Розділ 2068. Фальшиве тіло.
......
У розкішному магазині пролунав гучний дзвіночок. Пара хижих очей уважно оглядали фігуру відвідувача.
- Яке гарне волосся, просто очей не відірвати! - Аурелі очі засяяли.
Вона люб’язно вийшла вперед і почала свої солодкі промови.
Аурелія легко працювала з жінками, бо мала великий досвід. Вона засипала їх компліментами, змушуючи розслабитися і втратити пильність. Дуже рідко вона відчувала щире зацікавлення до дівчини, все, що вона хотіла, це забрати її красу!
- Дуже дякую за вашу пораду. Коли мій наречений побачить цю прикрасу в моїх волосах, я впевнена, він буде розтрощений до глибини душі. О, ви мабуть вже закриваєтеся, вибачте, що затримала вас, - сказала дівчина з довгим срібним волоссям.
- Найчастіше я натякаю гостям про закриття, але ви мені дуже сподобалися. А якщо запросите мене на вечерю, я можуть дати вам гарну знижку, - сказала Аурелія.
- О, чудово, я якраз думала про те, хто б міг скласти мені компанію.
.......
Священне місто не таке чисте, як його сприймають. У місті було повно підозрілих прихованих місць. Без гіда можна легко потрапити в такий заклад і навіть не здогадуватись, що відбувається.
Після ресторану дві дівчата йшли по дорозі дуже невпевнено. За вечерею вони випивали не мало вина.
- Люба, якщо тобі потрібно зловити машину, то краще йти сюди, - посміхнулася Аурлія.
- А, точно, ми ж звідти прийшли.
Му Нін Сюе помотала головою. У вині явно було щось підмішене. Звичайно, вона не вміє пити, але її свідомість ніколи не була такою замученою.
Вуличні ліхтарі ніби змінили своє становище, а вулиця перед очима виглядала такою нереалістичною, наче пройшла графічну обробку.
- Твій запах так і маніт. Як же я хочу стати такою ж як ти, пристрасно сказала Аурелія.
- Мине лише двадцять років, і моє тіло з'яне наче засохлий квітка, яким більше ніхто не захоче милуватись. Але душа - це інше. Її потворність не зміниш навіть за сотні років, - Му Нін Сюе пильно дивилася на Аурелію, наче крізь товстий шар пудри могла розглянути її справжню личинку монстра!
Аурейлія не рухалася, а її усмішка повільно погасла.
Очевидно, дівчина знає хто перед нею.
- Дівчинко, добре подумай з ким тобі доведеться мати сьогодні справу.
- Аурелія, - Му Нін Сюе згадала її ім'я.
- Непогано, ти знаєш моє справжнє ім'я. Дай вгадаю, ти влаштувала засідку неподалік. І на цій вулиці ти не одна, - сказала Аурлія.
Аурелія озирнулася навколо, і, не чекаючи відповіді Му Нін Сюе, продовжувала:
- Оглянись похвилинніше, це точно та вулиця, куди ти хотіла мене привести?
Му Нін Сюе почала озиратися по сторонах.
Вуличні ліхтарі стали дуже тьмяними.
Розмаїття будинків, наче водяні фарби, перемішувалося разом. Вулиця здавалася дуже дивною.
Будинки навколо почали змінюватися і замість акуратних котеджів з'явилися потворні старі казарми. Це був район, де жили бездомні священного міста.
- Ти впевнена, що твої напарники тут? Або ти прийшла не туди, куди ви домовлялися? - Аурелія сильно розсміялася.
Му Нін Сюе стояла на місці, все ще п'яне посміхаючись.
- Ти впевнена, що я не бачу твої хитрощі? - У відповідь запитала Му Нін Сюе.
У присутності Альпаси жодні ілюзії не діють. Як тільки вони вийшли з ресторану, Мун Сюе відразу зрозуміла, що виявилася всередині ілюзії Аурелії.
- Краще тобі самій здатися. Магі священного суду вже давно спостерігають за тобою, Аурелія! - Меґґі була в довгому золотистому плащі. Її світле волосся ніби сяяло, що надавала їй високої та благородної якості.
Аурейлія з усмішкою дивилася на те, що відбувається.
Вони стояли обличчям один до одного на маленькому вузькому перехресті.
З обох боків від Меґґі з’явилося ще двоє чоловіків. Одним з них був вампір Бора, який сховав обличчя за високим коміром. З іншого боку, стояв войовничий Мо Фань.
У кожному перевулку перехрестя стояла людина, ніби Аурлія опинилася в оточенні.
- Так дивно, з чого ви так впевнені, що я одна в цьому місті? – сказала Аурелія.
- У тебе гниле серце. Ніхто в місті не простягне тобі руку, - сказав Бора.
- Та ну? Боро, ти впевнений у надійності своїх друзів? - Аурелія знала його ім'я.
Усі дорослі істоти знають про існування одного морального вампіра. Він завжди був псом на варті святого закону. Усі люди інших рас зневажають його, вважаючи прихистком священних сил!
- Я щиро відданий своїм друзям, - відповів Бора.
- О, вперше зустрічаюся такого високородного вампіра. Якого ти покоління? - Мило запитала Аурелія.
Вампір Бора на мить застиг і покосився на Меґґі.
Хіба вчора вона не запитала його те ж саме?
У них навіть інтонація однакова!
Відчувши поганий настрій, Му Нін Сюе вирішила перехопити ініціативу. Вона застосувала дев’ять темниць — небесну кару, і в небі з'явилися 9 величезних срібних льодових цепей. Вони наче величезна крижана павутинка, яку намертво запечатали перехресками!
Аурелія стояла, не рухаючись і Му Нін Сюе розпочала другу атаку.
Перед тим як опустити на неї крижаний меч, вона відчула, що дихання Аурелі дуже слабке, зовсім як у звичайної людини.
Меч опустився на її передпліччя і відрубали їй руку. Через низький температура кров не текла, але рана була ясно видно. Вона навіть не чинила опору!
Всередині рани кров Аурелії була яскраво-червоного кольору. Але Альпаса попередила їх, що Аурелія — це зелена кров!
Це не Аурелія!
- Хахааха... ви такі тупі! - Меггі сильно засміялася.
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku