Публиковаться
НовинкиПопулярноеБесплатноКниги в процессеЗавершённыеПереводыИллюстрацииФэндомыНовости
ЛітернаКаталог
ЗакладкиБиблиотекаВойти
Літерна

Книги и переводы для чтения по главам. Публикация произведений для авторов и переводчиков.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
ПлатформаО платформеЦены и тарифыОплатаВозвратыКонтакты
ДокументыПользовательское соглашениеПубличная офертаПолитика конфиденциальностиПравила публикации18+Написать в поддержку
19Зарегистрированных пользователей
Социальные сети
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP-геолокация от DB-IP
Професія - Магистр! / Маг на повну ставку

Розділ 1947

Прочитано 0% главы

Глава 1947: чи можна його врятувати?

Весугі Котоко рідко пропонується нагода обговорити свою роботу з іншими людьми, оскільки мало хто погодиться обговорювати це питання. Тому її не зворушило те, що вона почала вивчати.

Саме тому вона відповідала на запитання Чжао Мань Яня, не звертаючи уваги на появу своєї тіні і кігтів до шиї.

- Вы... - Японка відчула щось неправильне і повернула голову.

- Не вдавай, ти і є той самий некромант! - Холодно вимовив Мо Фань.

Чи Мо Фаня не злякалася такої поведінки, особливо коли людина була в труні Му Бай?

- В якому сенсі? У мене є міжнародні документи, я заявляю на вас в поліцію! - Закричала Весугі Котоко.

- Заявиш? - розсміявся Чжао Мань Янь.

Му Сюм'я насупила брови, вона уважно розглянула японку і перевела погляд на бджоломатку відплати на своєму плечі.

- Ні, вона не є тим кромантом, - вимовила Му Сюймінь.

- Який ще некромант? Ви не маєте права втручатися в мою діяльність! - З упевненістю сказала Весугі Котоко.

- Тобі краще ще раз переглянути свої документи, тому що я збираюся повернути твій експонат для дослідження в нашу країну, - чорні очі Мо Фаня блимали так яскраво, що страх став запановувати думками японцівки.

Уесуги Котоко побледнела і зробила кілька кроків назад.

- Він наш друг, і якщо ти скажеш, що вбила його, то я особисто вийму твою душу, гарантую — таких мук ще не було! - Мо Фань був нетерпеливим.

Коли японка впала на підлогу, її тіло тремтіло.

- Я не вбивав його, я правда не вбила його... - Вигляд у неї був такий, ніби вона ось-ось заплатить.

- Так що, чорт забирай, сталося? - прямо запитав Мо Фань.

- Я в Сямені...я була у Сімні, коли там почався ураган. Я повинна була виїхати звідти до Японії, але в результаті виявилася заблокована на острові. У цей же час почалися напади морських монстрів, і мені довелося сховатися в порожній торговому центрі ... потом я почула страшний гуркіт і гучний топт тих кроків, що наближалися кроками, та ще здалося якесь дивне істота, схоже на привид.

- Я штовхнув нічого не бачила, було занадто темно ...я тільки знаю, що ваш друг знищив це створіння, а потім прибіг туди, де я ховалася.

- Я прочекала дуже довго, і тільки впевнившись, що поруч нічого немає, вийшла подивитися. Він скоро помре, його тіло напічено мертвою енергетикою, а внутрішні органи виснажені. Не пройде і півгодини, як життя повністю залишить його.

- Тільки ось я не знаю чому, але перед тим як померти його тіло покрилася крижаним інеєм, що обкутав його наче кокон.

Сказавши це, Весугі Котоко відкрила труну.

Зелений крижаною інею прорвався назовні, і Мо Фань, Му Нін Сюе, М'юн-Меймінь, Чжао Мань Янь та Лю Жу прихували погляди всередину, виявивши там, як японка, покритого льодом Му Бая.

- Ще живий? - Зміцнів Мо Фань.

- Лю Джоу негативно похитнула головою.

Всі подивилися на неї. Лю Жу пояснює: « Коли людина отримує поранення, і починається кровотеча, органи поступово виснажуються — разом з кров’ю тіло покидає й життєва енергія. Зараз він все одно, що мертвий - варто тільки відворити цей крижаний кокон, як з останнім видихом життя залишить його, і навіть магія зцілення не встигне врятувати його."

Хоч би якою могутньою була магія зцілення, вона не встигне піймати. Його тепер вже не врятувати ... я не обманюю вас, хоча я і магом в цій спеціфікації, я можу чітко розрізняти, коли людина уже є трупом. Хоч би що ви зробили, його вже не врятувати. У цьому і полягає моя робота. Я спеціально поклала його в срібну труну, щоб зберегти його у такому стані як можна довше, тому зараз вам краще закрити його, - сказала Весугі Котоко.

Мо Фань глянув на Му Бая, який застиг у крижаній коконі, і гнів оволодів ним.

Адже хтось ховається в їх оточенні, вони намагалися його вирахувати ...Мо Фань думав, що цьому противнику потрібен він, але ні! Його справжньою метою був Му Бай!

Муй під час битви з морськими монстрами натрапив на інтриги некроманта. Му Сюм'я казала, що цей некромант дуже сильний, і для протистояння йому потрібно як мінімум команда з таких магів, але адже му Бай був зовсім один... і все,що у нього залишилося, це останній вдих.

- Мо Фань, Син Ся зможе допомогти йому? - Му Нін Сюе тихо запитала.

- Не знаю, але Парфенон відомий своєю магією.

- Парфенон його не врятує. Через нашу роботу ми добре розуміємо принцип дії їх магії - він базується на живій енергії, а тіло вашого друга ... повністю наповнене мертвим диханням, але навіть без цього він навряд чи вижив... - З упевненістю сказала Весугі Котоко.

- Як би там не було, ми спочатку повинні доставити його в Парфенон, нехай Сін Ся його оглядає, - вимовив Чжао Мань Янь.

- Ви не можете забрати його, це мій експ ... - Японка молвіла.

- Гей, якщо хочеш провести решту життя за ґратами, то можеш вимовити це ще голосніше, — відреагував Мо Фань.

Хоч би якою огидною була ця жінка, вона повинна віддати їй належне — останню молекулу життя топилася в тілі Му Бая лише завдяки тому, що вчасно поклала її у срібний трус...

https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku

Предыдущая главаСледующая глава