Розділ 2066: Потомок людини
- Я тут не дуже орієнтуюся. Ти вже щось придумав? — запитав Мо Фань.
- У мене у Святому місті є знайомі, вони можуть допомогти, тільки господаре, вам краще не контактувати з ними, - молвил Бора.
- Боро, ти ж у нас такий чистий. Але чи був Парфенон статуєю, коли забігав сюди погоню за тутшньою красунею? - Похмилнувся Мо Фань.
Бора ж провів в якості парфенону статуї багато-багато років, звідки у нього могли взятися тут знайомі?
- Господар, я кажу про знайомих, яких знаю вже близько 300 років, - відповів вампір.
- Кхм ...ви, що, тут всі небіжчики? - Заговорив Мо Фань.
- Вони всі в своєму роді незвичайні, можна сказати, їх ситуації схожі на ситуацію жінки-мототилька. Щоб не стягнути на себе біду, вони і ховаються у Святому місті, який безпечний через велику кількість магів-судників, - молвил Бора.
- Але найнебезпечніше місце це те, що вважається найбезпечнішим, чи не так? - Вставив Мо Фань.
- Не зовсім так. За межами міста всі вони під загрозою від різних монстрів, людей і організацій, негайно в Святе місто, бо бояться лише суддів — нічого іншого їм не загрожує. Все, що від них вимагається, це мирно існувати, дотримуючись законів і не використовуючи своїх особливих можливостей — саме такий договір і був укладений зі Святим судом давнини, - пояснив вампір.
- Давній договір! - Мо Фань згадав слова Королеви примар.
Вампір Бора змінився в обличчя, шепотячи: « Хазяїн, я один з них. Моя особистість всім відома. Коли вони опиняться у Святому місті, то не будуть виступати проти мене. Якщо вони зовсім не забули угоди своїх предків."
Побачивши витримані очі Мо Фаня, вампір продовжив: « Ви знаєте, я є справжнім вампіром. І Ви побачили мене в якості статуї Парфенона - я ніс службу з його охорони... доброякісно давним-давно я був архітектором».
- Що означає це слово? - Не зрозумів Мо Фань.
- Кожен будинок має архітектор-будівник, і кожен город також має свого будівничого.
- Ахреніти! Священне місто збудував ти? - Маг дивився на нього обшарпаними очима.
- Не те щоб ... я був одним з... Я брав участь у будуванні стародавнього Святого міста, і через кілька сотень років він дуже змінився, — відповів Бора, - господар, навіть якщо я наполегливо намагатимусь, святе місто залишиться небезпечним для мене. Я став вампіром помилково, і якби на монументі не було б написано моє ім'я, мене б вже давно знищили.
- Про твої справи давай поговоримо пізніше. Що ти знаєш про Аурелі?
- Вона прибула до Священного міста через деякий час після того, як він був заснований. Я чув, як її обговорювали мої знайомі. Вона дуже відрізняється від моїх друзів і знайомих, що намагаються жити тут мирно, дуже вона агресивна — протягом століть вона вбиває туристок у ім'я своєї зовнішності, - сказав вампір.
- Столетій? Це ... це число жертв повинно бути тисячами? - Це здивувало Мо Фань.
- Швидше, кілька сотень. Якщо апетит Аурелії розіграється ще більше, це відразу викличе підозри. Максимум, що вона може собі дозволити - це одна дівчина на рік.
- Одна в рік... порівняно з тим лисим із готелю, що продає людей, це ще нічого ... - Зреагував Мо Фань.
Аурейя вже так привертала увагу, тільки ось Суд у особливих справах не переслідує її, занадто нерозсудлива, - сказав Бора.
- Ти знаєш, як здолати її? – запитав маг.
Хоча сила вампіра не може зрівнятися з вищою істотою на зразок цієї гори-Аурелії, вона жила на планеті століттями, тому мудрість більша від людей.
Мо Фань знав про зв’язок Бори з Священним містом — століття тому в часи розквіту багатьох європейських держав святе місто стало немов центром магічної цивілізації Європи, і Бора не міг цього не знати; не думав тільки Мо Фен про те, що вампір буде серед засновників цієї місцевості.
Якщо Ви дійсно хочете потрапити всередину святого палацу, вам знадобиться допомога Аурелі, - вимовив Бора.
- Це ще чому? - Оскалився Мо Фань.
Мо Фань приперся в це місце лише для того, щоб дізнатися, що так турбує Альпасу.
Аурелію ще називають « історією обману» тому що в її жилах тече кров яструбоподібних відьом.
- Вона не є чистою Горгоною? - Дивно Мо Фаня не було межі.
- Аурелія є потомком Горгони і яструбоподібної королеви.
- Стій, стій! Горгона і яструбоподібна королева хіба не жіночої статі? - Мо Фань вже в кінецьфіл.
- Господарю, багатьом тваринам для розмноження і не потрібні самці. Сесілія, найстарша сестра Альпи, теж не є чистою Горгоною. Сесілія — це потомка Горгонів та імператриці скорпіонів. Два найбільші види істот в Єгипті — це змії та скорпіони, і саме Сесілія має найбільшу силу.
- А Альпаса?
- Альпаса є потомком Горгони і людини.
- Кхм... і цією людиною була жінка? — запитав Мо Фань.
- Так, у Альпаси дві матері. Одна з них - це гора, а друга - вона зі середземноморського острова.
- Ось як... - Кивав головою Мо Фань.
Намагаючись знайти причину тривоги Альпаси, Мо Фань натрапив на приголомшливі деталі... тепер усе зрозуміло — Аурлія якимось чином завдала шкоди людській матці Альпи!
Аурелія - потомок Горгони і яструбоподібної імператриці, а ястрюбовидні відьми мають найсильніші навички обману — вони можуть симпатизувати зовнішність, голос та навіть дихання когось! – молвил Бора.
- Ось це так!
- Так. Ця фішка створює ілюзію, яку не може побачити навіть око золотого дракона — саме тому за допомогою Аурелі Ви зможете потрапити до священного палацу...
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku