Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
20Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Відродження злої свекрухи

Розділ 1,2

Прочитано 0% главы

— Яке плаття? — Фан Цзюньжун з усіх сил намагалася контролювати свої емоції. - І коли ти встигла пофарбувати волосся?

Лі Сіньюнь, відчуваючи себе трохи винною, доторкнулася кінчиків свого волосся перш ніж почати захищатись:

— Я вже закінчила середню школу. Ти казала, що я можу пофарбуватися після вступних іспитів в університет. Мамо, а де та сукня, яку мені подарувала тітка? Я не можу зрозуміти, куди його поклала. Я хочу одягти його на свій день народження.

Синьюнь була єдиною людиною, яка підтримувала її в психіатричній лікарні. У голові жінки пронеслися численні спогади про доньку, і їй здавалося, що це сталося тільки вчора.

- Це у мене. Ти ж не хотіла його втратити, тому віддала мені.

— О да! Я зовсім забула про це! — Кивнула Лі Сіньюнь, на мить висихнувши язика і відчуваючи себе нерозумно. Потім, обнявши матір за плечі, вона ніжно сказала: « Мама — найкраща. Мамо, як ти думаєш я можу запросити однокласників на свій день народження?

Фан Цзюньжун ніколи не могла встояти перед щенячим поглядом Сіньюні. А тепер, коли вона повернулася на вісім років тому і знала, що чекає її дочка, як вона могла дозволити їй сумувати?

- Звичайно, можеш. Ти можеш запросити стільки людей, скільки захочеш.

— Хех, я знала, що мама любить мене найбільше! — І далі базікає Лі Синьюнь. Фан Цзюньжун подивилася на її посмішку і не могла не згадати ще одну деталь. Батьки Цзян Яге померли в день народження Сіньюнь. У своєму попередньому житті Сіньюнь так сильно чекала свого дня народження і сама все координувала, але її чоловік Лі Ванцзінь скасував свято, пояснивши, що це засмутить Цзеян Яге. Синьюнь була його рідною донькою, але він цінував Цзян Яге набагато більше. Навіть Лі Шіцза підтримав батькове рішення.

Відтоді Лі Сіньюнь почала сваритися з Цзян Яге. А далі все покотилося як сніжний ком.

Можливо, Синьюнь трохи гнівився, але вона не мала дрібної. Якби батько і брат не віддавали їй честь Цзян Яге, вона б ніколи так сильно її не зненавиділа.

Цього разу Фан Цзюньжун вирішила, що не дозволить своїй доньці відчути і краплю образи. Її чоловік? Вона більше не хотіла його бачити. Її син? Вона просто прикидається, що народила тільки плаценту. Вона їм нічого не повинна. Її любов до сина зникла, коли вона перебувала в психіатричній лікарні. Час її відновлення був не найкращим. Тоді вона ще довіряла своєму чоловікові, і він контролював їхню компанію. Якщо вона зараз розведеться з ним, то не зможе перемогти.

Вона повинна почекати і спланувати все заздалегідь. Вона забере назад все, що їй належало!

Коли вона почула кокетливий голос дочки, темрява навколо неї почала розсіюватися.

— Синьюнь, чому ти цілими днями приклеюєшся до своєї матері, наче недозріла дитина?

Посмішка на губах Фан Цзюньжун зникла, коли вона почула голос свого чоловіка. Чоловік, з яким вона мала провести решту свого життя, був одним із тих, хто завдав їй великого болю.

— Синьюнь завжди буде дитиною в моїй свідомості, незалежно від того, скільки їй років. Мені подобається, коли вона поруч зі мною, — м’яко сказала Фан Цзюньжян, з усіх сил намагаючись стриматися, щоб не заскочити і не роздряпати цю чортову особу.

З погляду зовнішнього вигляду Лі Ванцзінь, якому вже було 40 років, добре доглядав за собою і виглядав на десять молодших. Його неймовірний стан і зовнішній вигляд допомогли йому завоювати багато поклонниць, але він відмовився від них усіх та заробив репутацію доброго чоловіка в очах громадськості. Колись Фан Цзюньжун дуже пишалася цим. Але вона не сподівалась, що її люблячий партнер колись зможе байдуже дивитись на страждання своєї дочки і як його дружина потрапляє до психіатричної лікарні.

Коли інші подумали, що це Цзян Яге винна в розлашуванні сім'ї, саме Лі Ванцзінь оголосив усім, Що у Фан Цзунюні був поганий темперамент і вона була джерелом всіх проблем. Він навіть звинуватив її в жорстокому ставленні до Цзян Яге. Він вважав, що дружина заслужено потрапила в божевільню.

Ці думки, в душі Фан Цзюньжун запалилися нестерпною ненавистю, вона вдарила її як припливна хвиля і майже потопила. До кінця свого життя жінка так і не зрозуміла, чому її чоловік ставився до Яге краще ніж до своєї доньки.

Лі Ванцзінь напустив покірний вигляд, ніби він розумів їх.

- Ви завжди на одній стороні. Я ніколи не зможу перемогти.

— Моя мама любить мене найбільше, — з сумом помітила Лі Синюнь.

— Тоді, може бути, Синьюнь дозволить мені позичити свою матір на кілька хвилин? Я хотів би поговорити з нею про дещо, попросивши Лі Ванцзінь.

Лі Сіньюнь не була незрілою людиною. Дівчина підминула матір і відпустила її. Вона відскочила в сторону і засміялася:

- Я не підслуховую секрети дорослих!

Фан Цзюньжун, з іншого боку, здогадалася про що Лі Ванцзінь хотів поговорити з нею. Мабуть, він хотів привести до їхнього дому Цзян Яге; це було приблизно в той час.

Після того як їхня дочка пішла, Лі Ванцзінь зітхнув і подивився на свого чоловіка.

— Цзюньжун, ты пам'ятаєш Цзеян Яге?

« Якби я могла забути її...» — хмикнув про себе Фан Цзюньжун.

— Це та, яка втратила батьків у автомобільній аварії? — спокійно уточнила вона.

— Так, — кивнув Лі Ванцзінь і в його очах промайнувся натяк на біль. — Спочатку я думав, що хоча вона втратила батьків, то все буде гаразд. Хто б міг подумати, що її родичі можуть бути настільки безжалісними? Вони забрали в неї гроші і будинок за допомогою бабусі!

- Вони не залишили їй нічого, щоб вона вчилася в коледжі, а навіть хотіли видати її заміж за якогось старого чоловіка з села. Її батько був моїм сусідом по кімнаті ще в коледжі. Я не можу спокійно спостерігати за цим, тому я хотів би привести її сюди.

У її попередньому житті він говорив ті ж самі слова.

Це дійсно був не сон.

Ногті Фан Цзюньжун вже готові були впитися в її власну долоню. Вона дружила з батьком Цзян Яге, і також погано почувалася, коли дізналася про те, що сталося. Але цього разу...

- Що ти думаєш, Цзюньжун?

Можливо, вона надто довго мовчала, тому голос її чоловіка викликав рідкісну тривогу.

Фан Цзюньжун подивилася вгору і напустила на себе добропристойний вигляд. Вона злегка нахмурилася, наче співчувала дівчині, і сказала:

« Це жахливо, — сказала вона. — Але якщо вона хоче залишитися тут без офіційного титулу, то мусить витримати багато пліток за те, що живе в чужому домі.

Її слова справді викликали сумніви в Лі Ванцзіні.

Фан Цзюньжун посміхнулася.

— Чому б нам не зробити це офіційно і не удочерити її? Так ніхто не буде дивитися на неї звисока.

Лі Ванцзінь був дуже задоволений.

— Цзюньжун, ти дійсно найпрощасна і найрозумніша жінка у світі.

Фан Цзюньжун не перевернула увагу іронію у всій цій ситуації. Будь-хто, хто не знав би його добре, подумав б, що Цзян Яге була його сім'єю. Він ніколи не ставився до Сіньюнь з таким захопленням. Жінка зрозуміла, що Лі Ванцзінь з самого початку дивився на Цзеян Яге як на свою власну доньку. Коли вони розведуться, Цзян Яге все одно нічого не отримає з її майна.

Насправді Фан Цзюньжун хотіла з'ясувати, чи буде її чудовий син все ще шалено закоханий в Цзеян Яге, якщо між ними розвинеться племінний зв'язок?

https://literna.net/uk/books/439-vidrodzhennya-zloi-svekrukhi

Предыдущая главаСледующая глава