Глава 2459: Притворитися парою
Решта людей розійшлись, щоб виконувати завдання. І Гуа Ючжу залишилася біля Чжен Сяо Хоу.
Хуа Юечжу є його особистою охороною і відповідає за його безпеку, робота інших її не стосується.
- Я хочу поїхати в той селищ і розповісти ситуацію, тільки думаю, що місцеві жителі бояться нашої військової форми. Нам потрібно переодягнутися, - сказав Чжен Сяо Хоу.
- Злякаються? З чого прості жителі бояться військових? Чи вони проминуть щось незаконне? - Відреагнулася Хуа Юечжу.
- Та не в цьому справа, просто більшість людей з підозрою ставляться до поліцейських та інших службовців. І якщо ми будемо ходити і проводити допити у військовій формі, то точно не почуємо того, що нам потрібно. Але якщо ми будемо виглядати як звичайні люди, то мешканці приймуть нас за подорожніх і не будуть настільки втисненими у спілкуванні. Ну і, звичайно, ми повинні поводитися щиро - вже що-небудь, а прості жителі це відчувають в першу чергу, - сказав Чжен Сяо Хоу.
У Ціньліні він відповідав за багато сіл та поселень, які були скинуті магічною асоціацією на військових — тепер має досвід спілкування з простим населенням і знає, який підхід до них найбільш ефективний.
***
Змінивши одяг, вони перетворилися на молодих хіпстерів і подорожують по всьому світі.
У селищі було проведене електрика, але мешканці все одно лягали дуже рано — о восьмій годині вечора на вулиці вже не можна було побачити принаймні кількох людей.
На Чжен Сяо Хоу було накинуте шкіряне пальто. У приморських поселеннях дуже висока вологість повітря, так ще в березні-авпрі ще досить прохолодно, тому без одягу було важко.
Хуа Юечжу переодяглася в джинси, сорочку і товстововку.
Чжен Сяо Хоу був знайомий з нею недовго, і він постійно бачив її лише у формі. Коли ж він побачив її в цивільному одязі, то помітив, що ціла її войовничість трохи пом’якшилась і силает став жіночішим.
- Що? - Збентежена Хуа Юечжу, вона дійсно не розуміла причини такого здивованого погляду.
- Я вперше бачу тебе не в військовому обундируванні. Знаєш, а так ти непогано вписуєшся у нашу легенду про молодих мандрівників - відповів Чжен Сяо Хо.
***
У цьому місці не було жодних готелів, та й про прості гостела промови не йшло.
Вони знайшли один двір з кам'яними дверима і увійшли всередину.
Дім був старий і зроблений повністю з дерева, яке від старості почорніло.
У палаці сидів старий, який курив тютюн і попував при цьому чай.
Роздався собачий гай. Змиривши його, старий подивився на нападників Чжен Сяо Хоу і Хуа Юечжу.
- Дідусю, ми з одногрупницею подорожуємо світом, дісталися до цього острова, думали подивитися тут красу, але море прибуло, і ми тепер не можемо повернутися назад, - посміхнувся Чжан Сяо Хоу.
- О, а я думаю, чого ви мені незнайомі з'явилися, вам, поді, ніде переночувати? - Зреагував старий.
- Так, так, і навіть готель не змогли знайти.
- У нас тут немає багато приїжджих, тому й готель нема. Якщо не заперечуєте, я можу запропонувати вам свій дах. Я скажу своєму синові, щоб він прибрав нагорі...тільки ... виспати доведеться на дерев'яній підлозі, але так навіть тепліше, - старий затягнувся димом.
- Звичайно, дуже дякую, діду.
- Нічого, нічого... Проходьте, випийте чаю, я дивлюся, ви виснажені в дорозі. Присаживайтесь. О, товаришу, я глядлю, у тебе дуже гарна подруга. Вилікувані сили тебе благословляли! – мовчив старий.
Від почутого Хуа Ючжу втупилася на Чжен Сяо Хоу, натякаючи, що той з самого початку повинен був правильно розтлумачити ситуацію.
- Дідусю, по дорозі сюди ми помітили, що тут повно фабрик і ям в землі, з чим це пов'язано? - З невинним видом продовжив Чжен Сяо Хоу.
- Соль захитають, що ж ще. Кілька селючок у цих околицях, окрім цукрової тростини, використовують сіль, яку потім здавали за певну ціну фабрикам.
- Це харчова сіль? – запитала Хуа Ючжу.
Старик усміхнувся: « Ви студенти, чи не знаєте різниці між харчовою і промисловою сіллю? У нас тут морська сіль. Щоб споживати її, вона мусить пройти складну процедуру очищення. Наша сіль використовується для інших цілей."
- Для інших цілей? - Чжен Сяо Хоу відчув, що поставив правильне питання.
Старик не продовжував розмову. Хуа Юечжу вже хотіла відновити запит, але начальник її зупинив.
Очевидно, він вагався, тому не можна було тиснути.
Чжен Сяо Хоу сумнівався щодо фабрики. Хоча сіль широко використовували, не було слідів її перевезення; куди ж люди можуть отримувати стільки солі?
***
- Батько, я підготував кімнату, - сказав темношкірий хлопець 27-28 років на вигляд.
- Відпочиньте, а завтра можете оглянути околиці і знайти дорогу назад. У ці дні нічого на зразок не очікується, - мовчав старий.
- Добре.
Чжен Сяо Хоу і Хуа Юечжу пройшли вперед, син старого при цьому не зводив погляду з дівчини, ніби ніколи в житті не бачив нічого краше.
Зрештою старий вдарив його по чолі: « Чийого втомився? Не бачиш, це жінка нашого гостя! Потерпи трохи і теж одружишся — сам винен, сільські дівчата тобі не до вподоби, так їхав би в місто, тільки ось що ти там робитимеш? Окрім сушки солі і робити нічого не вмієш!»
- Отче, я хіба не через Вас прозябаю тут? Якщо я поїду на заробітки у велике місто, Ви залишитеся зовсім один, - відповів йому син.
Перебрання батька і сина було чути на другому поверсі. Хуа Юечжу мимовільно розсміялася.
- Цікаві люди.
- Цей старий точно знає більше, - молвіл Чжен Сяо Хоу.
- З чого Ви взяли? Як на мене, так на вигляд це звичайний старий.
- Він маг.
- Що? – обомлела дівчина.
Вона з самого початку не визнала цього літнього чарівника!
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku