Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
20Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Слава Королю!

Розділ 117

Прочитано 0% главы

Людина, одягнена в біле, тримала довгий меч.

Коли незліченні іскри, що кружляли в повітрі, поступово розвіялись, перед принцесою стояв чоловік з мечем.

Він виглядав як звичайний молодий чоловік, невисокий не низький, не товстий, галат з грубої тканини, бородатовий, довге волосся кольору льону зібрані ззаду і пов'язані бавовновою мотузкою. Цей молодий чоловік був серед натовпу людей, проходячи повз вас, будь-яка людина, побачивши його, не буде дивитися на нього вдруге... Звичайно, якщо я повинен сказати що ця людина має якесь пам'ятне місце, тобто пара яскравих як нічне зоряне небо очей.

Тільки подивившись на пару тихих владних очей, ви будете думати, що перед вашими очима стоїть не людина, але... Бог війни.

У його руках був самий звичайний довгий меч з великими і дрібними тріщинами, навіть трохи іржавий. Якщо такий меч візьме селянин щоб нарубати дрова, для цього він занадто тупий, не кажучи вже про те щоб використовувати його для вбивства... Але Фей дуже ясно бачив, що щойно зробив цей довгий іржавий меч відбивши кілька мечів. Але з нього вирвалася неймовірна духовна сила, яка могла заблокувати атаку п’яти вбивць у напівметрі від принцеси і не пропускати навіть найменшого сліду струмки повітря.

Неймовірні виступи.

Людина стояла спокійно, не кажучи ні слова, але ці дії були кращі за будь-які слова.

П’ять холоднокровних убивць змушені відступити назад, як п'ятикутна зірка для битви, молодий чоловік і принцеса опинилися посередині. Просто вони зрозуміли силу цього молодого чоловіка, що вона налякала настільки дуже холоднокровних безжальних вбивць. Вони навіть боялися показати страх на обличчях, вагаючись зробити другу атаку.

Цей молодий чоловік з мечем був сильнішим, ніж могутнє військо.

Він стояв з кам'яним обличчям, як непереборна стіна, за спиною принцеси перемагаючи всі бурі, наче між небом і землею ніхто не зможе завдати їй болю.

Обстановка стала трохи спокійна.

Фіолетова мерехтлива тінь, прекрасна молода дівчина Сіяна в фіотелічному одязі підійшла до принцеси.

Атмосфера спокою, трохи моторошно.

Цей молодий чоловік не говорив і ніхто не наважувався заговорити.

Тільки потім, раптом --

Бац, бац!

Чотири струмені свіжої крові струйки.

Усі люди побачили неймовірне, що раптом оточувало принцесу з лівого і правого боку два майстри з незвичайними жовтими саблями зовні схожі на мечників, попереду вбивця, в якого потрапила стріла Фея держакмадуо (меча, який розсікає коня) та позаду убивця зі своїми рукавицями у вигляді лютих гострих кігтів. Ці чотири чоловіки раптом закричали, спльовуючи свіжу кров, ніби зіткнулися з невидимою атакою.

Єдиною з ким нічого не трапилося, був вбивця з мечем.

Але в слідуючому секунду він теж відчув холод на грудях, опустивши голову з жахом виявив, що його халат у області грудей був розрізаний мечем, показуючи його білу сорочку.

П'ять холоднокровних вбивць у паніці зблідли.

Вони тільки зараз зрозуміли, що від самого початку на них був в одну мить послідовно здійснений напад. Цей молодий чоловік з іржавим мечем не тільки заблокував усі атаки вбивць, але й у першу чергу несвідомо використав блиск меча, завдаючи їм шкоди. Їхні тіла отримали внутрішні пошкодження, в цей час рана тільки виявилася і вбивці лише зараз її виявили.

Але також Фей зміг зрозуміти реальну силу кількох вбивць.

У вбивці з мечем тільки вирізали отвір у халаті і він не отримав поранень, його сила найвища. Потім на руках з білими гострими кігтями вбивці з кутка рота текла темно-червона струменя, по силі він другий. У вбивці з саблями роти були заповнені кров'ю, міцність низького рівня. А той чоловік, який тримав у руках чжаньмадо (меч, що розсікає коня), вже не був рівним і мав найтяжчі травми; його сила була найменшою серед інших убивць. Звичайно, це було через те що він перед цим вже постраждав від стріли Фею.

А що сказати про майстра, який втихомирив пір’я у натовпі таємно, метод стрільби дуже дивний занадто безшумний. Спочатку звук від тетиви не почувся так швидко, що ніхто не міг його знайти.

Саме в цей момент вбивця з мечем раптом згадав про легенду.

Він раптом відчув холод, що біг по його хребті. Його голос перелякався і запитав: « Чи ви... [Меч]?

Коли Фей почув це запитання, то майже чітко чув як по всій вершині гори Гігасіяма всі люди вдиралися у холодне повітря. Почувши ім’я [Меч], ніби сталося якась незбагненна подія. Побачивши в очі юнака, вони відразу змінились.

- Це ім'я мені трохи знайоме.... Де я міг чути його. Фэй теж здригнувся.

Молодий чоловік все ще не міг сказати відверто, його погляд не мав фокусної відстані, він був більше розсіяним, дивлячись на край світу в пелюшки хмар, ігноруючи те, що відбувається навколо, форма і зміст не цікаві холоднокровному вбивцю. Схоже, ця група майстрів всього лише свая пантанів і тільки, він вникав, не розбираючись.

Після короткого мовчання молодий чоловік повільно відновив свій погляд.

На диво, він подивився на Фая з терпляче оглядаючи його зверху донизу і дивлячись у вічі. Фей відразу відчув, ніби його роздягли до голо при всьому народу з очима сповнені невимовної аурою, неначе намагалися розкрити всі таємниці місяця і зірок.

Фей розумів, що це був вияв сили.

Цей яскравий погляд молодого чоловіка, який вже досяг найвищої висоти. Якби вони зараз почали битися, навіть якщо Фей переключитися в найміцніший режим ---- Варвара 21 рівня, він не буде гідний противнику цьому чоловікові.

— Як ти дізнався? > Запитав раптом молодий чоловік.

Фей був приголомшений і відразу зрозумів мотив молодого чоловіка, який хотів дізнатися, як він до цього міг виявити його присутність. Коли принцеса несподівано зазнала нападу п’яти вбивць і була оточена ними, щоб позбавити її життя, то він голосно крикнув: « Я не встигну ».

— Догадался 4. Відповідав Фэй.

Цей молодий чоловік трохи здивувався.

У нього вперше змінилося вираз обличчя, з тих пір як він з'явився на королівському вівтарі, до цього стоячи з холоднокровною мімікою на обличчі, але він дуже швидко відновив спокій. Маючи прихований сенс з переможеним поглядом, мигцем подивився на Фея, не кажучи ні слова.

Фей потиснув плечима.

Він дійсно сказав правду, що він справді здогадався.

Фей вже давно зрозумів, що принцеса заздалегідь зробила запобіжні заходи щодо раптового нападу вбивць. Обличчя принцеси було занадто спокійним, коли у всіх людей навколо на обличчях був страх і розпач від несподіваного нападу. Усі турбувалися про цю слабку жінку, але принцеса на краю знищення в той час стояла зі спокійним обличчям і слабою посмішкою. Чоловік, який прийшов з мечем навіть не зміг помітити цього.

Це лише одна з можливих--

Нічого не боятися.

Принцеса просто не буде турбуватися про всіх цих убивць, у неї був засіб щоб зніми розділитися.

Фей думав над цим, що у цієї жінки було відчуття впевненості, щоб нічого не боятися-- - На її тілі був дивовижний захисний магічний предмет або поруч з нею ховається непереможний сильний майстер.

Тому, Фей так раптово крикнув цю фразу.

Ніхто не міг подумати, що цей гучний крик по всій горі Гігасіяма змусить усіх людей жахнутися за досвід молодого майстра. Цей дивовижний майстер швидко змінив ситуацію.

Знову коротке мовчання.

— Паліса, виходь. Я знаю, що ти тут!

