Глава 1406: Сила удару сфінкса
*Ррр р
Сфінск зарозуміло стояв над обломками і пилюкою. Він підняв свою голову, втупився на Північну долину і потім над людиною під його ногою, який здавався таким крихітним!
Він заричав, таким чином вказуючи армії загробного світу просуватися вперед, і так вже було витрачено набагато більше часу, ніж вони сподівалися раніше. Тут з піраміди передавалося незадоволення бога загробного світу.
Не було потреби марнувати час на цих людей, а армії загробного світу повинні були відновити наступ і прорватися вперед. А голови цих людей зробити прикрасами нежиті!
*Грохот
Армія загробного світу під командуванням сфінкса вітала вперед, перш за все потрібно було розгромити опустилу фортецю Чженьбей. Фортеця, збудована з твердого каменю, відразу захопила хвилями. Міські будинки, міські мури, вулиці відразу зникли.
Неподалік від фортеці Чженьбей лежало місто Юлінь, куди ішла після. Там ще залишився людський запах. Хоч місто і було порожнім, нежити все одно тішилась!
Для армії потойбічного світу все було в нори — ґрунт, ліси, поля, міста — і все це наповнено людським запахом!
Після того як військо не було більше перешкод, вони просувалися вперед із вражаючою швидкістю. Через пробну стіну, здебільшого там, де була фортеця Чженьбей, нежити вирішила оселитися в місті Юлінь і форті. Вони прогулювалися вздовж плато, жахливих і жорстоких істот, які вже давно мріяли прибрати до рук цю ділянку землі. Та що там ця ділянка, вони були б раді захопити весь світ!
Сфінкс гордо йшов разом з армією, через це платон тряслося, але він не надавав цьому значення. Не дивно, що земля трясеться від ніг величезної армії.
Але після того, як лісове плато почало осідати, армія потойбічного світу також провалилася вниз під землю. Тільки тоді сфінкс щось зрозумів, його очі гнівно втупилися на землю. Він дуже важко дихав, і в його ніздрях виходив синій дим.
- Він ще живий? - на спині жаб'ячого володаря стояв Лен Цзюе, який не був схожий на людину.
Він відновив свій колишній вигляд, але його обличчя було жахливим, шкіра була чорною і гниє. Окрім пурпурних очей, від нього не залишилося нічого людського.
Лен Цзюе не знав, що в його тілі є темна матерія. І незалежно від того, на якій частині світу йому заманеться втекти, Мо Фань завжди зможе легко його знайти.
Але коли Лен Цзюе побачив, що під землею розпалився демонічний вогонь, гнів охопила його душу і вразила потворність обличчя. Невже цей демонізований Мо Фань все ще живий! Він був атакований скорпіонівідною Горгою, фараоном і сфінксом, а також продовжує давати ознаки життя, намагаючись перешкодити армії потойбічного світу!
*Бам!
Роздався якийсь звук. Це плато між фортецею Чженьбей та Юйлінь обвалилося. Каменистий ґрунт був мостом завширшки 2-3 кілометри. Але після того як середина цього мосту обвалилася, тварини загробного світу один за одним потрапили в ущелину!
Полум’я алої запалило в ущелині, це означало, що все нежить, туди впаде і згорить живцем...
*Рев
Сфінкс був у гніві, цей чортовий чоловік ще насмілюється йому заважати? Якщо й далі так станеться, то володар потойбічного світу розлютиться і це найстрашніше, що може статися.
Сфінкс опинився в тому місці, де був Мо Фань. Своїм величезним тілом він рушив на мага!
Тіло Мо Фаня випромінювалось темно - криваве світло, він був готовий протистояти сфінксу. А тінь демонічного вовка, імператора позаду Мо Фаня, вже не виглядала такою крихітною в порівнянні з сфінксом!
Від сфінкса походила золота сила. Одним ударом він міг винести все на світі: каміння, скелі, плато — нічого не встояло б перед силою його удару. Навіть Мо Фань, оповите демонічними променями, від'їжджав назад. Камениста висота не змогла його зупинити, маг продовжував рухатися через зсув землі...
Позаду Лесотового плато височіла земля, а ґрунт став рівною лише до міста Юйлінь. Одним ударом сфінкс перетворив цю височину на велику прірву. Ця прірва дійшла прямо до міста Юйлінь. Але масивні гірські брили викладали по землі, порівнюючи її так, щоб армія потойбічного світу могла спокійно накинутися в місто!
Мо Фань так і їхав по землі, поки не досяг міста Юйлін, оскільки земля безупинно зміщалась від удару сфінкса. Якраз тут була залізнична станція, пройшовши трохи раніше, можна було побачити, що всі рейки по землі були зламані!
- Пішли геть звідси! — Кістки Мо Фаня видали різкий звук, у його правій руці з'єдналися блискавиці і полум’я алої зари, посиливши силу його демонізації!
Сила демона Мо Фаня була надзвичайною. Вогонь і блискавиця злилися докупи та застелили собі небо й землю!
Удар Мо Фаня прийшов по морді сфінкса. Ця істота зовсім не очікувала, що за короткий час противник може завдати контрудар. Хвиля цього удару відкинула сфінкса назад, повернувши його в глибоку ущелину, яку він сам створив!
Хто б міг подумати, що сфінкс буде відбитий ударом. Велика кількість нежитю, коли сфінкс зіштовхнувся, перетворилася на криваву кашу. А ті істоти, які вибрали іншу дорогу, щоб пробратися до міста були спалені полум'ям і блискавкою Мо Фаня Дотла...
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku