Глава 2013. Світовий союз.
Сила білої личинки була набагато вищою, ніж у крижаних яструбів. Особливо після того, як вона зосередилась на меті.
Знеславлений, Чжао Кан зі всіх ніг побіг до загону Ессена. За його спиною лунали жахливі крики людей з його загону. Личинка забрала за собою кілька мисливців.
Холод холодної води пронизував наскрізь. Ніхто не знав ні глибини озера, ані того, хто там може ще жити. Не важливо наскільки сильні ті маги, якщо вже личинка затягла їх під воду, вони приречені на смерть.
- Тварюка! Що ти робиш! - Маги з підрозділу зрозуміли, що Хей Тяо використала магію духу і відразу після цього атакувала личинка.
Решта магів уже підходили до гір. Ніхто не вертається назад заради їхнього порятунку.
Після нападу на крижані яструби та напади личинки, загін Ніняо втратив багато людей.
Чжао Кан втік за командою Ессена і зник серед гір попереду.
- Врятуй мене! Брат Кан, допоможи мені! - Хей Тяо біг за Чжао Каном.
Вона скидала довгий одяг, сподіваючись, що це допоможе їй швидше бігти.
- Це ти так вирішила мені помститися за інтрику з твоєю сестрою? Сама своєю смертю шукаєш, - сердито крикнув Чоно Кан.
- Що? Ти з моєю сестрою? - Розчаровано вигукнула дівчина.
Звичайно Чжао Кану було на неї начхати. Почувши її прохання про допомогу, Чжао Кан змахнув рукою і замінив магію землі. Перед дівчиною з’явилася кам'яна стіна, яка перешкодила їй йти.
Хей Тяо не була хоробрим чарівником. Але побачивши, з якою байдужістю Чжао Кан поставив перед нею кам'яну стіну, вона затряслася від гніву...
Але в цей момент за спиною Хея Тяо тріснув лід і з води прийшла біла личинка. Її величезна чорна паща наблизилася до дівчини і поглинула її повністю...
- Так ти обмовляєшся зі своїми людьми? - Так, сказав Ессен.
- Її вбити мало! Вона спровокувала монстра і мало не знищила весь загін! - Нечесно сказав Чжао Кан.
- Ага... - Ессен більше не став нічого говорити. Оглянувши решту загону Ніняо, він зрозумів, що кожен з них має унікальні навички. Розбігаючись, вони по одному наближалися до гір.
Що стосується інших груп на озері... Ессен був би радий допомогти, але на всіх не вистачить сил. Групи магів не змогли усунути зграї тварин і застрягли посеред озера. Крім того, над ними літала юрба крижаних яструбів. Якщо вони не зможуть прорватися, то помруть там.
- Ну що? Скільки загону могло прорватися? – запитав Ессен.
- Прибули загін Майлун, Експедиція Храму свободи... Здається вони прийшли в повному складі. Відряд Ніняо втратив частину людей. З кланів Му залишилось лише п’ять осіб. Відряд найманців Тяньсин теж пройшов більш-менш вдало. Всіх інших і за групи то не можна вважати, - сказала дівчина-охоронець, що стоїть поруч з Ессеном.
- Загинуло багато магів з низьким рівнем культивування.
- Так, багато з них не змогли захиститися від яструбів.
Організації типу загону Ессена, в яких були сильні чарівники, змогли зберегти свій більш-менш повний склад. У такому середовищі сила є головним гарантом безпеки. А багатолюдних найманців залежали від удачі.
Загинуло багато людей. Після переходу через озеро кількість магів зменшилась вдвічі.
Ці гори наче ворота до пекла!
......
- Що далі? Всі йдуть своєю дорогою або продовжуємо триматися разом? – запитала Кумар.
З сотні десяти чоловік, загону Майлун, залишилось лише 38 осіб. Свідомість Кумар була затуманена.
Вони досягли льодовикового рівня. Вони лише наблизилися до лінії небесної гори, а загинуло більше половини загону. Навіть якщо їм вдасться знайти священний лотос Тяньскій, чи зможу хоч кому-небудь повернутися?
- Небесні гори виявилися набагато небезпечнішими, ніж ми думали. Якщо ми підемо нарізно, навряд чи хтось зможе вижити - сказав Ессен.
- Пропонуєш всім об'єднатися? – сказала Кумар.
- Так. Найслабші створіння в цих горах є головнокомандувачами. А шанс зустріти полководця дуже великий. Я ще розумію зупинити одного... Я знаю, ви всі впевнені, що зможете це зробити. Але якщо з'явиться одразу два чи три полководці, ви напевно пуститесь навутек? - Так, сказав Ессен.
- Мої люди майже всі загинули. Звичайно я не проти об'єднатися. Але ми повинні обговорити правила... - Сказав Син Хуей, голова загону клана Му.
- Я сподіваюся, ми зможемо згуртуватися. Тих, хто буде вставляти іншим палиці у колеса я особисто не відпущу! - грізно сказав Ессен.
- А якщо хтось не захоче об'єднатися? - сказав Чжао Мань Янь.
- Це їхнє бажання. Нехай ідуть своїм шляхом, нікого не змушуємо.
Оскільки Кумар повністю довіряла Ессену, то відразу погодилася об’єднатися.
Небесні гори розтопили всю самовпевненість Кумар. Від загону залишилися тільки мізерні крихти, як вони виживуть в ще більш страшному Рубці самотужки?
- Позорний підсумок для вашого клану Му. Погляньте на студентів, вони не втратили жодного, - насмішку сказав Боден з храму предків.
Син Хуей іскоса глянув на дев'яту групу загону Майлун. Невже вони всі перейшли озеро живими і неушкодженими?
- Вони в середньому все вищого рівня, - кинув Ессен.
Ессен, провідник мисливців, повністю змінив свою думку про членів збору. Середній рівень загону Ессена ледве дотягуєся до найвищого рівня. Але ці молоді люди майже все на вищому рівні. І правда збірна кращих.
- Як дивно! Як там могли бути намети? - Раптом сказала Кумар.
Ессен подивився у той бік і помітив кілька наметів, які ще не завалені снігом. Поблизу виднівся пошарпаний чайник.
- Здається комусь вдалося прийти до Рубця раніше нас, - нахмурівся Ессен.
- Невже це та група?
- Крім них більше нікому.
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku