світло вирвалося з руди, руда магічним чином впала на підлогу і всі побачили довгий пурпурно-золотий молот!

https://literna.net/uk/books/490-ya-dii-sno-ne-sin-proroka-nikarahua

Предыдущая главаСледующая глава