Слегка охрипшим голосом, принцеса сказала це. Вона трохи крокнула вперед, вставши поряд з молодими людьми і ясними прозорими синіми подібно до океану чистими очима, з королівського вівтаря пронеслася по натовп людей внизу. Вираз промови був спокійним і красивим, без будь-яких емоцій, як ніби вони були старими друзями, і довгий час не бачилися.

— Хи-хи, сетриця Танаша, давненько не виделись. Tи все так само боляче виглядаєш!

Солодкий жіночий голосок, раптом почувся в натовпі людей, а потім мерехтючий срібний промінь світла, пронісшись, юрба тільки помітила перед собою світло, вишукана біла фігура з'явилася поруч убивцем з мечем. Вона одягнена в колишній халат, золоте довге волосся вільно лежали на плечах, у руці була червона троянда намоченна краплями роси, халат був білий з рожевим-скленим контрастом. У серцях людей з’явилося якесь дивне відчуття.

« Яка ж жалість, — не очікувала я, що сестра Танаші прийшла з славетним [Міч]! » Хі-хі, схоже сьогодні ми не зможемо вбити тебе!

Жінка, яка протягом близько 20 років веде повертання червоною трояндою в руці, виглядає дуже красиво, закохана у необмежені рухи, кутки очей з кінчиками бровей зі щасливим виразом на обличчі, спокійно вимовила слово від неї » (« Вбити це було звичайним заграванням... »). Це абсолютна краса розпусної жінки.

Принцеса Танаша стоїть з холодною посмішкою, нічого не сказавши.

Але Фею було все ясно, коли подивився на її прекрасні брови, але в цей момент вона несвідомо зморщила їх разом. Очевидно, вона ненавидить цю жінку навіть до того, що не хоче сказати їй хоча б слова.

— Хто ця розпусна жінка?

Несподівано він прошепотів їй на вухо одну фразу. Хоча цей вислів був не надто тихий, він також долетів до вух людей. Його Величність король зробив це також навмисно.

Звичайно, розпусна жінка, ці три слова змусили принцесу показати гарну посмішку, в голубих очах ніби піднялися високі хвилі і, хоча ця біла пані з червоною трояндою все ще сміялася над цим, кинувши погляд на Фея, але приховуючи криваві наміри під хвилюючими посмішкою, заставляючи серце Фею тремтіти.

- Боятися що ти птах, який мав високого майстра, ти все ще можеш вкусити мене курча. Куриця? >> (Тут — це якась китайська приказка, коротший переклад як зрозумів)

Подивившись далеко на молодого чоловіка, що тримав іржавий меч, Фей відразу відчув сильний холод і досить схвильований погляд. Погляд був злим з презирством, подивившись на груди жінки, презирство було відчутним --- дійсно маленькі, аж до В чашки.

Цей зухвалий погляд змусив білу жінку Паліса відчути огидне відчуття, що колір її обличчя відразу став лютим.

Невдовзі цар Роман Павлюченко заскочив на королівський вівтар з понад 200 лицарями. П’ять вбивць і Паліса були оточені щільним кільцем, мечами та копями. У густому холодному повітрі мерехтіли срібні промені, вказуючи напрям на цих шістьох осіб.

Переможець дня на шаховій дошці вже чітко схилився в напрямку принцеси.

Перемога цього дня в дуже важливому шаховій партії полягала у молодому чоловікові з поіржавілим мечем. Його величезна сила, що виділяється з натовпу, і він навіть наодинці може обезголовити всіх присутніх...

Але невідомого чому, Фэй раптом трохи сумнівався. Через цю неспокійну жінку Паліси в голові з'явилося питання, раз ось вже зазнала поразки, чому не спробувала сховатися, але взяла на себе ініціативу, щоб виділитися?

У цей момент---

— Принцеса Танаша, я виконав свою обіцянку, так що невідомо коли ще побачимося 4.

Молодий чоловік з іржавим мечем раптом заговорив, промовляючи одне незрозуміле речення, що інші навіть не змогли відреагувати. Він зник з верхівки королівської арени в миттєвій спалахі, і всі його тиск повністю зникло з усіх людей ... Виявилося, що він просто так пішов.

Увага! Можливо, цей переклад ще не готовий.

Його статус: йде переклад

https://literna.net/uk/books/486-slava-korolyu

Предыдущая главаСледующая глава