Розділ 1244: Безголовий
Коли світло засяяло село Цін, мешканці цього міста прокинулись.
Вони довідалися, що діти вже встали і були живі та неушкоджені. Але люди не знали, що вчорашня ніч була небезпечною і що село було накрите ковпаком з синіх метелика.
Піпел від мотиків, які осипали село, був здутий нічним вітром у далекі ліси і гори.
- Ти не стримаєш своєї обіцянки? - Зимно запитала Юї Шіші, витріщившись на Мо Фаня.
- Йди і більше не чіпай людей, - відповів Мо Фань.
Юй Шіші постійно дивилася на Мо Фаня.
Можливо, Юй Шіші було важко повірити в те, що Мо Фань просто так її відпустить. Вона уважно дивилася на нього, намагаючись на його обличчі знайти обман.
Але вона так нічого і не побачила.
Дівчина почала йти, Мо Фань не перешкоджав їй. Юй Шіші розкрила свої покалі крила метелика і почала повільно підніматися в повітря.
Кілька мотиків оточили її, вона літала дуже нерівно через обпечених крил.
Юй Шіші обернулася і побачила, що Мо Фань не збирається використовувати магію.
Їй здавалося, що таке зло, як вона, не повинна жити на цьому світі. Незважаючи на те, що діти вже були в свідомості, то все ж таки є здорові.
- Все ще не полетіла, чого чекаєш? - Мо Фань підняв голову і холодно запитав.
Юй Шіші прикусила губу, бо це місце її проживання і вона сумуватиме за ним.
Вона не зможе жити в безлюдних землях, потрібно шукати нові місця. Але які саме? Куди ж вирушити?
Плескаючи крилами, Юя Шіші вирушила до лісу. Мотильки супроводжували її, намагаючись швидко втекти від сонячного світла.
...... ........--... ... .......
- Вчитель, ви так просто відпустили її? Вона вбила начальника караула! - Чжоу Лисінь не міг примиритися з цим фактом.
Монстр, який все ще шкодить людям, не має можливості розповісти про цей народ і мисливцям. До того ж, ситуація досягла критичного моменту, а магічна асоціація теж не могла втрутитися. У всякому разі не можна було відпускати монстра.
- Кому потрібна сватка не на життя, а нас смерть? Якби хтось з нас вбив Юї Шіші, всі ці метелики вимістили б свій гнів на місцевих жителів. Вони розмножуються дуже швидко, з'являються вночі. Вони шукають собі їжу і, якщо їх не контролювати, метелики стануть катастрофою цього району. Якби не контроль Юї Шиші, то метелики стали б зграями драконів без ватажка всюди, - сказав Мо Фань.
Життя не настільки просте, що біле — це білий і чорне — чорний.
Природа має свої закони. Мо Фань не до кінця впевнений, що відпустивши Юї Шіші, він ще більше пошкодить. Він зробив це лише тому, що вважав цей вибір найвірнішим.
Що стосується смерті Юї Шіші як розплата за дітей... Мо Фань не поліцейський і не суддя, він керується тільки власним сумлінням...
...... ........--... ... .......
Юй Шиші більше не перемагала водний потік за допомогою своїх нічних метеликів, все встало на свої місця.
Бй Хунфей не вірив, що Юя Шіші могла його обманути. Тому він спеціально взяв трохи води з підземного потоку на перевірку.
Насправді ж Бай Хунфей був обманений за допомогою чудового вигляду Юї Шіші. І цей обман не давав хлопцеві спокою дуже довгий час.
З одного боку, Юя Шіші була дуже хитрою і тому Бай Хунфей піддався на її слова, з іншого — він повівся як бовдур, мало не ставши співучасником злочину.
Бай Хунфей і сам знав, що зробив велику помилку, тому не подав заяви на диплом видатного студента.
Крім того, йому здавалося, що він негідний бути студентом Мінжчу. Бай Хунфей вирішив залишити університет, не взявши навіть значок звичайного випускника.
- Учителю, я хочу піти. У мене більше відваги протистояти монстрам. Мої очі не відрізняються від зла... Мені лише хотілося отримати піктограму видатного студента, це дало б мені можливість мати особливі права в магічних установах і очах багатих сімей, здобути повагу людей. Але ця піктограма - лише зовнішня, люди повинні поважати не за піктограму, а за дії, — сказав Бай Гунфей Мо Фаню.
Після того як Бай Гунфей потрапив у цю групу під керівництвом Мо Фаня, він почав поважати вчителя і зрозумів, що йому ще багато чого навчитися від університету. Тому настав час покинути рідні стіни.
- Твоє рішення мені подобається, тому що коли ти покинеш стіни університету, то навчишся багато чого і набагато швидше. Але не зосереджуйся на тому, що сталося. Якби ти був таким же досвідченим у спілкуванні з жінками, як я, тоді ти б точно не був обманеним, - сказав Мо Фань, поплескав по плечу Бай Хунфея.
- Учителю, знаєте, чим я захоплююся в вас? Окрім того, що ви керуєтесь лише своїм серцем і розумом у вирішенні проблем, то в вас є ще й такий сором’язливий вигляд, який змушує суперника почуватися незручно. Боюся, я ніколи не зможу цьому навчитися - сміючись, сказав Бай Гунфей.
Почувши це, поруч стоїть Му Ну Цзяо заливалися дзвінками, сміхом і не могла зупинитися.
- Бай Хунфей, ти точно не хочеш закінчувати університет? - запитав Мо Фань, втупившись на хлопця.
- Ні, вчитель. Але дякую вам за те, що взяли нас на це випускне завдання, я не отримаю диплом видатного студента, але отримав більш цінний досвід. Я піду, буде час, заходьте в гості, - сказав Бай Гунфей.
Сказавши це, Бай Хунфей махнув рукою і залишив Мінчжу зі своїми пожитками.
Мо Фань теж помахав рукою у відповідь.
- Мо Фань, мені здається, тобі б підійшло стати вчителем, — сміяючись, сказав директор Сіо.
Звичайно, кількість видатних студентів у університеті була дуже важливою. Але директор Сяо вважав, що Бай Хунфей досягне більшого успіху через свій власний шлях. Він ще дуже молодий, але вже є магом високого рівня. Йому перешкоджала зачіска і консервативність. Але тепер Бай Хунфей, наче народився знову. Це означало, що він піде далеко у свої досягнення. Дуже далеко!
Директор Сяо, Бай Хунфей вирішив відмовитися від титулу видатного студента. Так може, я можу ним стати? - сказав Мо Фань директору Сяо.
- ....
Директор Сяо і не знав, що відповісти. Мо Фань все-таки хитрий хлопець!
...... ........--... ... .......
Директор Сяо видав Мо Фаню значок видатного студента, але якщо він продовжить свою працю як науковий керівник, то директор може нагородити його чимось кращим...
Але Мо Фань вже до біса втомився і не хотів брати ще одну групу молокососів — студентів.
- Мо Фань, підемо виберемо тобі спорядження, а то тільки зміїна кольчуга відповідає твоєму становищу. Ти хіба не багатий? Чому у тебе немає цілого комплекту спорядження? Як ви ще можете називатися видатним студентом університету Мінчжу? Подивись на себе, коли тобі дали ці криваві чоботи, ти ж досі їх носиш! - сказав директор Сяо Мо Фаню.
Після цих слів директора Сіо, обличчя Мо Фаня змінилося.
Чорт забирай, звідки у нього гроші? Інші люди на високому рівні володіють лише трьома елементами, які вимагають багато ресурсів. А йому потрібно набагато більше!
Елементи блискавки та вогню — найдорожчі елементи, чим вище вони стають, тим вимагають більше грошей. Елемент тіні вимагає трохи менше, але ось елемент призову - це бездонна прірва. Маленька гетерке і вовкула потрібна їжа, а грошей дещо вистачає.
А ще елемент простору...
Цей ще гірше... Наприклад, Ян Бао з золотої рати мисливців є також елементом простору, але він зовсім бідний. Питання в тому, якщо ти хочеш дістати таку річ, як мислливий камінь, то на аукціоні потрібно буде витратити більше мільярда!
Більше мільярда! Щоб розширити межі свого духовного світу...
А ще магічні предмети...
Якщо взяти до уваги, що кожен елемент вимагає стільки грошей, то не можна говорити ні про яку екіпіровку!
- Не потрібно так дивитися на мене. що ти зробив такий великий внесок до університету і порадився з іншими директорами. Мабуть, ми зможемо виділити для вас якийсь скарб, - директор Сіо бачив обурення Мо Фаня і таємно з нього посміявся.
Хоч би як там було, Мо Фань зайняв перше місце на міжнародних змаганнях і став видатним студентом — звичайно ж, він повинен отримати нагороду.
- Віщ, яка не коштує 100 мільйонів, можете мені не давати. Віддайте краще дітям з молодшими курсами, - байдуже відповів Мо Фань.
Цими словами Мо Фань почувався на сьомому небі. Давно він боровся з монстрами за нагороду в кілька мільйонів? А зараз йому не подобаються скарби дешевше ста мільйонів ... Хм... Але він ніколи не перестане бути голодранцем!
https://literna.net/uk/books/386-profesiya-mahistr-mah-na-povnu-stavku