Глава 1639: Перемінний жіночий настрій
- Вона допомагає нам, але це не означає, що ми повинні паритися з приводу її прихованих мотивів. Під час університетських змагань по всьому світі всі намагалися домовитися між собою, але нічого доброго з цього не вийшло, - сказав Чжао Мань Янь.
Мо Фань кинув на нього погляд, що застав того відразу ж заткнутися.
- Тоді всім нам треба відпочити. Починаємо діяти відразу, як з'являться новини - молвіла Мун Сюе.
Усі почали розходитися. Останніми залишилися Мо Фань, Хайді і Бланка, хлопець вже збирався з ними попрощатися, але тут Бланку якось дивно подивилася на нього.
- Що? — запитав Мо Фань.
- Ця Азалія, парфенська кандидатка, ваші відносини виглядають дуже близькими, - молвіла Бланка.
- А ти звідки впізнала її? - Вилупився Мо Фань.
- Ти сам проговорив її ім'я, і вона не стала перебивати тебе, коли ти нахальним тоном їхав на неї, щоб вона назвала ім"я того чоловіка, - додала Хайді.
- Я сам назвав її ім'я? Невже я такий гальма? - Мо Фань був ошелешений. Подумавши, він переконався, що сам і видав її справжнє ім’я. У такому емоційному пориві важко контролювати свої думки і дії.
- Ех, а я то думала, звідки у тебе стільки парфенських ліків і знабій. Так довго ти нас всіх за дітей малолітніх тримав? - Хайді сказала.
- Чесно кажучи, я познайомився з нею під час глобальних змагань. Я їй трохи допоміг, але не варто перевертати зміст наших стосунків. Я постійно думаю про ваше ставлення до Парфенону та його слуг, і знаєте, не всі такі, як ви думаєте, - Мо Фань навіть трохи змутився від своїх слів.
- Ми ж не безцеремонні люди. Ти це ти, а Парфенон - Парфен. Наступного разу не треба намагатися приховувати щось, щоб не викликати зайвих сумнівів на твій рахунок з нашого боку, - сказала Бланка.
- Зрозумів... - Мо Фань опустив голову, він не знав, як розповісти їм про Син Ся.
Одна поява Азалії викликала в них такий шок, якщо він ще розповість їм про Сина Ся, то простим непорозумінням це не закінчиться.
Очевидно, Сінь Сі буде дуже важко допомогти їм у боротьбі з Альпіським університетом.
Азалія діяла досить шустро, оскільки вже наступного дня отримала інформацію про розташування Бартомью. Магі прямували до північної частини Афін, щоб стати звичайними туристами.
Гора Ланма, що в північній частині міста, — це мальовниче місце. Тут немає споруд і будівель, а сама місцевість є природним парком, де росте безліч рідкісних дерев та найгарніших квітів.
На горі є туристичний трамвай. Вагон схожий на старовинний, і він нагадує нам про те, що часи процвітання завалювали літа. Оскільки більшість туристів уже залишили місто до наступного року, на горі Ланма було небагато людей. Коли Мо Фань і Мун Сюе сіли в трамвай, там було лише чотири чоловіки.
Перед ними також сиділа пара, яка приїхала з іншого куточка Європи. Вони щось щебетали один одному, було видно, як вони закохані, тому що зовсім не звертали уваги на інших.
Звичайно, не проблема в тому, що туристичний сезон вже закінчився, а погода не дуже тішила. Найважливіше те, з ким ти проводиш свій час.
Мо Фань почувався так само, як і вони у цій важливій справі.
- Ми занадто мало от так кудись вибираємося, - сказав Мо Фань.
- Так, - Му Нін Сюе видала лише звук.
- Як тільки розберемося з цією справою, може не будемо поспішати повертатися в Фан-Сюе і прокатаємося по Європі? – запропонував Мо Фань.
- Не вийде, загроза нападу морських монстрів все ще зберігається. Я повинна повернутися якомога швидше і привезти інші захисні предмети, - відповіла Мун Сюе. На території Фань-Сюе залишалося забагато незавершених справ, які вимагали її уваги. Тому навіть з своїм культивуванням дівчині довелося часувати.
- Тоді я поїду з тобою. Натури Фань-Сюе мало в чому поступаються тутешнім красою! - Не образився Мо Фань.
Поки ці двоє говорили між собою, пара вже перейшла на крик. Спочатку дівчина-шатянка різко відкинула руку хлопця, який, відчувши себе зайвою, підвищив тон. По одному погляді намети були зрозумілий посил: « Як ти смієш кричати на мене? »
- Дівчата так змінилися, - сказав Мо Фань.
- Зі мною було так само? - молвіла Му Нін Сюе.
У минулому Му Нін Сюе була досить дрібною, бо навіть не пояснюючи своїх почуттів, вона просто розверталася і йшла геть.
Добре, що Мо Фань постійно думав над тим, щоб перекласти все жартома, але після всього того що сталося потім, Мун Сюе сама не помітила, як стала байдужою — з певного часу вона перестала психувати і йти, оскільки для неї головним чином стало її культивування, а решту їй просто припинило існувати.
Тільки Мо Фань ні крапельки не змінився. З дитинства Мун Сюе любив проводити час з ним, бо тоді в ньому було відчуття життєвої наполегливості: у нього гаряче серце і запальна вдачу, і кожен його день насичений життям.... Зараз він теж такий, життя б'є в ньому ключем, незважаючи на всі випробування.
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku