Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Професія - Магистр! / Маг на повну ставку

Розділ 1980

Прочитано 0% главы

Глава 1980: Чиї-то переварені трупи

Великий ущелина лежить далеко не на пологах схилів - дістатися до нього можна, тільки подолавши підгорну ланцюг-хребт.

Майлунський найманець вирушив у подорож відносно пізно, коли понад 100 магів-наїмників прибули в ущелину і там вже оселились інші. Хтось розклав намети, а хтось використовував магію землі для спорудження сховищ.

- Що відбувається? Вони ще збираються тусуватися зовні? - Цзян Юй.

Велика ущелина є незнаною територією, і тому всередині можна знайти багато скарбів. З того часу, як з’явилися знахідки, маги почали відводити намети прямо на місці.

- Йди, запитай що сталося, - сказала заступник командира Кумар капітану третю групу на ім'я Томмі.

Томмі виглядав як людина, яка мандрувала від однієї команди до іншої і тому швидко звикла.

З’ясувавши ситуацію, Томмі швидко прибіг назад і почав докладати про все Кумар.

- Всередині ущелини сильний зсув. Магі, що прийшли туди пів дня тому залишилися там похованими живцем, - сказав Томмі.

- Що там сталось, і це їх злякало? Вони забули, що це Небесна гора? Це місце лише для відважних, - почувся голос з команди.

- Все не так просто. Зсув має найсильнішу руйнівність. Коли ми входимо у ущелину, і раптом почнеться кам’яне каміння, то не зможемо навіть сховатися, — сказав Томмі.

- Нас так багато, невже навіть загальна охорона нас не врятує? – запитала Кумар.

- Ні. Ці камені падають з найвищої точки гори, враховуючи, який тут нахил, вони набирають просто божевільну швидкість, - відповів Томмі.

- Зсув проявляється з якоюсь періодичністю? - Молвіла Кумар.

- Ми можемо увійти прямо зараз, і тоді до сходу сонця дістатися до півгой частини ущелини, - Мо Фань підійшов до Кумар.

Кумар, Томмі, капітани гуртів і всі інші різко обернулися. З натовпу почувся голос свого власного службового командира: « Чому ти такий чайник взявся, що дієш таку теорію?»

Кумар махнула рукою, даючи зрозуміти службовому командиру на ім’я Кевін, щоб він заткнувся.

- Ти в цьому щось сенсуєш? – запитала Кумар.

- Оповзень виникає через танення снігу і льоду на вершині, потоки води прямують вниз, захоплюючи по дорозі бруд і каміння — саме так і утворюються селі. З цієї причини пробиратися набагато простіше нам буде вночі, коли прохолодно і немає сонячного світла — як тільки зійде сонце, температура повітря знову підніметься, сніг знову почнуть танути, утворюючи зсуви, - сказав Мо Фань.

- Це так? - Кумар обернулася до Томмі.

- Кілька старожилів-охотників говорили про це, - відреагував Томмі.

- Тоді вирушаємо в дорогу. Наша команда повинна повірити цьому... паруньку. Кажись, ти добре вчився свого часу? - Усміхалась Кумар.

Мо Фань, звичайно ж, вчився хриново, а цю інформацію він взяв з промовок, куплених Лін. Хоч якийсь штовхнув від витрачених грошей.

Команда увійшла в ущелину.

Велика ущелина не є одним довгим проходом, у ньому повно відповідей і яке саме веде до найвищої точки, ніхто не може сказати. А саме затуманювання настільки довге, що навіть не можна точно визначити шлях наверх чи ні. Крім того, існує велика ймовірність повної втрати життя і смерті.

Сонячне світло майже не проникає сюди, бо воно дуже сильне: коли ви піднімаєте голову наверх, то можете лише побачити скелі та каміння, але ніяк не сонце.

- Чорт, і як ми повинні пробиратися крізь це богом забуте місце? - Нетерпляче вимовив Кевін.

- Напевно, треба йти туди.

- Напевно? Я не хочу опинитися в результаті якоїсь печери, повної павуків і гвна! - Викрикнув Кевін.

Вони вже йшли через якусь печеру, а вийшли на скупчення павуків - їм довелося повертатися назад!

- Давайте запитаємо того розумного китаєць, він же схожий на вченого! - про Мо Фаня раптом згадав Томмі.

- Спочатку знайдіть місце, щоб відпочити, а я запитаю його, - вимовила Кумар.

Вона залишила людей, щоб відпочити, а сама вирушила до дев’ятої групи.

- Знаєш, як йти далі? – відразу запитала Кумар.

Побачивши, що вона дивиться прямо на нього, Мо Фань повернувся до Лін.

Звідки, мати його, він повинен знати, як йти далі?

- Йдемо в напрямку зсуву, - сказала Лін.

Кумар спочатку хотіла висміяти цю дівчину, але потім усміхнулася і сказала: « А це каміння падає згори з місця танення снігу. Логічно».

- У цьому місці краще не зупинятися, - додала Лін Лин.

- Чому?

- Печери повні екскрементів, які представляють собою чиїсь перетравлені трупи, - відповіла дівчинка.

https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku

Предыдущая главаСледующая глава