Глава 2152*: вогонь випарив морську воду.
Наляканий морським драконом, який почав ричати у гніві, його очі, які практично випадали з орбіт, пильно втупилися на Мо Фаня.
- Змійний погляд!
Мо Фань добре знав цього зміїного приймача, тому негайно використав духовну силу для захисту своєї душі. Цей морський дракон - змія вселяв страх у душі людей, а монстри користувалися цим вмінням проти великої кількості людей. Але на Мо Фаня цей прийом не мав жодного ефекту, бо він навіть сам по собі не боїться.
Змії морів ще більше розлютилися. Усе його сутність збунтувалася, він вирішив схопити своїми величезними лапами Мо Фаня. Темна енергія виходила від цього дракона, він мав силу темного в'янула.
Темне в’янування не дозволяло ранам зажити, а також поширювало отруту по тілу людини, що призвело до того, щоб уся вода забруднювалася і людина перетворилась на висохлий труп.
Мо Фань швидко відскочив від лап дракона, але його кігті, що несли силу темного в’ясування, пройшлися по спині Мо фаня, на шкірі відразу ж з'явилися рани...
*Бам!
Тільки Мо Фань відлучився від атаки морського дракона, як відразу Сталевий титан з'явився перед ним. Маг побачив величезні ступні, що нависли над його головою, які ось-ось повинні були його розтоптати.
Величезні ноги двохсотметрового титану були шоковані. Саме цей монстр рознесло половину острова, залишки якого вже почала поглинати вода.
Мо Фань якраз був на тій частині острова, яка поволі йшла під воду. У цей момент можна було побачити, як маг повністю накрив купол золотого світла і запобігав смерті від великої лапи титану.
Золотий купол все ще затримував титана, який намагався розчавити цей купол ногою. Але незабаром золототистий захист почав тріскатися, наче скло.
- Сила цього титану занадто могутня. Мо Фань, принеси ноги! - кричав Чоно Мань Янь Мо Фаню.
Золотий дугоподібний купол — це захисна магія Чжао Мань Яня. Але сила ніг титана була настільки потужною, що він розтоптав половину острова і виливав величезну яму у дні моря!
- Я і сам хочу звалити швидше, але не можу, ніби якась сила притиснула мене до землі, - відповів Мо Фань.
Якась незначна безформна сила походила від Сталевого титана. Яма, яка утворилась від могутності його ступнів була пасткою. Якому магієві Мо Фань не застосував би чарівне тінь або простір, його так і затягнуло в цю підводну пучілу.
- Це сила занурення! Треба знайти вихід, як від неї позбутися, інакше Мо Фаню не вибратися! – закричав Му Бай.
- Звідки мені знати, як від неї позбутися?
Чжао Мань Янь був безпорадним перед лицем такої сили. Титан продовжував наступати на дно моря своїми величезними лапками, а яма продовжувала рости. Морська вода, що водила диким потоком, повалилася в яму і знищила захисний золотий купол.
- Швидше, Мань Янь! Якщо ця яму заллє морську воду, Мо Фань залишиться там вічно! - Сказав Му Бай.
- Я й справді не знаю, що робити! Якщо навіть магія елемента блискавки Мо Фаня не змогла поранити титана, мій меч почухає цьому монстру спинку! - відповів Чжао Мань Янь.
...... ........--... ... .......
З морем творилося щось несправне, вода, яка походила в яму, лилася туди величезним водоспадом з кількох сторін.
Мо Фань зараз був у цій ямі, а Титан стояв прямо посередині неї. Вони розділяли відстань декілька сотень метрів. Але мага ніби зв'язали невидимими нитками, він ніяк не міг рухатися з місця.
Вода вже почала накривати Мо Фаня з головою, він застосував силу думки, щоб відкинути потоки води від себе.
Але навіть сила думки була дуже важко контролювати нескінченний потік води, яка падала в яму сотнями тисяч тон. Маги вже не мали сили боротися.
Тепер Мо Фань усвідомив жах, який приніс із собою двометровий титан синої зірки.
- Мене скоро зовсім накриє водою, я вже не витримую!
Мо Фаня накрила морську воду з усіх боків, а він все ще був у ямі, з якої неможливо було вибратися. Ще трохи, і він залишиться на дні моря назавжди.
Вперше в житті Мо Фань відчував невимовний розпач і страх. Врешті-решт, це був двосотметровий титан, а Мо Фань явно не був йому гідним суперником.
*Цинь!
Вода накрила Мо Фаня з головою, але в цей момент з'явилася якийсь вогник, що сліпий йому очі. Маг був на дні моря, про який вогонь могла говорити?
Чому світло було таким знайомим?
*Пшшн
До вуха Мо Фаня донісся звук випаровування, він озирнувся по сторонах і зауважив, що вода, яка ось-ось повинна була повністю затопити величезну яму на дні моря чомусь раптово випарувалася.
Випарувалась?
Як таке велике число морської води могло випаруватись?
Все, що залишилось від морської води — це біла сіль, яка падала на землю. Мо Фань відчув жар, який обпікав його тіло. Раптом він потрапив у піч, яка випарувала морську воду з холодної та темної пусти.
Раптом страх зник, і Мо Фаню вдалося вибратися з жахливо глибокої ями.
Маг перемістився в форт, точніше, до його залишків. Чжао Мань Янь не міг повірити своїм очам, коли побачив урятованого Мо Фаня.
- Маленька... Огненная богиня!
Магі ще пам’ятали, як у Перу їх оточили птахи Наска. Тоді маленька гетерка переродилася і перетворилася на Огнену богиню та відбила атаку страшних птахів.
У головах чарівників так і застигла картина чудового танцю Огнченої богині.
А зараз вона з'явилася із яскравого полум"я, яке накрило весь простір. За допомогою сили вогняної загрози богиня випарувала морську воду.
Огненна богиня виглядала неймовірно, Мо Фань був здивований і навіть трохи наляканий.
- Маленька гетерка!
Це правда була маленька гетерка!
Але тепер гетерка була вже не молодою дівчинкою, а справжньою жінкою — імператрицею, яка обпалювала своїм світлом, наче палюче сонце!
Зрослий гетерка!
Така сильна, що змогла випарити тонни морської води вогнем! Це справжня вогняна королева!
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku